Рішення № 73997229, 16.05.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року справа № 823/1377/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Лукашівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області та голови виконавчого комітету Лукашівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області в особі ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та зобов’язання надати відповідь на запитувану інформацію,

встановив:

ОСОБА_1 (19110, Черкаська область, Монастирищенський район, с. Лукашівка, вул. Бастракова, 25, далі – позивач, ОСОБА_1В.) подав позов до виконавчого комітету Лукашівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області (19110, Черкаська область, Монастирищенський район, с. Лукашівка, вул. Бастракова, 29, далі – відповідач-1) та голови виконавчого комітету Лукашівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області в особі ОСОБА_2 (19110, Черкаська область, Монастирищенський район, с. Лукашівка, вул. Бастракова, 29, далі – відповідач-2) в якому просить визнати протиправними дії (бездіяльність) відповідачів та зобов’язати надати відповідь на запитувану інформацію, про яку йдеться у запиті від 19.03.2018 (вх. № 27).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач умисно і свідомо порушив свої обов’язки щодо надання достовірної, точної та повної інформації, передбаченої статтею 14 Закону України “Про доступ до публічної інформації”.

На думку позивача, відповідач порушив гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації та отримання відповіді на запитувану інформацію, передбачені статтею 3 Закону України “Про доступ до публічної інформації”.

В письмовому відзиві на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю зазначивши при цьому, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, оскільки його запит розглянути належним чином немає можливості, так як із рукописного тексту неможливо повністю зрозуміти, яку інформацію або вид, назву, реквізити чи зміст якого документа запитує позивач.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про доступ до публічної інформації” відповідач відмовив в задоволенні запиту, так як позивачем не дотримано вимог до запиту, передбачених частиною 5 ст. 19 вказаного Закону. Відмова виконавчого комітету Лукашівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області зареєстрована за вихідним № 101 від 23.03.2018 та отримана позивачем, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 17.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) розпочато через п’ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що 19 березня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Виконавчого комітету Лукашівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області із запитом на інформацію у порядку Закону України “Про доступ до публічної інформації”.

23 березня 2018 року секретар Виконавчого комітету Лукашівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області надав відповідь № 101, в якій зазначено, що виконавчий комітет немає можливості розглянути належним чином звернення ОСОБА_1, оскільки рукописні звернення позивача (зареєстровані за вхідними номерами № 26, № 27 від 19.03.2018) виконано не розбірливим почерком та рекомендовано ОСОБА_1 звернення виконати друкарським способом або розбірливим почерком.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України “Про доступ до публічної інформації” від 13 січня 2011 року № 2939-VI (далі – Закон № 2939-VI).

Відповідно до статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 12 Закону № 2939-VI суб’єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об’єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб’єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації – суб’єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Пунктом 1 частини 1 статті 13 Закону № 2939-VI визначено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб’єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб’єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов’язковими для виконання.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов’язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об’єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Згідно з частинами 1-5 статті 19 вказаного закону запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі. Запит на інформацію має містити: 1) ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Частиною 1 статті 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до частин 1, 4 статті 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов’язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов’язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п’ятою статті 19 цього Закону.

У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім’я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 23 Закону № 2939-VI рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити відмову в задоволенні запиту на інформацію.

Як свідчать матеріали справи, 19.03.2018 позивач звернувся до виконавчого комітету Лукашівської сільської ради з запитом на інформацію. У вказаному запиті позивач зазначив, що у зв’язку із розглядом цивільної справи у Верховному суді України виникла термінова необхідність в отриманні перших десяти аркушів паспорта водного об’єкта площею 14,5 га, розташованого в адміністративних межах Лукашівської сільської ради для надання суду у якості належних і доступних доказів.

Однак, суд встановив, що вказаний запит позивача не відповідає вимогам частини 5 статті 19 Закону № 2939-VI, а саме: в запиті на інформацію ОСОБА_1 від 19.03.2018 не вказано номеру засобу зв’язку або про відсутність, також даний запит не містить конкретних реквізитів документа, щодо якого зроблено запит, або повідомлення позивача про те, що йому невідомі конкретні реквізити такого документа.

Отже, в даному випадку виконавчий комітет Лукашівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області, як розпорядник інформації, мав би відмовити позивачеві в задоволенні запиту на підставі пункту 4 частини 1 статті 22 Закону № 2939-VI, оскільки позивачем не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п’ятою статті 19 цього Закону.

Однак, виконавчий комітет Лукашівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області надав відповідь № 101 від 23.03.2018 не по суті запиту, що в силу вимог частини 2 статті 22 Закону № 2939-VI є неправомірною відмовою в наданні інформації, яку відповідно до частини 2 статті 23 вказаного Закону має право оскаржити запитувач.

Зважаючи на викладене, для ефективного захисту прав позивача відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд виходить за межі позовних вимог і вважає за необхідне визнати протиправною відмову в наданні інформації на запит позивача та зобов’язати відповідача-1 розглянути запит по суті.

При цьому суд звертає увагу, що позивач заявляє вимоги до виконавчого комітету Лукашівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області та голови виконавчого комітету Лукашівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області в особі ОСОБА_2, однак остання відповідно до статті 13 Закону № 2939-VI не є розпорядником публічної інформації, а тому у задоволенні позовних вимог до неї слід відмовити.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 134, 242 – 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову виконавчого комітету Лукашівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області № 101 від 23.03.2018 в наданні інформації на запит ОСОБА_1 від 19.03.2018 (вхідний № 27 від 19.03.2018).

Зобов’язати виконавчий комітет Лукашівської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області розглянути запит ОСОБА_1 від 19.03.2018 про надання інформації (вхідний № 27 від 19.03.2018) відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації” від 13 січня 2011 року № 2939-VI та надати відповідь по суті запиту.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення в повному обсязі складене та підписане 16.05.2018.

Суддя В.О. Гаврилюк