Рішення № 73997136, 16.05.2018, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

16 травня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/714/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 37000,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

22 березня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС у Луганській області (далі – позивач, ГУДФС у Луганській області) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України заборгованість зі сплати фінансових санкцій у загальній сумі 37000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач перебуває на обліку за основним місцем обліку у ДПІ у м. Сєвєродонецьку у Луганській області як платник податків та зборів з 17.02.2004. Позивачем проведена фактична перевірка відповідача з питань додержання суб’єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов’язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами. За результатами якої складено акт від 16.03.2016 № 27/40-02/НОМЕР_1 та винесено рішення про застосування фінансових санкцій від 04.04.2016 № 000008/12-14-40/НОМЕР_1 на загальну суму 37000,00 грн. Позивач зазначає, що відповідачем не сплачені узгоджену суму грошового зобов’язання за цим рішенням. Позивачем направлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.12.2017 за формою «Ю» № 8059-17, яка відповідно до поштового повідомлення вважається врученою ОСОБА_1 09.01.2018. Позивач вважає дії фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо несплати заборгованості зі сплати фінансових санкцій у загальній сумі 37000,00 грн протиправними, оскільки вони суперечать положенням чинного податкового законодавства.

Ухвалою суду від 22 березня 2018 року позовну заяву ГУДФС у Луганській області залишено без руху (арк. спр. 23).

Після усунення недоліків позовної заяви ухвалою суду від 02 квітня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (арк. спр. 1-2).

Відповідач правом подати відзив на позовну заяву не скористалась.

Ухвалою суду від 03 травня 2018 року зазначену справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні, про що повідомлено сторони шляхом направлення копії ухвали разом з повістками про виклик до суду (арк. спр. 60, 61).

У судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (арк. спр. 63, 64).

Відповідно до частини дев’ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на викладене, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець, одним з видів діяльності якої є «47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами», що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) (арк. спр. 48-49).

Відповідач з 12.02.2004 перебуває на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області, про що також зазначено у витязі з ЄДР.

Співробітниками ГУ ДФС у Луганській області проведено фактичну перевірку з питань додержання суб’єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов’язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, магазину, що розташований за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, с. Щедрищево, вул. Кірова, буд. 79, який належить суб’єкту господарювання ОСОБА_1, за результатами якої складено акт від 16.03.2016 № 27/40-02/НОМЕР_1 (арк. спр. 14-16).

Перевіркою встановлено, що відповідачем порушено статтю 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481), а саме: здійснено роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності ліцензії; статтю 11-1 Закону № 481, а саме: здійснено роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами вище від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлені виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів; пункт 1 постанови КМУ від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», а саме: здійснено роздрібну торгівлю алкогольними напоями (горілкою) за цінам нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, пункт 26 постанови Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 № 854 «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями» та пункт 22 наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24 липня 2002 року № 218 (під час продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів продавець видав споживачеві розрахунковий документ, що засвідчує факт купівлі, невстановленої форми).

На підставі матеріалів перевірки ГУДФС у Луганській області (акта від 16.03.2016 № 27/40-02/НОМЕР_1) ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУДФС у Луганській області згідно з абзацом п’ятим, тринадцятим та чотирнадцятим частини другої статті 17 Закону № 481 застосовано до ОСОБА_1 фінансові санкції у вигляді штрафу у загальному розмірі 37000,00 грн, у тому числі: за встановлене порушення відповідачем статті 15 Закону № 481 застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн, за порушення пункту 1 Постанови КМУ від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних цін на окремі види алкогольних напоїв» - 10000,00 грн, за порушення статті 11-1 Закону № 481 – 10000,00 грн, про що прийнято рішення від 04.04.2016 № 000008/12-14-40/НОМЕР_1 (арк. спр. 17).

Рішення про застосування фінансових санкцій 04.04.2016 надіслано відповідачу поштою з повідомленням про вручення поштового відправлення за місцем проживання, зазначеним у ЄДР, та отримане нею 05.05.2016, про що свідчить особистий підпис відповідача в повідомленні про вручення поштового відправлення (арк. спр. 29).

Відповідачем рішення від 04.04.2016 № 000008/12-14-40/НОМЕР_1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій оскаржене у судовому порядку. За результатами оскарження постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06.09.2017 у справі № 812/1112/16 визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області від 04.04.2016 № 000008/12-14-40/НОМЕР_1 про застосування до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 37000,00 грн (арк. спр. 30-38).

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 скасовано постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року у справі № 812/1112/16, у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій – відмовлено (арк. спр. 39-44).

ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС України у Луганській області виставлено відповідачу податкову вимогу форми «Ф» від 06.12.2017 № 8059-17, якою повідомлено, що станом на 05.12.2017 сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов’язаннями становить 37000,00 грн (арк. спр. 10).

Вимогу про сплату боргу надіслано відповідачу поштою з повідомленням про вручення поштового відправлення за місцем проживання, зазначеним у ЄДР. Поштове відправлення 09.01.2018 повернулося до ДПІ в м. Сєвєродонецьку без вручення із зазначенням причини повернення – «за закінченням терміну зберігання» (арк. спр. 11).

На час розгляду адміністративної справи відповідачем податковий борг не погашений, що підтверджено інформацією про наявність податкового боргу станом на 23.02.2018 (арк. спр. 18) та інтегрованою карткою платника (арк. спр. 54).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Закон № 481 визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Статтею 11-1 Закону № 481 визначено, що:

- встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення (частина перша);

- максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається з її цифрового виразу та скороченого найменування грошової одиниці України (частина друга).

За приписами частини чотирнадцятої статті 15 Закону № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Відповідно до частини десятої статті 18 Закону № 481 право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої надано Кабінету Міністрів України.

Розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв установлюється відповідно до постанови КМУ від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних цін на окремі види алкогольних напоїв».

Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 481 за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Згідно з абзацами п’ятим, тринадцятим, чотирнадцятим частини другої статті 17 Закону № 481 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:

- оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень;

- оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень;

- роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000 гривень.

Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України (частина четверта статті 17 Закону № 481).

У разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду (частина п’ята статті 17 Закону № 481).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1).

За приписами підпункту 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Процедуру оскарження рішень контролюючих органів визначено статтею 56 Податкового кодексу України, так:

- рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (пункт 56.1);

- з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (пункт 56.18).

Платник податків відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

З огляду на вищевикладене судом встановлено, що за наслідками судового оскарження рішення від 04.04.2016 № 000008/12-14-40/НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій, відповідачу у його скасуванні відмовлено постановою Донецького апеляційного адміністративного суду у справі № 812/1112/16, яка набрала законної сили 24.10.2017.

Тобто судовим рішенням від 24.10.2017 у справі № 812/1112/16 підтверджено, що ДПІ в м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС України у Луганській області, як контролюючим органом у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, рішення від 04.04.2016 № 000008/12-14-40/НОМЕР_1 прийнято із дотриманням вимог чинного законодавства, у межах наданих цьому органу повноважень.

Відповідно грошове зобов’язання, визначене рішенням від 04.04.2016 № 000008/12-14-40/НОМЕР_1, набрало статусу узгодженого з 24.10.2017.

Таким чином, відповідач мав сплатити фінансові санкції протягом 10 календарних днів, наступних за днем узгодження цього рішення.

Судом встановлено, що відповідач у визначений законом строк фінансові санкції у розмірі 37000,00 грн не сплатив, відповідно за відповідачем виник податковий борг у сумі 37000,00 грн.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вже вище вказано поштове відправлення, яким направлено відповідачу вимогу, 09.01.2018 повернулося до ДПІ в м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС України у Луганській області без вручення із зазначенням причини повернення – «за закінченням терміну зберігання» (арк. спр. 11).

За приписами абзаців 2 та 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Судом встановлено, що ДПІ в м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС України у Луганській області надіслано відповідачу податкову вимогу від 06.12.2017 № 8059-17 із дотриманням вимог абзацу 2 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України та за приписами абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України вона вважається врученою 09.01.2018 (арк. спр. 10-11).

Суду не надано доказів відкликання цієї податкової вимоги або погашення податкового боргу, відповідно, податкова вимога є чинною.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до підпунктів 95.1 та 95.2 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з підпунктом 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Відповідно до пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.2 статті 41 Податкового кодексу України).

З вищевикладеного слідує, що контролюючим органом, уповноваженим здійснювати стягнення, є орган ДФС України обласного рівня, зокрема, Головне управління ДФС у Луганській області.

Судом також встановлено, що позивач під час звернення до суду з даним позовом дотримав вимоги статті 95 Податкового кодексу України.

Враховуючи, що відповідачем на час розгляду даної адміністративної справи податковий борг по фінансових санкціях у розмірі 37000,00 грн не сплачений, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Луганській області (93401, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Енергетиків, будинок 72, код за ЄДРПОУ 39591445) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (93400, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) про стягнення заборгованості у розмірі 37000,00 грн задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: 93400, АДРЕСА_1) в дохід Державного бюджету України (рахунок 31119106700080, код платежу 21081103, отримувач УК у м. Сєвєродонецьку, ОКПО 37944909, МФО 804013 УДКСУ у м. Сєвєродонецьку) податковий борг зі сплати фінансових санкцій у сумі 37000,00 грн (тридцять сім тисяч гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_2