Постанова № 73996181, 15.05.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 242/5634/17 Номер провадження 22-ц/775/653/2018

Категорія 59 Головуючий у 1 інстанції Капітонов В.І.

Доповідач Агєєв О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Агєєва О.В.

суддів: Корчистої О.І., Краснощокової Н.С.,

за участі секретаря Кіпрік Х.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Донецької області в м. Бахмуті цивільну справу № 242/5634/17 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Селидіввугілля» про визнання дій неправомірними, зобов`язання забезпечити вугіллям на побутові потреби,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2,

на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 07 лютого 2018 року (суддя Капітонов В.І.), ухваленого в приміщенні суду в м. Селидове Донецької області, -

ВСТАНОВИВ:

02 грудня 2017 року позивач подав позовну заяву про визнання дій Державного підприємства «Селидіввугілля» (далі ДП «Селидіввугілля») у відмові йому в отриманні вугілля на побутові потреби за 2016-2017 роки неправомірними; зобов'язання ДП «Селидіввугілля» забезпечити його пільговим вугіллям на побутові потреби за 2016 рік у кількості 5,9 тонн та 2017 рік у кількості 5,9 тонн. Просив стягнути на його користь судові витрати у розмірі 640,00 грн.

Позовна заява мотивована тим, що з 01 січня 1991 року він перебуває на пенсії за віком, як шахтар на пільгових умовах. Стаж його підземної роботи відповідає вимогам, зазначеним у ст. 48 Гірничого Закону України. Мешкає у квартирі, обігрів якої здійснюється пічним опаленням. Перед виходом на пенсію, останнім місцем його роботи була шахта «Гірник» комбінату «Красноармійськвугілля». До 2014 року він отримував безоплатне вугілля на побутові потреби в ВП «шахта Курахівська» ДП «Селидіввугілля», але з 2014 року уповноважені особи ВП «шахта Курахівська» ДП «Селидіввугілля» відмовляють йому в прийнятті необхідних документів для забезпечення його безоплатним вугіллям. Листом від 20 листопада 2017 року ДП «Селидіввугілля» повідомило, що йому відмовлено в забезпеченні безоплатним вугіллям у зв'язку з тим, що шахту «Гірник» ліквідовано та дане питання передано начебто до ДП «Укрвуглереструктуризація». Вважав, що саме ДП «Селидіввугілля» повинно забезпечувати його безоплатним вугіллям на побутові потреби (а.с. 2).

Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 07 лютого 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ДП «Селидіввугілля» про визнання дій неправомірними, зобов`язання забезпечити вугіллям на побутові потреби, відмовлено.

06 березня 2018 року позивач через представника ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та задовольнити позов у повному обсязі, відшкодувати за рахунок відповідача понесені позивачем судові витрати.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції для визначення відповідача не застосував норми спеціального Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та залишив поза увагою, що станом на 28.02.2018 ДП шахта «Гірник» не перебуває в процесі припинення. Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 22 червня 2017 року у справі № 242/5750/16-ц встановлено, що саме ДП «Селидіввугілля» є належним відповідачем з аналогічних предмету і підстав позову. Вищевказаною ухвалою також встановлено, що наказом № 94 від 07 червня 2000 року «ОК Укрвуглереструктуризація» створено Селидівську дирекцію з ліквідації шахт у складі державної компанії по реструктуризації підприємств вугільної промисловості «Укрвуглереструктуризація», також згідно цього наказу шахта «Гірняк» увійшла до складу Селидівської дирекції з ліквідації шахт компанії «Укрвуглереструктуризація», яка входила до Селидівського виробничого об'єднання по добуванню вугілля «Селидіввугілля», яке фізично залишилося на території Державного підприємства «Селидіввугілля», а її періодична документальна передача з об'єднання до об'єднання не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Також зазначає, що дії судді першої інстанції щодо неповідомлення його (позивача) про відкриття першого судового засідання, обмежують його доступ до правосуддя та право на судовий захист порушених прав, оскільки клопотання про заміну неналежного відповідача на належного може бути подано позивачем до початку першого судового засідання. Крім того вважає, що суддя Капітонов В.І. не міг об`єктивно та неупереджено розглядати даний спір, оскільки в минулому він працював юристом у відповідача та ця обставина відповідно до п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України, викликає сумнів в упередженості судді (а.с. 26-27).

18 квітня 2018 року ДП «Селидіввугілля» подало відзив на апеляційну скаргу, в обґрунтування якого зазначило, що позивач пішов на пенсію з шахтоуправління «Гірник». Наказом Міністерства вугільної промисловості України № 19 від 28 лютого 1995 року, з 01 березня 1995 року Шахта «Гірник» приєднана до Шахти «Курахівська» та створено на їх базі Шахтоуправління «Курахівське». Згідно наказу Міністра вугільної промисловості України №261 від 18 червня 1996 року, Шахтоуправління «Курахівське» було розділено на два державних підприємства: шахту «Курахівська» і шахту «Гірник». Відповідно до наказу Міністерства вугільної промисловості України № 93 від 16 березня 2000 року, відносно ДП шахта «Гірник» була розпочата ліквідація із зупинкою гірничих робіт з 1 травня 2000 року та згідно п.п. 7.1. цього наказу, прийнято за розподільчим балансом, затвердженим Мінвуглепромом на баланс Державної компанії «Укрвуглереструктуризація», зокрема, заборгованість по забезпеченню працівників окремих категорій населення побутовим вугіллям. Крім того, підпунктом 7.2. наказу, на ДК «Укрвуглереструктуризація» покладений обов'язок виконувати комплекс робіт, передбачений проектом ліквідації і проводити виплати по відшкодуванню шкоди, заподіяної здоров'ю працівника при виконанні ним трудових обов'язків та по забезпеченню працівників і окремих категорій населення побутовим вугіллям в період ліквідаційних робіт. Таким чином, ДК «Укрвуглереструктуризація» є правонаступником шахти «Гірник» щодо зобов'язань по забезпеченню працівників і окремих категорій населення безоплатним вугіллям на побутові потреби, у тому числі позивача, як пенсіонера шахти «Гірник», де він отримував вугілля до 2014 року.

Щодо посилання позивача на наказ № 94 від 07 червня 2000 року, який ним не додано до матеріалів справи, на підставі даного наказу створено Селидівську дирекцію з ліквідації шахт у складі державної компанії по реструктуризації підприємств вугільної промисловості «Укрвуглереструктуризація» та шахта «Гірняк» увійшла до її складу. Але, даний наказ не скасовує дію наказу № 93 від 16 березня 2000 року, яким розпочата ліквідація із зупинкою гірничих робіт з 1 травня 2000 року. Не заслуговує на увагу посилання позивача на судове рішення у справі № 242/5750/16-ц, оскільки серед норм ЦПК України відсутній обов`язок застосування рішень судів першої та апеляційної інстанції в інших справах. Крім того, на думку відповідача, позивач голослівно та без наведення будь-яких доказів послався на упередженість судді першої інстанції під час розгляду справи (а.с. 58).

Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 452/2017, Апеляційний суд Донецької області ліквідовано.

Відповідно до ч.6 ст. 147 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Підпунктом 8 п. 1 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017) установлено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись судовою повісткою-повідомленням, яка позивачем отримана 28 квітня 2018 року, представником позивач 28 квітня 2018 року (а.с. 64,65).

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений судовою повісткою-повідомленням, яка представником підприємства отримана 02 травня 2018 року (а.с. 66).

Суд ухвалив, розглядати справу у відсутність учасників справи, які не з'явились, оскільки відповідно до положень ч.2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Стаття 3 частина 3 ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017), провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Стаття 368 частина 1 ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017), справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Стаття 263 ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017), судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Стаття 367 частина 1 ЦПК України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ДП «Шахта «Гірник», з якого 26 липня 2000 року його звільнено в зв'язку із ліквідацією підприємства за ст. 40 пункт 1 КЗпП України (а.с. 4-5).

З 01 січня 1991 року позивачу призначена пенсія (а.с. 3 звор. бік).

14 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до ДП «Селидіввугілля» із заявою щодо забезпечення безоплатним вугіллям на побутові потреби, на яку отримав відповідь № 01-2/144 від 20 листопада 2017 року про відмову, оскільки він є пенсіонером Шахтоуправління «Гірник», яке на даний час не працює. Питання забезпечення вугіллям робітників закритих підприємств передані ДП «Укрвуглереструктуризація» (а.с. 6).

Наказом Міністерства вугільної промисловості України № 19 від 28 лютого 1995 року, 01 березня 1995 року Шахта «Гірник» приєднана до Шахти «Курахівська» та створено на їх базі Шахтоуправління «Курахівське» (а.с. 14).

Наказу Міністра вугільної промисловості України № 261 від 18 червня 1996 року, Шахтоуправління «Курахівське» розділено на два державних підприємства: шахту «Курахівська» і шахту «Гірник» (а.с. 16).

Наказом Міністерства вугільної промисловості України № 93 від 16 березня 2000 року, ДП шахта «Гірник» ліквідована із зупинкою гірничих робіт з 01 травня 2000 року. Підпунктом 7.1 пункту 7 цього наказу, генеральному директору компанії «Укрвуглереструктуризація» наказано прийняти за розподільчим балансом, затвердженим Мінвуглепром, на баланс державної компанії «Укрвуглереструктуризація», зокрема, заборгованість по забезпеченню працівників окремих категорій населення побутовим вугіллям. Крім того, підпунктом 7.2 наказу на державну компанію «Укрвуглереструктуризація» покладений обов`язок виконувати комплекс робіт, передбачений проектом ліквідації, проводити виплати по відшкодуванню шкоди, заподіяної здоров`ю працівника при виконанні ним трудових обов`язків та по забезпеченню працівників і окремих категорій населення побутовим вугіллям в період ліквідаційних робіт (а.с. 17).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позов ОСОБА_1 подано до неналежного відповідача, оскільки наказом Міністерства вугільної промисловості України № 93 від 16 березня 2000 року, ДП шахта «Гірник» була ліквідована із зупинкою гірничих робіт з 01 травня 2000 року, а підпунктом 7.2 цього наказу на державну компанію «Укрвуглереструктуризація» покладено обов'язок серед іншого по забезпеченню працівників і окремих категорій населення побутовим вугіллям в період ліквідаційних робіт.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частина 7 статті 43 Гірничого закону України передбачає, що підприємства з видобутку вугілля та вуглебудівні підприємства безоплатно надають вугілля на побутові потреби у розмірі, що визначається колективним договором, таким категоріям осіб, зокрема, пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах: на підземних роботах - не менше ніж 10 років для чоловіків і не менше 7 років 6 місяців - для жінок; на роботах, пов'язаних із підземними умовами, - не менше ніж 15 років для чоловіків і не менше 12 років 6 місяців - для жінок; на роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках - не менше ніж 20 років для чоловіків і не менше 15 років - для жінок.

Пунктом 12.10 Галузевої угоди між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об'єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості від 03 липня 2001 року визначено, що безоплатне забезпечення вугіллям працівників і пенсіонерів вугільної промисловості здійснюється за нормою 5,9 тонн на рік на будинок або квартиру. Списки вуглеотримувачів складаються щорічно з 1 по 15 грудня, станом на 1 грудня, підписуються за згодою з профкомом керівником підприємства, головним бухгалтером, відділом кадрів. На тих, що поступили пізніше, складаються додаткові списки. Особи забезпечуються побутовим вугіллям тим підприємством, з якого вони вийшли на пенсію

Суд першої інстанції встановивши, що ДП шахта «Гірник» ліквідовано, підпунктом 7.2. пункту 7 наказу Міністерства вугільної промисловості України № 93 від 16 березня 2000 року, обов'язок по забезпеченню працівників і окремих категорій населення побутовим вугіллям в період ліквідаційних робіт покладено на державну компанію «Укрвуглереструктуризація», дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову через його пред`явлення до неналежного відповідача, -ДП «Селидіввугілля».

Висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Доводи апеляційної скарги про те, що станом на 28 лютого 2018 року ДП шахта «Гірник» не перебуває в процесі припинення, не спростовують висновків суду першої інстанції, на законність судового рішення не впливають.

Щодо доводів апеляційної скарги про встановлення судовим рішенням апеляційної інстанції належним відповідачем з аналогічних предмету і підстав позову ДП «Селидіввугілля», колегія суддів зазначає, що частиною 4 статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів також зазначає, що ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 18 грудня 2017 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ДП «Селидіввугілля» про визнання дій неправомірними, зобов`язання забезпечити вугіллям на побутові потреби. Цією ухвалою вирішено розглядати справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

02 січня 2018 року ОСОБА_1 подав заперечення на відзив ДП «Селидіввугілля».

Клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін матеріали справи не містять. Разом з тим, 02 лютого 2018 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с. 2).

Враховуючи викладене, довід скарги про неповідомлення судом ОСОБА_1 про відкриття першого судового засідання, чим обмежено його доступ до правосуддя в т.ч. подачу клопотання про заміну неналежного відповідача на належного, є необґрунтованим.

Посилання скаржника на упередженість судді Капітонова В.І. під час розгляду справи, оскільки в минулому він працював юристом у відповідача, фактично пов`язане з незгодою позивача з рішення суду, оскільки позивач був обізнаний про визначеного автоматизованою системою суддю для розгляду його позовної заяви (а.с. 19), заяву про відвід судді до суду не подавав.

Згідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовано дійсні обставини справи, надано належну оцінку зібраним у ній доказам, постановлено законне і обґрунтоване рішення, подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 07 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 15 травня 2018 року.

Головуючий О.В. Агєєв

Судді: О.І. Корчиста

Н.С. Краснощокова