Рішення № 73996056, 10.05.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №813/5042/17

10 травня 2018 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

за участю секретаря судового засідання Василько А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування: наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 05.09.2017 року №2880, наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 30.10.2017 року №3625, наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 30.11.2017 року №948 о/с; поновлення рядового поліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Золочівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області; стягнення з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з вирахуванням відповідних загальнообов’язкових внесків і платежів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що направлення на стажування працівників ГУНП у Донецьку та Луганську області може здійснюватися лише при виявленні такими працівниками особистого бажання. Зазначає, що рапортом повідомив, що не виявляє бажання стажуватись в Донецькій та Луганській області, оскільки за сімейними обставинами не може на тривалий час покидати основне місце проживання.

Ухвалою від 28.12.2017 року відкрито провадження у справі.

03.05.2018 року протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 19.04.2018, зазначає, що суть порушення службової дисципліни ОСОБА_1 зводиться до невиконання ним письмового наказу прямого начальника, а саме: наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 05.09.2017 року №2880 «Про направлення на стажування працівників ГУНП у Донецьку та Луганську області». Вважає, що позивач був належним чином ознайомлений з оскаржуваними наказами.

Позивач та відповідач явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили.

Представником позивача подано клопотання від 10.05.2018 року про розгляд справи без участі уповноваженого представника.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 15.08.2005 року. 10.03.2017 року на підставі наказу ГУ НП у Львівській області №211 о/с позивач прийнятий на службу в Національну поліцію на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Золочівського відділу поліції ГУ НП у Львівській області.

05.09.2017 року Головним управлінням Національної поліції у Львівській області видано наказ №2880 "Про направлення на стажування працівників ГУ НП у Львівській області в Донецькій та Луганській областях", згідно якого рядового поліції ОСОБА_1 (0118239), оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Золочівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області було направлено для проходження стажування у період із 07.09.2017 року по 04.01.2018 року до ГУ НП в Луганській області.

У зв’язку із неприбуттям 07.09.2017 року працівників до ГУ НП у Львівській області для проходження стажування, 08.09.2017 року наказом ГУ НП у Львівській області №2930 "Про призначення службового розслідування" призначено службове розслідування.

За результатами службового розслідування, наказом ГУ НП у Львівській області №3625 від 30.10.2017 року "Про накладення дисциплінарних стягнень на працівників ГУНП у Львівській області" за грубе порушення службової дисципліни, неналежне виконання службових обов’язків, передбачених ст.18 Закону України "Про Національну поліцію" щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, порушення вимог п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, листа Голови Національної поліції України від 03.08.2017 № 8411/01/12-2017 "Про кадрові призначення в системі Національної поліції України" та наказу ГУНП у Львівській області від 05.09.2017 року №2880 "Про направлення на стажування працівників ГУНП у Донецькій та Луганській областях" на позивача накладено дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.

30.11.2017 року наказом ГУНП у Львівській області № 948 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію".

Не погоджуючись з вказаними наказами позивач звернувся до суду з вимогою про визнання їх протиправними і скасування.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію" підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Статтею 18 цього Закону визначені основні обов’язки поліцейського.

Відповідно до ч. 1 цієї статті, поліцейський зобов’язаний:

1)неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2)професійно виконувати свої службові обовязки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обовязків, наказів керівництва;

3)поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4)надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоровя;

5)зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у звязку з виконанням службових обов’язків;

6)інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Пунктом 6 ч. 1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Згідно з п.4 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином, до затвердження відповідним законом Дисциплінарного статуту Національної поліції України підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22.02.2006 року за №3460-ІV (далі Дисциплінарний статут).

Відповідно до ст.5 Дисциплінарного статуту, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з вказаним Статутом.

Згідно до ст.2 Дисциплінарного статуту, дисциплінарний проступок невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Службовою дисципліною відповідно до ст.1 Дисциплінарного статуту є дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

Згідно матеріалів справи, суть порушення службової дисципліни позивачем зводиться до невиконання наказу ГУ НП у Львівській області від 05.09.2017 року №2880 "Про направлення на стажування ГУНП у Донецькій та Луганській областях"

Позивач з наказом ГУНП у Львівській області №2880 від 05.09.2017 року ознайомлений 06.09.2017 року, на стажування відряджався 07.09.2017 року.

Згідно зі ст.72 Закону України "Про Національну поліцію" професійне навчання поліцейських складається з:

1)первинної професійної підготовки;

2)підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання;

3)післядипломної освіти;

4)службової підготовки системи заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням оперативної обстановки, специфіки та профілю його оперативно - службової діяльності.

Порядок, організація та терміни проведення професійного навчання визначає Міністерство внутрішніх справ України.

У відповідності до ч.1 ст.73 вказаного Закону поліцейські, які вперше прийняті на службу в поліції, з метою набуття спеціальних навичок, необхідних для виконання повноважень поліції, зобов’язані пройти первинну професійну підготовку за відповідними навчальними програмами (планами), затвердженими Міністерством внутрішніх справ України, а ч. 4 цієї статті передбачено, що поліцейські після успішного закінчення курсу первинної професійної підготовки повертаються до органів (закладів, установ) поліції, з яких вони були направлені для проходження первинної підготовки, для подальшого проходження служби в поліції відповідно до цього Закону.

Порядок і умови проходження первинної професійної підготовки поліцейських, яких вперше прийнято на службу в поліції, визначає Положення про організацію первинної професійної підготовки поліцейських, яких вперше прийнято на службу в поліції, затверджене Наказом Міністерства внутрішніх справ України №105 від 16.02.2016 року (далі - Положення №105).

Відповідно до ст.75 Закону післядипломна освіта поліцейських здійснюється на загальних засадах, визначених Законом України "Про вищу освіту", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, і складається з: 1)спеціалізації; 2)перепідготовки; 3)підвищення кваліфікації; 4)стажування.

Організаційно-правові засади організації післядипломної освіти працівників Національної поліції України, що проходять службу (працюють) на посадах, які за класифікацією професій належать до категорії керівників, професіоналів, фахівців та робітничих кадрів, визначає Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції, затверджене наказом Міністерства внутрішніх справ України 24.12.2015 року № 1625 (далі – Положення № 1625), який видано на виконання ч.7 ст.75 Закону України "Про Національну поліцію".

Одним із видів післядипломної освіти згідно пункту 1 ОСОБА_2 ІІІ. Види післядипломної освіти Положення №1625 являється стажування – набуття працівником поліції досвіду виконання завдань і обов’язків певної професійної діяльності або галузі знань.

Порядок і умови проходження поліцейськими стажування визначено ОСОБА_2 Стажування Положення № 1625.

Пунктом другим цього ОСОБА_2 передбачено, що стажування проходять:

-працівники поліції, які зараховані до кадрового резерву,- для просунення по службі;

-працівники поліції, які вперше призначені на посади керівного складу Національної поліції України;

-інші працівники поліції – при призначенні на нову посаду.

Таким чином, вказаним нормативно-правовим актом чітко визначені категорії поліцейських, які повинні проходити стажування.

Позивач не належить до категорії працівників поліції, які призначені на посади керівного складу Національної поліції України чи працівників поліції, призначених на нову посаду.

З матеріалів справи вбачається, що наказ ГУ НП у Львівській області від 05.09.2017 року №2880 "Про направлення на стажування ГУНП у Донецькій та Луганській областях" виданий на виконання службового листа Національної поліції України від 03.08.2017 №8411/01/12-2017 та відповідно до вимог наказу МВС від 24.15.2015 №1625 "Про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції".

Пунктом 2 листа Голови Національної поліції України № 8411/01/12-2017 від 03.08.2017 року, передбачено: «у разі виявлення бажання поліцейськими органів та підрозділів Національної поліції (середнього та вищого складу поліції), які раніше проходили службу в поліції та були звільнені зі служби в поліції за різними підставами, але не проходили атестування, або які були звільнені зі служби в поліції через службову невідповідність та в подальшому були поновлені в судовому порядку чи прийняті на службу до поліції в установленому законом порядку, а також поліцейськими, колишніми працівниками міліції, які службу в поліції не проходили та були прийняті на службу до поліції в установленому законом порядку, продовжити подальше проходження служби на інших посадах у відділеннях та відділах поліції чи апаратів ГУНП або міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, забезпечити відповідно до вимог розділу ІХ Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції України, затвердженого наказом МВС від 24.12.2015 № 1625, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.01.2016 року за № 76/28206, їх направлення для проходження стажування на відповідних посадах у підрозділах ГУНП в Донецькій або Луганській областях».

У вказаному листі чітко визначені категорії осіб, які направляються для проходження стажування та підстави для проходження стажування. Такими підставами є:

-виявлення поліцейськими бажання;

-продовження подальшого проходження поліцейськими служби на інших посадах.

Судом встановлено, що позивач бажання проходити стажування в ГУНП у Донецькій чи Луганській області не виявляв. Натомість, позивачем подано на ім’я начальника ГУ НП у Львівській області рапорт від 31.08.2017 року, в якому він зазначав причини неможливості проходження ним стажування на території іншої області. Причиною неможливості проходження стажування на території Донецької та Луганської області позивач зазначав сімейні обставини. Вказаний рапорт був зареєстрований в ГУНП у Львівській області.

В матеріалах справи міститься копія плану графіку щодо кількості працівників поліції ГУНП у Львівській області, які зараховані до кадрового резерву, та строки проходження у 2017 році. З вказаного графіку не вбачається у який строк позивач зобов'язаний був пройти стажування.

З огляду на зазначене, у відповідача не було правових підстав включати позивача до переліку осіб, відряджених для проходження стажування на відповідній посаді у підрозділах ГУНП в Донецькій або Луганській областях, а відтак, наказ ГУНП у Львівській області від 05.09.2017 року №2880 "Про направлення на стажування ГУНП у Донецькій та Луганській областях" в частині відрядження рядового поліції ОСОБА_1 на стажування до Головного управління Національної поліції в Луганській області є необґрунтованим.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначено ст. 14 Дисциплінарного статуту. Згідно із положень цієї статті, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, вчиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування встановлюється Міністром внутрішніх справ України.

Відповідно до п. 1.2 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 року за №230 (надалі Інструкція), службове розслідування - комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з’ясування інших обставин.

За пунктом 8 Інструкції в описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла(и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість, що настали у зв’язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім’я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної у вчиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв’язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов’язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНМ, обставини, що пом’якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.

Таким чином, висновок службового розслідування повинен містити привід для призначення службового розслідування, суть встановленого порушення та його наслідки, чим підтверджується чи виключається вина працівника, обставини, що пом'якшують і посилюють його відповідальність, причини та умови, що сприяли порушенню, прийняті або запропоновані заходи по їх усуненню, пропозиції про застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення або міри громадського впливу, направлення матеріалів в слідчі органи або про припинення службового розслідування.

Всупереч вказаним положенням Інструкції, у висновку службового розслідування від 05.10.2017 року не враховано обставини, які виключають вину працівника, пом'якшують його відповідальність, а також не взято до уваги причин, що сприяли порушенню.

При проведенні службового розслідування не взято до уваги пояснення позивача від 21.09.2017 року, в яких ОСОБА_1 зазначив причини неможливості проходження ним стажування на території іншої області.

Крім того, працівниками ГУНП у Львівській області не надано відповіді чи роз'яснення на рапорт позивача від 31.08.2017 року.

Згідно з ст.12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень:

-усне зауваження;

-зауваження;

-догана;

-сувора догана;

-попередження про неповну посадову відповідність;

-звільнення з посади;

-пониження в спеціальному званні на один ступінь;

-звільнення з органів внутрішніх справ.

Згідно положень ст.14 Дисциплінарного статуту при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

Судом встановлено, що на час проведення службового розслідування та винесення оскаржених наказів позивач дисциплінарних стягнень не мав. Вказане зазначено у висновку службового розслідування від 05.10.2017 року.

Крім того, у висновку службового розслідування та в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності не зазначено конкретно, які саме обов’язки та покладені завдання не виконав позивач, які шкідливі наслідки настали від такого невиконання; які саме положення і яких саме законів та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції порушено позивачем і в чому саме полягає сутність цих порушень, а також в чому полягало грубе порушення позивачем службової дисципліни

Відповідно до приписів п.14 Дисциплінарного статуту, звільнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Суд погоджується з позицією позивача, що вказані у висновку службового розслідування підстави для звільнення позивача зі служби в поліції носять загальний характер і не підтверджені наявними матеріалами службового розслідування із встановленням конкретних фактів порушень, вчинених позивачем.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем позовні вимоги не спростовано.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 30.10.2017 року № 3625 в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи скасування вказаного наказу, наявні підстави для визнання протиправним та скасування також наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 30.11.2017 року № 948 о/с в частині звільнення позивача зі служби в поліції на підставі п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію".

Згідно ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Судом встановлено, що позивача було протиправно звільнено зі служби в поліції, тому позивач підлягає поновленню на тій посаді, з якої його було звільнено.

Відповідно до ч.2,3 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.

Як вбачається з наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області №948 о/с від 30.11.2017 року ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції 30.11.2017 року.

Оскільки день звільнення є останнім днем служби, позивач підлягає поновленню на службі з 01.12.2017 року.

Частиною 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Верховний Суд України у постанові від 14 січня 2014 року (справа №21-395а13) зазначив, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок №100).

Відповідно до п.2 Порядку №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Суд зазначає, що період вимушеного прогулу позивача складає 161 днів, що обраховується починаючи з першого дня після звільнення до дня прийняття рішення про поновлення позивача на посаді.

Згідно довідки відповідача, середньоденний розмір грошового утримання позивача складає 373,89 грн.

Таким чином, за весь час вимушеного прогулу на користь позивача підлягає стягненню з Головного управління Національної поліції у Львівській області грошове забезпечення в розмірі 60 196,29 грн. середнього заробітку (161 днів * 373,89 грн.).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Золочівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області та стягнення з Головного управління Національної поліції у Львівській області на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць допустити до негайного виконання.

З огляду на те, що позивач у позові просить скасувати оскаржувані накази повністю, а не у частині, що стосується безпосередньо ОСОБА_1, позов слід задоволити частково.

Судові витрати позивач не поніс, тому відсутні підстави для їх відшкодування.

Керуючись ст.ст.2, 14, 77, 99, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області №2880 від 05.09.2017 року в частині відрядження рядового поліції ОСОБА_1 у період з 07 вересня до 04 січня 2018 року на стажування до Головного управління Національної поліції в Луганській області.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області №3625 від 30.10.2017 року "Про накладення дисциплінарних стягнень на працівників Головного управління Національної поліції у Львівській області" в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення – звільнення зі служби в поліції.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області № 948 о/с від 30.11.2017 року в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби з поліції на підставі п.6 ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.

Поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Золочівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області з 01.12.2017 року.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області (код ЄДРПОУ 40108833, адреса: 79007, м.Львів, пл.Генерала Григоренка, 3) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; адреса: 80751, Львівська область, Золочівський район, с.Вороняки) середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 60 196 (шістдесят тисяч сто дев’яносто шість) грн. 29 коп.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 11 216 (одинадцять тисяч двісті шістнадцять) грн. 70 коп. допустити до негайного виконання.

Судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16 травня 2018 року.

Суддя Крутько О.В.