Рішення № 73996050, 15.05.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 травня 2018 рокум. Ужгород№ 807/166/18

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадження в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, в якому просить визнати відмову ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області №8/Ш-99-01 від 31.05.2017 р. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у пільговому обчисленні страхового стажу за період часу роботи на місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі, а саме, на Центральній базі виробничого обслуговування по прокату та ремонту навісного обладнання і спецтехніки Виробничого ордена Леніна та ордена Трудового Червоного Прапору об'єднання "Башнефть", Тюменська область, м. Когалим, Російська Федерація, яка з 01.01.1988 р. згідно з наказом МНП №872 від 08.12.1987 р. перейменована на Виробниче об'єднання "Когалимнафтогаз", та яке з 18.05.1993 р. згідно з розпорядженням Держкомітету РФ по Управлінню державним майном від 27 квітня 1993 року №737-Р перетворилося у відкрите акціонерне товариство "ЛУКОЙЛ-Когалимнафтогаз", тобто з 01 липня 1987 по 26 вересня 1994 рр. та яке відображене відповідними записами у трудовій книжці - незаконною та зобов'язати ОСОБА_2 об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області провести перерахунок пенсії з врахуванням спірного періоду часу як пільгового, з моменту звернення, тобто з 19.01.2018 р. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 01 липня 1987 року по 26 вересня 1994 року вона працювала на Крайній Півночі, а саме, на Центральній базі виробничого обслуговування по прокату та ремонту навісного обладнання і спецтехніки Виробничого ордена Леніна та ордена Трудового Червоного Прапору об’єднання «Башнефть», Тюменська область, м. Когалим, Російська Федерація, де стаж роботи зараховується як рік за півтори. Однак відповідач листом №8/Ш-99-01 від 31.05.2017 р. у зв’язку з відсутністю укладеного трудового договору з підприємством відмовив у здійсненні пільгового обчислення страхового стажу. Вказану відмову вважає протиправною, оскільки Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26 липня 2006 року №32-V передбачено, що підставою для пільгового нарахування страхового стажу є, в тому числі, трудова книжка або довідка, в якій вказано період роботи.

У поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідач у задоволенні позову просив відмовити, аргументуючи положеннями п. 5 Указу Президії Верховної ОСОБА_3 Союзу РСР від 10.02.1960 р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районахКрайної Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайної Півночі», відповідно до яких такий стаж зараховується в пільговому обчисленні пенсії лише за наявності укладеного строкового трудового договору про роботу в цих районах. Зазначає, що документи, поданні позивачкою при зверненні до Управління Пенсійного фонду за призначенням пенсії за віком, зокрема, трудова книжка, підтверджують лише тривалість роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайної Півночі, однак в них немає будь-яких посилань на те, що на той час мало місце укладення трудового договору, що визначало б право на користування пільгами по обчисленню страхового стажу. Також стверджує, що період роботи після 1991 року згідно з вимогами чинного законодавства не враховується в період роботи для пільгового обчислення пенсійного стажу. Окрім того, вважає, що ОСОБА_1 у травні 2017 року зверталася до Управління Пенсійного фонду із заявою, в якій просила роз’яснити, на якій підставі їй не зараховано особливий характер роботи і кратність при призначенні пенсії без будь-яких вимог щодо здійснення перерахунку. Тому стверджує, що оскаржувана відповідь №8/Ш-99-01 від 31.05.2017 р. була надана в порядку Закону України «Про звернення громадян». В подальшому, представник позивача також звертався до органу Пенсійного фонду з адвокатським запитом від 19.01.2018 р. №3. Однак ні при першому зверненні, ані при наступному вимоги щодо здійсненні перерахунку пенсії пред’явлено не було, як і не було додано будь-яких правовстановлюючих документів, на підставі яких можливо визначити наявність підстав для здійснення перерахунку пенсії.

Позивач надіслав до суду відповідь на відзив, відповідно до якого позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Посилання відповідача на необхідність наявності укладеного трудового договору вважає безпідставними та такими, що суперечать нормам Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Твердження відповідача щодо зарахування періоду роботи після 1991 року в районах Крайньої Півночі на загальних умовах є необґрунтованим з огляду на положення абз. 1 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Зазначає, що всі документи, необхідні для врахування до її стажу роботи в пільговому обчисленні пенсії період роботи в районах Крайньої Півночі, наявні в матеріалах її пенсійної справи, а тому у відповідача були всі підстави для прийняття рішення про перерахунок їй пенсії.

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, розглянувши доводи сторін, наведені ними в письмових заявах, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1О.) з 2011 року перебуває на обліку у ОСОБА_2 об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Закарпатської області та одержує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З 01 липня 1987 року по 26 вересня 1994 року ОСОБА_1 працювала на Центральній базі виробничого обслуговування по прокату та ремонту навісного обладнання і спецтехніки Виробничого ордена Леніна та ордена Трудового Червоного Прапору об'єднання "Башнефть", Тюменська область, м. Когалим, Російська Федерація, яка з 01.01.1988 р. згідно з наказом МНП №872 від 08.12.1987 р. перейменована на Виробниче об'єднання "Когалимнафтогаз", та яке з 18.05.1993 р. згідно з розпорядженням Держкомітету РФ по Управлінню державним майном від 27 квітня 1993 року №737-Р перетворилося у відкрите акціонерне товариство "ЛУКОЙЛ-Когалимнафтогаз", що підтверджується довідкою, уточнюючою особливий характер роботи або умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії і підтверджуючої постійну зайнятість на пільговій роботі, виданою ТОВ «Лукойл-ЗападнаяСибирь» №21/33-4337 від 08/12/2010 р. (арк. спр. 24). Зазначеною довідкою підтверджено, що підприємство, на якому працювала ОСОБА_1, розташоване на території Ханти-Мансійського автономного округу – Югра, Тюменської області, м. Когалим, що відноситься до місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі (ОСОБА_3 Міністрів СРСР від 10.11.1967 р. №1029), та виплачується районний коефіцієнт 1,7. Окрім того, згідно з приміткою до вказаної довідки, період роботи на зазначеному підприємстві зараховується з коефіцієнтом 1,5, незалежно від факту укладення строкового трудового договору.

Факт роботи ОСОБА_1 на Центральній базі виробничого обслуговування по прокату та ремонту навісного обладнання і спецтехніки Виробничого ордена Леніна та ордена Трудового Червоного Прапору об'єднання "Башнефть" підтверджується також записами в трудовій книжці позивача, копія якої наявна в матеріалах справи (арк. спр. 13 – 14).

Як вбачається з долученої до матеріалів справи довідки ТПП «Когалымнефтегаз» від 03.02.2011 р. №10/2-29-159, із сум заробітної плати позивача здійснювалися відповідні відрахування до органів пенсійного фонду та Фонду соціального страхування та підтверджено, що дана місцевість прирівняна до районів Крайньої Півночі з районним коефіцієнтом 1,7 (арк. спр. 15).

При первинному зверненні ОСОБА_1 до органів Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії, період роботи з 01 липня 1987 року по 26 вересня 1994 року не було зараховано з пільговим коефіцієнтом обчислення стажу.

25 травня 2017 року позивач звернулася до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області із заявою про роз’яснення причин не зарахування особливого характеру роботи та умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії та підтверджуючої постійну зайнятість на пільговій роботі з коефіцієнтом, встановленим для районів Крайньої Півночі, - 1,7 (арк. спр. 60).

Листом від 31.05.2017 р. №8/Ш-99-01 ОСОБА_1 повідомлено, що пільгове обчислення стажу поширюється тільки на робітників, які уклали письмові трудові договори про роботу на Крайній Півночі і в прирівняних місцевостях. У зв’язку з відсутністю в матеріалах пенсійної справи позивача відомостей щодо наявності укладеного письмового трудового договору період роботи з 1987 по 1994 рр. не зараховано з пільговим коефіцієнтом. Окрім того, зазначено, що для зарахування до страхового стажу відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в пільговому обчисленні вищезазначений період необхідно надати документи, в яких було б зазначено право на ці пільги: трудову книжку з відповідними записами; письмовий трудовий договір; довідку, з посиланням на документи, що підтверджують поширення на особу пільг по обчисленню трудового стажу. Також ОСОБА_1 роз’яснено, що в разі незгоди з такою відповіддю вона має право оскаржити її до головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області протягом одного року з моменту прийняття рішення або в судовому порядку (акр. спр. 61). Доказів направлення зазначеної відповіді на адресу позивача ОСОБА_2 об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Закарпатської області суду надано не було.

У зв’язку з не отриманням відповіді на свою заяву від 25.05.2017 р. адвокат позивача звернувся з адвокатським запитом до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області із адвокатським запитом №3 від 19.01.2018 року (арк. спр. 12).

Листом від 30.01.2018 р. №794/09 ОСОБА_2 об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Закарпатської області, адвокату позивача повідомлено про неможливість пільгового обчислення періоду роботи з 01.07.1987 по 26.09.1994 рр. у зв’язку з не зазначенням в документах, наявних в матеріалах пенсійної справи, користуванням пільгами, передбаченими відповідними нормативно-правовими актами (акр. спр. 11).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_1 звернулася з даним адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 частини першої Європейської соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Ст. 46 Конституції України також передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі – Закон), страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Ч. 4 ст. 24 Закону визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з нормами п. 5 Перехідних положень Закону період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної ОСОБА_3 Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови ОСОБА_3 Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року №148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної ОСОБА_3 Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної ОСОБА_3 Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 3 ОСОБА_3 Міністрів СРСР №148 від 10 лютого 1960 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної ОСОБА_3 СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі»», робітникам, що користуються пільгами, кожен рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевості, яка прирівнюється до районів Крайньої Півночі, після 01 березня 1960 року зараховується за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу для отримання пенсії по віку та по інвалідності.

Указом Президії Верховної ОСОБА_3 СРСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», було скорочено тривалість трудового договору, що надає право на отримання пільг, передбачених ст.5 Указу Президії Верховної ОСОБА_3 СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», з п'яти до трьох років.

Отже, єдиною умовою для отримання права на пільгове обчислення стажу при переході на пенсію, починаючи з 01 березня 1960 року, було укладення трудового договору строком не менш ніж на п'ять років, а починаючи з 26.09.1967 року, цей термін було знижено до трьох років. Слід зазначити, що жодний з вищевказаних нормативно-правових документів не передбачав обов'язкового укладення письмового трудового договору.

Відповідно до положень ст. 24 Кодексу законів про працю Української РСР від 01.06.1972 року, що діяли на момент виникнення трудових відносин між позивачем та роботодавцем, трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі, укладання трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівників на роботу.

Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи. Таким чином, при укладанні трудового договору письмова форма договору в обов'язковому порядку не вимагається.

Згідно ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Аналогічні положення були закріплені в ст. 15 Кодексу про працю РСФСР від 09.12.1971 року, що діяли на момент перебування у трудових відносинах позивача з роботодавцями.

Більше того, нормами ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

На підставі проведеного правового аналізу законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що для пільгового обчислення страхового стажу до 01 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, наявність письмового трудового договору не є обов’язковою умовою, а наявний трудовий страж може підтверджуватися також і іншими документами, такими як трудова книжка або довідка, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами.

Відповідно до пп. 2 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого ОСОБА_3 правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р №637. За період роботи до 01 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної ОСОБА_3 Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», визначений постановою ОСОБА_3 Міністрів СРСР №1029 від 10.11.1967 року.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні ОСОБА_1 за призначенням пенсії була пред’явлена трудова книжка, довідка про заробітну плату та довідка про стаж.

При дослідженні зазначених документів, копії яких також наявні в матеріалах справи, судом встановлено, що з них вбачається те, що ОСОБА_1 в період з 01 липня 1987 року по 26 вересня 1994 року дійсно працювала на підприємстві, що розташоване в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, стаж роботи на якому обчислюється із застосуванням районного коефіцієнта, а з її заробітної плати відраховувалися відповідні страхові внески .

Тому посилання відповідача на необхідність наявності письмового трудового договору про роботу для зарахування до пільгового стажу роботи періоду до 01 січня 1991 року суд вважає безпідставними та такими, що суперечать чинному законодавству.

Відповідно до п. 3 ст. 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за віком, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудових стаж, набутий на території будь-якої з цих країн, а також на території колишньої СРСР за час до вступу в силу цієї Угоди.

Зазначена правова позиція викладена також в постанові Верховного Суду від 07.02.2018 р. №К/9901/66/17 (справа №590/871/17).

Ч. 5 ст. 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У зв’язку з вищенаведеним суд вважає, що відповідач неправомірно не врахував до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 період роботи з 01.07.1987 р. по 01.01.1991 р. на підприємстві, що розташоване в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі.

Ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом також відхиляються твердження відповідача про те, що оскаржувана відповідь ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області №8/Ш-99-01 від 31.05.2017 р. приймалась за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 в порядку Закону України «Про звернення громадян», а позивач із заявою про перерахунок пенсії не зверталася, оскільки при первинному зверненні за призначенням пенсії остання подала всі необхідні для врахування до пільгового обчислення стажу документи. Однак такі відповідачем враховані не були. Право позивача на зарахування спірного періоду роботи до пільгового стажу встановлено чинним законодавством. Листом №8/Ш-99-01 від 31.05.2017 р. ОСОБА_2 об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області повідомило ОСОБА_1, що період роботи з 01.07.1987 по 26.09.1994 рр. не може бути включено до пільгового обчислення стажу з врахуванням районного коефіцієнта для місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто фактично вказаним листом позивачу відмовлено у пільговому обчисленні стажу за спірний період роботи.

Згідно ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених ч. 1 ст. 35, ч. 2 ст. 38, ч. 3 ст. 42 і ч. 5 ст. 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Відтак, враховуючи вищенаведене, відповідача слід зобов'язати здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, враховуючи стаж роботи на місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, за період з 01 липня 1987 по 01 січня 1991 рр. з районним коефіцієнтом 1,6 - з 01 лютого 2018 року.

Щодо періоду стажу після 01.01.1991 р., то суд вважає, що чинним законодавством, зокрема, п. 5 Перехідних положень Закону не передбачено врахування цих періодів роботи в пільговому обчисленні.

Відповідно до ст. 3 Тимчасової угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, які прирівняні до даних районі, в галузі пенсійного забезпечення від 19 січня 1993 року при призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди на території України, компетентні органи Російської Федерації відшкодують витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 1 січня 1991 року. У цьому випадку частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівнені до районів Крайньої Півночі, обчислюються за нормами законодавства Російської Федерації. Порядок відшкодування витрат на виплату зазначених вище пенсій регулюються спеціальною Угодою між компетентними органами ОСОБА_4. Відшкодування витрат у відповідності із пунктом 1 цієї статті здійснюється до виникнення права на пенсійне забезпечення згідно законодавства України (з врахуванням Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року).

Тобто, вказана Тимчасова угода надає громадянам ОСОБА_4 цієї угоди право на достроковий вихід на пенсію по старості (за віком) за вказаних у статті 1 угоди умов, а також визначає порядок реалізації цього права.

Проте, ні в зазначеній Тимчасовій угоді від 15 січня 1993 року, ні в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, не передбачено пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Вказаний висновок суду узгоджується також з висновком Верховного Суду щодо застосування норм права в спірних правовідносинах, наведеним в постанові від 30.01.2018 р. №К/9901/1259/1 (справа №676/7065/14-а).

А тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, зокрема, в частині визнання протиправною відмови ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області №8/Ш-99-01 від 31.05.2017 р. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у пільговому обчисленні страхового стажу за період роботи на місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі, а саме, на Центральній базі виробничого обслуговування по прокату та ремонту навісного обладнання і спецтехніки Виробничого ордена Леніна та ордена Трудового Червоного Прапору об'єднання "Башнефть", Тюменська область, м. Когалим, Російська Федерація, з 01 липня 1987 по 01 січня 1991 рр. та яке відображене відповідними записами у трудовій книжці - незаконною та зобов'язання ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області провести перерахунок пенсії з врахуванням спірного періоду як пільгового, з моменту звернення, тобто з 19.01.2018 р. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч.3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 139, 243, 245, 246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов ОСОБА_1 (вул. Кішкез, 13, с. В. Береги, Берегівський район, Закарпатська область, 90242, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (вул. Миру, буд. 43, м. Виноградів, Закарпатська область, 90300, код ЄДРПОУ 41246253) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною відмову ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області №8/Ш-99-01 від 31.05.2017 р. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у пільговому обчисленні страхового стажу за період роботи на місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі, а саме, на Центральній базі виробничого обслуговування по прокату та ремонту навісного обладнання і спецтехніки Виробничого ордена Леніна та ордена Трудового Червоного Прапору об'єднання "Башнефть", Тюменська область, м. Когалим, Російська Федерація, з 01 липня 1987 по 01 січня 1991 рр. та яке відображене відповідними записами у трудовій книжці.

3. Зобов'язати ОСОБА_2 об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, враховуючи стаж роботи на місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, за період з 01 липня 1987 по 01 січня 1991 рр. з районним коефіцієнтом 1,6 - з 01 лютого 2018 року.

4. В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

5. Стягнути із ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (вул. Миру, буд. 43, м. Виноградів, Закарпатська область, 90300, код ЄДРПОУ 41246253) на користь ОСОБА_1 (вул. Кішкез, 13, с. В. Береги, Берегівський район, Закарпатська область, 90242, ідентифікаційний код НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань 352 грн. 40 коп.(Триста п’ятдесят дві грн. 40 коп.) судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (у редакції Закону №2147-VІІІ від 03.10.2017 року).

СуддяОСОБА_5