
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
справа №813/205/18
11 травня 2018 року
зал судових засідань №9
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Лунь З.І.,
секретар судового засідання Магиревич Ю.Д.,
за участю:
представника відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація КРТ» до ОСОБА_2 великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування наказу,-
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація КРТ» (місцезнаходження: 81135, Львівська область, Пустомитівський район, с.Зубра, вул.Б Хмельницького,144) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 великих платників податків Державної фіскальної служби (місцезнаходження: 04119, м.Київ, вул.Дегтярівська, 11г), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ ОСОБА_2 великих платників податків Державної фіскальної служби №7 від 03.01.2018 «Про внесення змін до наказу ОСОБА_2 великих платників податків Державної фіскальної служби від 11.05.2017 №1003 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Корпорація КРТ».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що єдиною законною підставою для проведення документальної планової перевірки Податковим кодексом України визначено лише включення платника податків до плану-графіка проведення планових документальних перевірок, а за відсутності такого плану-графіку наказ на проведення перевірки Товариства у 2017 році не може бути прийнятий. 03.01.2018 відповідно до постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017 (№876/9986/17) та доповідної записки від 02.01.2018 №10/28-10-48-14 відповідачем винесено наказ №7 «Про внесення змін до наказу ОСОБА_2 великих платників податків Державної фіскальної служби від 11.05.2017 №1003 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки»». На думку позивача, оскільки чинне законодавства не містить чітких критерій розмежування правових актів за ознаками їх нормативності, видається доцільним для такого розмежування використовувати не тільки існуючу юридичну доктрину, а й рішення Конституційного Суду, які за всіма ознаками є правовими актами. Крім цього, вважає, що правові акти управління характеризуються ознаками, однією з яких є вимоги щодо неналежного оформлення таких актів, за яким акт управління є письмовим документом певного виду, підготовленим за правилами юридичної техніки та виданим з дотриманням нормативно встановленої процедури. Тому, наказ відповідача від 11.05.2017 №1003 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Корпорація КРТ»» є актом індивідуальної дії, який вичерпав себе фактом застосування. З огляду на вказане, позивач вважає наказ відповідача №7 від 03.01.2018 «Про внесення змін до наказу ОСОБА_2 великих платників податків Державної фіскальної служби від 11.05.2017 №1003 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Корпорація КРТ» таким, що прийнятий без достатніх правових підстав. Так як чинним податковим законодавством не передбачено повноважень, підстав та порядку внесення змін до актів індивідуальної дії (наказу про проведення перевірки), які вичерпали свою дію, зокрема щодо зміни строків проведення податкових перевірок, а тому немає підстав для проведення перевірки.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що відповідач при прийнятті оскаржених наказів діяв правомірно, оскільки за результатами проведення аналізу податкової звітності позивача встановлено, що підприємство протягом 2016-2017 здійснювало придбання ТМЦ у контрагентів-постачальників, по яких надійшла податкова інформація, яка не підтверджує взаєморозрахунки на загальну суму 78605 348грн. З огляду на наведене, відповідач направив позивачу запит від 04.04.2017 №18915/10/28-10-48-09-11. У відповідь на вказаний запит позивач відмовив у наданні відповідачу запитуваної інформації. Крім того, позивач не надав відповіді на запити відповідача від 06.02.2017, 21.03.2017, 22.03.2017, 04.04.2017. Відповідач стверджує, що всі скеровані ним запити за своїм змістом та формою відповідали вимогам чинного законодавства та надсилались рекомендованим листом з повідомленням про вручення. З огляду на те, що позивач не надав документального підтвердження з питань господарських відносин при взаєморозрахунках з контрагентами, які б усунули сумніви податкового органу щодо правомірності таких господарських операцій, відповідач прийняв наказ про призначення перевірки від 11.05.2017 №1003. Однак, податковим органом не розпочато позапланову документальну виїзну перевірку, оскільки ТзОВ «Корпорація КРТ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування наказу від 11.05.2017 №1003. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017 (№876/9986/17) постанову Львівського окружного адміністративного суду скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні позову відмовлено. На підставі вказаної постанови відповідачем винесено наказ №7 від 03.01.2018 «Про внесення змін до наказу ОСОБА_2 великих платників податків Державної фіскальної служби від 11.05.2017 №1003 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки»» з 05.01.2018 тривалістю 15 робочих днів. Головному бухгалтеру товариства ОСОБА_3 було вручено копію оскарженого наказу від 03.01.2018 №7 під розписку, однак не допущено працівників Львівського управління ОСОБА_2 ВПП до проведення документальної позапланової виїзної перевірки. Вважає, оскаржений наказ правомірним та таким, що прийняте в межах повноважень, наданих чинним законодавством. Тому, доводи позивача про протиправність наказу не відповідає дійсності. Просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.
Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлялись про дату, час і місце проведення судового засідання. Проте, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив суд в задоволенні позову відмовити повністю. Вважає, що оскаржений наказ є правомірним та прийнятим відповідно до вимог чинного законодавства України.
Заслухавши вступне слово представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити, виходячи з наступних підстав.
Суд встановив, що ТзОВ «Корпорація КРТ» (код ЄДРПОУ – 37786903) перебуває на обліку у Львівському управлінні ОВПП ДФС.
На виконання наказу ДФС України №22 від 31.07.2014 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби і при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків» проведено аналіз податкової звітності ТзОВ «Корпорація КРТ» (код ЄДРПОУ 37786903) та встановлено, що підприємство протягом 2016-2017 років здійснювало придбання товарно-матеріальних цінностей /ТМЦ/ в контрагентів-постачальників, по яких надійшла податкова інформація.
Згідно з вказаною інформацією з’ясовано документальне оформлення господарської операції між ТзОВ «Корпорація КРТ» та ПП «Грандбудсервіс» за відсутності факту її реального здійснення, оскільки відсутнє реальне джерело походження ідентифікованого товару, а відтак неможливий його рух за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов’язаних нереальних господарських операцій до ТзОВ «Корпорація КРТ».
Відповідач неодноразово звертався до позивача із запитами від 06.02.2017 №7046/10/28-10-48-09-0013, від 21.03.2017 №16252/10/28-10-48-09-11, від 21.03.2017 №16197/10/28-10-48-09-11, від 21.03.2017 №16258/10/28-10-48-09-11, від 21.03.2017 №16266/10/28-10-48-09-11, від 21.03.2017 №16317/10/28-10-48-09-11, від 21.03.2017 №16393/10/28-10-48-09-11, від 22.03.2017 №16395/10/28-10-48-09-11, від 21.03.2017 №16126/10/28-10-48-09-11, від 04.04.2017 №18913/10/28-10-48-09-11, від 04.04.2017 №18915/10/28-10-48-09-11, від 04.04.2017 про надання інформації по взаємовідносинах з контрагентами (ПП «Грандбудсервіс», ТОВ «ЮНІКОМ ГРУПП», ТОВ «СТАРК-ГРУП», ТОВ «ФРАЙМ КОНСАЛТ», ТОВ «Топ Актив», ТОВ «ТЕХНО ГРУП», ТОВ «ГРІНБОКС СТУДІО», ТОВ «СМАРТХОЛД», ТОВ «Кейнфор», ТОВ «СКАЙ СІТІ ІНЖИНІРИНГ», ТОВ «ФІОЛЕНТ ГРУПП»).
Згідно з відповідями позивача від 10.04.2017 №10/04-03, від 19.04.2017 №19/04-03 він відмовився надати запитувану відповідачем інформацію на підставі абз.7 п.73.3 ст.73 ПК України (з огляду на те, що запити складені з порушенням вимог законодавства). А саме, в запиті не вказано, які саме недостовірні дані виявлено в податкових деклараціях, в рамках яких заходів та на підставі якої податкової інформації ДФС встановлено факти, що свідчать про недостовірність даних, які містяться у податкових деклараціях, на підставі яких відомостей або документів встановлено такі факти як відсутність реального придбання/продажу із зазначеними контрагентами, яким чином ланцюг постачальників (рух ТМЦ) повинен впливати на формування показників податкової звітності по ПДВ тощо.
На підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України та враховуючи доповідну записку заступника начальника управління - начальника відділу аудиту Львівського управління ОСОБА_2 великих платників податків ДФС ОСОБА_4 № 23056/28-10-48-17 від 04.05.2017 відповідачем видано наказ № 1003 від 11.05.2017 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Корпорація КРТ» (код ЄДРПОУ 37786903)».
Позивач вважаючи протиправним наказ відповідача №1003 від 11.05.2017 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Корпорація КРТ», звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування його. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.09.2017 визнано протиправним та скасовано наказ відповідача ОСОБА_2 великих платників податків ДФС № 1003 від 11.05.2017 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Корпорація «КРТ».
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017 (№876/9986/17) постанову Львівського окружного адміністративного суду скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні позову відмовлено. Постанова суду набрала законної сили 06.12.2017.
У зв’язку з відмовою в задоволенні позовних вимог ТзОВ «Корпорація «КРТ» щодо скасування наказу№ 1003 від 11.05.2017 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Корпорація «КРТ», враховуючи доповідну записку заступника начальника відділу аудиту Львівського управління ОСОБА_2 великих платників податків ДФС ОСОБА_5 від 02.01.2018 №10/28-10-48-14 та з метою проведення документальної позапланової виїзної документальної перевірки, що призначена наказом №1003 відповідачем видано наказ від 03.01.2018 №7 «Про внесення змін до наказу ОСОБА_2 великих платників податків Державної фіскальної служби від 11.05.2017 №1003 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки»», з 05.01.2018 тривалістю 15 робочих днів.
Копію вказаного наказу №7 від 03.01.2018 було вручено уповноваженій особі позивача.
Позивач не погодився з таким наказом та звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання його протиправним та скасування.
Суд при вирішенні спору по суті виходить з наступного.
Згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Підпунктом 21.1.1 п.21.1 ст.21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, вичерпний перелік яких визначено у п.78.1 ст.78 ПК України.
Таким чином, як вбачається з аналізу вказаних норм, наявність визначених у п.78.1 ст.78 ПК України обставин є підставою для здійснення позапланової перевірки.
Тому, позивачем помилково вбачається в діях відповідача недодержання положень п.78.1 ст.78 ПК України під час призначення перевірки та оформлення рішення про її призначення наказом від 03.01.2018 №7 «Про внесення змін до наказу ОСОБА_2 великих платників податків Державної фіскальної служби від 11.05.2017 №1003 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки»».
Суд вважає, що прийняття наказу про проведення перевірки є владним повноваженням податкового органу із здійснення податкового контролю та не може бути обмежене (п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.78.4 ст.78 ПК України).
Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно до п.78.4 ст.78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Як вже було встановлено судом, 04.05.2017 відповідачем було видано наказ № 1003 від 11.05.2017 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Корпорація КРТ». Позивач, вважаючи протиправним наказ відповідача №1003 від 11.05.2017 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Корпорація КРТ», звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування його.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.09.2017 визнано протиправним та скасовано наказ відповідача ОСОБА_2 великих платників податків ДФС № 1003 від 11.05.2017 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Корпорація «КРТ».
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017 (№876/9986/17) постанову Львівського окружного адміністративного суду скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні позову відмовлено. Постанова суду набрала законної сили 06.12.2017.
У зв’язку з відмовою в задоволенні позовних вимог ТзОВ «Корпорація «КРТ» щодо скасування наказу № 1003 від 11.05.2017 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Корпорація «КРТ», враховуючи доповідну записку заступника начальника відділу аудиту Львівського управління ОСОБА_2 великих платників податків ДФС ОСОБА_5 від 02.01.2018 №10/28-10-48-14 та з метою проведення документальної позапланової виїзної документальної перевірки, що призначена наказом №1003 відповідачем, видано наказ від 03.01.2018 №7 «Про внесення змін до наказу ОСОБА_2 великих платників податків Державної фіскальної служби від 11.05.2017 №1003 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки»», з 05.01.2018 тривалістю 15 робочих днів.
Судом встановлено, що ТзОВ «Корпорація КРТ» відмовилося надати контролюючому органу будь-які пояснення та документи.
Відсутність пояснень платника податків та документів з приводу запитуваних операцій позбавило контролюючий орган дати оцінку на предмет наявності чи відсутності порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства.
Ураховуючи висновок суду про відповідність вимогам податкового законодавства всіх запитів контролюючого органу, на які позивач відмовився надати пояснення і підтвердити їх документально, призначення перевірки є єдино можливим законним способом перевірки фактів можливого порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства.
Податковим кодексом визначено умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, дотримання яких є підставою прийняття наказу про проведення перевірки.
З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.
Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що посадовою особою ТзОВ «Корпорація КРТ» отримано під розписку копію наказу від 03.01.2018 №7 «Про внесення змін до наказу ОСОБА_2 великих платників податків Державної фіскальної служби від 11.05.2017 №1003 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки»», однак не допущено працівників Львівського управління ОСОБА_2 ВПП до проведення документальної позапланової виїзної перевірки з підстав невідповідності наказу вимогам ст.78 Податкового кодексу.
Щодо твердження позивача щодо наказу ОСОБА_2 великих платників податків Державної фіскальної служби від 11.05.2017 №1003 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Корпорація КРТ», який вичерпав свою дію, то суд не погоджується з таким аргументом позивача з огляду на те, що згаданий наказ не був реалізований через його оскарження у судовому порядку, відтак встановлення його законності і спричинило прийняття відповідачем наказ від 03.01.2018 №7 «Про внесення змін до наказу ОСОБА_2 великих платників податків Державної фіскальної служби від 11.05.2017 №1003 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки»».
Таким чином, судом встановлено дотримання відповідачем обов'язкових умов для проведення позапланової виїзної документальної перевірки, що дає підстави для висновку про обґрунтованість та підставність прийнятого наказу від 03.01.2018 №7 «Про внесення змін до наказу ОСОБА_2 великих платників податків Державної фіскальної служби від 11.05.2017 №1003 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки»» та відсутність підстав для його скасування.
Отже, приймаючи оскаржуваний наказ, відповідач діяв відповідно до визначеної ПК України компетенції, в межах та на підставі приписів законодавства.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п 15.5 п.5 розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст рішення складено 16.05.2018.
Суддя Лунь З.І.
Судове рішення № 73995967, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 11.05.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 813/205/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: