Рішення № 73995577, 14.05.2018, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/1135/18

Провадження 2/206/577/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"14" травня 2018 р. Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Кушнірчука Р.О.,

при секретареві Соловйовій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку ст. 247 ЦПК України цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, –

ВСТАНОВИВ:

28 лютого 2018 року представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтував тим, що відповідно до укладеного договору № DNH4KP94400416 від 18 серпня 2006 року відповідач ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 3539,90 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичними особами «Розстрочка» складає між ним і Банком Договір, про що свідчить підпис Відповідача у заяві. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов. У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав, що і стало причиною звернення до суду з вказаним позовом, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість станом на 23 січня 2018 року в сумі 75773,20 гривень, яка складається з: 2489,46 гривень заборгованість за кредитом; 18964,71 гривень заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 54319,03 гривень пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором, а також штрафи відповідно до пункту 5.3 Умов та правил надання банківських послуг 500 гривень (фіксована частина), 2187,62 гривень (процентна складова). Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 03 вересня 2013 року з відповідача стягнуто суму заборгованості у розмірі 32020,81 гривень, а тому заборгованість, яка підлягає стягненню складає 43752,39 гривень, а також штрафи відповідно до п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 гривень (фіксована частина) та 2187,62 гривень (процентна складова).

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав до суду заяву з клопотанням розглянути справу за його відсутності. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся за зареєстрованим місцем проживання, відзив на позовну заяву не надав, тому суд на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України та наявних у справі доказів ухвалює заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що відповідно до укладеного договору № DNH4KP94400416 від 18 серпня 2006 року відповідач ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 3539,90 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с.8).

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичними особами «Розстрочка» складає між ним і Банком Договір, про що свідчить підпис Відповідача у заяві.

Таким чином, датою укладення між сторонами договору є дата підписання заяви, тобто 18 серпня 2006 року.

Відповідач не надав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до Умов договору, тобто зобов’язання за вказаним договором не виконав, у зв’язку з чим станом на 23 січня 2018 року утворилась заборгованість у сумі 75773,20 гривень, яка складається з: 2489,46 гривень заборгованість за кредитом; 18964,71 гривень заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 54319,03 гривень пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором, а також штрафи відповідно до пункту 5.3 Умов та правил надання банківських послуг 500 гривень (фіксована частина), 2187,62 гривень (процентна складова).

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 03 вересня 2013 року з відповідача стягнуто суму заборгованості у розмірі 32020,81 гривень, яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 2489,46 гривень; заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 10605,10 гривень; пені за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором у розмірі 16925,26 гривень та штрафів у розмірі (фіксованої частини) у розмірі 500 гривень; штрафу (процентної складової) у розмірі 1500,99 гривень, а тому зазначені суми підлягають відніманню від загальної суми боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

За кредитним договором позивач передав відповідачу певні грошові кошти, про що свідчать матеріали справи, отже, вказаний правочин, у розумінні ст. 1054 ЦК України, було укладено.

В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок виплати яких встановлюється договором.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Разом з цим, у правовій позиції Верховного Суду України в справі № 6-2003цс15 зазначено що, відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає що вимоги позивача в частині стягнення штрафів відповідно до п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 гривень (фіксована частина) та 2187,62 гривень (процентна складова), є подвійним нарахуванням неустойки, а тому вимоги банку в цій частині не підлягають задоволенню.

Враховуючи той факт, що відповідач дотепер неналежно виконує свої обов’язки з повернення отриманого ним ліміту кредитування, таке невиконання (неналежне виконання) є порушенням його зобов’язань у розумінні норм ЦК України, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрованою не значиться, останнє місце реєстрації м. Дніпро, вул. Гречихіна, буд. 16, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»(місцезнаходження м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № DNH4KP94400416 від 18 серпня 2006 року у розмірі 43752,39 гривень, а також сплачений судовий збір у розмірі 1762,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто Самарським районним судом м. Дніпропетровська за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя: Р.О. Кушнірчук