Рішення № 73995565, 16.05.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2018 р. справа № 809/685/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Могила А.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (пр.Л.Українки 1/115, м.Калуш, Івано-Франківської області) до Калуського об"єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (вул.Біласа і Данилишина,2, м.Калуш, Івано-Франківської області) про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до Калуського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Калуським об'єднаним управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області протиправно відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії відповідно до довідок, виданих ООО “Лукойл-Западная Сибирь” ТПП “Когалымнефтегаз” за період з 01.11.1992 по 31.08.1994, а тому відповідача слід зобов'язати здійснити перерахунок та виплату пенсії з врахуванням даних довідок.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на час отримання позивачем заробітної плати у період з 01.11.1992 по 31.08.1994 обмежень максимальної величини заробітної плати не було, так як Постановою Кабінету Міністрів України за №1064 “Про встановлення максимальної величини фактичних витрат суб'єктів господарювання на оплату праці працівників, суми оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу, з яких справляються збори (внески) до соціальних фондів” такі обмеження встановлені лише 13.07.1998, а тому відмова у перерахунку пенсії без застосування коефіцієнту 5,6 є неправомірною.

Відповідач скористався правом на подання (30.04.2018) відзиву на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечив. У відзиві зазначив, що пенсійним органом правомірно нараховано пенсію позивачу із обмеженням заробітної плати коефіцієнтом 5,6. Згідно з ч.1 ст. 66 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу). На момент призначення пенсії так і на момент проведення перерахунку у 2017 році діяли вищевказані норми Закону, а тому Калуським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області застосовано коефіцієнт 5,6. При цьому, позивач не наводить обґрунтувань того, що до нього не повинно застосовуватися таке обмеження.

Позивачем 07.05.2018 подано відповідь на відзив Калуського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області в якій зазначив, що твердження відповідача у відзиві є необґрунтованими. В довідках, які видані ООО “Лукойл-Западная Сибирь” ТПП “Когалымнефтегаз” за період з 01.11.1992 по 31.08.1994 зазначено, що з сум його заробітної плати проводилися відрахування до Пенсійного фонду. Повторно наголосив, що на момент отримання заробітної плати за вищевказаний період обмежень максимальної величини заробітної плати не було. Такі обмеження встановлені лише 13.07.1998 Постановою Кабінету Міністрів України за №1064 “Про встановлення максимальної величини фактичних витрат суб'єктів господарювання на оплату праці працівників, суми оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу, з яких справляються збори (внески) до соціальних фондів”.

Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, зазначає наступне.

ОСОБА_1 отримує пенсію на пільгових умовах, призначену згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Позивач 28.03.2018 звернувся з заявою до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про перерахунок та виплату пенсії з врахуванням суми заробітку відповідно до довідок про зарплату за № 10/5-29-262, № 10/5-29-263, № 10/5-29-264 від 02.02.2010, які видані ООО “Лукойл-Западная Сибирь” ТПП “Когалымнефтегаз” без обмеження заробітку в 5,6 разів розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум та максимальним розміром заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (а.с. 11).

Калуським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області листом за № 196/м-15 від 06.04.2018 відмовлено позивачу у перерахунку пенсії згідно довідок про зарплату за № 10/5-29-262, № 10/5-29-263, № 10/5-29-264 від 02.02.2010 з посиланням на п.2 ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та одночасно повідомлено, що оскільки заробітна плата ОСОБА_1 обчислена за період з 01.02.1990 по 31.01.1995, підстав для проведення перерахунку та виплати пенсії без обмеження коефіцієнта зарплати 5,6 немає. (а.с.12).

Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" серед іншого визначає принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплат пенсій.

Згідно довідки ООО “Лукойл-Западная Сибирь” ТПП “Когалымнефтегаз” ОСОБА_1 працював електрогазозварювальником вахтовим методом в Західному Сибіру в період з 19.08.1988 по 01.06.1995 (а.с. 19).

Вказані відомості також зазначені в трудовій книжці ОСОБА_1, заповненій 12.03.1971 (а.с.20 - 24).

Судом з’ясовано, що для розрахунку розміру пенсії позивача, серед іншого, враховано заробітну плату згідно довідок № 10/5-29-262, № 10/5-29-263, № 10/5-29-264 від 02.02.2010 ООО “Лукойл-Западная Сибирь” ТПП “Когалымнефтегаз”.

При цьому, згідно розрахунку заробітної плати №1 за період з 01.11.1992 по 31.08.1994 заробіток взято з обмеженням коефіцієнтом 5,6, тобто не враховано при обчисленні пенсії відповідні суми в повному обсязі.

В довідках про зарплату № 10/5-29-262, № 10/5-29-263, № 10/5-29-264 від 02.02.2010 відображено суми заробітної плати позивача за період з 1992 по 1994 роки. З вказаних сум заробітної плати проводилися відрахування до Пенсійного фонду (а.с. 17-18).

Вказані довідки мають вихідний номер та дату видачі, підписані посадовими особами ООО “Лукойл-Западная Сибирь” ТПП “Когалымнефтегаз” та скріплені печаткою.

Доказів про визнання даних довідок недійсними або недостовірними відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Згідно ст. 41 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: 1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону; 2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Щодо посилання відповідача на обґрунтованість застосування до позивача обмеження заробітку у 5,6 разів розміру середньої заробітної плати та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2018 у справі за № 876/12319/17, зазначених у відзиві, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 66 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці, на які за діючими правилами нараховуються страхові внески.

Зміни до вищевказаної статті були внесені Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 22.05.2003 року, які набули чинності з 10.06.2003 року.

Згідно із зазначеними змінами, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Так, у рішенні від 14.07.2017 у справі за № К/800/7390/17 Вищий суд України зазначив, що враховуючи раніше діючу редакцію ст. 66 Закону України Про пенсійне забезпечення” було передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включалися всі види оплати праці, на які за діючими правилами нараховуються страхові внески. І тільки з 10.06.2003 до вище вказаної статті Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 22.05.2003 року були внесені зміни, якими передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу) на які відповідно до Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Отже, на час отримання позивачем заробітної плати в період з 01.11.1992 по 31.08.1994 обмежень максимальної величини заробітної плати не існувало, так як такі обмеження були встановлені лише 13.07.1998 Постановою Кабінету Міністрів України №1064 "Про встановлення максимальної величини, фактичних витрат суб'єктів господарювання на оплату праці працівників, суми оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу, з яких справляються збори (внески) до соціальних фондів”.

При цьому, як вже встановлено судом, страхові внески сплачувалися до Пенсійного фонду з всієї (повної) заробітної плати, яку позивач отримував у вказаний період, а тому бездіяльність відповідача при обчисленні пенсії, а саме - нарахування пенсії із обмеженого заробітку за період роботи з 01.11.1992 по 31.08.1994 у межах суми, що не перевищує 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання заробітку є протиправною.

Згідно з положеннями статті 7 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення, при переселенні пенсіонера в межах держав-учасниць Угоди виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством держави за новим місцем проживання пенсіонера. Розмір пенсії переглядається відповідно до законодавства держави-учасниці Угоди за новим місцем проживання пенсіонера з дотриманням умов, передбачених пункту 3 статті 6 цієї Угоди.

Відповідно до пункту 3 статті 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення, обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах-учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.

Водночас, стаття 5 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення констатує, що вона поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав учасниць Угоди.

Відтак, посилання Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про те, що вищевказана Угода не поширюється на складові заробітної плати для обчислення та перерахунку пенсії, не відповідають дійсності.

Необґрунтованими є і твердження відповідача про те, що заява ОСОБА_1 від 28.03.2018 не відповідає за формою і змістом Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", так як документи, які підтверджують право на перерахунок пенсії, а саме довідки про заробітну плату позивача за 1992 - 1994 роки були наявні в територіального органу Пенсійного фонду України, про, що ним також зазначено у відзиві.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що Калуським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області протиправно відмовлено позивачу у перерахунку пенсії без обмеженням заробітку у 5,6 разів розміру середньої зapoбітної плати в Україні на день отримання зазначених сум та максимальним розміром заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до довідок про зарплату за № 10/5-29-262, № 10/5-29-263, № 10/5-29-264 від 02.02.2010.

Оскільки, перерахунок пенсії позивача проводився 01.10.2017, що підтверджується відповідним розпорядженням, інформація про заробітну плату була наявна у відповідача, право позивача на перерахунок пенсії відповідно до довідок про зарплату за № 10/5-29-262, № 10/5-29-263, № 10/5-29-264 від 02.02.2010 слід проводити саме з моменту набуття цього права - з 14.10.2017, як про це просить ОСОБА_1.

Таким чином, позов ОСОБА_1 до Калуського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити дії підлягає до задоволення.

У відповідності до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи дане положення, суд присуджує за рахунок бюджетних асигнувань Калуського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 704,80 грн. сплачених судових витрат.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Калуського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідок про зарплату за № 10/5-29-262, № 10/5-29-263, № 10/5-29-264 від 02.02.2010, які видані ООО “Лукойл-Западная Сибирь” ТПП “Когалымнефтегаз” без обмеження заробітку в 5,6 разів розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум та максимальним розміром заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Зобов’язати Калуське об’єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 37824000, вул.Біласа і Данилишина,2, м.Калуш, Івано-Франківської області) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, пр.Л.Українки 1/115, м.Калуш, Івано-Франківської області) з 14.10.2017 відповідно до довідок про зарплату за № 10/5-29-262, № 10/5-29-263, № 10/5-29-264 від 02.02.2010, які видані ООО “Лукойл-Западная Сибирь” ТПП “Когалымнефтегаз” без обмеження заробітку в 5,6 разів розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум та максимальним розміром заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Стягнути з Калуського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 37824000, вул.Біласа і Данилишина, 2, м.Калуш, Івано-Франківської області) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, пр.Л.Українки 1/115, м.Калуш, Івано-Франківської області) 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною 2 статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ ОСОБА_2