Рішення № 73995323, 16.05.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2018 р. справа № 809/618/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №49702-17 від 24.06.2015, -

ВСТАНОВИВ:

04.04.2018 ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі по тексту - відповідач або ДПІ в м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.06.2015 №49702-17 (5019-17)

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №49702-17 від 24.06.2015, яким позивачу нараховано транспортний податок в сумі 25000,00 гривень. Дане рішення отримано позивачем у жовтні місяці 2015, за іншими даними, рішення аналогічного змісту щодо нарахування транспортного податку від 24.06.2015 тільки за іншою адресою містить інший номер – 5019-17, що підтверджується ксерокопією корінця повідомлення-рішення. 15.12.2015 позивачем сплачено транспортний податок у сумі 25 000,00 гривень. Позивач вважає податкове повідомлення-рішення (форми "Ф") №49702-17 (5019-17) від 24.06.2015 незаконним та просить його скасувати.

06.04.2018 року ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

Представник відповідача скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 23.04.2018 року, в якому просив у задоволенні позову відмовити (а.с.16-18).

В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив, що згідно з отриманої бази даних наявних в ДПІ в м. Івано-Франківську встановлено, що ОСОБА_2 є власником транспортного засобу "TOYOTA HIGHLANDAR", 2011 року випуску, з об`ємом двигуна 3456 куб. см.

01.01.2015 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до ПК України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким шляхом викладення в новій редакції статті 267 ПК України введено транспортний податок.

Отже із набранням чинності вказаними положеннями ПК України власники транспортних засобів, що використовувалися до 5 років та об`ємом циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. є платниками транспортного податку.

Таким чином на думку представника відповідача винесене податкове повідомлення рішення, яким зобов`язано позивача сплатити транспортний податок у розмірі 25 000,00 грн. винесено на підставі ПК України та не належать до скасування.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, відзив на позовну заяву, встановив наступне.

ОСОБА_2 є власником транспортного засобу "TOYOTA HIGHLANDAR", 2011 року випуску, з об`ємом двигуна 3456 куб. см., державний номер НОМЕР_1.

У 2015 році позивач отримав податкове повідомлення рішення №49702-17 (5019-17) від 24.06.2015 року, яким його зобов`язано сплатити транспортний податок у розмірі 25 000,00 грн.

Отримавши зазначене податкове повідомлення рішення позивач сплатив вказану у ньому суму зобов`язання у розмірі 25000,00 грн.

Суд встановив, що транспортний засіб "TOYOTA HIGHLANDAR", державний номер НОМЕР_1 належить позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САК №187008 від 25.10.2011 р. (а.с.8)

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" №71-VІІІ від 28.12.2014 року внесено зміни до ПК України, які набрали чинності з 01.01.2015 року, зокрема, введено новий податок, а саме транспортний податок.

Будь-які нормативні акти в сфері оподаткування та зміни до них мають ґрунтуватись на принципах, які визначені ст. 4 ПКУ, зокрема принципі стабільності (п.п. 4.1.9. п. 4.1. ст. 4) відповідно до якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року, та принципу презумпції правомірності рішень платника податку (п.п.4.1.4. п.4.1. ст. 4), згідно якого в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до п.п.10.1.1 п.10.1 ст.10 та ст.265 ПКУ транспортний податок у складі податку на майно віднесений до місцевих податків.

Рішенням Івано-Франківської міської ради про встановлення на території міста податку на майно до якого і належить транспортний податок від 16.01.2015 року №1610-51 відповідно до норм ПКУ встановлено на території міста Івано-Франківська з 01.01.2015 року податок на майно в частині транспортного податку згідно з Положенням, яке затверджене рішенням Івано-Франківської міської ради №1642-52 від 19.02.2015. Вказане рішення №1610-51 від 16.01.2015 оприлюднене в газеті "Західний кур`єр" 23.01.2015 року, що у свою чергу підтверджується у відзиві на позовну заяву наданої представником відповідача (а.с. 16, 21-22).

Отже, рішення, яким введено транспортний податок на території міста Івано-Франківська, набирає законної сили та застосовується з початку бюджетного періоду, що настає після його оприлюднення, що відбулось 23.01.2015 року.

Враховуючи закріплений в ПК України принцип стабільності податкового законодавства, межі повноважень міських рад, рішення Івано-Франківської міської ради, яким установлений новий місцевий податок, може бути застосоване не раніше 2016 року. Таким чином, транспортний податок за 2015 рік не повинен нараховуватись.

Згідно з рішенням Івано-Франківської міської ради від 16.01.2015 року №1610-51 з 01.01.2015 року на території міста Івано-Франківська встановлено податок на майно в частині транспортного податку згідно з Положенням ставка податку на 2015 рік складає 25 000,00 грн. за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.

Відповідно до п.п.267.1.1 п.267.1 ст.267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

Підпунктом 267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об`єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Згідно з п.п.267.6.2 п. 267.6 ст. 267ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об`єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об`єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об`єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Стаття 8 ПК України визначає, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Пунктом 12.3 ст.12 ПКУ встановлено, що сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Згідно з п.п.12.3.1-12.3.3 п.12.3 ст.12 ПКУ встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом. При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні ст. 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом ХІІ цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору. Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів.

Підпунктом 12.3.4 п.12.3 ст.12 ПКУ рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно ч.1 ст.3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

З урахуванням оприлюднення рішення Івано-Франківської міської ради №1610-51 про встановлення та розмір транспортного податку від 16.01.2015 року, нараховуватися він може платникам цього податку лише в 2016 бюджетному році.

Крім того, статтею 2 ПК України також визначено, що зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу. Закон України №71-VІІІ, яким внесені зміни до Податкового кодексу та, зокрема, введений новий місцевий податок транспортний, набрав чинності відповідно до п.1 розділу ІІ Прикінцеві положення з 01.01.2015 року.

Враховуючи вищевикладене, а також встановлений ПК України принцип стабільності податкового законодавства ( п.п. 4.1.9. п. 4.1. ст. 4), відповідно до якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки; податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.

Оскільки нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи (ст. 58 Конституції України), то визначення ОСОБА_2 податкового зобов`язання з транспортного податку за 2015 рік, враховуючи, що рішення Івано-Франківської міської ради про введення на території міста цього податку було оприлюднене лише 23.01.2015 року, також свідчить про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд робить висновок, що відповідач всупереч норм права виніс оскаржуване податкове повідомлення рішення №49702-17 від 24.06.2015 року, яким зобов`язано позивача сплатити транспортний податок у розмірі 25000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_2 належать до задоволення шляхом скасування податкового повідомлення рішення №49702-17 від 24.06.2015 року.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір в розмірі 704,80 грн., згідно з квитанцією №0.0.1004073465.1 від 04.04.2018 (а.с.3).

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №49702-17 від 24.06.2015 року, відповідно до якого ОСОБА_2 було нараховано та зобов`язанно сплатити транспортний податок у розмірі 25 000,00 грн.

Стягнути з Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

ОСОБА_2, адреса: вул. Берегова, буд. 3, с. Павлівка, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77421, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2.

Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, адреса: вул. Незалежності, буд. 20, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018, код ЄДРПОУ 39508514.

Суддя Микитюк Р.В.