
8.2.3
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
Іменем України
15 травня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1839/17
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Вінницькій області до Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» про стягнення податкової заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі за текстом – Позивач, ГУ ДФС у Вінницькій області) до Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» (далі – Відповідач, ПАТ «УКР/ІН/КОМ») про стягнення податкової заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Відповідач зареєстрований Сєвєродонецькою міською радою 02.10.1991 та перебуває на обліку у Могилів-Подільській ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області по теперішній час як платник податків за неосновним місцем обліку. Станом на 10.11.2017 Відповідачем не сплачено податковий борг у сумі 61 147,13 грн., яка виникла в результаті несплати самостійно задекларованих зобов’язань з орендної плати за землю та податку на нерухоме майно. Могилів-Подільською ОДПІ ГУ ДФС надіслана податкова вимога №1755-17 від 23.11.2016.
Просив стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Відповідача, в рахунок погашення податкового боргу 61147,13 грн.
Представник позивача в судове засідання не прибув, просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі (арк. спр. 210).
Представник Відповідача просив розглянути за його відсутності, заперечував проти позову, виходячи з такого (арк. спр. 52-55, 211).
Щодо відсутності у Позивача правових підстав для нарахування податкового боргу.
ПАТ «УКРІНБАНК», правонаступником якого є Відповідач, був віднесений постановою НБУ № 934 від 24.12.2015 до неплатоспроможних, а рішенням ФГВФО № 239 від 24.12.2015 було запроваджено тимчасову адміністрацію, призначено уповноважену особу ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації.
На підставі пропозиції ФГВФО НБУ була винесена постанова № 180 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «УКРІНБАНК». Цього ж дня ФГВФО було прийнято рішення № 385 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «УКРІНБАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку». Згідно з зазначеним рішенням Фонду № 385 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «УКРІНБАНК», призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «УКРІНБАНК» ОСОБА_1
Відповідно до ч. 2 ст. 58 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов’язань у разі прийняття Національним банком України рішення про запровадження обмежень на діяльність банків, зупинення операцій по рахункам, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.
Постановою Правління НБУ № 444 від 16.09.2004 «Про затвердження Положення про порядок припинення, зупинення, обмеження діяльності банків в особливий період» визначено, що обмеження Національним банком діяльності банку - це заборона на визначений строк (або без зазначення строку) здійснення банком окремих банківських операцій або здійснення операцій з визначеними обмеженнями.
П. 3.2 Постанови Правління НБУ № 444 від 16.09.2004 визначено, що введення обмеження діяльності банку здійснюється на підставах та в порядку, визначеному законодавством України, зокрема «Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства», затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 17 серпня 2012 року № 346, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 вересня 2012 року за № 1590/21902 (зі змінами).
Постановою Правління Національного банку України від 17 серпня 2012 року № 346 «Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства» визначені наступні форми обмеження діяльності банків, які можуть застосовуватися НБУ до суб’єкту нагляду:
1) введення куратора в банк та запровадження особливого режиму контролю за його діяльністю, п. 5.1. гл. 5;
2) віднесення банку до категорії проблемних, п. 12.1;
3) віднесення банку до категорії неплатоспроможних, п. 13.1;
4) ліквідація банку, розд. III.
Згідно зі ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
Підп. 3 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється нарахування фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).
Отже, оскільки нарахування податкового боргу з орендної плати юридичних осіб (18010900) було проведено 30.12.2015, тобто у період дії тимчасової адміністрації, Позивач не мав право його нараховувати.
22.03.2016 Правлінням НБУ на підставі пропозиції ФГВФО щодо відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ «УКРІНБАНК» винесено постанову № 180 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «УКРІНБАНК». На підставі вказаної постанови НБУ виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення № 385 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «УКРІНБАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Підп. 3 ч. 3 ст 46 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що з дня початку процедури ліквідації банку строк виконання всіх грошових зобов’язань банку та зобов’язання щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) вважається таким, що настав.
Ч. 3 ст 46 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов’язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Вимоги за зобов’язаннями банку із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред’являтися тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.
Виходячи з наведеного вище, у Позивача відсутні правові підстави для стягнення з Відповідача податкового боргу в іншій процедурі, ніж ліквідаційна процедура, визначена приписами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Представником позивача надана відповідь на відзив, в якій зазначено таке (арк. спр. 170-171).
Щодо відсутності у позивача правових підстав для нарахування податкового боргу.
Сума боргу виникла в результаті несплати самостійно задекларованих зобов’язань з орендної плати за землю та податку на нерухоме майно (декларації надані до суду).
Відповідно до ст. 14 Податкового кодексу України:
14.1.156. податкове зобов’язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та С І роки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена, в установлений законом строк).
14.1.175. податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом;
Тобто, податковим органом не здійснювалось „ нарахувань податкового боргу ”, даний борг виник в результаті не сплати податкових зобов'язань визначених самостійно відповідачем.
Щодо підстав та правомірності стягнення податкового боргу з ПАТ «УКР/ІН/КОМ».
В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом - 05839888 .міститься інформація стосовно відповідача - Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія", ПАТ «УКР/ІН/КОМ» має право займатись діяльністю:
64.99 Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н. в.і. у., 66.19 Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування, 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.
Вважає посилання відповідача на те, що відповідач є правонаступником ПАТ „Укрінбанк “ та оскільки банк перебуває у/процесі ліквідації та стягнення (погашення ) боргу можливе лише в межах ліквідаційної процедури, безпідставним, оскільки згідно даних ЄДР інформація щодо перебування ПАТ «УКР/ІН/КОМ» у процесі ліквідації відсутня:
Дані про перебування юридичної особи у процесі провадження у справі про банкрутство, санації, зокрема відомості про розпорядника майна, санатора: відомості відсутні;
Відомості про перебування юридичної особи у процесі припинення: відомості відсутні;
Відомості про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявленим кредиторами своїх вимог: відомості відсутні.
Також відповідачем не підтверджено те, що ПАТ «УКР/ІН/КОМ» є правонаступником ПАТ „Укрінбанк”, тобто, твердження безпідставні. У розділі «Дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа» - відомості відсутні.
Відповідно до частини дев’ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Оскільки представник позивача та представник відповідача про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином, відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
На виконання ухвали суду від 16.04.2018 представником позивача надіслані додаткові пояснення з приводу періодів та розміру заборгованості, в яких зазначено таке (арк. спр. 199-201).
Станом на дату звернення до суду ПАТ «УКР/ІН/КОМ» не сплатило податковий борг у сумі 57 136 грн. 41 коп. Сума боргу виникла в результаті несплати самостійно задекларованих зобов'язань з орендної плати за землю.
Порядок обчислення плати за землю закріплено ст. 286 ПК України, пункт 2 якої говорить, що платники плити за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на І січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на 1 поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку і діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.?
Відповідно до п.287.4 ст.287. ПК України, податкове зобов'язання з плати та землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця
Детальний розрахунок:
2015 рік:
Листопад - Податковий розрахунок земельного податку № НОМЕР_1 від 20.02.2015, сума - 1738,43 грн., термін сплати - 30.12.2015;
Грудень - Податковий розрахунок земельного податку № НОМЕР_1 від 20.02.2015, сума - 1738,37 грн, термін сплати - 30.01.2016.
Загальний борг за 2015 рік - 3 476,79 грн. (сплата 1 коп.)
2016 рік:
Січень- Податковий розрахунок земельного податку № НОМЕР_2 від 19.02.2016, сума - 2491,16 грн., термін сплати - 01.03.2016;
Лютий - Податковий розрахунок земельного податку № НОМЕР_2 від 19.02.2016, сума 2491,16 грн., термін сплати - 30.03.2016;
Березень - Податковий розрахунок земельного податку № НОМЕР_2 від 19.02.2016, сума - 2491,16 грн., термін сплати - 30.04.2016;
Квітень - Податковий розрахунок земельного податку № НОМЕР_2 від 19.02.2016, сума - 2491,16 грн., термін сплати -30.05.2016;
Травень - Податковий розрахунок земельного податку № НОМЕР_2 від 19.02.2016, сума - 2491,16 грн, термін сплати - 30.06.2016;
Червень - Податковий розрахунок земельного податку № НОМЕР_2 від 19.02.2016, сума - 2491,16 грн, термін сплати - 30.07.2016;
Липень - Податковий розрахунок земельного податку № НОМЕР_2 від 19.02.2016, сума - 2491,16 грн, термін сплати - 30.08.2016;
Серпень - Податковий розрахунок земельного податку № НОМЕР_2 від 19.02.2016, сума - 2491,16 грн., термін сплати - 30.09.2016;
Вересень - Податковий розрахунок земельного податку № НОМЕР_2 від 19.02.2016, сума - 2491,16 грн., термін сплати - 30.10.2016;
Жовтень - Податковий розрахунок земельного податку № НОМЕР_2 від 19.02.2016, сума - 2491,16 грн., термін сплати - 30.11.2016;
Листопад - Податковий розрахунок земельного податку № НОМЕР_2 від 19.02.2016, сума - 2491,16 грн., термін сплати - 30.12.2016;
Грудень - Податковий розрахунок земельного податку № НОМЕР_2 від 19.02.2016, сума - 2491,19 грн., термін сплати - 30.01.2017, разом - 29 893,9 грн.
2017 рік:
Січень - Податковий розрахунок земельного податку № НОМЕР_3 від 11.02.201, сума - 2640,63 грн., термін сплати - 02.03.2016;
Лютий - Податковий розрахунок земельного податку № НОМЕР_3 від 11.02.2017, сума - 2640,63 грн., термін сплати - 30.03.2016;
Березень - Податковий розрахунок земельного податку № НОМЕР_3 від 11.02.2017, сума - 2640,63 грн., термін сплати - 30.04.2016;
Квітень - Податковий розрахунок земельного податку № НОМЕР_3 від 11.02.2017, сума - 2640,63 грн., термін сплати - 30.05.2016;
Травень - Податковий розрахунок земельного податку № НОМЕР_3 від 11.02.2017, сума - 2640,63 грн., термін сплати - 30.06.2016;
Червень - Податковий розрахунок земельного податку № НОМЕР_3 від 11.02.2017, сума - 2640,6 грн., термін сплати - 30.07.2016;
Липень - Податковий розрахунок земельного податку № НОМЕР_3 від 11.02.2017, сума - 2640,63 грн., термін сплати - 30.08.2016;
Серпень - Податковий розрахунок земельного податку № НОМЕР_3 від 11 02 2017, сума - 2640,63 грн., термін сплати - 30.09.2016;
Вересень - Податковий розрахунок земельного податку № НОМЕР_3 від 11.02.2017, сума - 2640,63 грн., термін сплати - 30.10.2016., разом 23 765,67 грн.
Загальна сума богу на дату подання позову: 57 136,42 грн.
Датою виникнення податкового боргу є 30.12.20.15 року, тобто, з цієї дати платник податків перестав виконувати свої зобов'язання щодо сплати орендної плати за землю та станом на дату звернення До суду із позовом про стягнення боргу (1.0.) 1.2017 року) сума боргу становила 57 136.42 грн.. що підтверджується довідкою про борг, витягом з 1КП. поданими деклараціями.
Просить стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Публічне акціонерне товариство „Українська інноваційна компанія” кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 61 147,13 грн.
По справі вчинені такі процесуальні дії:
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду (арк. спр. 1).
Ухвалою суду від 19 грудня 2017 року подальший розгляд адміністративної справи за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Вінницькій області до Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» про стягнення коштів за податковим боргом здійснювати у спрощеному провадженні (арк. спр. 58).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року даний адміністративний позов залишено без розгляду (арк. спр. 59).
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Вінницькій області на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року у справі № 812/1839/17 – задоволено частково. Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року у справі № 812/1839/17 - скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду (арк. спр. 111).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 30 березня 2018 року прийнято до свого провадження дану адміністративну справу № 812/1839/17 для продовження розгляду та призначено до розгляду. Справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (арк. спр. 115).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2018 року клопотання представника Головного управління ДФС у Вінницькій області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в адміністративній справі № 812/1839/17 за позовом Головного управління ДФС у Вінницькій області до Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» про стягнення коштів за податковим боргом повернути Головному управлінню ДФС у Вінницькій області повернуто без розгляду (арк. спр. 124).
16 квітня 2018 року протокольно справу відкладено на 10 травня 2018 року у зв’язку з витребування від позивача інформації.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року у задоволенні клопотання представника Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено (арк. спр. 166-167).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року витребувано від Головного управління ДФС у Вінницькій області та зобов’язати надіслати до суду у строк до 08 травня 2018 року: нормативно обґрунтовану інформацію за підписом уповноваженої особи та поясненнями (в разі необхідності – надання відповідних документів, розрахунків тощо) з приводу періодів та розміру заборгованості Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» з податку – орендна плата за землю в розмірі 57136,41 грн., яку просить стягнути позивач з відповідача (арк. спр. 168). Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 03 травня 2018 року у задоволенні клопотання представника Головного управління ДФС у Вінницькій області про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції в адміністративній справі № 812/1839/17 відмовлено (арк. спр. 196).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-79 КАС України, суд встановив таке.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.
Відповідно до статті 6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);
- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);
- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).
У відповідності із статтею 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).
Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ПАТ «УКР/ІН/КОМ» зареєстроване як юридична особа за адресою: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, буд. 3-А, є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, та перебуває на обліку у Могилів-Подільській ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області по теперішній час як платник податків за неосновним місцем обліку (арк. спр. 5, 35-45).
Відповідно до ст. 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПКУ Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Згідно п. 287.3. ст. 287 ПКУ податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
У відповідача станом на 10.11.2017 виникла податкова заборгованість, яка складається:
- з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) – 57136,41 грн., згідно податкової декларації від 20.02.2015 на 2016 рік, податкової декларації від 11.02.2017 на 2017 рік (арк. спр. 9-12),
- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – 4010,72 грн., згідно податкової декларації від 18.02.2016 за 2016 року (арк. спр.16).
Таким чином, сума несплаченого узгодженого податкового зобов'язання з плати за землю та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з Відповідача становить 61147,13 грн. (арк. спр. 4).
Відповідно до п.56.11 ст. 56 ПКУ не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Згідно пп.. 191.1.22. п.19-1 ст. 19-1 ПКУ контролюючі органи, зокрема здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.
Пунктом 59.1 ст. 59 ПКУ передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПКУ у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Податковим органом на адресу відповідача надіслана податкова вимога №6 від 23.02.2012 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та отримана посадовою особою відповідача 05.03.2012 (арк. спр. 13).
Могилів-Подільською ОДПІ ГУ ДФС надіслана Відповідачу поштою та вручена податкова вимога №1755-17 від 23.11.2016, яка не оскаржувалась та не скасовувалась в судовому порядку, а підстави її відкликати відсутні (арк. спр. 27).
На підставі п. 95.1 ст. 95 ПКУ орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна Отакого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Згідно п. 95.3 ст. 95 ПКУ стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Посилання представника відповідача як на підставу відмови у позові на факт правонаступництва відповідача прав та обов’язків ПАТ «УКРІНБАНК» та на рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.03.2016 за № 385 «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Український ОСОБА_2» та делегування повноважень ліквідатора банку» є незмістовним з таких підстав.
Згідно постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2016, залишеної без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 і Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016, визнана протиправною та скасована постанова Правління Національного банку України від 22.03.2016 № 180 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український ОСОБА_2» з моменту її прийняття; також визнане протиправним та скасоване рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.03.2016 за № 385 «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Український ОСОБА_2» та делегування повноважень ліквідатора банку» з моменту його прийняття.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Публічного акціонерного товариства «Українська ОСОБА_2 Компанія» в розділі «Дата державної реєстрації, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи, яка утворена в результаті перетворення» - відомості відсутні; в розділі «Дані про перебування юридичної особи у процесі провадження у справі про банкрутство, санації, зокрема відомості про розпорядника майна, санатора» - відомості відсутні; в розділі «Відомості про перебування юридичної особи у процесі припинення» - відомості відсутні; в розділі «Відомості про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог» - відомості відсутні; в розділі «Дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстава для його внесення» - відомості відсутні; в розділі «Дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа» - відомості відсутні (а.с.212-213).
Статтею 104 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) визначено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.
Особливості припинення банку як юридичної особи встановлюються законом.
Згідно статті 26 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк може бути реорганізований за рішенням власників банку.
Реорганізація може здійснюватися шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення.
Відповідно до положень статті 27 Закону України «Про банки і банківську діяльність» реорганізація за рішенням власників банку здійснюється згідно із законодавством України про господарські товариства за умови надання попереднього дозволу Національного банку України на реорганізацію банку та затвердження Національним банком України плану реорганізації банку.
У разі здійснення реорганізації банку за рішенням його власників шляхом перетворення план реорганізації банку не складається.
Національний банк України визначає перелік документів, які подаються для отримання дозволу на реорганізацію та затвердження плану реорганізації банку.
Національний банк України не дає дозволу на реорганізацію банку у разі, якщо є достатні підстави вважати, що реорганізація загрожує інтересам вкладників та інших кредиторів і банк, створений у результаті реорганізації та/або банк, який не припиняється як юридична особа у результаті приєднання до нього або виділу з нього, не будуть відповідати вимогам щодо економічних нормативів їх діяльності, порядку реєстрації банків і ліцензування їх діяльності.
Національний банк України надає дозвіл чи відмовляє у реорганізації банку протягом одного місяця з моменту отримання заяви банку на реорганізацію.
Статтею 28 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що реорганізація розпочинається після затвердження Національним банком України плану реорганізації, який крім інших необхідних заходів повинен передбачати подання Національному банку України відповідних документів, необхідних для погодження статуту нового банку або для погодження змін до статуту існуючого банку.
Статтею 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що банк може бути ліквідований:
1) за рішенням власників банку;
2) у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Процедура ліквідації банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з дня внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Відповідачем не надано, а судом не виявлено доказів тому, що відносно ПАТ «Український ОСОБА_2» у визначеному чинним законодавством була розпочата процедура реорганізації, а відповідач у визначеному законом порядку був визнаний його правонаступником.
Також з урахуванням постанови Правління Національного банку України від 24.12.2015 № 934 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «УКРІНБАНК» ДО КАТЕГОРІЇ НЕПЛАТОСПРОМОЖНИХ», рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 за № 239 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «УКРІНБАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», а також постанови Верховного Суду України від 24.10.2017 по справі 826/1162/16 відповідачем не надано, а судом не виявлено доказів тому, що відносно ПАТ «УКРІНБАНК» у визначеному ст.ст. 77-78 Закону України «Про банки і банківську діяльність» завершена процедура ліквідації із визначенням конкретного правонаступника.
Як наслідок, зовсім відсутні підстави визначати відповідача правонаступником ПАТ «Український ОСОБА_2» та застосування до спірних за даною адміністративною справою правовідносин положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
За таких обставин, враховуючи те, що сума податкового боргу в розмірі 61147,13 грн. на час розгляду справи не сплачена відповідачем в добровільному порядку, сума боргу не заперечувалася відповідачем, сума боргу є узгодженою, вимоги контролюючого органу про стягнення заборгованості визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати, понесені позивачем у вигляді сплати судового збору, не відшкодовуються, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Головного управління ДФС у Вінницькій області до Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» про стягнення податкової заборгованості - задовольнити.
Стягнути з розрахункових рахунків Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» (ідентифікаційний код 05839888, місцезнаходження юридичної особи: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, буд. 3-А) у банках, що його обслуговують, на користь Державного бюджету України податковий борг у сумі 61147,13 грн. (шістдесят одна тисяча сто сорок сім гривень 13 коп.)
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя ОСОБА_3
Судове рішення № 73995237, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 15.05.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 812/1839/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: