Вирок № 73994002, 04.05.2018, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/1087/17

Провадження № 1-кп/177/26/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2018 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Коваль Н.В.

секретаря судового засідання Зборівська І.С.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017040450000385 від 16.05.2017 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, працюючого ФОП ОСОБА_1, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично мешкає за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, ін.3176817571

за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 358 КК України, -

за участі:

прокурора Унжакова Б.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника обвинуваченого ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В:

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 обліковується, як фізична особа-підприємець починаючи з 01.10.2010. Основним видом економічної діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1М.) являється діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно - технічними виробами.

Так, у невстановлений слідством час у ФОП ОСОБА_1, який став переможцем тендеру на закупівлю товарів та робіт за бюджетні кошти, а саме альтанки з установкою на території стаціонарного відділення постійного або тимчасового перебування територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Криворізького району (далі Центру), розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Новомайське, вул. Вишнева 1а, оголошеного 11.12.2016 на веб-сайті електронної системи публічних закупівель ДП «Прозорро», виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману.

19.12.2016 в невстановлений слідством час, однак не раніше 09:00 години, ФОП ОСОБА_1, запевнивши посадових осіб Центру у добросовісності своїх намірів, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном шляхом обману, в приміщенні Центру, за адресою: м. Кривий Ріг, майдан Вознесенського, 7, уклав з Центром, в особі директора ОСОБА_3, договір №140 на передачу у власність Центру столярних виробів, виробів столярних та теслярських, з деревини - альтанка (з установкою), на суму 22 000 гривень. За умовами Договору, а саме згідно п.3.1. «оплата здійснюється за фактично отриманий товар протягом десяти робочих днів від дати отримання накладної Покупцем на підставі документів, що підтверджують факт поставки (акту приймання-передачі товару)».

Однак, 19.12.2017, в невстановлений слідством час, в порушення п. 3.1 Договору, ФОП ОСОБА_1 знаходячись у кабінеті «Бухгалтерія», приміщення Центру, за адресою: м. Кривий Ріг, майдан Вознесенського, 7, усвідомлюючи протиправність своїх дій, переслідуючи мету зазолодіння шляхом обману бюджетними коштами, які були виділені для встановлення альтанки, маючи на меті їх привласнити не виконуючи зобов’язання, при цьому достовірно знаючи про те, що роботи фактично не виконано, завірив своїм підписом видаткову накладну №140 від 19.12.2016, як документ, що фіксує факт отримання/передачі товарів та послуг, тим самим видав офіційний документ, згідно з якої ним в повному обсязі виконано умови Договору №140 від 19.12.2016, а саме виконано доставку альтанки, здійснено її установку, відповідно до вимог технічної специфікації - розмірами 2500*3000, дерев’яна з покриттям; двоскатний дах з проф. листа; стіни - щільна решітка; двері - щільна решітка, тип альтанки - закрита.

В подальшому маючи намір отримати грошові кошти шляхом обману, передав підписану ним видаткову накладну №140 від 19.12.2016, через бухгалтера Центру ОСОБА_4, директору Центру ОСОБА_3, з метою її візування та подальшого направлення до Управління Державної казначейської служби в Криворізькому районі Дніпропетровської області для переведення бюджетних коштів на рахунок ФОП ОСОБА_1

Пізніше, 22.12.2016 Управлінням Державної казначейської служби України у Криворізькому районі Дніпропетровської області на підставі видаткової накладної №140 від 19.12.2016, було здійснено перерахування бюджетних коштів у сумі 22 000 гривень 00 копійок на розрахунковий рахунок 26004500585577 в АТ «Ощадбанк» ФОП ОСОБА_1, тим самим останній незаконно заволодів зазначеними грошовими коштами, чим завдав матеріальної шкоди державі в особі Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області, на вищевказану суму.

Діючи далі з єдиним злочинним умислом, 23.12.2016 ФОП ОСОБА_1, в невстановлений слідством час, однак не раніше 09:00 годин, запевнивши посадових осіб Центру у добросовісності своїх намірів, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, перебуваючи в кабінеті «Бухгалтерія» Центру, за адресою: м. Кривий Ріг, майдан Вознесенського, 7, уклав з Центром, в особі директора ОСОБА_3, договір .№201 на передачу у власність Центру плитки тротуарної (з установкою), в кількості 8 квадратних метрів, з ціною договору 2990 (дві тисячі дев’ятсот дев’яносто) гривень. За умовами Договору, а саме згідно п.4.1. Договору «товар передається замовнику, а замовник після прийняття товару та необхідних документів здійснює оплату по факту постачання товару».

Однак, 23.12.2016, в невстановлений слідством час, в порушення п. 4.1. Договору, ФОП ОСОБА_1, знаходячись у кабінеті «Бухгалтерія», приміщення Центру, за адресою: м. Кривий Ріг, майдан Вознесенського, 7, усвідомлюючи протиправність своїх дій, переслідуючи мету заволодіння шляхом обману бюджетними коштами, які були виділені для установки облаштування тротуарною плиткою підлоги альтанки, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Новомайське, вул. Вишнева 1а, маючи на меті їх привласнити не виконуючи зобов’язання, при цьому достовірно знаючи про те, що роботи фактично не виконано, завірив своїм підписом видаткову накладну №201 від 23.12.2016, як документ, що фіксує факт отримання/передачі товарів та послуг, тим самим видав офіційний документ, згідно з якою ним в повному обсязі виконано умови Договору №201 від 23.12.2016, а саме виконано доставку тротуарної плитки та здійснено її установку, відповідно до вимог специфікації - плитка тротуарна (з установкою) в кількості 8 метрів квадратних.

В подальшому маючи намір отримати грошові кошти шляхом обману, передав підписану ним видаткову накладну №201 від 23.12.2016, через бухгалтера Центру ОСОБА_4, директору Центру ОСОБА_3, з метою її візування та подальшого направлення до Управління Державної казначейської служби в Криворізькому районі Дніпропетровської області для переведення бюджетних коштів на рахунок ФОП ОСОБА_1

Пізніше, 26.12.2016 Управлінням Державної казначейської служби України у Криворізькому районі Дніпропетровської області на підставі видаткової накладної №201 від 23.12.2016, було здійснено перерахування бюджетних коштів у сумі 2990 гривень 00 копійок на розрахунковий рахунок 26004500585577 в АТ «Ощадбанк» ФОП ОСОБА_1, тим самим останній незаконно заволодів зазначеними грошовими коштами, чим завдав матеріальної шкоди державі в особі Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області, на вищевказану суму.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, за ознаками заволодіння чужим майном шляхом обману та кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України, за ознаками видачі приватним підприємцем завідомо підробленого офіційного документа, який посвідчує певні факти, що мають юридичне значення.

Кримінальне провадження надійшло до суду разом з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості.

В підготовчому судовому засіданні прокурор Унжаков Б.М., якому на підставі ст. 37 КПК України, надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017040450000385 від 16.05.2017, обвинувачений ОСОБА_1 та захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_2, в порядку передбаченому ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, просили затвердити угоду від 12.06.2017 про визнання винуватості, укладену між прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_5 обвинуваченим ОСОБА_1 та захисником обвинуваченого – адвокатом ОСОБА_2

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю, не заперечував обставин, викладених в обвинувальному акті, просить суд затвердити укладену угоду про визнання винуватості.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_2, також просила затвердити укладену угоду про визнання винуватості.

Прокурор вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просить угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

Відповідно до угоди про визнання винуватості прокурор, обвинувачений ОСОБА_1, в присутності захисника – адвоката ОСОБА_2, дійшли згоди на призначення покарання ОСОБА_1, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.190 КК України у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України у вигляді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 гривень. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 гривень.

Крім того сторонам укладеної угоди повідомлено, щодо наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ч.2 ст.473 КПК України та щодо наслідків невиконання угоди, передбачених ст.476 КПК України та щодо умисного невиконання угоди про визнання винуватості.

Перевіривши угоду про визнання винуватості на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд прийшов до висновку, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містить всі необхідні реквізити, визначені статтею 472 КПК України, зокрема, зазначення сторони, формулювання обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода обвинуваченого на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного: відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості. Згідно з ч.4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Кримінальні правопорушення, у вчиненнях якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим, віднесені до злочинів невеликої тяжкості, внаслідок яких шкода завдана лише державним та суспільним інтересам, міра покарання, погоджена сторонами угоди, відповідає санкції ч.1 ст. 190 КК України та санкції ч. 2 ст. 358 КК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України.

Також судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність підстав для визнання винуватості. Обвинувачений ОСОБА_1 погоджується на призначення узгодженого покарання.

Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, переконався, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним, з наданих суду матеріалів кримінального провадження, суд з'ясував, що скарги обвинувачений ОСОБА_1 під час кримінального провадження не подавав.

Дослідивши угоду про визнання винуватості, вислухавши доводи сторін, суд вважає, що укладена між прокурором та обвинуваченим в присутності адвоката угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст.190 КК України та ч. 2 ст. 358 КК України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що укладена угода про визнання винуватості від 12.06.2017 підлягає затвердженню.

Крім того, з обвинуваченого ОСОБА_1, підлягає стягненню на користь ФОП ОСОБА_6 витрати на залучення експерта для проведення судово-економічної експертизи від 23.05.2017 року № 16-17 в розмірі 1485,00 гривень.

Керуючись ст.ст. 124, 374-376, 468, 469, 470, 472-475 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 12.06.2017, що укладена у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017040450000385 від 16.05.2017, між прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_5, обвинуваченим ОСОБА_1 та захисником обвинуваченого – адвокатом ОСОБА_2, згідно з якою узгоджена міра покарання та роз'яснені права, передбачені ст.ст. 394, 424, 474 КПК України.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.190 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень 00 копійок, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України у вигляді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.

Роз'яснити ОСОБА_1, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, працюючого ФОП ОСОБА_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично мешкає за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, ін.3176817571 на користь ФОП ОСОБА_6 р/р 26002060744751 в КФ ПриватБанк м.Кривий Ріг МФО 305750 ЄДРПОУ НОМЕР_1 - 1485 (одна тисяча чотириста вісімдесят п’ять) гривень 00 копійок в рахунок відшкодування витрат на залучення експерта за проведення судово-економічної експертизи від 23.05.2017 № 16-17.

Вирок може бути оскаржений в порядку ст. 394 КПК України до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Криворізький районний суд Дніпропетровської області протягом 30 (тридцяти) діб з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали, а особам, які не були присутні в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя: