Ухвала суду № 73992619, 10.05.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/1017/17

Провадження № 2р/201/11/2018

У Х В А Л А

10 травня 2018р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого – судді – Ткаченко Н.В.

при секретарі – Карнаух І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніда» про роз’яснення рішення суду від 27.12.2017р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніда» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з посади, стягнення вихідної допомоги, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

27.04.2018р. ТОВ «Юніда» звернулося до суду із заявою про роз'яснення рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27.12.2017р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Юніда» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з посади, стягнення вихідної допомоги, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

В своїй заяві директор ТОВ «Юніда» ОСОБА_2 просив роз’яснити рішення суду, посилаючись на те, що суд не навів у рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. З рішення суду відповідачу незрозуміло, яким саме чином визначений середній заробіток (без утримання податку й інших обов’язкових платежів чи з утриманням), а тому, незрозумілим є порядок його виконання в частині необхідності утримання всіх передбачених чинним законодавством України податків та зборів із стягнутого середнього заробітку ОСОБА_1 Просив роз’яснити, що за рішенням від 27.12.2017р. з ТОВ «Юніда» на користь ОСОБА_1 стягнуто середній заробіток у розмірі 11582грн. 24коп., з якого підлягають відрахуванню всі передбачені чинним законодавством податки та збори.

В судове засідання сторони не з’явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені, про що в матеріалах справи є відповідні докази.

Таким чином, на підставі ч. 3 ст. 271, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін і без фіксування процесу технічними засобами.

Суд, вивчивши матеріали справи, ознайомившись із заявою про роз’яснення судового рішення, вважає за можливе в її задоволені відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз’яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 271 ЦПК України подання заяви про роз’яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред’явлене до примусового виконання.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2009р., роз'яснення рішення суду, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

Рішенням від 27.12.2017р., залишеним без змін постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.02.2018р., частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Юніда» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з посади, стягнення вихідної допомоги, середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Визнано незаконним і скасовано наказ ТОВ «Юніда» від 09.11.2016р. № 195-к «Про припинення трудового договору (контракту)» з ОСОБА_1 на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України, стягнуті з ТОВ «Юніда» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 11 582грн. 24 коп. і моральна шкода 3 000грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. В частині стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 1334грн. 08коп. рішення допущено до негайного виконання (а.с.№79-83, 103-108 тому № 2, ).

В мотивувальній частині рішення судом наведений розрахунок сум, що стягнуті, а саме, під час розгляду справи встановлено, що періодом вимушеного прогулу позивача є період з 09.11.2016р. до 15.08.2017р. (191 робочий день), за який на підставі ч. 2 ст. 235 КЗпП стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 11 582грн. 24 коп. (191 день * 60грн. 64коп.).

При цьому, середньоденна заробітна плата в розмірі 60грн. 64коп. розрахована судом відповідно до вимог п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100, на підставі наданих самим відповідачем довідок про виплату заробітної плати.

Зокрема, згідно довідок ТОВ «Юніда» про отриману ОСОБА_1 заробітну плату від 05.12.2017р. (а.с.№66–68 тому № 2) у розрахунковому періоді (два місяці) позивач відпрацював: у липні 2016р. 22 дні та отримав 1 295грн. 29коп., у серпні 2016р. 12 днів та отримав 766грн. 55коп., а отже, його середньоденна заробітна плата складає 60 грн. 64коп. (1 295грн. 29коп. + 766,55):(22+12), а середньомісячна (60грн. 64коп. * 22) = 1 334грн. 08коп.

При цьому, суд звертає увагу, що у своїх довідках ТОВ «Юніда» вказувало як сукупний дохід (1 455грн. і 798грн. 17коп.), так і «суму до видачі» (1 295грн.29коп. і 766грн. 55коп.), тобто з урахуванням утримань.

Саме виходячи із «сум до видачі», які визначені самим відповідачем, судом обрахована середньоденна заробітна плата в розмірі 60грн. 64коп. і, відповідно, сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу 11 582грн. 24коп., яка підлягає виплаті позивачу.

Таким чином, суд приходить до висновку, шо відсутні підстави для роз’яснення рішення від 27.12.2017р., оскільки воно є зрозумілим, містить розрахунок сум, з яких суд виходив при визначені заробітної плати та моральної шкоди, які підлягають стягненню на користь позивача, а тому посилання відповідача на порушення п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» суд оцінює критично.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за можливе відмовити в задоволенні заяви ТОВ «Юніда» про роз’яснення рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27.12.2017р. по справі № 201/1017/17 (провадження № 2/201/2563/2017) відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 260, 271, 353 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніда» про роз’яснення рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська суду від 27.12.2017р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніда» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з посади, стягнення вихідної допомоги, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарга протягом п’ятнадцяти днів безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області.

Суддя: Н.В.Ткаченко