Ухвала суду № 73991225, 14.05.2018, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер справи №225/2135/18

Номер провадження № 2/225/684/2018

УХВАЛА

14 травня 2018 року м.Торецьк

Суддя Дзержинського міського суду Донецької області Качаленко Є.В. розглянув матеріали цивільної справи за позовною заявою представника заявника ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 до Донецької міської ради, третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу, про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем та визначення додаткового строку для прийняття спадщини, –

ВСТАНОВИВ:

10 травня 2018 року представник заявника ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до Донецької міської ради, третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Суддя вивчив подану позовну заяву та встановив, що вона не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Так, за змістом частини третьої ст.175 ЦПК передбачено, що позовна заява, серед іншого, повинна містити:

- повне найменування (для юридичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч.7 ст.177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Суддя відмічає наступні недоліки:

1) У позовній заяві некоректно вказано місце знаходження відповідача, тільки вул.Артема, 98.Важливість зазначення цієї інформації для суду полягає у тому, що відповідач повинен бути належним чином повідомленийпро дату, час та місце розгляду справи.

2) У позовній заяві не зазначені докази, які б підтверджували факт проживання позивача ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 за адресою: м.Донецьк, вул.Приморська, буд.120.

3) У позовній заяві не зазначено позивачем про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

4) До позовної заяви, яка підписана представником позивача ОСОБА_1 не додано довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача. Разом з тим, позивачу слід врахувати, що відповідно до статті 60 ЦПК, представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Окрім чотирьох наведених вище недоліків, що перешкоджають відкриттю провадження, суддя звертає увагу позивача на наступне:

В інформаційному листі від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зауважував, що заяви про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини в порядку окремого провадження підлягають задоволенню судом, якщо у паспорті спадкоємця відсутня відмітка про місце реєстрації особи. У випадках, якщо встановлено, що спадкоємець прийняв спадщину у порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК (як такий що постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини), суди не повинні задовольняти вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Судам необхідно розмежовувати пропуск строку для прийняття спадщини, прийняття спадщини особами, які постійно проживали зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном (ст. 549 ЦК УРСР).

Тобто заявлені позивачем вимоги про встановлення факту постійного проживання та визначення додаткового строку для прийняття спадщини є взаємовиключними.

Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:

1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;

2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Водночас у позові відсутні згадки про інших спадкоємців чи їх відсутність, заведення спадкової справи, оформлення спадщини на інших осіб.

Така інформація є важливою, оскільки належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

У випадку відсутності інших спадкоємців, якщо відповідачем є орган місцевого самоврядування слід пам’ятати, що підсудність справ про спадкування визначається за правилами ст.27 ЦПК - позови щодо права спадкування за загальними правилами підсудності до юридичних осіб пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до відомостей ЄДРПОУ місцезнаходження юридичної особи Донецької міської ради - 84333, Донецька обл., місто Краматорськ, вул.Транспортна, будинок 2.

Відповідно до вимог ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Заявлений позов слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі не виправлення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернена позивачу у відповідності зі ст.185 ЦПК України.

Керуючись ст.185 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву представника заявника ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 до Донецької міської ради, третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем та визначення додаткового строку для прийняття спадщини - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, - десять днів з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернена.

Копію ухвали направити позивачу та її представнику.

Суддя: