Рішення № 73989702, 15.05.2018, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/554/2018

130/662/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2018 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.,

за участі секретаря Райчук Б.А.,

розглянувши у письмовому провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,-

ВСТАНОВИВ:

21.03.2018 року позивач звернувся в суд з цим позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 аліменти на йогокористь на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячнов розмірі 1450 гривень, починаючи з дня подачі позовної заяви до досягнення сином повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Підставами звернення до суду з позовом стало те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року від шлюбу з відповідачем у них народився син ОСОБА_3 Наразі вони з сином проживають в с. Лука - Мовчанська Жмеринського району Вінницької області. Дитина перебуває на його утримані і вихованні. На даний час він офіційно не працює, не може зайти роботу, коштів на утримання сина, який хворіє та потребує лікування, не вистачає. Де працює та чим займається відповідач йому невідомо, проте вона здорова і працездатна, а тому має можливість та зобов'язана надавати допомогу на утримання сина. Зазначив, що на його пропозицію домовитися про добровільну участь в утриманні дитини відповідач не реагує. Інших утриманців крім сина відповідач не має. Враховуючи, що середній заробіток по Шаргородському району, де зареєстрована відповідач становить 5737 грн., просить стягувати з відповідача аліменти на утримання сина в розмірі 1/4 частини від даної суми, що становить 1450 грн.

04.04.2018 року ухвалою судді відкрито провадження в даній справі. Визначено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Одночасно роз'яснено учасникам справи їх право на звернення до суду із клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін, встановлено відповідачу 15-денний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подачі до суду відзиву на позовну заяву. Роз'яснено відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Встановлено сторонам 5-денний строк з дня вручення цієї ухвали для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.17).

Як вбачається з поштового повідомлення, яке повернулось на адресу суду, 11.04.2018 року позивач ОСОБА_1 та 11.04.2018 року відповідач ОСОБА_2 отримали копію ухвали про відкриття провадження. Відповідач також отримала копію позовної заяви разом з копіями доданих документів. У визначений судом строк сторони клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не заявляли, заперечень проти розгляду справи в спрощеному порядку до суду не надходило.

20.04.2018 року згідно поштового штемпеля відповідач надіслала відзив на позовну заяву позивача, який надійшов до суду 24.04.2018 та в якому відповідач зазначила, що заявлені позовні вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення з неї аліментів на утримання сина ОСОБА_3 визнає частково, а саме в розмірі 1000 грн., щомісяця. Зазначила, що дійсно не заперечує факт, що їхній спільний з позивачем син проживає з батьком та знаходиться на його утриманні, проте з нею також проживає та знаходиться на утриманні ще один їхній спільний неповнолітній син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, а отже як позивач так і вона утримують по одній неповнолітній дитині, тому перебувають в рівних матеріальних умовах, як такі, що на даний час не працюють та мають на утриманні неповнолітню дитину, та через що до цього часу вони не сплачували аліменти одне одному. Крім того зазначила, що на даний час вона не працює, а її дохід від підробітків в односельчан становить не більше 2000 грн. на місяць, інших регулярних доходів вона не має, веденням підсобного господарства не займається, так як немає за що купувати та годувати худобу, її матеріальне становище є вкрай важким. Вказала, що позивач не цікавиться її витратами на лікування сина ОСОБА_4. В разі задоволення позову вона та її родина взагалі будуть позбавлені засобів для існування, в тому числі і прожиткового мінімуму, гарантованого Законом України «Про державний бюджет України на 2018 рік» Просила позов задовольнити частково, стягувати з неї аліменти на утримання сина в розмірі 1000 грн., щомісяця. До відзиву надала наступні додатки: копію паспорта та ідентифікаційного коду,копію свідоцтва про народження сина, копію трудової книжки, копію довідок виконкому Хоменківської сільської ради Шаргородського району Вінницької області від 19.04.2018 року за №430,431,432 (а.с.21-28).

Крім того в додатках до заперечень поданих відповідачем вказано оригінал квитанції про відправлення поштовим зв'язком позивачу копії відзиву та доданих до нього документів, що надсилаються до суду (а.с.22 зворот).

Відповідно до акту від 24.04.2018 року № 10 складеного старшим секретарем Жмеринського міськрайонного суду та підписаного керівником апарату Жмеринського міськрайонного суду, під час розкриття конверту №2350000629764 надісланого від ОСОБА_2 виявлено відсутність документів, які вказані в додатку,а саме: оригінал квитанції про відправлення поштовим зв'язком позивачу копії відзиву та доданих до нього документів, що надсилаються до суду (а.с.30).

З огляду на вищезазначене суд, на підставі ч.5 ст.279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 11 лютого 2010 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - розірвано (а.с.7). Від даного шлюбу мають дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с.4). Відповідно до копії довідки виданої виконавчим комітетом Лука - Мовчанської сільської ради Жмеринського району Вінницької області на ім'я ОСОБА_1, син ОСОБА_3 проживає разом з батьком та знаходиться на його утриманні (а.с.5). Відповідно до медичного висновку №9 від 01.02.2018 року виданого Жмеринською ЦРЛ, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 хворіє на муковісцидоз з панкреатичною недостатністю, важкий перебіг (а.с.6).

Згідно довідки відділу статистики у Жмеринському районі від 20.03.2018 р. №01 -20/468 заробітна плата по Шаргородському району за 1 квартал 2017 року становить 4726 грн., за 2 квартал 2017 року - 5143 грн., за 3 квартал 2017 року - 5353 грн. за 4 квартал 2017 року - 5737 грн. (а.с.8).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 виданого Луко - Мовчанською сільською радою Жмеринського району Вінницької області позивач та відповідач являються батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.24).

Згідно ксерокопії з трудової книжки серії НОМЕР_5 виданої на ім'я ОСОБА_2 23.10.2004 року ОСОБА_2 звільнена з роботи відповідно до наказу від 23.10.2004 року (а.с.25). Як вбачається з довідки виданої виконкомом Хоменківської сільської ради Шаргородського району Вінницької області від 19.04.2018 року № 430, ОСОБА_2, 1972 року народження, не працює з 23.10.2004 року і по даний час (а.с.26). Відповідно до довідки виданої виконкомом Хоменківської сільської ради Шаргородського району Вінницької області від 19.04.2018 року № 431 до складу сім'ї ОСОБА_2 входить син ОСОБА_5, 1999 року народження, ОСОБА_2 користується земельною ділянкою 0,50 га (а.с.27). Згідно довідки ви жданої виконкомом Хоменківської сільської ради Шаргородського району Вінницької області від 19.04.2018 року № 432, ОСОБА_2 по Хоменківській сільській раді підсобне господарство не веде (а.с.28).

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані в порядку встановленому законом.

Вказані правовідносини регулюються Сімейним кодексом України.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття та згідно з ч. 3 ст. 181 цього Кодексу, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно із ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1ст. 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років, складає 1860 грн..

Суд звертає увагу, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також зобов'язані забезпечити необхідні умови життя, навчання та виховання дитини, готувати її до самостійного життя, на що, в тому числі, необхідні й фінансові витрати. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності, відповідно до ч. 1 ст.155 СК України.

Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (частина 7 статті 7 СК України).

Частинами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, прийнятої 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають із вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Відповідно до ст.ст. 12,13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченихцим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, яківизнаютьсяучасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що з відповідача підлягають стягненню аліменти в розмірі 1450 грн., оскільки це не доведено належними доказами.

Суд оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх досліджені приходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню в інтересах дитини, з урахуванням гарантованого ст. 48 Конституцією України права батьків дитини на достатній життєвий рівень, а також враховуючи, що кожен із батьків у відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, приходить до висновку, що відповідач зобов'язана та може сплачувати на утримання дитини аліменти в розмірі 1000 грн. щомісяця, що відповідає 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду та до досягнення дитиною повноліття. Дана сума є необхідною та достатньою, законною та такою, що відповідає потребам дитини на даний час з урахуванням обов'язку іншого із батьків (позивача ОСОБА_1) утримувати дитину.

Також суд повідомляє, що ОСОБА_1 не позбавлений права звернутись до суду з позовом про стягнення додаткових витрат на дитину (пов'язаних з розвиток здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути в дохід держави судовий збір в розмірі 704,80 грн..

Керуючись ст.ст.79,80, 84 СК України, ст.ст. 3, 11, 12, 13, 141, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 89, 259,263-265,430 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 в розмірі 1000 (одна тисяча) грн., щомісячно, починаючи з 21.03.2018 року і до досягнення сином повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць (з 21.03.2018 до 21.04.2018) допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави суму судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.(отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, код банку отримувача 820019, рахунок отримувача 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106, рядок 1.1.2).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_7, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1, ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_8, РНОКПП НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_2)

Суддя Жмеринського

міськрайонного суду А.М. Заярний