Ухвала суду № 73989150, 15.05.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________У Х В А Л А

"15" травня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/2971/17Розглядається заява Виробничо-комерційної фірми „ЮНА-СЕРВІС” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю” (вх. № 2-2304/18 від 05.05.2018 року), про відстрочення виконання рішення, по справі № 916/2971/17:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ХіПП Україна” (03127, м. Київ, просп. Голосіївський, 100/2)

до відповідача: Виробничо-комерційної фірми „ЮНА-СЕРВІС” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (65076, м. Одеса, вул. Щорса, буд. 2)

про стягнення 76530,94 грн.

з підстав невиконання грошового зобов’язання щодо оплати за поставлені товари на підставі Договору поставки з відстрочкою платежу від 01.12.2011 року за № 572/О.

Cуддя Демешин О.А.

Секретар судового засідання Заболотна Я.О.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: ОСОБА_1 – довіреність

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.02.2018 року по справі №916/2971/17 позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ХіПП Україна” до Виробничо-комерційної фірми „ЮНА-СЕРВІС” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 76530,94 грн. з підстав невиконання грошового зобов’язання щодо оплати за поставлені товари на підставі Договору поставки з відстрочкою платежу від 01.12.2011 року за № 572/О.

05.05.2018 року суд одержав заяву Виробничо-комерційної фірми „ЮНА-СЕРВІС” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю, про відстрочення виконання рішення, по справі № 916/2971/17.

Заявник просить суд відстрочити виконання Рішення суду строком на один рік.

Заява мотивована тим, що наразі виконати вимоги рішення суду в повному обсязі відповідач не має можливості, оскільки в першому кварталі 2018 року підприємство отримало збиток від провадження господарської діяльності у розмірі 353 тис. грн.

Крім того, заявник посилається на арешт грошових коштів відповідача в порядку забезпечення позову по справі № 363/472/17, що розглядається Вишгородським районним судом Київської області.

Також позивачем надано довідки банківських установ, які свідчать про відсутність на рахунках підприємства достатніх коштів на погашення боргу.

При цьому, Боржник планує виконати Рішення суду за рахунок прибутку за сезон 2018 року.

Відповідно ч. 1 ст. 36 Закону України „Про виконавче провадження” за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Згідно ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Згідно пункт 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” від 17.10.2012 № 9 - підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочка виконання рішення суду є заходом, який за своїм змістом суперечить конституційному принципу обов’язковості судових рішень (пункт 9 частини другої статті 129 Конституції України) і може допускатися лише у виняткових випадках.

Для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд, виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення у справі «Hornsby v. Greece», пункт 40). Час, що минув до моменту виконання рішення суду, повинен враховуватися при визначенні тривалості судового розгляду для цілей статті 6 Конвенції (рішення у справах «Papachelas v. Greеce», «Skubenko v.», пункт 38).

Враховуючи наведене, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру…», а у системному розумінні цієї норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто невиправдана істотна відстрочка виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд.

З матеріалів справи суд встановив, що сама заборгованість, яка є предметом спору, виникла ще у кінці 2016 початку 2017 років. Проте, до цього часу заявником не надано суду доказів вжиття будь-яких заходів щодо часткової оплати боргу, що виник більше року назад.

За таких обставин, будь-яка відстрочка примусового виконання Рішення Господарського суду Одеської області від 08.02.2018 року по справі № 916/2971/17 – призведе до подальшого порушення прав стягувача та буде мати наслідком недотримання основних засад судочинства про рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, встановлених статтею 129 Конституції України.

Крім того, Боржник у заяві зазначає, що від діяльності, належної йому, бази відпочинку „Орбіта” у попередніх сезонах він отримував не менше, ніж 1,5 млн. грн. доходу і, обґрунтовуючи заяву про надання відстрочки виконання судового рішення, він також планує отримати приблизно 1,5 млн.грн. доходу у 2018 році від сезонної діяльності вказаної бази відпочинку та направити грошові кошти на погашення боргу.

Між тим, суд зазначає, що заявником не надано доказів доходності бази відпочинку „Орбіта” у попередні сезони та не обґрунтовано, чому при отриманні такого доходу у 2017році, його частина (76530,94грн. з 1500000грн.) не була направлена на погашення боргу за судовим рішення по цій справі.

Також суд враховує, що в задоволені аналогічної заяви про відстрочення виконання Рішення суду Боржнику було відмовлено 26.02.2018 року, проте, на теперішній час, заявником не зазначено будь-яких інших підстав для надання йому відстрочки виконання рішення суду та не надано доказів навіть часткового погашення боргу.

З огляду на наведене, у задоволені заяви Виробничо-комерційної фірми „ЮНА-СЕРВІС” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю, про відстрочення виконання рішення, по справі № 916/2971/17 - слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 331, 234 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Виробничо-комерційної фірми „ЮНА-СЕРВІС” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю, про відстрочення виконання рішення суду, по справі № 916/2971/17- відмовити.

Ухвала набрала законної сили 15.05.2018р.

та може бути оскаржена в порядку ст. 253- 259 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 16.05.2018р.

Суддя О.А. Демешин