Ухвала суду № 73989038, 14.05.2018, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________

УХВАЛА

14 травня 2018 року Справа № 913/450/15

Провадження №29/913/450/15

Господарський суд Луганської області у складі колегії суддів:

головуючий суддя Драгнєвіч О.В.,

судді : Масловський С.В.,

ОСОБА_1,

при секретарі судового засідання Медуниці Р.І.,

розглянувши заяву за вих.№1047 від 26.04.2018 ОСОБА_2 підприємства "Лисичанськтепломережа" про визнання наказу від 16.10.2015 таким, що не підлягає виконанню частково у справі № 913/450/15

за позовом Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001)

до відповідача ОСОБА_2 підприємства “Лисичанськтепломережа” (93113, вул. Тепла, 17, м. Лисичанськ Луганської області)

про стягнення 17 481 651 грн 51 коп.,

у засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_3, представник на підставі довіреності №14-66 від 14.04.2017;

від відповідача (заявника): ОСОБА_4, представник на підставі довіреності №544 від 27.02.18.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Луганської області від 29.09.2015 позов задоволено частково; присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача - 12220412 грн 98 коп. заборгованості, інфляційних втрат в сумі 4404831 грн 27 коп., 3 % річних в сумі 817 277 грн 34 коп. та витрат зі сплати судового збору в сумі 72916 грн 42 коп. У задоволенні вимог про стягнення інфляційних втрат в сумі 38 660 грн 87 коп. та 3 % річних у сумі 469 грн 04 коп. відмовлено.

16.10.2015 на виконання рішення Господарського суду Луганської області позивачу було видано відповідний наказ.

02.05.2018 від ОСОБА_2 підприємства “Лисичанськтепломережа” надійшла заява №1047 від 26.04.2018, в якій заявник просить суд визнати наказ Господарського суду Луганської області №913/450/15 від 16.10.2016 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення заборгованості в сумі 12220412 грн 98 коп, 3% річних в сумі 812277 грн 34 коп та інфляційних втрат в сумі 4404831 грн 27 коп., у зв’язку зі сплатою заборгованості в повному обсязі (платіжне доручення від 21.12.2015 № 3) та припиненням обов’язку боржника на підставі п.3 ст.7 Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії”.

Заява обґрунтована тим, що 30.11.2016 набрав чинності Закон України “Про заходи спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії”, який визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення. Згідно ч. 3 ст. 7 вказаного Закону, на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим законом.

02.05.2018 був проведений розподіл вказаної заяви та визначено для її розгляду колегію суддів, у складі: головуючий суддя Косенко Т.В., судді Масловський С.В., Ворожцов А.Г., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 04.05.2018 прийнято заяву до розгляду, відкрито провадження та розгляд заяви призначено на 14.05.2018.

11.05.2018 на підставі розпорядження керівника апарату суду №89-р у зв’язку з перебуванням суддів Косенко Т.В. та Ворожцова А.Г. у відрядженні, відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду був проведений повторний автоматичний розподіл заяви, що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2018, заява передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Драгнєвіч О.В., суддів - Масловського С.В., Іванова А.В.

В судове засідання 14.05.2018 прибули представники обох сторін.

Представник заявника (відповідача) підтримав доводи викладені в поданій заяві. Також представник надав письмову заяву, в якій повідомив про допущення технічних помилок у даті наказу суду та в сумі 3% річних, зазначених в прохальній частині заяви за вих.№1047 від 26.04.2018, тому просив визнати наказ Господарського суду Луганської області №913/450/15 від 16.10.2015 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення заборгованості в сумі 12220412 грн 98 коп, 3% річних в сумі 817277 грн 34 коп та інфляційних втрат в сумі 4404831 грн 27 коп.

Суд прийняв подану заяву та здійснює подальший розгляд з її урахуванням.

В судовому засіданні представник стягувача (позивача) не заперечує проти задоволення заяви, підтвердив факт погашення основної заборгованості в сумі 12220412 грн 98 коп, а також проведення ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" списання заборгованості ОСОБА_2 підприємства "Лисичанськтепломережа" за договором купівлі – продажу природного газу №14/2466/11 від 30.09.2011 на загальну суму 5 222 108 грн 61 коп. (3% річних та інфляційних втрат).

Надаючи юридичну оцінку поданій заяві, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.2011 між Публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (продавець, позивач) та ОСОБА_2 підприємством “Лисичанськтепломережа” (покупець, відповідач) був укладений договір купівлі-продажу природного газу №14/2466/11, відповідно до умов якого газ, що продається за цим договором використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для використовуються для виробничо-комерційної діяльності).

Рішенням Господарського суду 29.09.2015 у справі № 913/450/15 позов Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” до ОСОБА_2 підприємства “Лисичанськтепломережа” задоволено частково. Присуджено до стягнення з ОСОБА_2 підприємства “Лисичанськтепломережа” на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” 12220412 грн 98 коп. заборгованості, інфляційних втрат в сумі 4404831 грн 27 коп., 3 % річних в сумі 817 277 грн 34 коп. та витрат зі сплати судового збору в сумі 72916 грн 42 коп. У задоволенні вимог про стягнення інфляційних втрат в сумі 38 660 грн 87 коп. та 3 % річних у сумі 469 грн 04 коп. відмовлено.

В подальшому відповідачем сплачено основну заборгованість за договором 12220412 грн 98 коп., зокрема згідно платіжного доручення №3 від 21.12.2015 на суму 12220412 грн 00 коп., та згідно квитанції №57517 від 29.09.2016 на суму 0, 98 коп.

30.11.2016 набрав чинності Закон України від 03.11.2016 “Про заходи спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії” (Закон №1730-У111), який визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до приписів статті 1 Закону заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, зокрема, є кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

В свою чергу, преамбулою Закону передбачено, що цей Закон визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Згідно зі статтею 2 Закону дія останнього поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Відповідно до абз. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" процедура врегулювання заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості.

Абзацом 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" передбачено, що заборгованість, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону (далі - заборгованість) - кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Частиною першою статті 3 Закону передбачено, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 №93 затверджено Порядок ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром (далі - Порядок), який визначає механізм формування, ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, а також користування його даними.

Так, відповідно до пункту 14 Порядку у реєстрі відображаються дані про підприємства, зокрема, зазначаються дані про обсяг кредиторської заборгованості, що підлягає врегулюванню згідно із Законом; обсяг не відшкодованої станом на 01.01.2016 заборгованості з різниці в тарифах, підтверджений протоколами територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах; обсяг нарахувань із сплати неустойки (штрафу, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, що підлягають стягненню на підставі рішення суду, на заборгованість за спожитий природний газ, електричну енергію, теплову енергію, централізоване водопостачання і водовідведення, що утворилася в період до 01.07.2016.

Відповідно до інформації, що міститься на сайті Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, судом встановлено, що боржника - Комунальне підприємство “Лисичанськтепломережа” (код ЄДРПОУ 13401321) було включено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, згідно наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03 серпня 2017 року № 190.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії” реструктуризації підлягає кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (без урахування суми неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), не погашена станом на 31 грудня 2016 року.

Пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» визначено, що це Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Водночас, частиною третьою статті 7 Закону, якою врегульовано питання списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за енергоносії, централізоване водопостачання та водовідведення, визначено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом (тобто до 30.11.2016), неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Частина 3 статті 7 Закону є нормою прямої дії. Виконання цієї норми Закону не потребує від відповідача вчинення будь-яких дій. Право на списання неустойки, інфляційних нарахувань та процентів річних поставлено у залежність лише до умови погашення основної заборгованості за отриманий природний газ у строк до набрання чинності цим Законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 підприємством “Лисичанськтепломережа” погашено основну заборгованість за договором від №14/2466/11 від 30.09.2011 до набрання чинності Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», тобто до 30.11.2016.

Оскільки станом на день набрання чинності Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» відповідач не мав кредиторської заборгованості за спожитий природний газ за договором №14/2466/11 від 30.09.2011 (основний борг був погашений), відповідача було внесено до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, тому на нього поширюється дія цього Закону.

За таких обставин, присуджені до стягнення за рішенням суду інфляційні втрати в сумі 4404831 грн 27 коп., 3 % річних в сумі 817 277 грн 34 коп., підлягали списанню згідно ч. 3 ст. 7 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», що і було наразі вчинено стягувачем.

Відповідно до листа за вих.№26-7196/1.8-17 від 03.10.2017 на звернення ОСОБА_2 підприємства "Лисичанськтепломережа" про врегулювання заборгованості, Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" було повідомлено про прийняття рішення про списання заборгованості ОСОБА_2 підприємства "Лисичанськтепломережа" за договором купівлі – продажу природного газу №14/2466/11 від 30.09.2011 на загальну суму 5 222 108 грн 61 коп. (суми 3% річних та інфляційних втрат).

Зазначене також підтверджується даними складеного між сторонами акту звіряння розрахунків станом на 28.02.2018, з якого вбачається, що за вказаним договором купівлі – продажу природного газу №14/2466/11 за відповідачем обліковується лише сума судового збору 72916 грн 42 коп., присудженого до стягнення за рішенням суду у справі №913/450/15.

Відповідно до ч.2-4 ст.328 Господарського процесуального кодексу України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання. Про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу.

З огляду на встановленні обставини справи, погашення відповідачем основної заборгованості в сумі 12220412 грн 98 коп., та здійснення списання стягувачем інфляційних втрат в сумі 4404831 грн 27 коп., 3 % річних в сумі 817277 грн 34 коп., у відповідності до положень ч.3 ст.7 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», суд дійшов висновку про відсутність у боржника обов’язку зі сплати заборгованості в сумі 12220412 грн 98 коп. (у зв’язку із його добровільним виконанням), зі сплати інфляційних втрат в сумі 4404831 грн 27 коп. та 3 % річних в сумі 817 277 грн 34 коп. (у зв’язку із його припиненням).

За таких обставин, суд визнає обґрунтованою подану боржником заяву, а наказ Господарського суду Луганської області від 16.10.2015 слід визнати таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з ОСОБА_2 підприємства “Лисичанськтепломережа” (ідентифікаційний код 13401321) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код 20077720) заборгованості в сумі 12220412 грн 98 коп., інфляційних втрат в сумі 4404831 грн 27 коп., 3 % річних в сумі 817 277 грн 34 коп.

Керуючись статтями 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Заяву ОСОБА_2 підприємства "Лисичанськтепломережа" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню частково, задовольнити.

2. Визнати таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Луганської області від 16.10.2015 про примусове виконання рішення Господарського суду Луганської області від 29.09.2015 у справі №913/450/15 в частині стягнення з ОСОБА_2 підприємства “Лисичанськтепломережа” (ідентифікаційний код 13401321) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код 20077720) заборгованості в сумі 12220412 грн 98 коп., інфляційних втрат в сумі 4404831 грн 27 коп., 3 % річних в сумі 817 277 грн 34 коп.

Ухвала набирає законної сили після її оголошення 14.05.2018 та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали, в порядку та строки визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 16.05.2018.

Головуючий суддя О.В. Драгнєвіч

Суддя С.В. Масловський

Суддя А.В. Іванов