Рішення № 73988954, 04.05.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" травня 2018 р. м. Київ Справа № 911/182/18

Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Майбороди В.М. розглянувши справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр Агро", Київська обл., м. Обухів

до Фізичної особи-підприємця Мірошника Сергія Федоровича, Київська обл.,

с. Горохуватка

про стягнення 918 134 грн. 48 коп.

Представники:

позивача - Грищенко О.М.;

відповідача - Сидоренко І.О.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 918 134 грн. 48 коп. за договором поставки № Ж-17/36-КВ від 27.12.2016 року, з яких: 650 078 грн. 92 коп. - боргу, 4 345 грн. 28 коп. - відсотків за користування товарним кредитом, 44 991 грн. 18 коп. - пені, 45 275 грн. 49 коп. - 28% річних, 13 427 грн. 83 коп. - інфляційних втрат, 160 015 грн. 78 коп. - штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно укладеного між сторонами договору відповідач як покупець був зобов'язаний оплатити позивачу поставлений товар, проте належним чином не виконав свої зобов'язання.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27.12.2016 року між ТОВ «Спектр-Агро» та ФОП Мірошник С.Ф. було укладено договір поставки № Ж-17/36-КВ, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість, сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 1.2. договору найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю та базис поставки, порядок та термін оплати товару, та нарахованих відсотків, інші умови, визначені в Додатках до Договору, який є невід'ємною його частиною.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що ціна Договору становить загальну вартість товару, визначену із врахуванням вимог п.п. 2.2-2.3 Договору, що передається за цим договором та сума належних до сплати відсотків за користування товарним кредитом. Ціна товару встановлюється у гривнях і відображається в Додатках до Договору.

Згідно з п. 2.6. договору за користування товарним кредитом, покупець сплачує на користь постачальника відсотки, розмір яких передбачений додатком до Договору. Сума відсотків підлягає оподаткуванню податком на додану вартість. Податок на додану вартість додається до нарахованої суми відсотків та підлягає обов'язковій оплаті покупцем.

Відповідно до п. 2.7. договору строк користування товарним кредитом починається з дня, передбаченого Додатком до Договору, але не раніше дня, наступного за днем отримання товару покупцем, та закінчується в день повного розрахунку покупцем за поставлений Товар.

Пунктом 2.11. договору передбачено, що відсотки за користування товарним кредитом, нараховуються постачальником відповідно до п. 2.6 Договору. Щомісячно з 01 вересня поточного року, або в день повного розрахунку, якщо такий настав раніше, постачальник складає акт нарахування відсотків за користування товарним кредитом. Даний акт надсилається постачальником на адресу покупця, що вказана в тексті цього Договору. Покупець зобов'язується підписати акт та повернути його протягом 1 робочого дня з дати отримання. У разі якщо підписаний акт не повертається постачальнику, акт вважається схваленим та підписаним покупцем. Сплата нарахованих відсотків відбувається одночасно з оплатою вартості (ціни) Товару, і зараховуються постачальником відповідно до вимог п. 2.10.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи, проте відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару належним чином не виконав, в зв'язку з чим за останнім обліковується заборгованість в сумі 650 078 грн. 92 коп. боргу та 4 345 грн. 28 коп. відсотків за користування товарним кредитом.

Доказів сплати заборгованості суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 650 078 грн. 92 коп. та 4 345 грн. 28 коп. відсотків за користування товарним кредитом є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 13 427 грн. 83 коп. - інфляційних втрат та 45 275 грн. 49 коп. - 28% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВГСУ № 16/587-22/430 від 31.08.2011 року та інформаційному листі ВГСУ № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 року.

Відповідно до пп. В п. 7.2. договору у випадках порушення умов даного Договору, постачальник має право притягти покупця до відповідальності за несвоєчасне виконання будь-яких грошових зобов'язань за Договором. За порушення даних умов Договору покупець сплачує на користь постачальника 28 (двадцять вісім) відсотків річних від простроченої суми та індекс інфляції за весь час прострочення.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого товару, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 13 427 грн. 83 коп. - інфляційних втрат та 45 275 грн. 49 коп. - 28% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Відповідно до пп. А, Б п. 7.2 договору у випадках порушення умов даного Договору, постачальник має право притягти покупця до відповідальності за несвоєчасне виконання будь-яких грошових зобов'язань за Договором. За порушення даних умов Договору покупець сплачує за кожен день прострочення на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми боргу, за кожен день такого прострочення; у випадку прострочення оплати більше ніж на 5 банківських днів, сплачує штраф в розмірі 20 % від несплаченої суми, яка склалася на наступний день після прострочення виконання грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати отриманого товару нараховано 44 991 грн. 18 коп. пені та 160 015 грн. 78 коп. штрафу відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Заперечення відповідача не підтверджені належними та допустимими доказами, спростовуються матеріалами справи, тому відхиляються судом.

Враховуючи викладене суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, у зв'язку тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися з позовом до суду та здійснювати додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого частиною 9 ст.129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13 73-92, 129, 207, 236, 238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підриємця Мірошник Сергія Федоровича (09242, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектр-Агро» (08702, Київська обл., м. Обухів, вул. Промислова, буд. 20, код 36348550) - 650 078 (шістсот п'ятдесят тисяч сімдесят вісім) грн. 92 коп. - боргу, 13 427 (тринадцять тисяч чотириста двадцять сім) грн. 83 коп. - інфляційних втрат, 45 275 (сорок п'ять тисяч двісті сімдесят п'ять) грн. 49 коп. - 28% річних, 44 991 (сорок чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто одна) грн. 18 коп. пені, 160 015 (сто шістдесят тисяч п'ятнадцять) грн. 78 коп. штрафу, 13 772 (тринадцять тисяч сімсот сімдесят дві) грн. 83 коп. судового збору.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення підписано 10.05.2018 року.

Суддя Л.Я. Мальована