Ухвала суду № 73988915, 11.05.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

11.05.2018Справа № 910/2649/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Авто Сіті»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокар Україна»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. Дарницький районний відділ державної виконавчої служби міста Київ

3. ОСОБА_2

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

2. ОСОБА_3

про визнання права власності на майно та зняття з нього арешту

Суддя Сівакова В.В.

Без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

06.03.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Авто Сіті» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокар Україна» про визнання права власності на майно (транспортні засоби):

1) ЗАЗ SENS, кузов № НОМЕР_1, об'єм двигуна 1299 (см3), реєстраційний номер НОМЕР_2;

2) RAVON R2, кузов № НОМЕР_3, об'єм двигуна 1249 (см3), реєстраційний номер НОМЕР_4;

3) GREAT WALL HAVALH3, кузов № НОМЕР_5, об'єм двигуна 1998 (см3), реєстраційний номер НОМЕР_6;

4) ЗАЗ SENS, кузов № НОМЕР_7, об'єм двигуна 1299 (см3), реєстраційний номер НОМЕР_8;

5) CITROEN C-ELYSEE, кузов № НОМЕР_9, об'єм двигуна 1560 (см3), реєстраційний номер НОМЕР_10;

6) RENAULT LODGY, кузов № НОМЕР_11, об'єм двигуна 1461 (см3), реєстраційний номер НОМЕР_12;

7) LADA LARGUS, кузов № НОМЕР_13, об'єм двигуна 1598 (см3), реєстраційний номер НОМЕР_14;

8) NISSAN JUKE, кузов № НОМЕР_15, об'єм двигуна 1598 (см3), реєстраційний номер НОМЕР_16;

9) LADA 212140, кузов № НОМЕР_17, об'єм двигуна 1690 (см3), реєстраційний номер НОМЕР_18;

10) RAVON R2, кузов № НОМЕР_19, об'єм двигуна 1249 (см3), реєстраційний номер НОМЕР_20;

та зняти арешт із зазначених транспортних засобів.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.06.2017 між сторонами укладено договір купівлі-продажу предмету лізингу та майнових прав (відступлення права вимоги), за умовами якого позивач набуває права власності на транспортні засоби відповідно до додатку № 1 до договору, що є предметом договорів лізингу, укладеними між відповідачем (лізингодавцем) та третіми особами (лізингоодержувачами). Загальна вартість транспортних засобів становить 1.450.000,00 грн. (п. 2.1 договору). Позивач сплатив відповідачу кошти в сумі 1.450.000,00 грн. тим самим виконавши свої зобов'язання за договором. 16.11.2017 сторонами підписано акт приймання-передачі лізингових справ у кількості 10 шт. Позивач звернувся до Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві із заявою про зняття з обліку та оформлення права власності на спірні транспортні засоби та отримав відмову, оскільки ТОВ «Єврокар Україна» знаходиться в Єдиному реєстрі боржників та на його майно накладено арешт. Дані обставини роблять неможливим реалізацію позивачем свого законного права володіння майном, що спричинило звернення до суду з позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2018 відкрито провадження у справі № 910/2649/18 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 05.04.2018; залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Дарницький районний відділ державної виконавчої служби міста Київ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/2649/18 від 05.04.2018 відкладено підготовче засідання на 24.04.2018; залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3.

19.04.2018 до відділу діловодства суду від ОСОБА_2 надійшло клопотання про залучення останнього до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/2649/18 від 24.04.2018 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2.

В підготовчому засіданні 24.04.2018 у відповідності до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 26.04.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2018 у відповідності до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/2649/18 на 30 (тридцять) днів.

В підготовчому засіданні 26.04.2018 у відповідності до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 22.05.2018.

10.05.2018 позивач звернувся до господарського суду із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення продажу майна (транспортних засобів), які є предметом спору у справі № 910/2649/18 та шляхом зобов'язання Дарницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві винести постанову про припинення розшуку майна боржника, а саме транспортних засобів, що є предметом спору у справі № 910/2649/18.

Заява мотивована тим, що позивач, відповідно до умов укладеного договору купівлі-продажу предмету лізингу та майнових прав (відступлення права вимоги) від 01.06.2017, виконав свої зобов'язання, сплативши загальну вартість (1.405.000,00 грн.) транспортних засобів та згідно договору вказані вище транспортні засоби мають перейти у власність ТОВ «Лізингова компанія «Авто сіті».

Вказані транспортні засоби є предметом договорів фінансового лізингу, які передані третім особам (лізингоодержувачам) у лізинг (ст. 5 договорів фінансового лізингу) і в разі повного виконання ними умов договорів фінансового лізингу, повинні будуть передані у власність лізингоодержувачам (ст. 11 договорів фінансового лізингу), а примусова реалізація транспортних засобів, що є предметом позову, Дарницьким районним ВДВС, призведе до неможливості реального виконання умов договорів фінансового лізингу.

Крім того, ознайомившись із матеріалами справи, позивачу стало відомо, шо 04.12.2017 в рамках зведеного виконавчого провадження АСВП № 55307413 Дарницьким районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві винесено постанову про арешт майна боржника ТОВ «Єврокар Україна» в розмірі 367.728,60 грн., що унеможливлює передачу зазначених транспортних засобів у власність ТОВ «Лізингова компанія «Авто Сіті» (загальна сума боргу ТОВ «Єврокар Україна» станом на 12.03.2018 складає - 3.635.297,16). Крім того, як зазначається у запереченні Дарницького районного ВДВС від 23.03.2018 № 55307413, що 15.12.2017 надійшло повідомлення до Дарницького районного ВДВС від Регіонального сервісного центру МВС у м. Києві в якому зазначено, що зазначена вище постанова виконана та накладено арешти на транспортні засоби ТОВ «Єврокар Україна».

Також, Дарницьким районним ВДВС від 16.01.2018 винесено постанову про розшук майна боржника, а саме: транспортні засоби ТОВ «Єврокар Україна», яку направлено на виконання до Управління НПУ ТУ НПН у м. Києві, а 24.01.2018 від Управління НПУ ГУ НПН у м. Києві надійшло повідомлення про виконання постанови про розшук майна боржника.

За результатами розшуку транспортних засобів ТОВ «Єврокар Україна» відповідно до актів огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 26.02.2018 та від 06.05.2018 затримано та переміщено на спеціальний майданчик (стоянку) такі транспортні засоби, що є предметом спору у даній господарській справі: 1) ЗАЗ SENS, кузов № НОМЕР_1, об'єм двигуна 1299 (см3), реєстраційний номер НОМЕР_2, переданий відповідно до акту приймання - передачі предмету лізингу від 30.01.2017 лізингоодержувачу - ОСОБА_4; 2) NISSAN JUKE, кузов № НОМЕР_15, об'єм двигуна 1598 (см3), реєстраційний номер НОМЕР_16, переданий відповідно до акту приймання - передачі предмету лізингу від 09.09.2017 лізингоодержувачу - ОСОБА_5.

Вказане вище затримання транспортних засобів, перешкоджає виконанню договорів фінансового лізингу, унеможливлює нормальну експлуатацію предмету лізингу Лізингоодержувачами та створює додаткові витрати для позивача, адже спеціальний майданчик (стоянка) є платним.

Таким чином, при тривалому перебуванні транспортних засобів на вказаних майданчиках, до завершення розгляду даної господарської справи, може призвести в подальшому до виникнення значної заборгованості за таке перебування (зберігання), та в свою чергу призвести до складнощів переходу права власності до ТОВ «Лізингова компанія «Авто Сіті», а таким чином може істотно ускладнити виконання рішення суду.

Враховуючи те, що на предмет спору у даній господарській справі (про визнання права власності на майно та зняття з нього арешту) накладено арешт у відповідності до зведеного виконавчого провадження АСВП № 55307413 та у відповідності до ст. 48 та ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» це арештоване майно може бути вилучено та примусово реалізоване Дарницьким районним ВДВС, то невжиття заходів забезпечення позову (зупинення продажу арештованого майна) може унеможливити в подальшому виконання рішення суду.

Водночас, враховуючи викладене, затримання транспортних засобів, які є предметом спору у даній справі, призведе до складнощів переходу права власності до ТОВ «Лізингова компанія «Авто Сіті», а тому позивач стверджує, що невжиття заходу впливу - встановлення обов'язку вчинити певні дії, може істотно ускладнити виконання рішення суду.

Статтею 140 Господарського кодексу України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Авто Сіті» про забезпечення позову суд відзначає наступне

Відповідно до ст. 136 Господарського кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При цьому обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.

Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Заявником суду не наведено жодних достатніх підстав які б свідчили, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду.

Приймаючи до уваги відсутність будь-яких доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів також не наведені, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.

Згідно з п. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 ГПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Авто Сіті» про забезпечення позову відмовити повністю.

Ухвала набрала чинності 11.05.2018. Ухвала підлягає оскарженню протягом десяти днів з дня її підписання.

Суддя В.В.Сівакова