Рішення № 73988833, 02.05.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.05.2018Справа № 910/12748/15За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк»

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 41141 грн. 77 коп.

Суддя Отрош І.М.

секретар судового засідання Савінкова Ю.Б.

Представники учасників справи:

від позивача: Хитрова Л.В. - представник за довіреністю № 7914-К-О від 28.12.2016;

від відповідача: ОСОБА_3 - представник на підставі договору від 27.03.2018;

ОСОБА_1 - відповідач.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

18.05.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» з вимогами до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 41141 грн. 77 коп., з яких 22417 грн. 08 коп. заборгованості за кредитом, 10370 грн. 83 коп. заборгованості за процентами за користування кредитом, 2220 грн. 00 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом та 6133 грн. 86 коп. пені.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22.03.2011 відповідач (клієнт) надав Публічному акціонерному товариству Комерційному банку «Приватбанк» (банк) заяву про відкриття поточного рахунку та картку зі зразками підписів і відбитка печатки, відповідно до яких клієнт погоджується із Умовами та Правилами надання банківських послуг, що розміщені на сайті банку http://privatbank.ua), Тарифами банку, які разом із цією заявою складають договір банківського обслуговування.

На підставі зазначених заяв банком здійснювалось обслуговування поточного рахунку НОМЕР_2 за встановленим кредитним лімітом в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення інші), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

В порушення умов договору та норм законодавства відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість по кредиту у розмірі 22417 грн. 08 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 10370 грн. 83 коп. та заборгованість зі сплати комісії за користування кредитом у розмірі 2220 грн. 00 коп. Крім того, позивачем нараховано пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 6133 грн. 86 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2015 порушено провадження у справі №910/12748/15, розгляд справи призначено на 09.06.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2015 розгляд справи відкладено на 14.07.2015.

Судове засідання, призначене на 14.07.2015, не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2015 розгляд справи №910/12748/15 призначено на 05.08.2015.

У судовому засіданні 05.08.2015 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позову з підстав його необґрунтованості та недоведеності.

Зокрема, відповідач зазначив, що позивач взагалі не наводить докази того, що відповідач отримував кредит, з наявних в матеріалах справи неможливо встановити дату отримання кредиту та періоди нарахування відсотків за користування кредитом.

Відповідач зазначив, що він лише підписував заявку, а не договір. З умовами надання кредиту він не був обізнаний та не отримував їх.

Відповідач вказав на те, що йому незрозуміло, якими нормами Умов, договору були встановлені відсоткові ставки за користування кредитом (24%, 48% та 56% річних), а сплата комісії за користування кредитом взагалі нічим не передбачена.

У судовому засіданні 05.08.2015 відповідачем подано клопотання про призначення у справі судової експертизи, в якому відповідач просив суд на вирішення експертів поставити питання: Чи відповідає наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості позичальника по сплаті кредиту, процентів та інших платежів (комісія, пеня, штраф) станом на дату розрахунку умовам Договору банківського обслуговування, укладеного між ПАТ "КБ "Приват Банк" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, вимогам чинного законодавства та розрахунковим документом щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором та чи підтверджуваний він документально? Якщо ні, то яка дійсна сума заборгованості по сплаті основної суми (тіла) кредиту; процентів за користування кредитом; комісії, пені за відсотками та кредитом, за цим договором станом на дату розрахунку?

У судовому засіданні 05.08.2015 судом було оголошено перерву до 20.08.2015.

19.08.2015 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про призначення у справі №910/12748/15 судової експертизи, в якому відповідач просив суд на вирішення експерта поставити питання, аналогічні тим, які вказані відповідачем у клопотанні, поданому 05.08.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2015 призначено у справі № 910/12748/15 судову експертизу, проведення якої доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності; на вирішення експертів поставлено питання: - Чи відповідає наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості позичальника по сплаті кредиту, процентів за користування кредитом, комісії за користування кредитом та пені за прострочення виконання зобов'язань умовам Договору банківського обслуговування, укладеного між ПАТ "КБ "Приват Банк" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, які діяли на час здійснення нарахувань, вимогам чинного законодавства та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим договором на дату здійснення розрахунку позивачам? - Чи підтверджується документально наданий позивачем розрахунок заборгованості позичальника по сплаті кредиту, процентів за користування кредитом, комісії за користування кредитом та пені за прострочення виконання зобов'язань згідно Договору банківського обслуговування, укладеного між ПАТ "КБ "Приват Банк" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 22.03.11 р.,станом на дату здійснення позивачем розрахунку? - Яка дійсна сума заборгованості ФОП ОСОБА_1 за Договором банківського обслуговування б/н від 22.03.11 р. по сплаті основної суми (тіла) кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, пені за відсотками та кредитом, станом на дату розрахунку? - На які рахунки та в якій сумі здійснювалось погашення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 кредиту та сплата процентів та комісії за користування кредитом згідно договору банківського обслуговування б/н від 22.03.11 року; зупинено провадження у справі на час проведення судової експертизи.

24.11.2016 до Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності надійшли матеріали по справі №910/12748/15 разом із висновком експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи №219/15 від 16.11.2016, в якому зазначено, що у зв'язку з тим, що надані матеріали недостатні для вирішення поставленого питання, а витребуванні додаткові матеріали на дослідження не надані, неможливо встановити чи відповідає наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості позичальника по сплаті кредиту, процентів за користування кредитом, комісії за користування кредитом та пені за прострочення виконання зобов'язань умовам договору банківського обслуговування, укладеного між ПАТ "КБ "Приват Банк" та ФОП ОСОБА_1, які діяли на час здійснення нарахувань, вимогам чинного законодавства та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим договором на дату здійснення розрахунку позивачем; не видається за можливе підтвердити документально наданий позивачем розрахунок заборгованості позичальника по сплаті кредиту, процентів за користування кредитом, комісії за користування кредитом та пені за прострочення виконання зобов'язань згідно договору банківського обслуговування від 22.03.2011 станом на дату здійснення позивачем розрахунку; не видається за можливе встановити суму заборгованості ФОП ОСОБА_1 договору банківського обслуговування від 22.03.2011 по сплаті основної суми (тіла) кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, пені за відсотками та кредитом, станом на дату розрахунку; не видається за можливе встановити на які рахунки та в якій сумі здійснювалось погашення ФОП ОСОБА_1 кредиту та сплата процентів та комісії за користування кредитом згідно договору банківського обслуговування від 22.03.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2016 поновлено провадження у справі №910/12748/15; розгляд справи призначено на 22.12.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2016 розгляд справи відкладено на 25.01.2017.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.01.2017 у справі № 910/12748/15 відмовлено у позові Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2017 призначено у справі №910/12748/15 судову експертизу; на вирішення експертів поставлено питання: - Чи відповідають наявні в матеріалах справи розрахунки заборгованості позичальника по сплаті основної суми (тіла) кредиту, процентів за користування кредитом, комісії за користування кредитом та пені за прострочення виконання зобов'язань зі сплати кредиту та відсотків умовам Договору банківського обслуговування б/н від 22.03.2011, укладеного між ПАТ «КБ «Приват Банк» та ФОП ОСОБА_1, які діяли на час здійснення нарахувань, а також вимогам чинного законодавства та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим договором на дату здійснення розрахунків позивачем? - Чи підтверджуються документально надані позивачем розрахунки заборгованості позичальника по сплаті основної суми (тіла) кредиту, процентів за користування кредитом, комісії за користування кредитом та пені за прострочення виконання зобов'язань зі сплати кредиту та відсотків за Договором банківського обслуговування б/н від 22.03.2011, укладеного між ПАТ «КБ «Приват Банк» та ФОП ОСОБА_1, станом на дату здійснення позивачем розрахунків? - Яка дійсна сума заборгованості ФОП ОСОБА_1 за Договором банківського обслуговування б/н від 22.03.2011 по сплаті основної суми (тіла) кредиту, процентів за користування кредитом, комісії за користування кредитом та пені за прострочення виконання зобов'язань зі сплати кредиту та відсотків станом на дату розрахунків виконаних позивачем? - На які рахунки та в якій сумі здійснювалось погашення ФОП ОСОБА_1 основної суми (тіла) кредиту, процентів за користування кредитом, комісії за користування кредитом та пені за прострочення виконання зобов'язань зі сплати кредиту та відсотків згідно з Договором банківського обслуговування б/н від 22.03.2011? Зупинено провадження у справі №910/12748/15 до проведення експертизи та отримання висновку експерта.

21.08.2017 до Київського апеляційного господарського суду повернулись матеріали справи № 910/12748/15 з листом № 10624/17-45 від 17.08.2017, в якому повідомлено про те, що з огляду на невиконання вимог щодо попередньої оплати експертизи, матеріали справи залишено без дослідження, а ухвалу від 29.05.2017 - без виконання.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2017 поновлено провадження у справі №910/12748/15, розгляд справи призначено на 18.09.2017.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2017 у справі № 910/12748/15 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 31.01.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 у справі № 910/12748/15 скасовано; справу № 910/12748/15 передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

15.12.2017 набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до пункт 9 частини 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2018 справу №910/12748/15 прийнято до провадження суддею Отрош І.М., постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи, судове засідання призначено на 10.04.2018.

06.04.2018 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (докази направлення на адресу позивача долучені до відзиву), в якому відповідач вказав на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту надання відповідачу кредиту; наявні в матеріалах справи докази не доводять розмір заявлених позивачем позовних вимог.

Судове засідання, призначене на 10.04.2018, не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2018 розгляд справи призначено на 02.05.2018.

Представник позивача у судовому засіданні 02.05.2018 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У судовому засіданні 02.05.2018 відповідач та представник відповідача надали усні пояснення по справі, проти задоволення позову заперечили.

У судовому засіданні 02.05.2018 судом було закінчено розгляд справи по суті та ухвалено рішення (вступна та резолютивна частини).

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

14.03.2008 між Закритим акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» (банк) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (клієнт) укладено Договір банківського рахунку № К3111Q, відповідно до умов якого банк відкриває клієнту поточний рахунок (у тому числі картковий) та здійснює його розрахункове та касове обслуговування.

Відповідно до п. 1.1 Статуту Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» за рішенням загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 тип банку з Закритого акціонерного товариства було змінено на Публічне акціонерне товариство; у зв'язку із зміною типу банку, змінено найменування банку - з Закритого акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»; Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» є правонаступником всіх прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк».

Згідно з п. 1.2 Договору банківського рахунку № К3111Q від 14.03.2008 за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок клієнта грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та здійснювати інші операції за рахунком у порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.1.6 Договору банківського рахунку № К3111Q від 14.03.2008 банк зобов'язаний приймати та виконувати розрахункові документи відповідно до чинного законодавства та виключно в межах залишку грошових коштів на рахунку клієнта, якщо інше не встановлено іншими договорами між банком і клієнтом.

Судом встановлено, що на підставі вказаного Договору банківського рахунку № К3111Q від 14.03.2008 відповідачу було відкрито, зокрема, поточний рахунок НОМЕР_3.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з ч. 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1069 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Судом встановлено, що 22.03.2011 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 через систему інтернет-клієнт-банкінг Приват24 (шляхом накладення електронно-цифрового підпису) подав Публічному акціонерному товариству Комерційному банку «Приватбанк» (банк) заяву, відповідно до якої банк за наявності вільних грошових коштів здійснює обслуговування кредитного ліміту на рахунку НОМЕР_3.

На підставі вказаної заяви банком було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_3, про розмір якого банк зобов'язався повідомляти клієнта в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення, інші), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Порядок встановлення, зміни ліміту погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регулюються Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, що розміщені у мережі інтернет на сайті Приватбанку і разом з цією заявою складають договір банківського обслуговування.

Відповідно до довідки про розміри встановлених кредитних лімітів від 27.04.2015 №08.7.0.0.0/150427182858 та виписки з рахунку клієнта НОМЕР_3 з 22.03.2011 по 27.05.2015 банком надавався кредитний ліміт на поточний рахунок відповідача НОМЕР_3 у встановленому розмірі: 22.03.2011 - 1000 грн. 00 коп., 06.06.2012 - 8500 грн. 00 коп., 26.12.2012 - 10000 грн. 00 коп., 16.01.2013 - 8500 грн. 00 коп., 20.05.2013 - 18500 грн. 00 коп., 17.01.2014 - 20500 грн. 00 коп., 31.01.2014 - 22500 грн. 00 коп., 01.03.2014 - 22500 грн. 00 коп., 02.03.2014 - 22425 грн. 16 коп.

09.03.2015 позивач направив відповідачу претензію вих. № 10221К3V0S055 від 16.02.2015 з вимогами про погашення заборгованості за договором банківського обслуговування б/н від 22.03.2011. Проте зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до договору банківського обслуговування, банк за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнту на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку (далі по тексту - Умови), що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з заявою про відкриття поточного рахунку складають договір банківського обслуговування.

Відповідно до пункту 3.18.1.16. Умов при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки, або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

У відповідності до пункту 3.18.1.1. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.

Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди (пункт 3.18.1.3. Умов).

Відповідно до пункту 3.18.1.8 Умов проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом: одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки, або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - «Угода»).

Положеннями пункту 3.18.1.6. Умов встановлено, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними: документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Відповідно до розділу 3.18.4. Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24,00 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

У випадку непогашений кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду; в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються, порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг. Клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,1315 % від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Судом встановлено, що Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк», відповідно до наказу № 6780656 від 10.06.2014, були внесені зміни до Умов та Правил надання банківських послуг, які набули чинності з 01.07.2014.

Відповідно до п. 3.2.1.4.1. Умов, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків:

Згідно з п. 3.2.1.4.1.1. Умов, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25 -го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1 -го до 20 -го (включно) числа поточного місяця або до 25 - го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21- го до кінцевого числа поточного місяця (далі - «період , в який дебетове сальдо підлягає обнулення» ), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі, 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Згідно з п. 3.2.1.4.1.2 Умов, у випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду , в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36 (тридцять шість) % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню.

Відповідно до п. 3.2.1.4.1.3. Умов, у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду , в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91 -го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56 ( п'ятдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня , наступного за датою порушення зобов'язань.

Пунктом 3.18.4.4 Умов встановлено обов'язок клієнта сплачувати банку винагороду за користування лімітом відповідно до п.п. 3.18.1.6 та 3.18.2.3.2 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту на кінець банківського дня за попередній місяць у порядку, передбаченому Умовами. Клієнт доручає банку здійснювати списання винагороди зі своїх рахунків.

Відповідно до п. 3.2.1.4.4. Умов (зі змінами відповідно до наказу № 6780656 від 10.06.2014), клієнт сплачує Банку комісію за використання Ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Банк може на свій розсуд не стягувати зазначену комісію в разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 гривень.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до норм статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.

Суд зазначає, що на підставі поданої відповідачем 22.03.2011 через систему інтернет-клієнт-банкінг Приват24 (шляхом накладення електронно-цифрового підпису) заяви, підписавши яку клієнт приєднався та погодився із умовами, викладеними в Умовах і Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку, що розміщені на офіційному сайті Приватбанку www.privatbank.ua, та відповідно до якої банк за наявності вільних грошових коштів здійснює обслуговування кредитного ліміту на рахунку відповідача НОМЕР_3, відкритому на підставі Договору банківського рахунку № К3111Q від 14.03.2008, по суті, між сторонами було укладено кредитний договір.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що на виконання умов договору банк надав клієнту кредит у розмірі 22500 грн. 00 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи довідкою про розміри встановлених кредитних лімітів від 27.04.2015 №08.7.0.0.0/150427182858 та випискою з рахунку клієнта НОМЕР_3 з 22.03.2011 по 27.05.2015.

Як встановлено судом, клієнт належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за договором банківського обслуговування, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість по кредиту у розмірі 22417 грн. 08 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 10370 грн. 83 коп. за період з 26.05.2011 по 24.03.2015 та заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 2220 грн. 00 коп. за період з 01.07.2011 по24.03.2015, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не було спростовано відповідачем, зокрема відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості по кредиту у розмірі 22417 грн. 08 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 10370 грн. 83 коп. та заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 2220 грн. 00 коп.

Перевіривши наданий позивачем арифметичний розрахунок заборгованості по кредиту у розмірі 22417 грн. 08 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 10370 грн. 83 коп. та заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 2220 грн. 00 коп., суд вважає його обґрунтованим, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення заборгованості по кредиту у розмірі 22417 грн. 08 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 10370 грн. 83 коп. та заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 2220 грн. 00 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, суд зазначає таке.

Так, відповідач не заперечив факту отримання від позивача кредиту, однак заперечив проти задоволення позову з підстав його необґрунтованості та недоведеності.

Зокрема, відповідач зазначив, що позивач взагалі не наводить докази того, що відповідач отримував кредит, з наявних в матеріалах справи неможливо встановити дату отримання кредиту та періоди нарахування відсотків за користування кредитом.

Відповідач вказав на те, що йому незрозуміло, якими нормами Умов, договору були встановлені відсоткові ставки за користування кредитом (24%, 48% та 56% річних), а сплата комісії за користування кредитом взагалі нічим не передбачена.

Відповідач зазначив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту надання відповідачу кредиту; наявні в матеріалах справи докази не доводять розмір заявлених позивачем позовних вимог.

Як встановлено судом, постановою Верховного Суду від 31.01.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 у справі № 910/12748/15, якими було відмовлено у позові, скасовано; справу № 910/12748/15 передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

У вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що при новому розгляді справи суду слід визначити суми основного боргу за договором банківського обслуговування від 22.03.2011, процентів, комісії за користування кредитом та пені, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру нарахувань та пені із врахуванням оцінки наданих до суду доказів, а саме - банківських виписок, меморіальних ордерів, платіжних доручень, Умов та правил надання банківських послуг і Тарифами банку ПАТ КБ "Приватбанк", тощо.

Суд зазначає, що при новому розгляді справи №910/12748/15 судом виконані вказівки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.01.2018 у справі №910/12748/15, а саме, встановлено суму основного боргу (заборгованості за кредитом), заборгованість за процентами за користування кредитом, заборгованість зі сплати комісії за користування кредитом, встановлено періоди заборгованості, з урахуванням наданих позивачем доказів - меморіальних ордерів, платіжних доручень та банківських виписок з рахунку відповідача НОМЕР_3, а також враховуючи діючі у заявлений період Умови та правила надання банківських послуг і Тарифи банку ПАТ КБ "Приватбанк".

При цьому, суд зазначає, що долучені позивачем до матеріалів справи меморіальні ордери, платіжні доручення та банківські виписки з рахунку відповідача НОМЕР_3 є належними та допустимими доказами, що підтверджують обставини, які входять до предмету доказування у даній справі, так як містять інформацію про рух коштів на рахунку відповідача НОМЕР_3, а саме дати виникнення та суми кредиту (від'ємного сальдо на вказаному рахунку).

Наприклад, як вбачається з розрахунку заборгованості, долученого позивачем до позовної заяви, - 25.03.2011 поточне сальдо кредиту відповідача становило 505 грн. 00 коп.

З долучених позивачем до матеріалів справи 25.05.2017 копій банківських виписок з рахунку відповідача НОМЕР_3 вбачається, що за період з 23.03.2011 по 25.03.2011 на вказаний рахунок відповідача надійшли грошові кошти у загальному розмірі 18000 грн. 00 коп. (23.03.2011 - 10000 грн. 00 коп. та 25.03.2011 - 8000 грн. 00 коп.), тоді як за вказаний період (з 23.03.2011 по 25.03.2011) з вказаного рахунку відповідачем було здійснено оплату на загальну суму 18500 грн. 00 коп. (23.03.2011 - 9000 грн. 00 коп., 24.03.2011 - 5 грн. 00 коп. та 25.03.2011 - 9500 грн. 00 коп.), з огляду на що станом на 25.03.2011 у відповідача виникло від'ємне сальдо на рахунку НОМЕР_3 (по суті, кредит) у сумі 505 грн. 00 коп.

Так само, як вбачається з розрахунку заборгованості, долученого позивачем до позовної заяви, - 29.03.2011 поточне сальдо кредиту відповідача становило 905 грн. 00 коп.

З долучених позивачем до матеріалів справи 25.05.2017 копій банківських виписок з рахунку відповідача НОМЕР_3 вбачається, що за період з 23.03.2011 по 29.03.2011 на вказаний рахунок відповідача надійшли грошові кошти у загальному розмірі 26800 грн. 00 коп., тоді як за вказаний період (з 23.03.2011 по 29.03.2011) з вказаного рахунку відповідачем було здійснено оплату на загальну суму 27705 грн. 00 коп., з огляду на що станом на 29.03.2011 у відповідача виникло від'ємне сальдо на рахунку НОМЕР_3 (по суті, кредит) у сумі 905 грн. 00 коп.

Таким чином, розрахунок заборгованості, долучений позивачем до позовної заяви, відповідає належним та допустимим доказам, долученим позивачем до матеріалів справи - зокрема, банківським випискам з рахунку відповідача НОМЕР_3, так як здійснений з урахуванням дат та сум виникнення на рахунку відповідача НОМЕР_3 від'ємного сальдо (кредиту).

При цьому, судом перевірено як розрахунок заборгованості за кредитом за спірний період, так і розрахунки процентів, нарахованих позивачем за користування відповідачем кредитними коштами, та комісії за обслуговування кредиту, та встановлено, що надані позивачем розрахунки відповідають умовам нарахування, які були встановлені в Умовах та правилах надання банківських послуг, чинних у спірному періоді, та здійснені з урахуванням чинних у спірному періоді Тарифів банку ПАТ КБ "Приватбанк".

При цьому, суд зазначає, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2015 призначено у справі № 910/12748/15 судову експертизу.

24.11.2016 до Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності надійшли матеріали по справі №910/12748/15 разом із висновком експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи №219/15 від 16.11.2016, в якому зазначено, що у зв'язку з тим, що надані матеріали недостатні для вирішення поставленого питання, а витребуванні додаткові матеріали на дослідження не надані, неможливо встановити чи відповідає наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості позичальника по сплаті кредиту, процентів за користування кредитом, комісії за користування кредитом та пені за прострочення виконання зобов'язань умовам договору банківського обслуговування, укладеного між ПАТ "КБ "Приват Банк" та ФОП ОСОБА_1, які діяли на час здійснення нарахувань, вимогам чинного законодавства та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим договором на дату здійснення розрахунку позивачем; не видається за можливе підтвердити документально наданий позивачем розрахунок заборгованості позичальника по сплаті кредиту, процентів за користування кредитом, комісії за користування кредитом та пені за прострочення виконання зобов'язань згідно договору банківського обслуговування від 22.03.2011 станом на дату здійснення позивачем розрахунку; не видається за можливе встановити суму заборгованості ФОП ОСОБА_1 договору банківського обслуговування від 22.03.2011 по сплаті основної суми (тіла) кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, пені за відсотками та кредитом, станом на дату розрахунку; не видається за можливе встановити на які рахунки та в якій сумі здійснювалось погашення ФОП ОСОБА_1 кредиту та сплата процентів та комісії за користування кредитом згідно договору банківського обслуговування від 22.03.2011.

Таким чином, судовими експертами не було надано відповіді на поставлені судом в ухвалі від 20.08.2015 у справі №910/12748/15 питання саме у зв'язку з тим, що надані матеріали недостатні для вирішення поставленого питання, а витребуванні додаткові матеріали на дослідження не надані.

Однак, суд зазначає, що позивачем вже під час перегляду Київським апеляційним господарським судом рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2017 у справі №910/12748/15 було долучено до матеріалів справи (а саме 25.05.2017) належні та допустимі докази (банківські виписки, платіжні доручення, меморіальні ордери) у обсязі, достатньому для встановлення судом обставин, що входять до предмету доказування у справі.

У п. 23 Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 (заява № 63566/00) «Пронін проти України» зазначено, що п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Суд зазначає, що інші доводи відповідача, викладені у відзивах на позовну заяву судом не досліджуються, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором позивач нарахував відповідачу пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 6133 грн. 86 коп. за період з 04.07.2012 по 24.03.2015 (з урахуванням списання пені на суму 95 грн. 07 коп.).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з пунктом 3.18.5.1 Умов при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 3.18.2.2,2, 3.18.4.1, 3.18.4.2. 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.18.1.8, 3.18.2.2.3. 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченої пунктами 3.18.2.2.5, 3.18.4.4. 3.18.4.5, 3.18.4.6 клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в пункті 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення.

У відповідності до пункту 3.18.5.4. Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої пунктами 3.18.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3., здійснюється на протязі 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане клієнтом.

Аналогічні положення містяться у п. 3.2.1.5 Умов в редакції змін, внесених наказом № 6780656 від 10.06.2014.

Дії відповідача є порушенням умов договору та норм чинного законодавства України, що є підставою для господарсько-правової відповідальності відповідно до Господарського кодексу України.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов'язання за договором, позивачем було правомірно нараховано пеню.

Перевіривши наданий позивачем арифметичний розрахунок пені у розмірі 6133 грн. 86 коп. за період з 04.07.2012 по 24.03.2015 (з урахуванням списання пені на суму 95 грн. 07 коп.), суд вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає положенням договору та приписам законодавства про порядок та строки нарахування, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 6133 грн. 86 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, сплачений позивачем при поданні даного позову до суду у розмірі 1827 грн. 00 коп., покладається на відповідача у зв'язку із задоволенням позову у повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, у зв'язку із задоволенням позову у повному обсязі, витрати, понесені відповідачем за проведення експертизи (судові витрати), призначеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2015 у справі №910/12748/15, покладаються на відповідача.

Крім того, судом встановлено, що позивачем було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 25.01.2017 у справі №910/12748/15 у розмірі 2009 грн. 79 коп. (відповідно до платіжного доручення №PROM1BQOQL від 21.02.2017) та судовий збір за подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2017 у справі №910/12748/15 у розмірі 2192 грн. 40 коп. (відповідно до платіжного доручення №PROM3B7JAF від 03.10.2017).

У випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

За таких обставин, враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позову Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» у повному обсязі, судовий збір у розмірі 2009 грн. 79 коп., сплачений відповідачем за подання апеляційної скарги у справі №910/12748/15, та судовий збір у розмірі 2192 грн. 40 коп., сплачений відповідачем за подання касаційної скарги у справі №910/12748/15, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 129, ст.ст. 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (04210, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код: 14360570) заборгованість за кредитом у розмірі 22417 (двадцять дві тисячі чотириста сімнадцять) 08 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 10370 (десять тисяч триста сімдесят) грн. 83 коп., заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 2220 (дві тисячі двісті двадцять) грн. 00 коп., пеню у розмірі 6133 (шість тисяч сто тридцять три) грн. 86 коп., судовий збір у розмірі 6029 (шість тисяч двадцять дев'ять) грн. 10 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 15.05.2018

Суддя І.М. Отрош