Ухвала суду № 73988664, 11.05.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

11.05.2018Справа № 910/5736/18

За заявою Байєр КропСайєнс АГ (Bayer CropScience AG)

про забезпечення позову

Суддя Гумега О.В.

Представники: без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

08.05.2018 Байєр КропСайєнс АГ (Bayer CropScience AG) (позивач) через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подано позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "ВІТАГРО" (відповідач-1), Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (відповідач-2) про визнання недійсним повністю свідоцтва № 235631 на знак БЕТОНІЛ власника Товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній "ВІТАГРО" щодо всіх товарів класу 5 МКТП, зазначених у цьому свідоцтві; про зобов'язання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва України № 235631 від 26.12.2017 щодо всіх товарів у класі 5 МКТП, зазначених у цьому свідоцтві, та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність", про що видати наказ.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що знак відповідача-1 "БЕТОНІЛ" згідно свідоцтва України 235631 та знак позивача "БЕТАНАЛ" згідно свідоцтва України № 10121 є схожими до ступеню сплутування, у зв'язку з чим знак відповідача-1 не відповідає умові надання правової охорони, визначеній п. 3 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг". Крім того, позивач послався на положення п. 2 ст. 6 наведеного закону, відповідно до яких не можуть одержати правову охорону також позначення, які є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо послуги або особи, яка надає послугу, та зазначив, що оскільки знаки позивача та відповідача-1 є схожими між собою до ступеню сплутування, то є цілком ймовірним, що споживач буде асоціювати обидва ці знаки із товаром одного й того ж самого виробника.

08.05.2018 Байєр КропСайєнс АГ (Bayer CropScience AG) (далі - заявник) через відділ діловодства Господарського суду міста Києва також подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, відповідно до якої заявник просить суд:

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Група компаній "ВІТАГРО" передавати право власності на знак (вносити зміни, пов'язані зі зміною особи власника свідоцтва) за свідоцтвом № 235631 від 26.12.2017; відмовлятися від свідоцтва № 235631 повністю або частково; видавати ліцензію(ї) на використання знака за свідоцтвом № 235631; та вносити інші зміни до свідоцтва на знак № 235631;

- заборонити Міністерству економічного розвитку і торгівлі України вносити відомості до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів та послуг щодо свідоцтва на знак № 235631 від 26.12.2017 стосовно передачі прав власності на знак (зміни особи власника свідоцтва); повної або часткової відмови від свідоцтва; видачі ліцензії(й) на використання знака за зазначеним свідоцтвом; та інші зміни. (далі - заява про забезпечення позову).

За твердженням заявника, невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Розглянувши заяву Байєр КропСайєнс АГ (Bayer CropScience AG) про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд відзначає наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно частини 1 статті 139 ГПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (ч. 2 статті 139 ГПК України).

Як встановлено судом, станом на час подання заяви про забезпечення - 08.05.2018, що підтверджується реєстраційним штампом про одержання № 01-20/4019/18 від 08.05.2018, а рівно і станом винесення даної ухвали суду від 11.05.2018, провадження у справі за позовом Байєр КропСайєнс АГ (Bayer CropScience AG) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "ВІТАГРО", Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання недійсним повністю свідоцтва № 235631 на знак БЕТОНІЛ та про зобов'язання відповідача-2 вчинити певні дії, - не відкрито, відповідна ухвала судом не постановлена. Отже, подавши заяву про забезпечення позову до відкриття провадження у справі, заявник повинен був дотриматись також вимог ч. 2 ст. 139 ГПК України.

Проте, заявником не дотримано вимог ч. 1 ст. 139 ГПК України, оскільки:

- заява про забезпечення позову не містить повного найменування юридичної особи заявника, а адреса місцезнаходження заявника зазначена не повно (не вірно).

Так, у заяві про забезпечення позову визначено наступні найменування та місцезнаходження заявника: Байєр КропСайєнс АГ (Bayer CropScience AG), Альфред-Нобел-Стр. 50, 40789 Монхайм, Німеччина (Alfred-Nobel-Str. 50, 40789 Monheim, Germany (DE). Разом з тим, до згідно витягу з Торговельного реєстру В дільничого суду м. Дюссельдорф, який додано в якості додатку № 3 до позовної заяви Байєр КропСайєнс АГ (Bayer CropScience AG), яка згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2018 передана на розгляд судді Гумезі О.В., повним найменуванням та місцезнаходженням позивача є: Байєр КропСайєнс Акцієнгезельшафт (Bayer CropScience Aktiengesellschaft), Альфред-Нобел-Штрассе, 50, 40789, м. Монхайм-ам-Райн, Німеччина (Alfred-Nobel-Str. 50, 40789 Monheim am Rhein, Germany);

- заява про забезпечення позову не містить засобів зв'язку та адреси електронної пошти заявника, разом з тим не зазначено і про те, що такі дані у заявника відсутні;

- заява про забезпечення позову не містить пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення;

- заява про забезпечення позову не містить інших відомостей, потрібних для забезпечення позову.

Так, до заяви про забезпечення позову не додано жодних доказів на підтвердження того, що власником спірного свідоцтва № 235631 на знак БЕТОНІЛ є саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній "ВІТАГРО", яке заявник визначив в якості відповідача-1, зокрема, свідоцтво України на спірний знак для товарів і послуг, виписка з Державного реєстру свідоцтв України на спірний знак для товарів і послуг, тощо.

Заявником також не дотримано вимог ч. 2 ст. 139 ГПК України частина 2 статті 139 ГПК України, оскільки:

- у заяві про забезпечення позову зазначено не повну адресу місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "ВІТАГРО" (не вказано область), тоді як згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повною адресою місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "ВІТАГРО" є: 29000, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, будинок 66, офіс 204,

- у заяві про забезпечення позову не зазначені засоби зв'язку та адреси електронної пошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "ВІТАГРО" та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, разом з тим не вказано про те, що заявнику не відомі такі дані.

Частиною 7 ст. 140 ГПК України визначено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

За таких обставин, заява Байєр КропСайєнс АГ (Bayer CropScience AG) про забезпечення позову та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику.

В той же час, суд наголошує, що повернення заяви про забезпечення позову з наведених вище підстав не перешкоджає повторному зверненню до суду з відповідною заявою після усунення визначених вище недоліків.

Керуючись ст.ст. 139, 140, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Байєр КропСайєнс АГ (Bayer CropScience AG) про забезпечення позову та додані до неї документи - повернути заявнику.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 11.05.2018 та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 256, 257 та підпунктом 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В.Гумега