Рішення № 73988463, 14.05.2018, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.05.2018 Справа № 905/637/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Хадієвій М.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження матеріали

за позовною заявою: Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» (Ідентифікаційний код 00191075, адреса: 86065, Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, буд. 1),

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (Ідентифікаційний код 40075815, адреса: 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5) в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (Ідентифікаційний код 40150216, адреса: 84400, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, буд. 22),

про: стягнення 17 961,65 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився,

від відповідача: ОСОБА_1 - довіреність № Ц/3-04/29-18 від 23.01.2018

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» вартості нестачі вантажу у розмірі 17 961,65 грн. (сімнадцять тисяч дев’ятсот шістдесят одна гривня 65 коп.)

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач при перевезенні високо летучого коксівного вугілля TOMS GREEK по залізничній накладній № 42224147 від 02.12.2017 допустив незбереження вантажу у вагонах № 54751102, №55332803, у зв’язку з чим складено відповідні комерційні акти №482803/408 від 10.12.2017, №482803/409 від 10.12.2017. Позивач розрахував та пред’явив до стягнення з відповідача вартість нестачі вантажу з урахуванням норм природної втрати на рівні 2%, оскільки вважає, що нестача виникла саме з вини відповідача.

Нормативно вимоги обґрунтовано приписами ст. cт. 526, 909 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 308 Господарського кодексу України, ст. ст. 30, 162 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 12, 25 Закону України «Про залізничний транспорт», ст. ст. 24, 110, 114, 127, 129 Статуту залізниць України.

На підтвердження позовних вимог надано суду: залізничну накладну № 42224147, комерційні акти № 482803/408, № 482803/409 від 10.12.2017, договір № 0103/11437 від 15.09.2014 з додатками, рахунок постачальника № 91410307 з актом приймання-передачі вугільної продукції, розрахунок суми позову, попередній розрахунок судових витрат, платіжне доручення про сплату судового збору, описи вкладення та поштових квитанцій про відправку позовної заяви відповідачам; довіреність № 11/09/08 від 01.01.2018, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод», копії яких долучено до матеріалів справи.

04.05.2018 від відповідача через канцелярію господарського суду Донецької області отримано відзив №2022/321 від 13.04.2018, відповідно до якого відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на не надання позивачем належним чином засвідчених документів, які б підтверджували розмір дійсної вартості втраченого вантажу, а саме довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної та доказів оплати рахунку, тому відповідач вважає, що позивач не довів наявності збитків та їх розміру.

До означеного відзиву додано документи, наведені у переліку.

11.05.2018 до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив №11/04/305 від 26.04.2018, в якій позивач доводи відповідача, викладені у відзиві, відхиляє, посилаючись на те, що вантажовідправником вугілля є Державне підприємство «Морський торговельний порт «Южний», який є експедитором та діє в якості вантажовідправника за дорученням власника вантажу, яким на момент укладання договору перевезення було Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь». В матеріалах справи є рахунок безпосереднього власника та відповідно особи, за чиїм дорученням було укладено договір перевезення - Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», таким чином, вартість вантажу підтверджується належним рахунком № 91410307, першого власника вугілля, за дорученням якого діяв вантажовідправник. Водночас, на підтвердження завданих збитків та як належний доказ оплати рахунку № 91410307 від 02.12.2017 про сплату товару позивачем надано банківську виписку від 30.01.2018 про рух коштів.

До означеного відзиву додано документи, наведені у переліку, які долучено до матеріалів справи.

Позивач у судове засідання, що відбулось 14.05.2018, свого представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві №2022/321 від 13.04.2018.

Враховуючи, що явка представників сторін в судове засідання обов’язковою визнана не була, сторони повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином, документи та пояснення подані сторонами у строк, встановлений судом і таких документів достатньо для вирішення спору, тому справа розглядається за наявними матеріалами без присутності представника позивача.

Дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, заслухавши пояснення відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь» як постачальником та Публічним акціонерним товариством «Авдіївський коксохімічний завод» як покупцем укладено договір купівлі - продажу сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів № 0103/11437 від 15.09.2014, за умовами якого постачальник зобов'язується передати, а покупець - прийняти та оплатити сировинні, паливно-енергетичні, матеріально-технічні матеріали (далі – «ресурси») на умовах, передбачених цим договором (п.1.1. договору). Поставка ресурсів здійснюється видами транспорту зазначеними в специфікаціях. Постачальник зобов'язується поставити ресурси на умовах поставки, зазначених в специфікаціях відповідно до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2000 року. Терміни поставки ресурсів вказуються в специфікаціях (п.п. 3.3., 3.2. договору). Поставка ресурсів здійснюється за цінами, які визначені відповідно до умов поставки, вказані в специфікаціях і включають в себе всі податки, збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати постачальника пов'язані з постачанням ресурсів (п. 4.1. договору).

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2017 (з урахуванням додаткової угоди № 15 від 30.11.2016). Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторін від виконання прийнятих на себе зобов'язань (в тому числі гарантійних) за цим договором (п. 10.2. договору).

Додатковими угодами №5 від 15.12.2014, № 10 від 03.12.2015, №11 від 31.12.2015, № 15 від 30.11.2016 сторонами вносились зміни до умов договору та продовжувався строк його дії, зокрема до 31.12.2017.

У додатковій угоді № 10 від 03.12.2015 сторони змінили п.3.3 договору та визначили, що постачальник зобов’язаний надати покупцю наступні документи: рахунок на оплату ресурсів, транспортні та супровідні документи (залізничну накладну при постачанні залізничним транспортом), сертифікат або паспорт якості постачальника або виробника (у разі, якщо постачальник не є виробником), інші документи, вказані у специфікації.

З матеріалів справи вбачається, що у специфікації від 15.09.2014 № 403 до договору купівлі – продажу № 0103/11437 від 15.09.2014, сторони обумовили найменування продукції, що підлягає поставці, його якісні та кількісні показники та вартість, зокрема: високо-летюче коксівне вугілля ТОМСК КРИК, виробник - Афілійований підрозділ ТОВ «Парамонт Контура», країна виробництва - США; кількістю - 45 956 т; ціна за тону 4 858,47 без ПДВ; вартість об'єму поставки з ПДВ 267 931 016,78 грн; показники якості ресурсів: вологість на робочий стан - макс. 8 %, сірка на сухий стан - макс. 1 %, зольність на сухий стан - макс. 8 %, вихід летючих (на сухий стан), середнє - 31 – 33 %, плинність ddpm – 30. Ресурси поставляються по території України. Умови поставки - ФСА порт Південний ст. Берегова (екс.) Одеської залізниці відповідно до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року. Поставка ресурсів здійснюється навалом в грудні 2017. Вантажоодержувачем є ПрАТ "АКХЗ", ст. Авдіївка, Донецької залізниці, код станції 482803, код підприємства 3236.

Датою відвантаження, поставки і переходу права власності на ресурси, що постачаються за цією специфікацією, є дата відмітки (електронно-цифровий підпис) станції відправлення про приймання ресурсів до перевезення, що вазана у залізничній накладній (п.8 Специфікації).

Додатковою угодою № 47 від 01.12.2017 сторони дійшли згоди про те, що по Специфікації №403 від 01.12.2017 на відвантажене за період з 01.12.2017 по 15.12.2017 високо-летюче коксівне вугілля ТОМС КРИК встановити ціну в розмірі 5039,74 грн. за одну тонну без ПДВ.

Вартість високо-летючого коксівного вугілля ТОМС КРИК відвантаженого за період з 01.12.2017 по 15.12.2017 в кількості 26 741,90 тон за ціною 5 039,74 грн/тн складає 134772223,11 грн. (сто тридцять чотири мільйони сімсот сімдесят дві тисячі двісті двадцять три гривні 11 коп.) без ПДВ.

Таким чином, загальна орієнтовна вартість поставленого високо-летючого коксівного вугілля ТОМС КРИК за специфікацією №403 від 01.12.2017 становитиме 228 123 351,54 (двісті двадцять вісім мільйонів сто двадцять три тисячі триста п'ятдесят одна гривня 54 коп.) без ПДВ. ПДВ складає 45 624 670,31 (сорок п'ять мільйонів шістсот двадцять чотири тисячі шістсот сімдесят гривень 31 коп.), загальна вартість з ПДВ - 273 748 021,85 (двісті сімдесят три мільйони сімсот сорок вісім тисяч двадцять одна гривня 85 коп.).

Додатковою угодою № 47/1 від 16.12.2017 сторони дійшли згоди по специфікації №403 від 01.12.2017 на відвантажений за період з 16.12.2017 по 26.12.2017 високо-летюче коксівне вугілля ТОМС КРИК встановити ціну в розмірі 5 077,28 грн. за одну тонну без ПДВ та виклали пункт 1 специфікації №403 від 01.12.2017 в новій редакції.

З матеріалів справи та пояснень позивача вбачається, що Публічним акціонерним товариством «Авдіївський коксохімічний завод» змінено найменування на Приватне акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод», про що внесено відповідні зміни до статутних документів підприємства та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Матеріали справи містять рахунок-фактуру № 91410307 від 02.12.2017 на загальну суму 18 427 188,64 грн з ПДВ, виставлений постачальником покупцю (ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод»).

Згідно наявної у справі банківської виписки про рух коштів за 30.01.2018, Приватним акціонерним товариством «Авдіївський коксохімічний завод» вищевказаний рахунок сплачено повністю.

Також матеріали справи містять акт приймання-передачі № 91410307 від 02.12.2017 до договору купівлі-продажу № 0103/11437 від 15.09.2014, за яким постачальник (ПрАТ «МК «Азовсталь») передав, а покупець та вантажоотримувач (ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод») прийняв продукцію – вугілля високо летюче коксівне ТОМС КРИК кількістю 3,046.650т загальною вартістю 18 425 188,64 грн. з ПДВ за залізничними накладними № 42224147, № 42224188, 42224154, № 42234641, № 42234633, № 42239418, № 42239657, № 42247635, № 42252288, № 42247569.

З матеріалів справи вбачається, що 02.12.2017 зі станції Берегова ДП «Морський торговельний порт «Южний» здійснило відправлення за залізничною накладною № 42224147 вагонів №№ 59955336, 60649266, 54751102, 55332803, 56875065 на станцію Авдіївка Донецької залізниці, одержувач ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод». Вантаж – вугілля кам’яне (високо летюче коксівне ТОМС КРИК), насипом.

Згідно відміток у розділі 20 названої накладної, волога вантажу – 7,32%. Вантаж маркований вапном, розміщено й закріплено згідно з п.3 гл.14 Додатка 3 до СМГС.

На станції Авдіївка Донецької залізниці на підставі ст.24 Статуту Залізниць України, залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вагонах №№ 54751102, 55332803 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, про що складено відповідні комерційні акти: №№ 482803/408, 482803/409 від 10.12.2017.

Так, у розділі Д комерційного акту № 482803/408 зафіксовано, що згідно акта загальної форми № 1758 від 09.12.2017 станції Авдіївка здійснено комісійне переважування вантажу на справних 100-т електронних вагах вантажовідправника №0346, приписаних к залізниці і повірених 12.10.2017. По документу значиться вага: нетто 69 500 кг, тара 23 700 кг. При переважуванні виявилось: брутто 89 450 кг, нетто 65 750 кг, тара 23 700 кг, що менше ваги у накладній на 3 750 кг. Вантаж прибув у справному вагоні, люка і дверцята щільно закрити, течії вантажу нема. Навантаження в вагоні нижче рівня бортів на 15 см, хвилеподібна, промаркована вапном, плівкою проти видування не покривалася. У вагоні над 7 люком поглиблення 1,5 м х на ширину вагону х 1,5 м, в місці поглиблення маркування відсутнє. При повторному переважуванні нестача вантажу підтвердилась.

Комерційним актом № 482803/409 зафіксовано, що згідно акта загальної форми № 1758 від 09.12.2017 станції Авдіївка здійснено комісійне переважування вантажу на справних 100-т електронних вагах вантажовідправника № 0346, приписаних к залізниці і повірених 12.10.2017. По документу значиться вага: нетто 69 400 кг, тара 23 500 кг. При переважуванні виявилось: брутто 90 900 кг, нетто 67 400 кг, тара 23 500 кг, що менше ваги у накладній на 2 000 кг. Вантаж прибув у справному вагоні, люка і дверцята щільно закрити, течії вантажу нема. Погрузка в вагоні нижче рівня бортів на 15 см, хвилеподібна, промаркована вапном, плівкою проти видування не покривалася. У вагоні над 7 люком поглиблення 1,5 м х на ширину вагону х 1,5 м, в місці поглиблення маркування відсутнє. При повторному переважуванні нестача вантажу підтвердилась.

Статтею 307 ГК України, яка кореспондується зі статтею 908 ЦК України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статут залізниць України, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України№457 від 06.04.1998 зі змінами та доповненнями, внесеними Постановами Кабінету МіністрівУкраїни №1510 від 11.10.2002 та № 1973 від 25.12.2002 (далі - Статут залізниць України), визначає обов'язки, права та відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Відповідно до частини 1 статті 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (частини 1, 2, 3 статті 909 ЦК України).

Згідно зі статтею 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до п. 6 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

За договором залізничного перевезення вантажу, згідно з п.п. 1 п. 22 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. У разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій (п.п. 1, 2, 3 п. 23 Статуту залізниць України).

За статтею 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно до пункту 9 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 № 334, у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставляння рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.

Як встановлено судом, комерційні акти № 482803/408, № 482803/409 від 10.12.2017 засвідчують невідповідність маси вантажу.

Відповідно до п. 114 Статуту залізниць України, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).

За розрахунком позивача, вартість нестачі вугілля кам’яного у вагоні № 54751102 склала 14 272,55 грн. з ПДВ, у вагоні № 55332803 – 3 689,10 грн. з ПДВ. Всього вартість нестачі склала 17 961,65 грн. з ПДВ.

Згідно з ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало; перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до частини 3 статті 314 ГК України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Статтею 110 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству; обов'язки збереження, супроводження та охорони особливо цінних та небезпечних вантажів, перелік яких встановлюється Правилами, покладаються на відправника.

Відповідно до ст.31 Статуту залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Відповідно до ч.1 ст.114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:

- за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;

- за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості;

- за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.

Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах, зокрема у разі здачі вантажу до перевезення у вологому стані.

Як було встановлено судом, комерційний акт 482803/408 від 10.12.2017 засвідчує нестачу вантажу у вагоні № 54751102 в розмірі 375 кг. (3,75 т)

З урахуванням положень п. 27 Правил видачі вантажу, фактична нестача вантажу у цьому вагоні становить 2360 кг з наступного розрахунку: 3750 кг (нестача за комерційним актом) - 1390 кг (2 % від маси зазначеної у залізничній накладній - 69500 кг).

За розрахунком позивача, вартість нестачі коксу доменного у цьому вагоні склала 14272,55 грн. з ПДВ (чотирнадцять тисяч двісті сімдесят дві гривні 55 коп.) з наступного розрахунку: 6047,69 грн. з ПДВ (вартість однієї тони коксу доменного згідно рахунку вантажовідправника) х 2,36 т (фактична нестача вантажу з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезень на рівні 2% маси, зазначеної в перевізних документах).

Такий розрахунок є арифметично вірним, а вимоги обґрунтованими.

Як було встановлено судом, комерційний акт 482803/409 від 10.12.2017 засвідчує нестачу вантажу у вагоні № 55332803 в розмірі 2 000 кг. (2,00 т).

З урахуванням положень п. 27 Правил видачі вантажу, фактична нестача вантажу у цьому вагоні становить 612 кг з наступного розрахунку: 2000 кг (нестача за комерційним актом) - 1388 кг (2 % від маси зазначеної у залізничній накладній – 69400 кг).

За розрахунком позивача, вартість нестачі коксу доменного у вагоні склала 3689,10 грн. з ПДВ (три тисячі шістсот вісімдесят дев’ять гривень 10 коп.) з наступного розрахунку: 6047,69 грн. з ПДВ (вартість однієї тони коксу доменного згідно рахунку вантажовідправника) х 0,61 т (фактична нестача вантажу з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезень на рівні 2% маси, зазначеної в перевізних документах).

За розрахунком суду, вартість нестачі коксу доменного у вагоні № 55332803 склала 3701,35 грн. з ПДВ (три тисячі сімсот одна гривня 35 коп.) з наступного розрахунку: 6047,69 грн. з ПДВ (вартість однієї тони коксу доменного згідно рахунку вантажовідправника) х 0,612 т (фактична нестача вантажу з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезень на рівні 2% маси, зазначеної в перевізних документах).

Суд враховує, що справи розглядаються не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Господарського процесуального кодексу України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Збирання доказів у господарських справах не є обов’язком суду. Учасники справи розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Оскільки позивачем у встановленому порядку позовні вимоги не збільшувались, тому в частині вартості нестачі коксу доменного у вагоні № 55332803 суд задовольняє позовні вимоги в пред’явленому до стягненні розмірі - 3689,10 грн. з ПДВ (три тисячі шістсот вісімдесят дев’ять гривень 10 коп.).

Суд відхиляє заперечення відповідача про відсутність належних доказів понесення відповідачем збитків у пред’явленому розмірі внаслідок відсутності документів вантажовідправника про вартість вантажу та документального підтвердження оплати вантажу позивачем. Такі доводи спростовуються наявною в матеріалах справи банківською випискою про рух коштів за 30.01.2018, згідно якої ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» сплачено повністю рахунок-фактуру № 91410307 від 02.12.2017, виставлений постачальником покупцю (ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод») на оплату вугілля високо-летючого коксівного ОСОБА_2.

Оскільки спірні вагони були прийнятий залізницею для перевезення без зауважень до вантажовідправника, відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі вантажоотримувачу, в силу п. 110 Статуту залізниць України, покладається на залізницю, тобто на відповідача. Відповідачем протилежного не доведено.

Таким чином, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю, з віднесенням судових витрат на відповідача.

Керуючись статтями 73-80, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» вартості нестачі вантажу у розмірі 17 961,65 грн., задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (Ідентифікаційний код 40075915, адреса: 03150, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5) в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» (Ідентифікаційний код 40150216, адреса: 84400, Донецька область, м. Лиман, вул. Привокзальна, буд. 22) на користь Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» (Ідентифікаційний код 00191075, адреса: 86065, Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, буд. 1) вартості нестачі вантажу у розмірі 17 961,65 грн. (сімнадцять тисяч дев’ятсот шістдесят одна гривня 65 коп) та судовий збір у розмірі 1 762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).

Після набрання рішенням законної сили видати судовий наказ.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через двадцять днів з дня його підписання та може бути оскаржене в апеляційному порядку, згідно з Розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 16.05.2018.

Суддя Н.В. Величко