Ухвала суду № 73988372, 15.05.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

15.05.2018р. Справа № 904/1220/18

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Седна-Агро», м. Монастирище

До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-Агро-Білозір'я», м. Дніпро

Про: стягнення 1 423 059, 47 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ :

Від позивача : ОСОБА_1 ( адвокат , договір №6 від 15.03.18 р.) ;

Від відповідача : ОСОБА_2 ( дов. № 1 від 15.02.16 р. )

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ «Седна-Агро» (позивач) звернувся до суду з позовом до ТОВ «Приват-Агро-Білозір'я» ( відповідач) про стягнення 1 423 059, 47 грн. ( в т.ч.: 1 138 060, 22 грн. - основна заборгованість ; 146 045, 86 грн. - пеня; 49 717, 00 грн. - інфляційні втрати; 89 236, 39 грн. - 18% річних) заборгованості за договором поставки №22/03/2017-ПАБ від 22.03.2017р. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині здійснення своєчасної оплати поставленого на його адресу товару.

Одночасно з позовною заявою ТОВ «Седна-Агро» було подано і заяву про забезпечення позову шляхом : накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах позовних вимог в розмірі 1 473 405, 36 грн. ( з урахуванням судових витрат ) на всіх рахунках відповідача , інформація про які буде знайдена під час здійснення виконавчого провадження, в тому числі, але не обмежуючись: п/р26009455033391 в АТ «ОТП ОСОБА_3», МФО 300528; накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності відповідачу у межах суми позову; заборони суб'єктам державної реєстрації , в тому числі нотаріусам, акредитованим суб'єктам , державним реєстраторам, виконавчим органам сільських , селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним , районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно будь-які зміни , що пов'язані з припиненням права оренди (суборенди) земельних ділянок, майнове (речове) право оренди на яке зареєстровано за відповідачем.

Ухвалою суду від 28.03.18р. у справі №904/1220/18 було частково задоволено заяву ТОВ «Седна Агро» про забезпечення позову; накладено арешт на грошові кошти відповідача ( боржника ) – ТОВ «Приват-Агро-Білозір'я» в загальному розмірі 1 473 405, 36 грн. , які знаходяться на всіх рахунках відповідача, інформація про які буде знайдена під час здійснення виконавчого провадження, в тому числі, але не обмежуючись п/р № 26009455033391 в АТ «ОТП ОСОБА_3», МФО 300528. В задоволенні іншої частини заяви про забезпечення позову – відмовлено.

Ухвалою суду від 04.04.18р. було відкрито провадження у справі №904/1220/18, справу призначено до розгляду за правилами загального провадження у підготовчому засіданні на 24.04.18р. Ухвалою суду від 24.04.18р. було відкладено слухання справи в підготовчому засіданні на 15.05.18р.

14.05.18р. до канцелярії суду від ТОВ «Седна-Агро» ( позивач) надійшло клопотання про заміну заходу забезпечення позову , застосованого ухвалою суду від 28.03.18р. у справі №904/1220/18, шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності ТОВ «Приват-Агро-Білозір'я» ( відповідач ) в межах суми позову - у розмірі 1 473 405, 36 грн. Клопотання обгрунтоване посиланням на відсутність грошових коштів на рахунках відповідача у банківських установах в розмірах , які б могли забезпечити виконання судового рішення у цій справі про стягнення з відповідача на користь позивача 1 473 405, 36 грн. заборгованості ; відчуження відповідачем на користь третіх осіб належного йому на праві власності майна та майнових прав ; наявність в провадженні господарських судів справ за позовами про стягнення з відповідача на користь третіх осіб значноїсумизаборгованості ; що у сукупності свідчить ( на думку позивача ) про намагання відповідача ухилитися від виконання в майбутньому судового рішення про стягнення з нього на користь позивача заборгованості .

Відповідно до приписів ст. 143 ГПК України , за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим. Питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим вирішується судом в судовому засіданні не пізніше наступного дня після надходження до суду відповідного клопотання учасника справи. За наслідками розгляду клопотання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим постановляється ухвала. Копії ухвали про заміну одного заходу забезпечення позову іншим направляються учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення. У разі заміни одного заходу забезпечення позову іншим суд може відповідно змінити заходи зустрічного забезпечення. У разі вжиття судом заходів забезпечення позову про стягнення грошової суми відповідач (інша особа) може за своєю ініціативою забезпечити позов шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вимог позивача або надання гарантії банку на таку суму. Надання відповідачем до суду документа, який підтверджує забезпечення позову відповідно до частини четвертої цієї статті, є підставою для відмови в забезпеченні позову судом або для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову. Примірник ухвали про заміну одного заходу забезпечення позову іншим невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Враховуючи вищевикладені приписи чинного законодавства ,ухвалою суду від 14.05.18 р. розгляд клопотання позивача про заміну одного заходу забезпеченя позову іншим було призначено на 15.05.18 р. ; копії ухвал в той же день були направлені на електронні адреси позивача та відповідача .

До судового засідання 15.05.18 р. з’явилися представники обох сторін ; представник позивача наполягав на задоволенні свого клопотання , в обгрунтування якого посилався насамперед на ту обставину , що згідно з повідомленнями банків ( до яких Жовтневим ВДВС ДМУЮ було направлено для виконання постанову від 12.04.18р. про арешт коштів відповідача ) на рахунках ТОВ «Приват-Агро-Білозір'я» або недостатньо для виконання ,або взагалі відсутні кошти для виконання цієї постанови . Представник відповівдача проти задволення клопотання позивача заперечував , вказуюючи , що ТОВ «Приват-Агро-Білозір'я» не ухиляється від виконання судових рішень , натомість керівництво товариства намагається в будь-який законний спосіб утримати підприємство «на плаву» , для чого дійсно проводиться відчуження частини майна для отримання обігових коштів для продовження підприємницької діяльності товариства .

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про вжиття заходів забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК , обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову або його заміна на інший .

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду .

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Тобто чинним законодавством надано право позивачу звертатися до суду як із заявою про забезпечення позову ,так і з клопотанням про заміну одного заходу забезпечення позову іншим. В той же час , є обов’язковим подання позивачем доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову або його заміна на інший .

Відповідно до приписів глави 5 ГПК України : доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ст. 73 ).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов’язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів (ст.74 ) Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання ( ст.79 )

Відповіднодо ст.86 цього Кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) .

Порядок виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів регламентований у главі 9 «Інструкції про безготівкові розрахунків Украіні в національній валюті » ( затверджено постановою НБУ від 21.01.04 р. № 22 ) , відповідно до якої : 9.1. Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що розміщені на його рахунку/ах, відповідно до статті 1074 Цивільного кодексу України не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, установлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що розміщені на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою про арешт коштів державного виконавця/приватного виконавця (далі - виконавець), судовим рішенням (у тому числі рішенням, ухвалою, постановою суду) чи ухвалою слідчого судді, суду, постановленою під час здійснення кримінального провадження (далі - документ про арешт коштів).

Банк приймає до виконання документ про арешт коштів, який доставлено до банку самостійно виконавцем, слідчим, представником суду, слідчого судді, прокурора, контролюючого органу або які надійшли рекомендованим або цінним листом, відправником якого є виконавець, суд, слідчий суддя, прокурор, контролюючий орган.

Банк також приймає до виконання постанову про арешт коштів, надіслану виконавцем у формі електронного документа, з дотриманням вимог законодавства України з питань електронного документообігу, електронного цифрового підпису, захисту інформації.

9.2. Банк накладає арешт на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.

9.3. Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.

9.4. Банк, у якому відкрито рахунок/рахунки (далі - рахунок) клієнта, уживає заходів щодо забезпечення виконання документа про арешт коштів після отримання документа про арешт коштів.

9.5. На документі про арешт коштів, який надійшов до банку після закінчення операційного дня, ставиться штамп "Вечірня", і забезпечення виконання цього документа банк здійснює в межах залишків коштів на рахунку на початок наступного операційного дня.

9.6. Залежно від наявності/відсутності коштів на рахунку клієнта, на кошти якого накладено арешт, банк здійснює такі дії:

якщо на рахунку є кошти в сумі, що визначена документом про арешт коштів, то банк арештовує їх на цьому рахунку та продовжує виконання операцій за рахунком клієнта. Документ про арешт коштів банк обліковує на відповідному позабалансовому рахунку;

якщо на рахунку клієнта недостатньо визначеної документом про арешт коштів суми коштів, то банк арештовує на цьому рахунку наявну суму коштів, обліковує цей документ на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє орган/виконавця, який надіслав документ про арешт коштів, про недостатність коштів для його виконання;

якщо на рахунку клієнта немає коштів для забезпечення виконання документа про арешт коштів, то банк обліковує його на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє орган/виконавця, який надіслав документ про арешт коштів, про відсутність коштів для його виконання.

Під час дії документа про арешт коштів банк протягом операційного дня відповідно до статті 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» зупиняє видаткові операції за рахунком клієнта та здійснює арешт усіх надходжень на рахунок клієнта до забезпечення суми коштів, що зазначена в документі про арешт коштів, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів.

9.7. Якщо на кошти накладено арешт і на рахунку арештована сума коштів менша, ніж та, що зазначена в документі про арешт коштів, то банк не приймає до виконання платіжні доручення клієнта і повертає їх згідно з пунктом 2.15 глави 2 цієї Інструкції.

9.8. Якщо під час дії документа про арешт коштів до банку протягом операційного дня надійшли інші документи про арешт коштів, то він виконує їх у порядку надходження згідно з пунктом 9.6 цієї глави.

9.9. Кошти, що арештовані на рахунку клієнта, забороняється використовувати до надходження платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для виконання якого накладався арешт, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів.

Якщо до банку надійде платіжна вимога/інкасове доручення (розпорядження) за іншим виконавчим документом, ніж той, для забезпечення виконання якого накладено арешт, і на цьому рахунку немає інших (крім арештованих) коштів, то банк повертає такий розрахунковий документ без виконання згідно з пунктом 2.18 глави 2 та пунктом 11.11 глави 11 цієї Інструкції.

9.10. У разі надходження до банку платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для забезпечення виконання якого на кошти клієнта накладено арешт, банк виконує її в повній або частковій сумі в межах наявної арештованої суми на рахунку. Банк виконує часткову оплату платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) відповідно до пункту 5.10 глави 5 та пункту 11.9 глави 11 цієї Інструкції.

До арешту суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, банк продовжує арештовувати кошти, що надходять на рахунок клієнта, та виконує платіжні вимоги/інкасові доручення (розпорядження) щодо списання коштів з урахуванням тієї суми, яку раніше частково списано на підставі платіжних вимог/інкасових доручень (розпоряджень) за тим виконавчим документом, для забезпечення якого було накладено арешт на кошти на рахунку клієнта.

Із змісту доданих позивачем до його клопотання документів вбачається ,що постановою Соборного ВДВС від 12.04.18 р. накладено арешт на грошові кошти відповідача , що містяться на рахунках в ПАТ «А-Банк» , ПАТ КБ «ПриватБанк», ПАТ «ОСОБА_3 Дніпро» , ПАТ «ОТП ОСОБА_3» та Черкаському ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк» ( а.с.155-156 ).

Також в матеріалах справи наявні письмові повідомлення банківських установ на адресу Соборного ВДВС про стан виконання постанови про арешт коштів на рахунках відповідача : ПАТ «А-Банк» повідомляє про відсутність на рахунках коштів для виконання постанови ( а.с.157 ); ПАТ КБ «ПриватБанк» - про недостатність коштів для виконання постанови ( а.с.158) ; ПАТ «ОСОБА_3 Дніпро» - про прийняття 18.04.18 р. до виконання постанови ( а.с.159 ) ; ПАТ «ОТП ОСОБА_3» - про прийняття до виконання постанови та наявність на рахунках відповідача 0,92 грн. та 0,91 доларів США ( а.с.160,161 )

Таким чином , повідомлення ПАТ «ОСОБА_3 Дніпро» від 18.04.18 р. № 633-БТ про прийняття 18.04.18 р. до виконання постанови Соборного ВДВС від 12.04.18 р. про арешт коштів відповідача ( за відсутності інформації про недостатність коштів або про їх відсутність на рахунках свідчить ) про те , що ухвала господарського суду про забезпечення позову від 28.03.18 р по справі № 904/1220/18 у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача виконується ПАТ «ОСОБА_3 Дніпро» та частково - ПАТ «ОТП ОСОБА_3» та ПАТ КБ «ПриватБанк» . А відтак , відсутні правові підстави для заміни одного заходу забезпечення позову на інший .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73,74,79,86, 143, 234 ГПК України, главою 9 «Інструкції про безготівкові розрахунків Україні в національній валюті » ( затверджено постановою НБУ від 21.01.04 р. № 22 ) ; господарський суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання ТОВ «Седна-Агро» про заміну заходу забезпечення позову з арешту грошових коштів на арешт рухомого та нерухомого майна , що належить на праві власності відповідачу – ТОВ «Приват-Агро-Білозір'я» .

Відповідно до вимог ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції .

Суддя ОСОБА_4

Повний текст ухвали складено - 16.05.18р.