Рішення № 73987932, 04.05.2018, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/1471/18

Провадження № 2/635/1628/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2018 року смт. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого суддi Бобко Т.В.

секретар судових засідань Грищук Р.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,

представник позивача - ОСОБА_4,

відповідач - Безлюдівська селищна рада Харківського району Харківської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області про визначення часток у праві спільної сумісної власності та визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом-

ВСТАНОВИВ:

Позивач пред'явила до суду позов шляхом подання позовної заяви до Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області, яким просить визначити частки в праві спільної сумісної власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, а саме: 1/2 частину за ОСОБА_6 та 1/2 частини за ОСОБА_3 та визнати за позивачем право власності на 1/2 частину зазначеної квартири в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що їй та ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 53,50 кв.м, житловою площею 28,70 кв.м. на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 27 лютого 1995 року відділом приватизації Харківського міського бюро технічної інвентаризації, при цьому їх частки є рівними і фактично кожному належить по Ѕ частині зазначеної квартири. ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_6, який є вином позивача. Єдиним спадкоємцем після його смерті є позивач, яка фактично прийняла спадщину у вигляді Ѕ частини вищевказаної квартири, оскільки проживала разом з померлим за однією адресою, турбувалася про нього і доглядала, а після смерті сина - поховала за власні кошти. Звернувшись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, їй було відмовлено у видачі свідоцтва у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 13 березня 2018 року провадження у справі відкрито, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначене підготовче судове засідання.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 26 березня 2018 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду, задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_4 про витребування доказів, з Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області витребувані відомості про те, чи подавалися ким-небудь заяви про прийняття спадщини або відмову від прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4, який мешкав за адресою: АДРЕСА_1; з Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області витребувано копію актового запису про народження ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвалою. Харківського районного суду Харківської області від 20 квітня 2018 року клопотання позивача ОСОБА_3 про витребування доказів задоволено, у приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Ніколенко Г.А. витребувані відомості про те, чи подавалися ким-небудь заяви про прийняття спадщини або відмову від прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4, який мешкав за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач у судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно і належним чином, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій вона підтримала позовні вимоги.

Представник відповідача Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно і належним чином, суду надана заява за підписом Безлюдівського селищного голови Харківського району Харківської області про розгляд справи за відсутності представника Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області, в якій він не заперечує проти задоволення позовних вимог та просить вирішити судовий спір відповідно до вимог чинного законодавства.

Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

На підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 27 лютого 1995 року Відділом приватизації Харківського міжміського бюро технічної інвентаризації ОСОБА_6 та ОСОБА_3 належить на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_1 загальною площею 53,50 кв.м, житловою площею 28,70 к.в.м. Право власності на вказану квартиру зареєстроване в цілому на праві спільної сумісної власності за ОСОБА_6 та ОСОБА_3 в Харківському міжміському бюро технічної інвентаризації, запис в реєстровій книзі №17, реєстр 1962/9 від 06 березня 1995 року. Зазначені обставини також підтверджуються технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_1 та довідкою КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» №470 від 01 березня 2018 року.

ОСОБА_6 є сином позивача ОСОБА_3, що підтверджується актовим записом про народження №83 від 04 вересня 1962 року.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 помер, що підичерджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 10 січня 2002 року.

Згідно акту, складеного депутатом округу №4 Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області від 04 березня 2018 року, ОСОБА_3 фактично проживала однією сім'єю разом зі своїм сином ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1, вони вели спільне господарство, після смерті ОСОБА_6 позивач здійснила його поховання.

Постановою приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Ніколенко А.С. від 28 березня 2018 року ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6, оскільки при звернення позивача до нотаріальної контори не ю не надані документи, що підтверджують факт прийняття спадщини.

Згідно листа Першої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області №1062/01.16 від 10 квітня 2018 року та листа приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Ніколенко А.С. заяв від інших спадкоємців після смерті ОСОБА_6 до нотаріальних контор не надходило.

Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин та досліджених в судовому засіданні наданих доказів, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, що закріплено в ст. 316 ЦК України.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно положень ч. 1 та ч. 2 ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Статтею ч. 1 ст. 369, ч. 1, 2 ст. 372 ЦК України передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

При здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно.

Виходячи з підстав набуття права власності, а саме шляхом приватизації вищевказаної квартири ОСОБА_6 та ОСОБА_3, які були членами однієї сім'ї (мати та син), слід виходити з того, що частки співвласників у вказаному майні є рівними, оскільки інші частки не визначені.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

При цьому відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим визначити частки ОСОБА_6 та ОСОБА_3.у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1, які є рівними та становлять по Ѕ.

Як встановлено вище в судовому рішенні ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4, після його смерті відкрилася спадщина у вигляді Ѕ частини квартири АДРЕСА_1.

Згідно із ст..529 ЦК УРСР в редакції 1963 року, який діяв на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Згідно із ст. 548 ЦК УРСР в редакції 1963 року, який діяв на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6, для набуття спадщини необхідно щоб спадкоємець її фактично прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року, який діяв на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Отже судом встановлено, що позивач у встановленому діючим на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6 законодавством порядку прийняла спадщину після смерті останнього, оскільки проживала з померлим однією сім'єю, здійснювала за ним догляд, а після його смерті - поховала за власні кошти, по теперішній час проживає та зареєстрована у спірній квартирі. Таким чином позивач фактично вступила в управління та володіння спадковим майном. Крім того, 27 березня 2018 року звернулася в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини після смерті сина ОСОБА_6, заява зареєстрована в книзі обліку та реєстрації спадкових справ під №53, заведено спадкову справу №25/2018.

В ході судового розгляду не встановлено наявність інших спадкоємців після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4.

Як зазначено в постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі №6-692цс16, при вирішенні спорів про поділ спадщини та визнання права власності на спадкове майно суди встановлюють належне спадкодавцю на час його смерті майно, яке входить до складу спадщини, а також з'ясовують чи не порушуються права та інтереси всіх спадкоємців, які мають право на спадщину.

При таких обставинах, суд вважає встановленим той факт, що ОСОБА_3, як спадкоємцем першої черги спадкування за законом, була прийнята спадщина після смерті сина ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4, а тому суд вважає ОСОБА_3 такою, що набула право власності Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4.

У відповідності до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи те, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає можливим визнати за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4.

Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 200, 206, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_3 до Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області про визначення часток у праві спільної сумісної власності та визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом- задовольнити повністю.

Визначити, що розмір частки ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та розмір частки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1, яка їм належить на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації Харківського міського бюро технічної інвентаризації 27 лютого 1995 року, складає по Ѕ частки за кожним.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії НОМЕР_3, виданий Харківським РВ УМВС України в Харківській області 06 жовтня 1999 року, реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1, місце проживання - АДРЕСА_1.

Представник позивача - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, місце проживання - АДРЕСА_2, паспорт серії НОМЕР_4, виданий Харківським РВ УМВС України в Харківській області 14 травня 1997 року.

Відповідач - Безлюдівська селищна рада Харківського району Харківської області, місцезнаходження: Харківська область, Харківський район, смт. Безлюдівська, вул. Зміївська, буд. 48, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 04396555.

Повне рішення складено 14 травня 2018 року.

Суддя Т.В. Бобко