Рішення № 73984775, 25.04.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/1246/18

Провадження № 2а/712/158/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2018 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді – ТОКОВОЇ С.Є.

при секретарі – МОГИЛА І.С.

за участю позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2

представника відповідача – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про скасування постанови про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що 25 січня 2018 року заступником начальника управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради ОСОБА_4, на підставі акту перевірки № 9 від 24.01.2018, протоколу № 88 від 24.01.2018, припису № 74 від 24.01.2018, винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення № 3. Вказаною постановою про адміністративне правопорушення його було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн. за порушення, передбачене ч. 10 ст. 96 та ч. 1 ст. 18842 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В мотивувальній частині постанови зазначено, що побудована прибудова до 5-ти поверхового житлового будинку, яка експлуатується не прийнята в експлуатацію та не виконано припис № 142 від 01.09.2016 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм державних стандартів і правил, чим порушив ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 року «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів», ст. 38 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Постанови Кабінету Міністрів України № 553від 23.05.2011 року «Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю». Вважає дії посадової особи з приводу притягнення його до адміністративної відповідальності неправомірними, а постанову незаконною з тих підстав, що остання винесена при неповному з»ясуванні обставин справи.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили суду скасувати постанову № 3 по справі про адміністративне правопорушення від 25 січня 2018 року, винесену заступником начальника управління державногоархітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради про притягнення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), до відповідальності та накладення штрафу у сумі 17000 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала відзив на позов в яких вказувала, що направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 11.01.2018 р. № 9 за адресою: АДРЕСА_1. власник ОСОБА_1 отримав особисто про що свідчить розписка про отримання на направленні. Під час перевірки, чітко визначено та зафіксовано в акті, протоколі та приписі, що на час проведення перевірки з 11.01.2018 р. по 24.01.2018 р. побудована прибудова до п'ятиповерхового житлового будинку, яка експлуатується але не прийнята в експлуатацію та не виконано припис № 142 від 01.09.2016 р., тому твердження позивача, про те, що в акті та протоколі не зазначено час вчинення правопорушення є безпідставною. Відповідно до вимог статті 36 КУпАП позивача притягнено до відповідальності санкції, встановлених за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Проектна документація на реконструкцію приміщень в існуючому багатоквартирному житловому будинку повинна відповідати вимогам державних будівельних норм, нормативним вимогам державних наглядових органів із забезпечення стійкості будівель, надійності їх експлуатації, протипожежної безпеки, екологічних та санітарно-гігієнічних правил і норм. Отже, добудова балконів до квартир житлового будинку можлива тільки у складі проектних рішень реконструкції його фасаду в цілому, які повинні не порушувати зовнішній архітектурний вигляд будівлі. Під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об'єктів визначається самостійно відповідними органами державною архітектурно-будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат. Як встановлено перевіркою побудована прибудова до п'ятиповерхового житлового будинку, що відповідно до вимог ст. 32 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» відноситься до класу наслідків СС2, а отже клас наслідків самочинного будівництва головним спеціалістом визначений відповідно до повноважень та згідно чинного законодавства. Тому оскаржувана постанова винесена у відповідності до вимог законодавства в межах компетенції посадових осіб органів держархбудконтролю. Просила у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В судовому засіданні встановлено, що 25 січня 2018 року заступником начальника управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради ОСОБА_4 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення згідно якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог ч. 10 ст. 96 та ч. 1 ст. 18842 КУпАП та накладено штраф в сумі 17000 грн.

Оскаржувана постанова винесена на підставі акту перевірки № 9 від 24.01.2018 р., протоколу № 88 від 24.01.2018 р. та припису № 74 від 24.01.2018 р.

В мотивувальній частині постанови зазначено, що побудована прибудова до 5-ти поверхового житлового будинку, яка експлуатується не прийнята в експлуатацію та не виконано припис № 142 від 01.09.2016 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм державних стандартів і правил, чим порушено ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 12 ПКМУ № 461 від 13.04.2011 року «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів», ст. 38 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ПКМУ № 553 від 23.05.2011 року «Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю».

Як пояснив в судовому засіданні позивач, у вересні 2016 р. (01.09.2016 р.) за результатами позапланової перевірки його було притягнуто до адміністративної відповідальності за будівництво прибудови до п’ятиповерхового житлового будинку АДРЕСА_2 та накладено штраф за вчинене порушення. Штраф ним було сплачено в повному обсязі. Разом з матеріалами перевірки (акт перевірки від 01.09.2016 р., протокол №171 від 01.09.2016 р.) позивачу було внесено припис №142 від 01.09.2016 р. про усунення виявленого порушення. Термін виконання припису встановлено 01 березня 2017 року.

Відповідно до частин 1, 2 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів

України.

Згідно з вимогами ч.ч. І, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до положень ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд вважає, що вказані вимоги Закону при притягненні позивача до адміністративної відповідальності дотримані не в повній мірі.

Так, зокрема судом встановлено, що з метою отримання дозвільних документів та введення в експлуатацію зазначеної прибудови, після внесення припису від 01.09.2016 року позивач звертався до Черкаської міської ради з приводу виділення земельної ділянки якій здійснено самочинну прибудову. Проте рішення з цього приводу не прийнято.

Натомість, як встановлено в судовому засіданні Черкаська міська рада із заявами щодо знесення даної прибудови та звільнення земельної ділянки не зверталась.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позову та скасування оскаржуваної постанови.

Керуючись ст.ст. 5-6, 8-10, 73-78, 241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задоволити.

Постанову № 3 по справі про адміністративне правопорушення від 25 січня 2018 року, винесену заступником начальника управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради про притягнення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), до відповідальності та накладення штрафу у сумі 17000 грн. – скасувати.

Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення, або в порядку, передбаченому ст.ст. 288, 297 КАС України.

ГОЛОВУЮЧИЙ: