Рішення № 73984565, 15.05.2018, Шполянський районний суд Черкаської області

Справа № 710/344/18

Провадження № 2/710/343/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.05.2018 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Побережної Н.П.,

секретаря судового засідання Бараненко А.В.,

учасники справи: позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», відповідач – ОСОБА_1,

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

26.03.2018 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшов даний позов, у якому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 26791,57 грн. за кредитним договором №б/н від 08.02.2011.

Свій позов позивач обґрунтовує тим, що 08.02.2011 відповідач отримав кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, але порушив умови договору, в результаті чого виникла заборгованість в розмірі 26791,57 грн. станом на 28.02.2018 яку відповідач добровільно погашати не бажає. Тому позивач і пред'явив даний позов.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 13.04.2018 відкрито провадження у справі, учасників справи повідомлено, що розгляд даної цивільної справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідач позов визнав частково в сумі заборгованості за кредитом, яка підтверджена позивачем - 1987,47 грн., та заборгованість за процентами на прострочену заборгованістю в межах строку позовної давності ( за 1 рік) з 28.02.2017 по 28.02.2018, яка становить 1242,03 грн., надав до суду відзив, в якому зазначив, що він не заперечує той факт, що отримав в ПАТ КБ «Приватбанк»» банківську картку. Однак, як видно із заяви від 08.02.2011, кредитний ліміт на даній картці не був встановлений. В анкеті-заяві відсутня інформація про те, в якій же сумі встановлений цей кредитний ліміт і чи встановлений він взагалі. Разом з тим до позовної заяви не додано документів, які б підтверджували факт встановлення кредитного ліміту, про який йдеться. За захистом свого порушеного права позивач звернувся у квітні 2018 року із пропуском трирічного строку позовної давності, який обчислюється з моменту закінчення дії платіжної картки до моменту пред'явлення позову, оскільки після закінчення строку дії платіжної картки відповідач не продовжував нею користуватися та не отримував нової картки. Крім того, відповідач був впевнений, що борг погасив повністю.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (ПАТ КБ «ПриватБанк») відповідно до статуту є правонаступником всіх прав та зобов’язань Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (а.с.39).

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.07.2017 ПАТ КБ «ПриватБанк» зареєстроване як юридична особа 19.03.1992, основний вид економічної діяльності – інші види грошового посередництва (а.с.38).

Згідно з банківською ліцензією № 22 від 05.10.2011 ПАТ КБ «ПриватБанк» має право надання банківських послуг, визначених ч. 3 ст. 47 ЗУ «Про банки та банківську діяльність»(а.с.37).

Відповідно до відомостей з ЄДРПОУ ПАТ КБ «ПриватБанк» має організаційну правову форму акціонерного товариства, правовий статус суб’єкта - юридична особа, вид діяльності за КВЕД інше грошове посередництво (а.с.36).

У суді встановлено, що 08.02.2011 між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №б/н, згідно з яким банк надав відповідачеві кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с.8-33). Даний договір укладався шляхом приєднання відповідно до ст. 634 ЦК України.

Згідно з анкетою-заявою про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку дана заява разом із пам’яткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами становлять договір про надання банківських послуг (а.с.8).

Відповідно до довідки про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна, 30днів пільгового періоду» термін внесення щомісячних платежів – до 25 числа місяця, наступного за звітним, базова процентна ставка в місяць, яка нараховується на залишок заборгованості виходячи з розрахунку 360 днів у році, становить 3,0 %. Пеня за невчасне погашення заборгованості становить пеня(1) +пеня (2), де пеня (1) – (базова процентна ставка за договором)/30 – нараховується за кожен день прострочення кредиту; пеня (2) – 1% від заборгованості, але не менше 30 грн. в місяць, нараховується 1 раз в місяць за наявності прострочення по кредиту або процентам 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму більше 50 грн. (а.с.9).

Відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно з п. 2.1.1.5.6 Умов у разі невиконання зобов’язань за договором, на вимогу банку позичальник зобов’язується виконати зобов’язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.

Відповідно до п.2.1.1.2.3. та п. 2.1.1.2.4. Умов після отримання банком від клієнта необхідних документів, а також заяви, банк проводить перевірку наданих документів і приймає рішення про можливість встановлення кредитного ліміту на кредитну картку. Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання цього договору є прямою і безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Згідно з п.1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна з сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на такий же строк.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № б/н від 08.02.2011 станом на 28.02.2018, останні платежі були здійснені 12.09.2014 та 20.10.2014 в розмірі 1000,00 грн. та 1500,00 грн.(а.с.5-7).

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частини 1-2 ст. 625 ЦК України передбачають, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк чи інша фінансова установа надає кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Верховний суд України на засіданні Судової палати у цивільних і кримінальних справах 29 січня 2014 року ухвалив постанову у справі №6-155цс13, предметом якої був спір про стягнення суми заборгованості за кредитним договором і зробив правовий висновок про те, що відповідно до вимог ч.2 ст. 1054 та ч.2 ст. 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідачем суми кредиту сплачувалися частково, що призвело до утворення заборгованості станом на 28.02.2018 в розмірі 26791,57 грн., яка складається з наступного: 1987,47 грн. - заборгованість за кредитом, 22852,12 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 200,00 – заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина) та 1251,98 грн. - штраф (процентна складова).

Відповідач визнав свою заборгованість за кредитом в розмірі 1987,47 грн. та заборгованість за процентами в розмірі 1242,03 грн.

Відповідач підписав анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, що свідчить про те, що відповідач був ознайомлений з умовами договору та надав свою згоду на умови договору у вказаній редакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ч. 3 ст. 549 ЦК України виконання зобов’язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається, як пеня та штраф, і є грошовою сумою чи іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов’язання.

Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов’язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Позивач має право на стягнення з відповідача неустойки у вигляді штрафу та пені за неналежне виконання умов кредитного договору.

Відповідач просить застосувати до вимог позивача щодо стягнення процентів штрафу та пені позовну давність.

Згідно з ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Як вказано в ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відповідно до п. 1.1.7.31 Умов термін позовної давності щодо вимог банку з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки – пені, штрафів, виплат банку, становить 50 років.

Як вказав Верховний Суд у своїй постанові від 07.02.2018 по справі №51/5977/17 визначений в Умовах та Правилах надання банківських послуг збільшений строк позовної давності не може бути застосований до виниклих між сторонами правовідносин, оскільки відсутня письмова згода позичальника на збільшення позовної давності, відповідно до положення частини першої статті 259 ЦК України.

Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 19.03.2014 (справа №6-14цс14), відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України).

Останній платіж був здійснений відповідачем 20.10.2014, таким чином строк позовної давності спливає 21.10.2015 – для вимог про стягнення штрафів та пені, та 21.10.2017 – для вимог про стягнення основної суми боргу та процентів.

Таким чином позивач пропустив строк позовної давності, а отже вимоги позивача до задоволення не підлягають.

До початку розгляду справи по суті позивач не змінив предмет або підставу позову, не збільшив та не зменшив розмір позовних вимог, заяви про застосування строку позовної давності від відповідача до суду не надходили, а тому суд розглянув цивільну справу в межах пред’явлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів.

Заходи забезпечення позову судом не вживалися.

Оскільки позов не задовольняється, суд залишає на рахунку позивача понесені ним судові витрати в справі, а саме судовий збір в розмірі 1762,00 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 256, 257, 258, 259, 526, 530, 546, 549, 611, 625, 626, 627, 628, 1048, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 274-279, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через Шполянський районний суд Черкаської області (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Рішення підписане 15.05.2018.

Суддя Шполянського

районного суду ОСОБА_2