Ухвала суду № 73982989, 15.05.2018, Деснянський районний суд м. Чернігова

Cправа №750/4485/18

Провадження №1-кс/750/1619/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2018 року м. Чернігів

Слідчий суддя Деснянського районного суду міста Чернігова Самусь Л.В., за участю секретаря Панасюк Т.М., прокурора Дикого А.В., слідчого Старостенка А.В., захисника ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові клопотання старшого слідчого слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Чернігівській області про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №22018270000000028 від 11.05.2018 року відносно підозрюваного:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина ОСОБА_3 Федерації, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого менеджером ТОВ «АльфаСмол», має на утриманні трьох малолітніх дітей – синів ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, Данііла, ІНФОРМАЦІЯ_5, та дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, зі слів раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: ОСОБА_3 Федерація, Смоленська область, Руднянський район, с. Шилово, фактично проживає за адресою: ОСОБА_3 Федерація, м. Смоленськ, 2-й Північний провулок, буд. 6-Б,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 201 КК України, -

в с т а н о в и в:

15.05.2018 року старший слідчий слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Чернігівській області ОСОБА_6, за погодженням зі прокурором Новгород-Сіверського відділу Менської місцевої прокуратури Чернігівської області ОСОБА_7, звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу – тримання під вартою у відношенні ОСОБА_2.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали дане клопотання та просили його задовольнити, з наведених у ньому підстав.

Підозрюваний з клопотанням не погодився, посилаючись лише на те, що вину у вчиненні вказаного злочину він визнає, переховуватись від органів досудового розслідування та суду не буде, а також не буде впливати та чинити тиск на свідків, та просив обрати відносно нього інший, більш м’який запобіжний захід, оскільки має на утриманні родину.

Захисник в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання та обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, мотивуючи тим, що клопотання не обґрунтоване, ризики, зазначені в такому абстрактні, докази на підтвердження існування таких відсутні. А в разі задоволення клопотання, просив визначити мінімальний розмір застави.

Заслухавши доводи прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Чернігівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22018270000000028, розпочатому 11.05.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 201 КК України.

За матеріалами кримінального провадження ОСОБА_2 підозрюється у закінченому замаху на контрабанду сильнодіючої речовини дифенгідраміну (димедролу), а саме її переміщенні через митний кордон України з прихованням від митного контролю.

14.05.2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 201 КК України.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років (п.4 ч.2 ст. 183 КПК України).

З матеріалів кримінального провадження і доводів прокурора в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_2, обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 201 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачене безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, є громадянином іншої держави, не має постійного або тимчасового місця проживання, сталих соціальних та родинних зв’язків на території України, також приймається до уваги серйозний характер загрози для суспільного порядку протиправних діянь, їх тяжкість, беруться до уваги дані про особу підозрюваного, який, усвідомлюючи невідворотність покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, залишити територію України у будь-який час, оскільки йому достеменно відомо щодо ймовірної відповідальності за даним кримінальним правопорушенням, також враховані його вік, сімейний та матеріальний стан.

За наведених вище обставин, є достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, при цьому жоден із більш м’яких запобіжних заходів, не забезпечить належного виконання останнім процесуальних обов’язків та не зможе запобігти вказаному ризику.

Разом з тим, прокурором не було доведено обставин існування таких ризиків, як незаконний вплив на свідків в даному кримінальному провадженні та перешкоджання іншим чином кримінальному провадженню, оскільки лише посилання у клопотанні на те, що підозрюваний «шляхом підкупу, погроз, застосування насильства, залякування зможе впливати на свідків у кримінальному провадженні, а саме на працівників митниці ОСОБА_8 та прикордонної служби ОСОБА_9, які на даний час не допитані, та які під час прикордонно-митного контролю виявили в нього сильнодіючу речовину - дифенгідрамін (димедрол) та інших свідків з метою зміни їх свідчень, схилення до дачі неправдивих показів» і «може створити штучні докази та підбурення осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій», але без зазначення конкретних свідків та механізму такого впливу, не наведення доказів та обґрунтування таких, не може бути взяте судом до уваги.

Судом розглянута можливість застосування не лише такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, а і всіх інших, більш м’яких, визначених ст. 176 КПК України, але, аналіз матеріалів, наданих суду сторонами процесу, доводить, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, не забезпечать належного виконання останнім процесуальних обов’язків та не зможуть запобігти вказаному ризику, у відповідності з мотивацією викладеною вище. При цьому, суд також керується і завданнями кримінального провадження, котрими є захист особи, суспільства та держави, а в цьому випадку, саме мешканців територіальної громади, оскільки цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, враховуючи протиправну діяльність з боку підозрюваного щодо вчинення закінченого замаху на контрабанду сильнодіючої речовини.

Доводи захисника були перевірені, але вони не є обґрунтованими, аби перешкоджали застосуванню запропонованого прокурором запобіжного заходу. Ті обставини, що підозрюваний має сім’ю, та на утриманні малолітніх дітей, не є безумовною підставою для застосування щодо нього більш м’якого запобіжного заходу – особистого зобов’язання, на що наголошує захисник в судовому засіданні. Захисником не надано переконливих доводів щодо запобігання наявного ризику, а тому підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання суд не вбачає.

У зв’язку з викладеним, клопотання є доведеним і підлягає задоволенню.

З урахуванням конкретних обставин інкримінованого підозрюваному злочину, його особи, майнового та сімейного стану, розмір застави слід визначити в розмірі 123 340 грн., що є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176 - 178, 182, 183, 193, 194 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з подальшим утриманням в Чернігівському слідчому ізоляторі.

Строк тримання під вартою необхідно рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 14:30 год. 15 травня 2018 року.

Строк закінчення дії ухвали - 09 липня 2018 року.

Визначити розмір застави в сумі 123 340 грн. (сто двадцять три тисячі триста сорок) грн.

Роз’яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави на підозрюваного будуть покладені наступні обов’язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду із встановленою ними періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз’яснити, що у разі невиконання обов’язків заставодавцем, підозрюваним застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава внесена підозрюваним може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Л.В. Самусь