Рішення № 73982378, 15.05.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4156/17

Номер провадження 2/629/187/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого: судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 14.04.2006 року ОСОБА_1 уклала кредитний договір б/н, згідно умов якого отримала картковий рахунок та отримала кредитний ліміт кредитної лінії у розмірі 6710 гривень зі сплатою відсотків у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. В порушення умов кредитного договору відповідач взяті на себе зобов’язання належним чином не виконувала, в зв’язку з чим станом на 30.09.2017 року виникла заборгованість зі сплати кредитних зобов’язань у розмірі 99461 гривня 88 копійок, яка складається з наступного: заборгованість за кредитом у розмірі 9885 гривень 01 копійка; заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 81025 гривень 89 копійок; заборгованість за пенею та комісією у розмірі 3338 гривень 51 копійка, а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) у розмірі 500 гривень; штраф (процентна частина) у розмірі 4712 гривень 47 копійок. Відповідачу направлялася претензія, щодо вимог погашення суми заборгованості за кредитом, яка залишилася без уваги. В зв’язку з чим просить стягнути з відповідача по справі заборгованість за кредитом у розмірі 99461 гривня 88 копійок, а також судові витрати у розмірі 1600 гривень.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, але раніше представником позивача надавалася суду заява в якій він просив розглянути справу за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає. Проти заочного розгляду справи не заперечує, наслідки ухвалення заочного рішення йому відомі.

Після відкриття провадження по даній справі судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 померла 18 листопада 2014 року.

Суд дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.

Матеріали справи свідчать, що 14 квітня 2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № б/н. Відповідно до умов вищевказаного договору Кредитор надав Позичальнику кредит у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку з кредитним лімітом у розмірі 6710 гривень, з процентною ставкою, розмір якої становить 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. У відповідності до зазначеного вище Кредитного договору погашення кредиту здійснюється шляхом безготівкового перерахування або шляхом внесення готівки в касу Кредитодавця суми кредиту та нарахованих процентів, однак Позичальником даний пункт договору не виконується.

В порушення умов кредитного договору боржник взяті на себе зобов’язання належним чином не виконував, в зв’язку з чим станом на 30 листопада 2017 року виникла заборгованість по кредитному договору у розмірі 99461 гривня 88 копійок, яка складається з наступного: заборгованість за кредитом у розмірі 9885 гривень 01 копійка; заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 81025 гривень 89 копійок; заборгованість за пенею та комісією у розмірі 3338 гривень 51 копійка, а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) у розмірі 500 гривень; штраф (процентна частина) у розмірі 4712 гривень 47 копійок.

Як вбачається з актового запису про смерть № 728 від 20.11.2014 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Лозова реєстраційної служби Лозівського міськрайонного управління юстиції у Харківській області, ОСОБА_1 померла 18 листопада 2014 року, свідоцтво про смерть серії І-ВЛ № 472620.

Згідно листа № 414/01-16 від 05 квітня 2018 року, надісланого в.о. завідуючої Лозівської державної нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_2, спадкова справа після смерті ОСОБА_1 заведена за заявою ОСОБА_3, доньки спадкодавця, видано свідоцтво про право на спадщину за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов’язання є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (в даному випадку сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 598 ЦК України зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах встановлених договором або законом. Припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 1282 ЦК України у разі смерті боржника, спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Таким чином, спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором в межах вартості майна, одержаного в спадщину.

Потрібно також враховувати, що за ст. 607 ЦК зобов’язання припиняється неможливістю його виконання у зв’язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

З урахуванням положення статті 1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов’язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов’язання фактично не пов’язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

Як вбачається з матеріалів справи боржник ОСОБА_1 померла, спадкоємцем майна боржника є її донька ОСОБА_3, яка мешкає за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Благовіщенська (колишня вул. К.Лібкнехта), б. 29, кв. 24.

За змістом ст. 1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред’явити вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, або протягом одного року від настання строку вимоги, якщо він не знав і не міг знати про відкриття спадщини. Кредитор, який не пред’явив вимоги до спадкоємців у вказані строки, позбавляється права вимоги.

Неодноразово на адресу позивача направлялися листи у яких роз’яснено про необхідність надати клопотання про залучення в якості правонаступника доньку померлої ОСОБА_1 – ОСОБА_3 та роз’яснено особам, які беруть участь у справі порядок надання доказів на підтвердження своїх вимог чи заперечень, а тому відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України він повинен був надати суду докази щодо права стягнення коштів зі спадкоємців боржника, але жодних доказів він не надав, чим не виконав вимоги, передбачені ст. 81 ЦПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю.

При цьому, згідно ч.7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

За приписами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, відповідно до вимог наведеного чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини сторін, приймаючи до уваги, що Банк не навів доказів в підтвердження своїх вимог, суд дійшов висновку про відмову в позові.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 76, 78, 81, 82, 95, 263-268, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 523, 553, ч. 1, 3 ст. 559, ч. 1 п. 1 ст. 593, 607, 608, 1282 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог публічному акціонерному товариству комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-д, адреса для листування: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р № 29092829003111 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО 305299.

Відповідач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка селища Чапаєве, Кегичівського району, Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, померла 18 листопада 2014 року.

Суддя Н.А. Смірнова