Рішення № 73979527, 14.05.2018, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/395/18

Провадження № 2/674/348/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2018 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Артемчук В. М.

за участю:

секретаря судового засідання Мудрицької Л.В.

справа №674/395/18

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дунаївці, в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дунаєвецької міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В :

20 березня 2018 року позивачка, ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до Дунаєвецької міської ради Дунаєвецького району Хмельницької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини мотивуючи тим, що 03 жовтня 2006 року померла ОСОБА_2 - мама позивачки, яка проживала та була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після її смерті залишилось спадкове майно: житловий будинок в с.Руда Гірчичнянська, вул.Центральна,38, Дунаєвецького району Хмельницької області.

Позивачка є спадкоємцем за заповітом, оскільки при житті ОСОБА_2 склала заповіт, згідно якого все своє майно заповіла ОСОБА_1, заповіт від 11 вересня 2006 року, посвідчений секретарем Малокужелівської сільської ради, Дунаєвецького району Хмельницької області, зареєстрований в реєстрі за №3, є не зміненим та не скасованим, дублікат заповіту позивачка отримала 12 січня 2018 року. Інших спадкоємців котрі могли би претендувати на спадщину не має, в нотаріальну контору після смерті ОСОБА_2 ніхто не звертався.

09 лютого 2018 року представник позивачки ОСОБА_3 звернулася до державного нотаріуса Дунаєвецької державної нотаріальної контори ОСОБА_4 з питанням оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 та отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, однак нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, яке залишилось після померлої 03 жовтня 2006 року ОСОБА_2 в зв’язку з тим, що вона пропустила строки для прийняття спадщини на протязі шестимісячного терміну.

В установлений законом шестимісячний термін позивачка не звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини з поважної причини, оскільки їй не було відомо про існування заповіту, з покійною разом не проживала, з 1985 року вона зареєстрована та проживає в Російській Федерації, позивачка випадково дізналась про існування заповіту вчиненого на її користь та в зв’язку з цим звернулася до старости с.Мала Кужелівка Дунаєвецького району Хмельницької області за отриманням дублікату заповіту, який отримала 12 січня 2018 року, а тому в зв’язку з відмовою нотаріуса щодо оформлення спадкового майна вимушена звернутися до суду з заявою про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини.

Представник позивачки ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася, однак подала до суду заяву про слухання справи у її відсутності, просила задовольнити позов.

Відповідач: представник Дунаєвецької міської ради Хмельницької області в судове засідання не з‘явився, однак подав відзив на позовну заяву, в якому при вирішенні спору покладається на розсуд суду і просить справу розглядати без його участі.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Суд ухвалив проводити розгляд даної справи у відсутності сторін по наявних матеріалах.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 03 жовтня 2006 року померла ОСОБА_2, яка на день смерті постійно проживала та була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 одна, що підтверджується копією свідоцтва про смерть та довідкою №109 від 12.02.2018року.

Спадкоємцем за заповітом, відповідно до ст.ст.1223, 1233 ЦК України на майно померлої є ОСОБА_1 , що підтверджується копією заповіту від 11 вересня 2006 року, який посвідчений секретарем Малокужелівської сільської ради, Дунаєвецького району Хмельницької області, зареєстрований в реєстрі за №3, яким ОСОБА_2 заповіла все своє майно позивачці, заповіт зареєстрований в спадковому реєстрі за № 43680158 від 11.09.2006р.

Судом встановлено, що позивачка в шестимісячний строк, встановлений для подання заяви про прийняття спадщини, не звернулася в нотаріальну контору, що підтверджується постановою державного нотаріуса Дунаєвецької державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 09 лютого 2018 року.

Згідно копії витягу зі Спадкового реєстру № 50857940 від 09.02.2018 року та повідомлення державного нотаріуса Дунаєвецької державної нотаріальної контори спадкова справа після смерті ОСОБА_2, яка померла 03 жовтня 2006 року, державним нотаріусом ОСОБА_4 не заводилася.

Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах – посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов’язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз’яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Відповідно до положень ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, згідно зі ст. 1269 ЦК України, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

В пункті 24 постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом встановлено, що позивачка, ОСОБА_1, пропустила строк, необхідний для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки їй не було відомо про існування заповіту від 11 вересня 2006 року, складеного на її ім’я ОСОБА_2 .

Як зазначив Верховний Суд України в постанові №6-496цс17 від 06.09.2017 року, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

ОСОБА_1, як єдиного спадкодавця за заповітом ОСОБА_2, не було повідомлено про існування заповіту, що, враховуючи встановлені вище обставини, слід визнати поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а тому вимоги позову обґрунтовані і суд задовольняє їх.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 200, 247, 263, 265, 268 ЦПК України, ст.ст.1216, 1223, 1233, 1268, 1270, 1272 ЦК України , суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживания: ІНФОРМАЦІЯ_3, Російської Федерації,) до Дунаєвецької міської ради Дунаєвецького району Хмельницької області (місцезнаходження: м.Дунаївці, вул.Шевченка,50, Хмельницької області, код ЄДРПОУ 04060714) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити в повному обсязі.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини протягом трьох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили після смерті ОСОБА_2, яка померла 03 жовтня 2006 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Дунаєвецький районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 14 травня 2018 року.

Головуюча:/підпис/

Вірно:

Суддя Дунаєвецького районного суду В. М. Артемчук