Постанова № 73979202, 03.04.2018, Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 673/1701/17

Провадження № 2-а/673/26/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" квітня 2018 р.

м. Деражня

Деражнянський районний суд

Хмельницької області,

що діє як адміністративний суд,

в складі: головуючий - суддя Дворнін О.С.

при секретарі судових засідань ОСОБА_1

з участю представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Августенюка О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом представника позивача ОСОБА_4 за довіреністю - ОСОБА_2 до Летичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2017 року ОСОБА_4 через свого представника за довіреністю ОСОБА_2 звернулася в суд з адміністративним позовом до Летичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.

В обґрунтування позову позивачка посилається на те, що у 2015 року після завершеня трудової діяльності у зв'язку із досягненням пенсійного віку вийшла на пенсію за віком та перебуває на обліку в УПФ. 13 жовтня 2016 року вона отримала в управлінні Державної міграційної служби України в Хмельницькій області дозвіл на виїзд на постійне місце проживання в Державу Ізраїль та 29 листопада 2016 року виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю у зв'язку із чим їй було виплачено пенсію за період з 01.10.2016 року по 31.03.2017 року та призупинено виплату пенсії за віком з 01.04.2017 року по теперішній час. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, а тому просить задовільнити її позовні вимоги.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити із підстав, наведених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав і просить суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що вказаний адміністративний позов підлягає задоволенню.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у 2005 році після завершення трудової діяльності у зв'язку з досягненням пенсійного віку ОСОБА_4 вийшла на пенсії за віком та перебуває на обліку в Летичівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Хмельницької області.

13 жовтня 2016 року вона отримала в управлінні Державної міграційної служби України в Хмельницькій області дозвіл на виїзд на постійне місце проживання в Державу Ізраїль та 29 листопада 2016 року виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю у зв'язку із чим їй було виплачено пенсію за період з 01.10.2016 року по 31.03.2017 року та призупинено виплату пенсії за віком з 01.04.2017 року по теперішній час.

При звернені позивачки до Летичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області із письмовою заявою щодо поновлення виплати пенсії, листом від 21.07.2017 року № 22/В-4 їй було відмовлено зазначивши, що вона не має права на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи, оскільки виїхала на постійне проживання в Ізраїль та не являюся громадянкою України.

22 вересня 2017 року вона повторно звернулася до відповідача проте, їй знову відмовлено у поновленні виплати пенсії за віком, оскільки вона постійно проживала за межами України і з цих підстав не має права на призначення пенсії, а також, що на сьогоднішній день міжнародний договір між Україною та Ізраїлем в сфері соціального забезпечення громадян відсутній.

Згідно п.2 ч.І ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачене міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

У відповідності до ст. 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від»їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Рішенням Конституційного Суду України N 25-рп/2009 від 7 жовтня 2009 року пункт 2 частини 1 статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо припинення виплати пенсії пенсіонерам на час постійного проживання за кордоном у разі, якщо Україна не уклала з відповідною державою міжнародний договір з питань пенсійного забезпечення і якщо згода на обов'язковість такого міжнародного договору не надана Верховною Радою України було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Рішенням Конституційного Суду України зазначено, що право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні, оскільки держава, відповідно до конституційних принципі, зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або окремі їх положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, порядок виплати пенсії громадянам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, регулюється нормами Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" з урахуванням рішення Конституційного Суду України щодо неконституційності положень п.2 ч. 1 ст. 49, другого речення ст. 51 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування".

Згідно довідки управління Державної Міграційної служби України в Хмельницькій області від 15.08.2017 року № 03.02/14467 підтверджується, що позивачка не втрачала громадянства у зв'язку з виїздом на постійне проживання за кордон до Держави Ізраїль і по теперішній час являється громадянкою України та має паспорт громадянина України.

Також, довідкою Деражнянського відділення Красилівської об'єднаної Державної податкової інспекції від 15.08.2017 року № 180/22-06/13 підтверджується, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання в Україні за адресою: вулиця Першотравнева, 11/1 м. Деражня Хмельницької області, є платником податків в Україні та резидентом України в розумінні договору про уникнення подвійного оподаткування між Україною (Урядом України) і Ізраїлем.

Як зазначив Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні у справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 07.02.2014 року, право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (п.51 цього рішення). У п.54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що з наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала ст. 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі ст.1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З урахуванням викладеного, а також зважаючи на те, що позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою про поновлення виплати пенсії 07.07.2017 року, суд приходить до висновку про необхідність поновлення виплати пенсії з урахуванням усіх перерахунків з 01.04.2017 року.

Згідно із ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст. 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 8,9, 22, 77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Летичівського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Хмельницької області щодо відмови у поновленні ОСОБА_4 виплату пенсії за віком.

Зобов'язати Летичівське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Хмельницької області поновити виплату ОСОБА_4 пенсії за віком з дати припинення 01 квітня 2017 року, з урахуванням усіх перерахунків

Судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 640,00 грн. стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Летичівського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Хмельницької області на користь ОСОБА_4.

Складання постанови у повному обсязі було відкладено на строк не більш як десять днів з дня закінчення розгляду справи, у зв'язку з чим строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Деражнянський районний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене 16.04.2018 року.

Повне найменування сторін та інших учасників справи, які при проголошенні рішення суду суддя не оголошує:

Позивач - ОСОБА_4, адреса проживання (реєстрації): АДРЕСА_1, паспорт серія НОМЕР_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1.

Відповідач - Летичівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, код ЄДРПОУ 40356845, адреса: 31500, смт. Летичів Хмельницької області, вул. Савіцького Юрія, 16.

Суддя: О. С. Дворнін