Рішення № 73979106, 14.05.2018, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/396/18

Провадження № 2/674/349/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2018 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Артемчук В. М.

за участю:

секретаря судового засідання Мудрицької Л.В.

справа №674/396/18

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дунаївці, в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дунаєвецької міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини

В С Т А Н О В И В :

20 березня 2018 року позивач ,ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Дунаєвецької міської ради Дунаєвецького району Хмельницької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини мотивуючи тим, що 05 лютого 2005 року помер ОСОБА_2 – дід позивача по лінії матері, який проживав та був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після його смерті залишилось спадкове майно: земельна частка (пай) розміром 2,26 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі на місцевості у землі, яка перебувала у колективній власності с/с «Аврора», с.Рахнівка, Дунаєвецького району Хмельницької області, право якої посвідчено сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0304957.

Позивач є спадкоємцем за заповітом, оскільки при житті ОСОБА_2 склав заповіт, згідно якого все своє майно заповів онуку - ОСОБА_1, заповіт від 27 грудня 2004 року, посвідчений секретарем виконкому Рахнівської сільської ради, Дунаєвецького району Хмельницької області, зареєстрований в реєстрі за №129, є не зміненим та не скасованим. Інших спадкоємців котрі могли би претендувати на спадщину не має, в нотаріальну контору після смерті ОСОБА_2 ніхто не звертався.

16 лютого 2018 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Дунаєвецького районного нотаріального округу ОСОБА_3 з питанням оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 та отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, однак нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на нерухоме майно, що належало ОСОБА_2, померлому 05 лютого 2005 року, який проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1 в зв’язку з тим, що він звернувся до нотаріальної контори після спливу строку для прийняття спадщини, встановленого чинним законодавством.

В установлений законом шестимісячний термін позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини з поважної причини, оскільки йому не було відомо про існування заповіту, зі спадкоємцем не проживав, крім того у діда були діти та багато внуків ,яким би він міг заповісти своє майно, позивач випадково дізнався про існування заповіту вчиненого на його, а тому в зв’язку з відмовою нотаріуса щодо оформлення спадкового майна вимушений звернутися до суду з заявою про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, однак подав до суду заяву про слухання справи у його відсутності, просив задовольнити позов.

Відповідач: представник Дунаєвецької міської ради Дунаєвецького району Хмельницької області в судове засідання не з‘явився, однак подав до суду відзив на позовну заяву, в якій при вирішення даного спору покладається на розсуд суду і просить справу розглядати без його участі.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Суд ухвалив проводити розгляд даної справи у відсутності сторін по наявних матеріалах.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 05 лютого 2005 року помер ОСОБА_2, який на день смерті постійно проживав та був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 один, що підтверджується копією свідоцтва про смерть та довідкою №771 від 21.11.2017 року.

Спадкоємцем за заповітом, відповідно до ст.ст.1223, 1233 ЦК України на майно померлого є ОСОБА_1 , що підтверджується копією заповіту від 27 грудня 2004 року, який посвідчений секретарем Рахнівської сільської ради, Дунаєвецького району Хмельницької області, зареєстрований в реєстрі за №129, яким ОСОБА_2 заповів все своє майно позивачу, заповіт зареєстрований в спадковому реєстрі за № 41039646.

Судом встановлено, що позивач в шестимісячний строк, встановлений для подання заяви про прийняття спадщини, не звернувся в нотаріальну контору, що підтверджується постановою приватного нотаріуса Дунаєвецького районного нотаріального округу про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16 лютого 2018 року.

Згідно копії витягу зі Спадкового реєстру №50943420 від 16.02.2018р. та повідомлення приватного нотаріуса Дунаєвецького районного нотаріального округу, спадкова справа після смерті ОСОБА_2, який помер 05 лютого 2005 року, приватним нотаріусом не заводилася.

Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах – посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов’язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз’яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Відповідно до положень ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, згідно зі ст. 1269 ЦК України, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

В пункті 24 постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 пропустив строк, необхідний для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки йому не було відомо про існування заповіту від 27 грудня 2004 року, складеного на його ім’я ОСОБА_2 .

Як зазначив Верховний Суд України в постанові №6-496цс17 від 06.09.2017 року, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

ОСОБА_1 ,як єдиного спадкодавця за заповітом ОСОБА_2, не було повідомлено про існування заповіту, а тому, враховуючи встановлені вище обставини, слід визнати поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а тому вимоги позову обґрунтовані і суд задовольняє їх.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 200, 247, 263, 265, 268 ЦПК України, ст.ст.1216, 1223, 1233, 1268, 1270, 1272 ЦК України , суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) до Дунаєвецької міської ради Дунаєвецького району Хмельницької області (місцезнаходження: м.Дунаївці, вул.Шевченка,50, Хмельницької області, код ЄДРПОУ 04060714) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити в повному обсязі.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини протягом трьох місяців з дня набрання рішенням суду законної сили після смерті ОСОБА_2, який помер 05 лютого 2005 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Дунаєвецький районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 14 травня 2018 року.

Головуюча:/підпис/

Вірно:

Суддя Дунаєвецького районного суду В. М. Артемчук