Ухвала суду № 73977894, 14.05.2018, Апеляційний суд Сумської області

Справа №591/2082/18 Головуючий у суді у 1 інстанції - Клімашевська І. В.Номер провадження 11-сс/788/168/18 Суддя-доповідач - Філонова Ю. О. Категорія - Подання про обрання, зміну запобіжного заходу та продовження строків тримання під вартою, про проведення обшуку

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2018 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Філонової Ю. О.,

суддів - Литовченко Н. О., Рунова В. Ю.,

з участю секретаря судового засідання - Лобанової О.В.

прокурора - Петльованого В.В.

захисника - Прихожай Т.І.

підозрюваного - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми апеляційну скаргу захисника Прихожай Т.І., що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 13 квітня 2018 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Сумській області Лимаренка О.В. та відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Гарбузівка, Лебединського району, Сумської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 17 год. 00 хв. 09 червня 2018 року.

Визначено ОСОБА_4 заставу у розмірі 34000 грн. У разі внесення застави, звільнити ОСОБА_4 з-під варти, з покладенням на нього відповідних обов'язків. Роз'яснено заставодавцю та підозрюваному наслідки невиконання обов'язків, передбачені ч.8,10 ст. 182 КПК України.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваного ОСОБА_4 - Прихожай Т.І. подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване судове рішення змінити, застосувавши щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

В обґрунтування своїх вимог захисник вказує:

- що посилання слідчого судді на те, що ОСОБА_4 буде переховуватися від слідства, незаконно впливати на свідка, інших учасників, може скоїти нове правопорушення, є лише припущеннями, оскільки не підтверджені об'єктивними даними;

- суд не прийняв до уваги те, що ОСОБА_4 в судовому засіданні визнав себе винним у скоєнні злочину, є особою, раніше не судимою, аналогічних злочинів не скоював, хоча він офіційно не працює, тому що офіційної роботи в с. Попівка знайти неможливо, проте, має домашнє господарство, працює на лісових роботах по разовим дорученням;

- ОСОБА_4 впливати на свідка та інших учасників кримінального провадження намірів не має, у нього є постійне місце проживання та родина, яка складається з матері та бабусі, з якими він разом проживає в с. Попівка, а тому припускати, що він буде намагатися переховуватися від слідства, немає ніяких підстав, а його щире каяття свідчить про його впевненість у тому, що вчиняти злочини він більше не буде;

- запобіжний захід у вигляді домашнього арешту буде достатнім для забезпечення продовження досудового розслідування, судового розгляду справи та належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4, при цьому захисник зазначає, що обрунтування чому такий запобіжний захід, як домашній арешт не зможе запобігти ризикам, зазначеним в ухвалі, слідчий суддя в прийнятому рішенні не навів;

- визначення судом застави у розмірі 34 000 грн. є непомірно великим ОСОБА_4 чи для його родини і таку суму, в якості залогу, вони внести не зможуть.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника Прихожай Т.І., які просили задовольнити вимоги апеляційної скарги, думку прокурора, який вважав рішення слідчого судді законним і обґрунтованим та просив залишити його без зміни, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. 177, 178, 183 КПК України.

Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства.

Так, з наданих до апеляційного суду матеріалів вбачається, що слідчим управлінням ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 квітня 2018 року за №12018200000000060, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України (а.п.3).

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою в групі з невстановленими особами, познайомився з громадянином Грузії ОСОБА_7, який мав намір незаконно потрапити на територію України з Російської Федерації, та надав свою згоду на надання останньому допомоги в перетині державного кордону України.

Реалізуючи спільний злочинний умисел ОСОБА_4 разом з невстановленими особами, визначили місце незаконного переправлення через державний кордон України, а саме ділянку державного кордону в районі населеного пункту Сподарюшино (Російська Федерація) у напрямку населеного пункту Попівка (Україна), а також визначили, що будуть здійснювати таке переправлення у вечірній час, з метою щоб їх дії не були помічені та викриті.

Близько 17 год. 00 хв., 11 квітня 2018 року, ОСОБА_4 поблизу села Попівка Великописарівського району з території України, вийшов на лінію державного кордону України та Російської Федерації, і там, зустрівши відповідно до досягнутих домовленостей громадянина Грузії ОСОБА_7, у пішому порядку переправив останнього через державний кордон, супроводжуючи у напрямку населеного пункту Попівка (Україна).

11 квітня 2018 року, о 17 год. 30 хв. по вказаному кримінальному провадженню ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та 12 квітня 2018 року останньому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України (а.п.8-11).

13 квітня 2018 року старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Сумській області Лимаренко О.В. за погодженням із прокурором першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового слідства територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури Сумської області Петльованим В.В., звернувся до слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з правом внесення застави, обґрунтовуючи його існуванням ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Розглядаючи вказане клопотання, слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення, з чим також погоджується і колегія суддів.

При цьому, доводи апеляційної скарги захисника про те, що зазначені у клопотанні слідчим та встановлені слідчим суддею ризики щодо можливості ОСОБА_4 переховуватися від слідства, незаконно впливати на свідка, інших учасників, скоїти нове правопорушеннями, які об'єктивними даними не підтверджені, колегія суддів вважає необґрунтованими і такими, що спростовуються наявними в матеріалах кримінального провадження та ретельно дослідженими слідчим суддею доказами.

Так, при прийнятті оскаржуваного рішення, слідчим суддею було вірно встановлено наявність ризику можливого переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або ж суду, який існує на підставі того, що матеріалами провадження підтверджується те, що останній проживає в безпосередній близькості до кордону, на території України.

Крім того, слідчим суддею було вірно встановлено, що в матеріалах даного провадження відсутні дані про те, що підозрюваний офіційно працевлаштований, має законне джерело для існування, а з наявної в матеріалах кримінального провадження інформації (а.п.26-27) вбачається, що ОСОБА_4 притягувався до адміністративної відповідальності за незаконне перетинання кордону та за порушення прикордонного режиму, що в свою чергу свідчить про існування ризику вчинення останнім іншого кримінального правопорушення.

Про існування ризику, передбаченого п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить той факт, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні дій, пов'язаних з незаконним переміщенням осіб через державний кордон України, вчинене за попередньою змовою групою осіб, а тому йому можуть бути відомі певні відомості пов'язані з цією діяльністю, особи причетні до цього, можливі свідки, їх місцезнаходження, а також інші необхідні для слідства відомості, обізнаність про які на цій стадії може зашкодити інтересам слідства, крім того, зазначений ризик існує і з врахуванням суворості покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винним.

Таким чином, встановивши вказані обставини, слідчий суддя прийшов до вірного висновку, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою не зможуть запобігти ризикам, зазначеним слідчим у клопотанні, що знайшло своє відображення в оскаржуваній ухвалі і спростовує доводи апеляційної скарги захисника про те, що суд не обґрунтував неможливість застосування до підозрюваного іншого запобіжного заходу, а саме, домашнього арешту.

Крім того, ті обставини, що ОСОБА_4 має домашнє господарство, працює на лісових роботах по разовим дорученням, має постійне місце проживання та родину, були предметом дослідження при розгляді клопотання слідчого, і у своєму рішенні слідчий суддя зазначив що вони не є тими обставинами, які в даному випадку можуть запобігти існуючим ризикам, з чим також погоджується і колегія суддів, і окрім зазначеного, також вважає їх такими, що є тими безумовними та беззаперечними підставами, що унеможливлюють обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Твердження захисника про те, що ОСОБА_4 визнав вину та щиро розкаявся, колегія суддів вважає безпідставними, з врахуванням того, що з протоколів затримання особи та допиту підозрюваного вбачається, що останній від надання показів відмовився, крім того зазначені обставини не можуть бути враховані на даній стадії, оскільки, за певних обставин, встановлюються і враховуються судом при розгляді кримінального провадження по суті та при призначенні покарання.

Що стосується доводів захисника про те, що визначена слідчим суддею застава у розмірі 34 000 грн. є непомірно великою, то колегія суддів вважає їх необгрунтованими, з врахуванням наступного.

Положеннями ч. 3 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII установлено у 2018 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2018 року - 1700 грн.

Враховуючи вищезазначені вимоги закону, ОСОБА_4, який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, слідчим суддею був встановлений розмір застави у мінімальних межах і, за таких обставин, визнавати його непомірно великим у колегії суддів підстав немає.

Тому, враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що розглядаючи клопотання про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з правом внесення застави, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що інший більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного в ході досудового розслідування, і доказів, які б давали безумовні підстави для пом'якшення підозрюваному запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, під час апеляційного розгляду даного кримінального провадження здобуто не було.

За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку про те, що слідчий суддя, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми та оціненими доказами, постановив законне та обґрунтоване рішення, підстави для його зміни чи скасування відсутні, у зв'язку з чим апеляційна скарга захисника Прихожай Т.І. задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 182, 183, 194, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 13 квітня 2018 року про обрання відносно ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 332 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника Прихожай Т.І. - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

Філонова Ю. О. Литовченко Н. О. Рунов В. Ю.