Вирок № 73977733, 11.05.2018, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/3040/13-к

Номер провадження 1-кп/585/45/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2018 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого - судді Євлах О.О., з участю секретаря Безручко О.П., прокурора - Думал С.М., потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника потерпілих - ОСОБА_3, обвинуваченого - ОСОБА_4, захисника - Менька Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни кримінальне провадження № 12013200100001691 про обвинувачення:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Суми, українця, гр. України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 119, ч. 1 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

07.06.2013 року близько 03-00 години ОСОБА_4 перебуваючи біля магазину «Продукти» на перехресті вулиць Крупської та Комсомольської в м.Ромни, почав робити зауваження ОСОБА_7, який наближався до магазину зі сторони вул.Крупської і будучи в стані алкогольного сп'яніння приставав до ОСОБА_8, яка йшла попереду нього. Коли ОСОБА_7 та ОСОБА_8 наблизились до магазину, то ОСОБА_4 на грунті виниклої між ними сварки, бажаючи зупинити ОСОБА_7, не передбачаючи настання тяжких наслідків для життя останнього, хоча повинен був і міг передбачити можливість падіння ОСОБА_1 і настання від цього суспільно-небезпечних наслідків у виді смерті, кулаком правої руки вдарив ОСОБА_1 в ліву сторону обличчя, внаслідок чого ОСОБА_7 втратив рівновагу та з положення стоячи, отримавши прискорення під час падіння, впав на спину із подальшим співударянням головою об дорожне покриття, отримавши, тяжку черепно-мозкову травму у вигляді крововиливів в м"яких тканинах зі сторони кісток черепа, лінійного перелому потиличної кістки, крововилив під мозкові оболонки і в шлуночки мозку, забоїв речовини головного мозку, які стосовно живої особи кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження і були безпосередньою причиною смерті ОСОБА_7 та мають прямий причинний зв'язок зі смертю. Решта тілесних ушкоджень (пошкодження в ділянці носа, в мяких тканинах з боку спини та проекціях обох локтєвих суставів) відносяться до легких тілесних ушкоджень. 07.06.2013 р., близько 04 год. 30 хв. ОСОБА_7 був доставлений до Роменської ЦРЛ, де після отримання кваліфікованої медичної допомоги, не приходячи до свідомості, цього ж дня близько 22 год. 50 хв. помер.

Крім того, органами досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 07.06.2013 року на початку 4 години після заподіяння ушкоджень ОСОБА_7, біля магазину "Продукти", що розташований в м. Ромни на перехресті вулиць Крупська та Комсомольська, скориставшись безпорадним станом потерпілого, маючи умисел на заволодіння чужим майном відкрито викрав з його кишені мобільний телефон "Nokia" 112 вартістю 396 грн., в якому знаходилась сім картка оператора мобільного зв"язку ПрАТ "Київстар" вартістю 10 грн., на рахунку якої знаходилось 40 грн. Після цього ОСОБА_4, відкрито в присутності сторонніх осіб викрав мопед "Sabur SB 50Q" вартістю 6400 грн., що належав потерпілому ОСОБА_7 та зник з місця вчинення кримінального правопорушення.

Про винність ОСОБА_4 у вбивстві з необережності ОСОБА_7 суд робить висновки на підставі наступного.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вбивстві ОСОБА_7 через необережність, не визнав. Суду пояснив, що 07 червня 2013 року близько 02.30-03.00 год., перебував біля магазину "Бакалея", де розмовляв зі своїм знайомим ОСОБА_9 Перебуваючи біля входу до магазину побачив, як з боку вул. Маяковського до них наближались хлопець і дівчина, при цьому хлопець тримав дівчину за шию, а вона просила його її відпустити. Хлопця на той час він не знав. Дівчину знав, як особистість. Це була ОСОБА_8, а хлопець, як тепер йому відомо - ОСОБА_7 Поскільки дівчина опиралась, кричала, щоб ОСОБА_7 її відпустив, то він зробив ОСОБА_7 зауваження, щоб той відпустив дівчину, але спочатку він не відреагував. Вдстань між ними була метрів 10. Але вони постійно рухались у його з ОСОБА_9 бік. Тоді він сказав йому вдруге відпустити дівчину. В той час вони вже були біля них . ОСОБА_7 відпустив дівчину і повернувшись до нього, штовхнув його у груди та замахнувся аби вдарити його в обличчя. Але він від удару ухилився і одразу, аби перешкодити подальшим ударам з боку ОСОБА_7 вдарив останнього один раз правою рукою у ліву частину обличчя від чого ОСОБА_10, відступив 2 кроки назад і упав. Все відбувалось на майданчику, біля дорожнього знака. Сварка між ними тривала 2-3 хвилини. Ще коли ОСОБА_7 тільки з»явився з ОСОБА_8, він бачив, що ОСОБА_7 був п'яний і погано тримався на ногах. Це було йому видно по його поведінці. Після того як ОСОБА_7 впав від його удару, він підвівся, пересувався по майданчику і неодноразово падав. Вони з ОСОБА_9 стояли поряд. Коли ОСОБА_7 впав у бік дороги на проїзжджу частину, він та ОСОБА_9 відтягли ОСОБА_7 під руки від дороги і посадили на автостоянці. Додав, що вважає зробив усе правильно, бо захищав спочатку дівчину, а потім і себе від нападу ОСОБА_7. Відповідаючи на питання повідомив, що йому не відомо хто викликав міліцію і швидку, можливо продавці магазину. Він був присутній коли приїхала міліція, та потім машина швидкої допомоги. Небезпеку з боку ОСОБА_7 для себе вбачав в тому, що ОСОБА_7 хотів нанести йому удар кулаком і він не знав як цього уникнути, крім як вдарити ОСОБА_7. Зазначив, що все сталось раптово і він не вважав за потрібне якимось іншими засобами уникати небезпеки з боку ОСОБА_7. На наступний день дізнався, що потерпілий помер. Визнає, що наніс один удар ОСОБА_7, але свої дії вважає правомірними, оскільки він захищав дівчину та себе.

Потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суду пояснили, що є батьками ОСОБА_7, який помер від отриманих 07.06.2013 р. тілесних ушкоджень нанесених ОСОБА_4 Розповіли, що їх син ОСОБА_11 проживав окремо від них. 7 червня 2013 року вони всією сім'єю працювали у нього на городі. Близько 21.00 год. їх син ОСОБА_11 поїхав на мопеді по цигарки. Спиртного в день він не вживав. Додому син так і не повернувся, а наступного дня, зранку, близько 10-00 год. коли батько зателефонував йому на телефон, то у відповідь незнайомий хриплий голос, схожий на голос ОСОБА_4, відповів нецензурним словом, що ОСОБА_7 кінець. Після телефонної розмови почали з»ясовувати, що сталось з їх сином, та дізнались, що він в лікарні сильно побитий. Коли приїхали в лікарню, то лікар повідомив, що їх син без свідомості. Лікар, який був викликаний із м.Суми, повідомив, що травма голови дуже тяжка і за своїм звичайним перебігом завжди закінчується смертю. Вони впевнені, що лікування було належним та відповідним, а смерть настала у зв'язку з тим, що травма голови була дуже сильною. На фото, яке їм показували у лікарні було видно, що весь мозок залитий кров»ю і тому вони впевнені, що їх сина врятувати було не можливо при будь-якому лікуванні. В настанні смерті сина винуватять саме ОСОБА_4 Більше того, на наступний день після похорон сина мати обвинуваченого приїздила до них, вибачалась за дії сина і пропонувала кошти, але вони відмовились. Це вже потім ОСОБА_4 перестав визнавати свою вину, почав впливати на свідків аби уникнути відповідальності. Додали, що 07.06.2013 р., після розмови з батьком телефон миколи був вимкнутий. Протягом наступного дня (коли хоронили ОСОБА_7) телефон то вмикався, то вимикався. Зазначили, що травма голови оримана їх сином від дій ОСОБА_4 призвела до настання смерті сина внаслідок чого їм спричинено матеріальну та моральну шкоду, тому заявлені позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.

Свідок ОСОБА_12, мати обвинуваченого, суду повідомила, що її син пішов з дому 06.06.2013 р. гуляти до дівчини, був в нормальному стані, тверезий. Повернувся син до дому після 04 ранку, був у нормальному стані. Одяг не ньому був чистий, тілесних ушкоджень на ньому не було. Розповів, що біля магазину «Продукти», побачивши як хлопець тягне їх знайому ОСОБА_8, зробив йому зауваження, але той відпустивши дівчину, кинувся на нього, та він у відповідь його вдарив. Хлопець був дуже п'яний, падав багато разів. Дізнавшись, що хлопець помер, вона їздила до його батьків просити вибачення, їздила тричі, пропонувала кошти, але вони не взяли.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що у 2013 році працював інспектором ДПС. 7 червня 2013 року в проміжку часу з 5 до 6 години ранку виїжджав на виклик з групою швидкого реагування на вул.Крупську до магазину "Продукти", бо там була бійка. На виклик приїхали хвилин за п'ять. ОСОБА_7 сидів на землі між огорожею та східцями магазину. Був спертий на руки. Намагався вставати, але не міг. На голові було видно кров. Хлопець чітко сказати нічого не міг. Був у свідомості. Швидка приїхала хвилин через 3-4. Хто і коли викликав швидку не знає. Лікарі, які приїхали на виклик поклали ОСОБА_7 на носилки, він упирався, лягати не хотів, злазив з носилок. Біля магазину були люди. Хто вони не знає. Підходив ОСОБА_4 і казав, що це він бив ОСОБА_7 за дівчину.

Свідок ОСОБА_14 суду повідомив, що працює завідуючим приймальним відділенням Роменської ЦРЛ. Влітку 2013 року близько 04.00 год. машиною швидкої допомоги був доставлений невідомий молодий чоловік. Які тілесні ушкодження були у хлопця на даний час не пам'ятає. Викликали хірурга, бо були підозри на ЗЧМТ у хлопця. У відділенні пробув недовго. Був переміщений у хірургічне відділення.

Свідок ОСОБА_15, суду повідомив, що працює фельдшером швидкої допомоги. 07.06.2013 року виїжджав з бригадою швидкої до магазину «Продукти», що в районі Засулля. Коли приїхали то стояло авто поліції. На землі сидів хлопець. Якихось сильних ушкоджень у нього не було. Але він не міг встати та говорити. Поклали на носилки. Намагався вставати. На питання відповідав, що його побили. Поряд були якісь хлопці. Хто вони не знає. Потерпілого доставили у приймальне відділення. Більше додати нічого не може, бо зі спливом часу не пам'ятає.

Свідок ОСОБА_16 суду повідомив, що у 2013 році працював дільничим інспектором. Під час чергування 7 червня 2013 року, рано вранці, черговий направив оперативну групу, до складу якої також входив ОСОБА_13, на місце події до магазину "Бакалея", бо там була бійка. Побачили хлопця, яки був п'яний. Сидів чи лежав хлопець, він вже не памятає. Хлопець був у свідомості, але встати не міг. Біля магазину мопеду не бачив. Через хвилин 5 після їх приїзду прийшов ОСОБА_4 і казав, що це він побив даного хлопця, бо той чіплявся до дівчини. Поряд ще були люди. Швидка приїхала хвилин через п'ятнадцять. ОСОБА_4 не опитували, його допит проводили працівники карного розшуку уже вдень.

Свідок ОСОБА_17 суду пояснила, що 7 червня 2013 року близько 04.00 год. їхала автомобілем в напрямку р-ну "Засулля" у м.Ромни. На вул.Крупській, біля продуктового магазину "Бакалея", тримаючись за стовп стояв хлопець, увесь у крові і брудний. Вона підійшла до віконця магазину купити води і запитала у продавчині, що сталося з тим хлопцем. У цей час поряд з магазином було ще два хлопця і дівчина. Продавець сказала, що побитий хлопець приїхав на мопеді, а ті двоє хлопців його побили. Хлопець був у світлій футболці. Біля магазину стояв мопед. Яка марка не пам'ятає, колір, здається, чорний. Потім побачила як потерпілий одчепився від стовпа, опустився потихеньку на коліна, упав на спину, розкинувши руки і став харчати. Тоді вона сама викликала міліцію і поїхала.

Свідок ОСОБА_18, суду пояснила, що років 4-5 тому працювала в магазині «Бакалєя», що по вул.Крупській, в районі Засулля. Біля магазину була бійка. Але подробиці цього вона, на даний час, не пам'ятає.

Свідок ОСОБА_19, суду пояснила, що років 4-5 тому працювала в магазині «Бакалєя», що в районі Зсулля. В ніч, коли були дані події, вона спала в комірчині і ніякої бійки не бачила й не чула.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що у 2013 році працював на автомийці, розташованій за 100 м від продуктового магазину "Бакалея" по вул.Крупській. У червні 2013 року близько п'ятої год. ранку, бачив біля магазину людей, до магазину не ходив. Нічого підозрілого не бачив. Бійки не бачив. Що розповідав на досудовому слідстві та під час попереднього розгляду справи не пам'ятає. Більше додати нічого не може.

Свідок ОСОБА_20 суду пояснив, що 05 квітня 2014 року приблизно за два тижні до Пасхи у вихідний до нього зверталась свідок ОСОБА_21, цікавилась де його сусіди ОСОБА_7. Пояснювала, що хоче розповісти їм правду, бо усе, що вона пояснювала раніше їй написав на листку адвокат ОСОБА_4, а вона вивчила. ОСОБА_21 приїздила вдень разом зі своїм співмешканцем. Вона була твереза.

Свідок ОСОБА_22 суду повідомила, що влітку, років п'ять тому, рано вранці вирішила піти в магазин за цигарками, бо в неї болів зуб. До магазину не дійшла, бо помітила як якийсь хлопець тягав дівчину, другий зробив зауваження. Потім хлопець, відпустив дівчину та підійшов до того хто робив йому зауваження та вдарив його, а той вдарив його у вдповідь та хлопець впав. Це були ОСОБА_4 і ОСОБА_7. Тривало все це довго. В магазин не пішла, бо не хотіла вмішуватись. Мопеда не бачила. По мові ОСОБА_7 зрозуміла, що він був дуже п'яний. ОСОБА_7 хотів встати та не міг і знову падав. А коли впав догори, то хлопці відтягли його з дороги. Підтвердила, що їздили на таксі із колишнім чоловіком до ОСОБА_7. Дома їх не було, то вони зайшли до сусіда. Наговорила йому, що хоче змінити покази, бо посварилась із матірю обвинуваченого ОСОБА_4, а тому хотіла їм «насолити». В той час вона була в запої і не розуміла, що робить. Має розлади психіки у зв'язку із вживанням алкоголю, у зв'язку з чим перебуває на обліку у лікаря. Пояснила, що в цьому судовому засіданні дає правдиві покази.

Свідок ОСОБА_9 суду повідомив, що 7 червня 2013 року близько 02.00-02.30 год. ночі він зі знайомим ОСОБА_4 спілкувалися біля магазину "Продукти", що в районі вулиці Крупської м.Ромни. ОСОБА_4 був тверезий. З боку вул.Маяковського - Крупської до магазину підійшов п'яний ОСОБА_7, який чіплявся до дівчини. На даний час йому відомо, що дівчину звати ОСОБА_8. Подробиць події зі спливом часу вже не пам'ятає. Все, що було тоді показав та розказав під час слідчого експерименту. Після перегляду відеозапису слідчого експереманту повідомив, що ОСОБА_7 вдарив ОСОБА_4 в груди, а той, у відповідь вдарив ОСОБА_7 в голову і той задом впав на дорожне покриття.

Відповідно до даних протоколу слідчого експерименту від 08.06.2013 року свідок ОСОБА_9 вказав на відомі йому обставини нанесення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень ОСОБА_7 та вказав на місце та механізм падіння ОСОБА_7 (т.1а.с.172-174).

Свідок ОСОБА_8, суду повідомила, що 07 червня 2013 року після 00 годин, поверталась додому з роботи. На перехресті вулиць Дудіна-Маяковського-Крупської до неї під'їхав хлопець на мопеді. Він був у стані алкогольного сп'яніння. Хлопець назвався ОСОБА_9. Почав до неї розмову. Трохи побалакавши з ним, пішла далі, а він за нею. Біля водонапірної колонки по вул.Дудіна, хлопець дістав з пакету пляшку горілки і почав її вживати. Вона залишила його та пішла уверх по вулиці, приблизно на середині гори потерпілий наздогнав її на мопеді, повертаючи упав з нього, намагався встати, але у нього не виходило. Вона пішла далі. Повернувши до магазину «Бакалєя» ОСОБА_7 наздогнав її, був без мопеда, де дівся мопед їй не відомо. ОСОБА_7 неочікувано схопив із заду за шию. ОСОБА_7 вимагав, щоб вона пішла з ним, пропонував їй інтимні стосунки, на що вона не погоджувалась. ОСОБА_7 вів себе не адекватно, постійно до неї приставав. ОСОБА_4 зробив йому зауваження, щоб відпустив її, тоді ОСОБА_7 відпустив її і почав лаятись на ОСОБА_4, коли останній до нього наблизився, то ОСОБА_7 вдарив його у груди, у відповідь ОСОБА_4 ударив ОСОБА_7 у обличчя. Бачила як ОСОБА_4 ударив лише раз. Потім вона стояла встороні. Чому не пішла одразу до дому пояснити не може, можливо розмовляла по телефону. Бачила як ОСОБА_7 був біля стовпа, неодноразово піднімався спочатку на коліна, вставав, падав. У цей момент ОСОБА_4 знаходився за 3-5 м від нього. Ні міліцію, ні швидку вона не викликала. Приїзду працівників міліції не бачила, бо побігла додому. ОСОБА_4 п'яний не був. Відповідаючи на питання повідомила, що бійку між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 не зупиняла, бо їй було страшно. Повідомила, що в ході попереднього розгляду справи покази змінювала, бо потерпілі їй погрожували забрати дитину, якщо вона не розкаже як треба. Зазначила, що на даний час вона надає правдиві покази, такі як і під час досудового слідства та слідчого експеремнту.

Відповідно до даних протоколу слідчого експерименту від 08.06.2013 року свідок ОСОБА_8 вказала на відомі їй обставини нанесення ОСОБА_4 тілесного ушкодження ОСОБА_7 та вказала на місце та механізм падіння ОСОБА_7 (т.1а.с.169-171).

Покази свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 викладені під час слідчих експериментів від 08.06.2013 року (т.1а.с.169-174) перевірені експертом.

Так відповідно до висновку експерта №440 від 23.07.2013 р. (т.2 а.с.17) пошкодження в діляні голови у гр.ОСОБА_7, які викликали його смерть, а також пошкодження в мяких тканинах з боку спини та проекціях обох локтєвих суставів могли утворитись за обставин, продемонстрованих свідком ОСОБА_9 під час слідчого експерименту.

Відповідно до висновку експерта №441 від 23.07.2013 р. (т.2 а.с.21) характер та локалізація тілесних ушкоджень в мяких тканинах голови з боку кісток черепа, перелому затилочної кістки, крововиливів під оболонки та в шлуночки головного мозку, забій речовини головного мозку, а також пошкоджень в проекціях ліктьових суставів і мяких тканин спини у гр.ОСОБА_7 не виключають можливості виникнення їх при обставинах, продемонстрованих свідком ОСОБА_8 під час слідчого експереманту.

Згідно висновку додаткової комісійної судово-медичної експертизи № 67/2014 від 22 жовтня 2014 року (т. 4 а.с. 78-90),механізм спричинення тілесних ушкоджень у ділянці голови потерпілого ОСОБА_7 може відповідати механізму їх спричинення, вказаному свідками ОСОБА_8, ОСОБА_9 як під час слідчого експерименту.

Даними протоколу огляду місця події від 7 червня 2013 року та фототаблиці до нього, протоколом огляду предмета від 13.06.2013 року та фототаблицею до нього, на підставі виявлених плям темно-бурого кольору, схожих на кров, на металевій трубі, на якій прикріплений дорожній знак та поряд на ґрунті та частково на щебені, що біля магазину "Продукти" в м.Ромни по вул.Комсомольській, 57 зафіксовано місце сутички між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 14-16, 17-19);

Даними протоколу огляду трупа та фототаблицею до нього, зафіксовано, що на трупі ОСОБА_7 виявлені 10 пошкоджень в ділянці голови, на ліктях обох рук, а також пошкодження, виявлені в ході розтину: в ділянці лівого вискового м»яза крововилив розмірами 10х8 см, в потиличній ділянці зправа на рівні поперечного кута і 3.5 см від середньої лінії крововилив розмірами 11х8 см, субдуральна гематома у правій височній ділянці, перелом потиличної кістки починається на рівні від винесеності та 1 см лівіше вертикальної лінії внутрішнього гребінця, йде до верху по лівому краю вертикального гребінця, пересікається з горизонтальним гребінцем, відхиляється вліво, спускається донизу, тріщина має довжину 14 см, крововилив м'яких тканин навколощитовидної залози та під'язичної кістки більше зліва (т. 1 а.с. 20-29).

Даними лікарського свідоцтва про смерть № 179 від 08.06.2013 року підтверджено, що ОСОБА_7 помер 07 червня 2013 року від травматичного субдурального крововиливу, внаслідок набряку головного мозку, закритого перелому черепу від удару іншим предметом або об інший предмет (т. 1 а.с. 30).

Згідно висновку судово-медичної експертизи №179 від 15.07.2013 року (т. 2 а.с. 4-9) на трупі ОСОБА_7 були виявлені наступні тілесні ушкодження: А) Травма голови. Садна в області переносиці, що переходить на лобну область з ознаками ковзання. Забійна рана м'яких тканин в проекції внутрішнього краю лівої надбрівної дуги. Садна в області спинки, кінчика та крил носу. По одному синцю на віках обох очей в області внутрішніх кутів. Садна правіше зовнішнього кута правого ока. Три садна в правій щелепній області. Рана на слизовій верхньої губи справа, навколо рани крововилив. Крововилив на слизовій нижньої губи. Два крововиливи в м'яких тканинах голови з сторони кісток черепа в лівій скроневій м'язі і правих відділах потиличної області з невеликим переходом на ліву половину. Лінійний перелом потиличної кістки, який переходить на основу черепа і дно лівої задньої черепної ямки. Великий крововилив під твердою мозковою оболонкою в правій потиличній тіменній і скроневій областях, який переходить на основу черепа. Пластинчастий крововилив під твердою мозковою оболонкою в області дна передніх черепних ямок більше зліва. Крововилив під м'якими мозковими оболонками по зовнішній поверхні лівої скроневої долі. Забій обох лобних долів, більше зліва і правої потиличної долі. Кров'яниста рідина в шлуночках мозку. Б) Травма шиї. Крововилив в м'яких тканинах в області щитовидного хряща і під'язикової кістки. В) Травма тулуба. Крововилив в м'яких тканинах з сторони спини. Г) Травма верхніх кінцівок. Синці та саднив проекції обох ліктьових суглобів, частково які переходять на нижню третину лівого та правого плеча, а також на верхню третину лівого і правого передпліччя. Вищевказані тілесні ушкодження заподіяні прижитєво і могли утворитись 07.06.2013. Характер тілесних ушкоджень в області обличчя, м'яких тканин шиї, спини, в проекції ліктьових суглобів садни, забійні рани, крововиливи вказує на те, що вони могли утворитись в результаті контакту з тупими твердими предметами. Точно встановити яким предметом, а також чи спричинені вони внаслідок падіння з мотоцикла не виявляється можливим. При цьому не виключається можливість їх утворення внаслідок ударів кулаками, частинами ніг, одягнених у взуття та іншими предметами, що знаходились у руках нападників. Решта тілесних ушкоджень в області голови у вигляді крововиливів м'яких тканинах з сторони кісток черепа, лінійного перелому потиличної кістки, крововиливи під оболонки та шлуночки мозку, забоїв речовини головного мозку могли утворитись в результаті травмуючої дії в ліву скроневу область і наступ ного падіння потерпілого на спину, удару більше правою потиличною областю голови об поверхню (по типу удару - протиудару), що підтверджується наявністю ушкоджень в цих частинах, а також виражених ознак забоїв дільниць головного мозку, розташованих в діаметрально протилежних областях, а іменно в лобних долях головного мозку. Тілесні ушкодження в області голови у вигляді крововиливів в м'яких тканинах з сторони кісток черепа, лінійного перелому потиличної кістки, крововилив під мозкові оболонки і в шлуночки мозку , забоїв речовини головного мозку розглядається в сукупності і згідно п. 2.1.3 (б,в,г) правил встановлення тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року "Про розвиток у удосконалення судово-медичної служби України" стосовно живої особи кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження і явились безпосередньою причиною смерті потерпілого та мають прямий причинний зв'язок зі смертю. Решта тілесних ушкоджень відносяться до легких тілесних ушкоджень. Кількість ушкоджень та послідовність їх нанесення встановити неможливо.

Відповідно до висновків комісійної судово-медичної експертизи від 28.03.2013 року № 128/2013 (т. 3 а.с. 191-210) та № 67/2014 від 22 жовтня 2014 року (т. 4 а.с. 78-90) та пояснень судових експертів ОСОБА_23 та ОСОБА_24 наданих в судовому засіданні встановлено що, локалізація та характер тілесних ушкоджень може вказувати: на не менш як дворазове прикладення травмуючої сили у волосисту ділянку голови (потилична ділянка та скронева зліва), не менш як триразове в ділянку обличчя; не менш як одноразове в ділянку шиї; не менш як одноразове в ділянку спини зліва; не менш як одноразове в ділянку правої та лівої верхніх кінцівок. Від одного травмуючого впливу могло виникнути декілька тілесних ушкоджень, так і декількаразові травматичні впливи в одну ділянку можуть проявитися одним тілесним ушкодженням. В тілесних ушкодженнях не відобразилися конструктивні властивості травмуючих предметів, що не дає можливості їх конкретизувати. Загалом, враховуючи характер, локалізацію та механізм виникнення, тілесні ушкодження в ділянці обличчя могли бути спричинені при нанесенні ударів кулаком, носком взутої ноги тощо. Не можна виключити можливості дії тупого предмета з обмеженою поверхнею (якими можуть бути кулак, носок ступні) в лівій скроневій ділянці. Перелом потиличної ділянки з місцевими (ударними) та віддаленими (протиударними) ушкодженнями головного мозку не могли утворитися від дії тупих предметів з обмеженою поверхнею. Ця травма характерна для травми-прискорення і спричинена внаслідок падіння з положення стоячи з контактуванням потиличною ділянкою голови об тупу переважаючу поверхню, яким може бути асфальтне покриття чи полоска бетонного бордюру. У потерпілого основний об'єм черепно-мозкової травми виник по ударно-протиударному механізму, коли ударна хвиля поширюється від місця прикладення травмуючого агента через мозок до протилежного полюсу з швидкими перепадами тиску в місцях удару та притиудару. Тілесні ушкодження у вигляді крововиливів в мякі покрови голови потиличної ділянки, перелом потиличної кістки, ділянки забою обох лобних часток утворилися одномоментно внаслідок ударної дії тупого предмета в потиличну ділянку. Наявність крововиливу в лівий скроневий м»яз та крововиливів під мякою мозковою оболонкою в лівій скроневій долі з слабо вираженими крововиливами в тканину головного мозку вказує на їх утворення від травматичного впливу (удару) в ліву скроневу ділянку. Загалом черепно-мозкова травма у потерпілого має ознаки тяжких тілесних ушкоджень. Забій головного мозку важкого ступеню, який мав місце у потерпілого, зазвичай супроводжується втратою свідомості одразу після її спричинення. Проте, в післятравматичний період можливе так зване психомоторне збудження, при якому травмований може рухатися, скоювати некоординовані дії. Падіння на втоптану грунтову поверхню з нашаруванням гравію супроводжується порушенням цілосності м'яких покровів (садна, рани від гравію), чого не було виявлено у потерпілого. Тілесні ушкодження у ОСОБА_7 не мають специфічних для мототранспортної травми особливостей.

Відповідно до висновку експерта №380 від 27.06.2013 р. (т.2 а.с.13) при судово-медичному дослідженні 27.06.2013 р. у ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 тілесних ушкоджень не виявлено.

Відповідно до висновку експерта № 216 від 20.06.2013 року(т. 2 а.с. 36-40), вбачається, що слідів крові ОСОБА_4 у підногтевому вмісті ОСОБА_7 не виявлено.

Відповідно до акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи №148 від 26.07.2013 р. (т.3 а.с.58-62), ОСОБА_4 виявляє ознаки психічних розладів у вигляді: «Депресивної реакції з суїцидальними тенденціями». Проте дані розлади не настільки виражені, щоб могли лишати останнього можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Психічних розладів, які відносяться до юридичних критеріїв неосудності, не виявляє.

Оцінючи досліджені в судовому засіданні висновки судових експертиз, виходячи із критеріїв, визначених ст..94,101,102 КПК України, суд визнає результати зазначених експертиз як такі, що не викликають сумнівів у своїй правильності, науковій обґрунтованості, повноті та всебічності дослідження та як такі, що узгоджуються з іншими матеріалами кримінального провадження. З урахуванням зазначеного, досліджені в судовому засіданні висновки експертиз суд кладе в основу вироку як допустимі та достовірні докази на підтвердження обставин вчинення злочину та його наслідків. Використання під час проведення експертизи, даних протоколу слідчого експерименту з ОСОБА_4, коли він був в якості свідка, на думку суду, не нівелює вчинених слідчих дій та не тягне визнання результатів недійсними, оскільки такі висновки судом не досліджувались, на них суд не посилається у вироку, а в обґрунтування, досліджених судом висновків експертизи, експертами були використані прямі докази, які сумнівів у своїй допустимості не викликають.

Оцінюючи висновок судово-психіатричної експертизи у сукупності з іншими дослідженими в суді доказами, суд визнає ОСОБА_4 осудним.

Оцінючи покази свідків, з урахуванням тривалості спостерігання за подією, особливостей їх суб'єктивного сприйняття кожним із свідків, а також часу, що минув на момент проведення з ними процесуальних дій, суд дійшов висновку, що не повідомлення окремих деталей події під час їх допиту в суді, не ставлять під сумнів достовірності свідчень у цілому щодо обставин, які мають істотне значення для з'ясування причин конфлікту, його наслідків та правової оцінки дій її учасників.

З огляду на матеріали кримінального провадження, пояснення свідків, суд приходить до висновку, що вбивство ОСОБА_7 сталося з обставин, як їх зазначили у варіанті події за показами свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9надані ними під час слідчих експерементів, покази яких були перевірені експертом. А саме, що ОСОБА_4 кулаком правої руки наніс ОСОБА_7 в ліву частину обличчя один удар, від якого він втратив рівновагу та, відступивши два кроки назад, впав, ударившись головою об дорожнє покриття, отримавши тяжке тілесне ушкодження, від якого настала його смерть.

Відповідно до висновку додаткової комісійної судово-медичної експертизи № 67/2014 від 22 жовтня 2014 року (т. 4 а.с. 78-90), тілесні ушкодження в ділянці шиї не мають причинного зв'язку зі смертю потерпілого, а механізм їх спричинення не вказує на те, що вони були спричинені саме внаслідок удару обвинуваченим, хоча не виключається їх утворення і від дії тупого предмету з обмеженою поверхнею. Встановити за яких обставин виник крововилив в лівий скроневий м'яз та вогнища забою в скроневій лівій частині не представляється можливим... не можна виключити можливості отримання даної травми і при падінні з мопеда. Деякі тілесні ушкодження потерпілий міг отримати раніше, але віддеференціювати ушкодження по часу не виявляється можливим.

З огляду на це суд визнає необґрунтованим обвинувачення в частині того, що ОСОБА_4 наніс ОСОБА_7 близько трьох ударів, від яких ОСОБА_7 отримав тяжкі тілесні ушкодження, що потягли його смерть та легкі тілесні ушкодження (крім пошкодження в ділянці обличчя, мяких тканинах з боку спини та проекціях обох локтєвих суставів), оскільки ці обставини не підтверджені матеріалами кримінального провадження та спростовується показами свідків допитаних в судовому засіданні та дослідженими судом висновками експертиз.

Підстав для додаткової перевірки обставин отримання тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_7, у тому числі шляхом проведення слідчого експерименту із свідком ОСОБА_8 та призначенням додаткових чи повторних експертиз, на що вказував захисник у поданих клопотаннях (т.7 а.с.12-15), стороною захисту доведено не було і судом не встановлено.

Натомість відповідно до результатів комісійних судово-медичних експертних досліджень , які в судовому засіданні роз'яснила експерт ОСОБА_23, потерпілому безпосередньо внаслідок падіння на дорожнє покриття від наданого ОСОБА_4 прискорення було спричинено тяжку черепно-мозкову травму у вигляді крововиливів в м"яких тканинах зі сторони кісток черепа, лінійного перелому потиличної кістки, крововилив під мозкові оболонки і в шлуночки мозку, забоїв речовини головного мозку, які стосовно живої особи кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження.

Істотною ознакою таких тілесних ушкоджень, відповідно до п.2.1.2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом Міністерства охорони здоров»я №6 від 17.01.1995 року є те, що вони в мемент заподіяння чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища, котрі без надання медичної допомоги, за своїм звичайним перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю. Проте навіть своєчасна та якісна медична допомога, яка, як підтвердила експерт ОСОБА_23 в судовому засіданні, була надана потерпілому медичними працівниками в обсязі, який може надати районна лікарня, не в змозі була зберегти йому життя, оскільки обсяг отриманої ним тарвми та розвиток ускладнень відповідної травми, закінчуються смертю.

Допитані судом як свідки медичні працівники ОСОБА_14, ОСОБА_15. котрі брали участь у наданні ОСОБА_7 першої медичної допомоги, підтвердили, що вони своєчасно, надали потерпілому ОСОБА_7 першу медичну допомогу відповідно до ушкоджень, які ним було виявлено та передали його кваліфікованим лікарям. Відповідність вжитих медичними праівниками заходів з надання першої медичної допомоги та подальше лікування потерпілого ОСОБА_7 були перевірені експертами, і відповідність їх дій медичним протоколам об'єктивними судово-медичними даними не спростована.

З огляду на викладене суд вважає, що саме цим спростовуються сумніви сторони захисту стосовно того, що з часу виникнення конфлікту і до часу смерті ОСОБА_7, тобто протягом дев'ятнадцяти годин, допомога йому надавалась належна і не можливо було уникнути смерті потерпілого.

Виходячи з наведеного суд приходить до висновку, що загибель ОСОБА_7 стала прямим результатом тяжкого тілесного ушкодження, отриманого внаслідок дій ОСОБА_4 Інших об'єктивних чинників, які б могли істотно вплинути на настання такого наслідку порівняно із звичайним перебігом травми, встановлено не було.

Що стосується доводів сторони захисту, що ОСОБА_7 міг отримати таку травму в результаті падіння з мопеду, то такі спростовуються висновком комісійних судово-медичних експертиз та поясненнями експертів ОСОБА_25. та ОСОБА_24 наданими в судовому засіданні, які вказали на те, що тяжке тілесне ушкодження, яке знаходиться в безпосередньому причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого ОСОБА_7 не могло утворитись при ДТП, а безсумнівно отримане в результаті падіння з прискоренням з положення коли особа стоїть на ногах.

Суд не вважає достовірним твердження сторони захисту, яке базується на показах свідка ОСОБА_8 та експерта ОСОБА_24 в тій частині, що потерпілий отримав тілесні ушкодження при падінні з мопеда, оскільки свідок ОСОБА_8 не вказала ні на механізм падіння ОСОБА_7 ні на місце падіння, а повідомляла лише, що потерпілий падав, але як вона не бачила, бо йшла попереду; в свою чергу експерт ОСОБА_24 повідомляв, що це його припущення, про можливість отримання ОСОБА_7травми при падінні з мопеда, виходячи з того, що теоретично така травма голови могла утворитись при падінні з мопеду, але в той же час експерт наголошував, що травма у ОСОБА_7, від якої настала його смерть, могла утворитись тільки від удару з переду і послідуючим падінням на потилицю. Тобто, експерт ОСОБА_24 висловив припущення про можливість отримання подібної травми голови від падіння з мопеду, яке не може бути застосовано до даного випадку, а тому такі пояснення експерта в судовому засіданні мають консультативний характер, суд з цих підстав не бере їх до уваги і не може покласти в основу вироку.

Стосовно доводів сторони захисту, що не визначено місце падіння потерпілого ОСОБА_7, то такі спростовуються показами свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 наданими ними вході слідчого експерименту, які вказали на те, що ОСОБА_7 після удару ОСОБА_4 впав на асфальтне покриття і вказували на місце біля стовпа. Саме в цьому місці слідчим, під час огляду місця події, було виявлено сліди крові. Крім того, жоден із свідків не вказував на те, що ОСОБА_7 ще падав назад від наданого його тілу прискорення і ударявся потилицею об дорожне покриття.

Даючи оцінку показам обвинуваченого стосовно його твердження про те, що він діяв у стані необхідної оборони, то таківикликають у суду сумніви у правдивості його показань, так як вони не узгоджуються з іншими доказами по справі, не відповідають фактичним обставинам справи, є не логічними і сприймаються, як намагання уникнути відповідальності та покарання.

В п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 р. № 1 « Про судову практику у справах про необхідну оборону» вказано, щоб установити наявність або відсутність ознак перевищення меж необхідної оборони, суди повинні враховувати не лише відповідність чи невідповідність знарядь захисту і нападу, а й характер небезпеки, що загрожувала особі, яка захищалася, та обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема, місце і час нападу , його раптовість, неготовність до його відбиття, кількість нападників і тих, хто захищався, їхні фізичні дані (вік, стать, стан здоров'я) та інші обставини.

Доказів того, що ОСОБА_4 перебував у стані вираженого емоційного збудження, який виник внаслідок поведінки потерпілого ОСОБА_7, суду не надано.

Відповідно до висновку експерта №380 від 27.06.2013 р. (т.2 а.с.13) при судово-медичному дослідженні 27.06.2013 р. у ОСОБА_4 тілесних ушкоджень не виявлено, як не виявлено і слідів крові в піднігтєвому вмісті ОСОБА_7 ( т.2 а.с.36-40), що підтверджує те, що раптовості дій та небезпеки з боку потерпілого для життя та здоров»я обвинуваченого, внаслідок чого він був вимушений відбивати такі дії нанесенням удару, не було.

У в з»язку з вищевикладеним, доводи захисника про те,що при обставиних події ОСОБА_4 діяв у межах необхідної оборони необгурнтовані та не заслуговують на увагу, так як підстави для погрози життю обвинуваченого були відсутні, а сталася сварка, яка переросла у бійку.

Крім того, в судовому засіданні, як свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 так і обвинувачений вкзували на те, що ОСОБА_10В був в стані сп'яніння та ледь тримався на ногах. ОСОБА_10 замахувався на ОСОБА_4, але його дії були хаотичні. ОСОБА_4, один раз вдарив потерпілого в обличчя, від чого той впав, ударявся потилицею об дорожне покриття, підіймався, знову падав, але потилицею більше не ударявся. Відповідно до матеріалів кримінального провадження удар потерпілого в обличчя не був сильний і сам по собі не призвів і не міг призвести до утворення на тілі будь-яких ушкоджень. Тяжкі тілесні ушкодження, виявлені у потерпілого і від яких настала його смерть, не були спричинені безпосередніми насильницькими діями ОСОБА_4, а стали наслідком того, що потерпілий після удару обвинуваченим впав і ударився головою об дорожне покриття.

Ці обставини в поєднанні з іншими об'єктивними даними справи: характером взаємин між потерпілим і обвинуваченим, які передували злочину; станом алкогольного сп'яніння потерпілого в момент виникнення сварки та спричинення ушкоджень; послідовністю дій ОСОБА_4; характером, локалізацією та механізмом спричинених тілесних ушкоджень; поведінкою ОСОБА_4 після посягання, у своїй сукупності , та особливо очевидний для ОСОБА_4 стан алкогольного сп'яніння потерпілого і його неспроможність утриматися на ногах, у чому він був переконаний, оскільки повідомляв суд про це, свідчать, що ОСОБА_4 не міг не розуміти і не передбачити, що від його удару потерпілий може впасти і отримати смертельне ушкодження.

Посилання сторони захисту на висновки викладені в постанові ВС/ККС від 19.04.2018 р. у справі №722/1981/16-к в якому, верховний суд роз'яснив порядок та підстави застосування ст..36 КК України при кваліфікації дій обвинуваченого, суд вважає не доречним, оскільки за обставинами зазначеній справи, потерпілий спочатку образив, побив обвинуваченого та погрожував йому вбивством, і після того, як обвинувачений сховався у власному будинку, вдерся до будинку та повторно використовуючи фізичну перевагу почав бити обвинуваченого. Тобто насильство з боку потерпілого по відношенню до обвинуваченого було тривалим, що підтвердилося показаннями свідків. Лише після цього обвинувачений застосував ніж для самооборони.

В кримінальному провадженні , яке розглянуто судом, не було здобуто доказів того, що ОСОБА_4 не мав реальної можливості ефективно відбити суспільно небезпечне посягання ОСОБА_7 іншими засобами із заподіянням йому шкоди, необхідної і достатньої в конкретній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання. При цьому, з огляду на об'єктивну обстановку та поведінку ОСОБА_7 , ОСОБА_4 не міг не усвідомлювати, що перед нанесенням удару, посягання на ОСОБА_8припинилося, а повідношенню до нього ще не розпочалося, а тому за даних об'єктивних обставин було очевидним, що у застосуванні заходів захисту необхідністі не було.

Стовосно доводів сторони захисту, що дані про особу ОСОБА_7, а саме наявність у нього судимостей, свідчать про те, що дії останнього становили небезпеку для ОСОБА_4, суд вважає надуманими, оскільки ОСОБА_4 даючи покази, повідомляв суд, що з ОСОБА_7 знайомий не був, а тому дані про його особу йому відомі не були, для того аби він сприймав ОСОБА_7 як реальну небезпеку для себе.

Оцінючи зібрані докази в їх сукупності та взаємозвязку суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 в результаті недбалості заподіяв ОСОБА_7 тяжкі тілесних ушкодження, від яких настала смерть ОСОБА_7

Вищевказані дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1ст.119 КК України - як вбивство вчинене через необережність.

Про винність ОСОБА_4 у відкритому викраденні мопеду та телефону з сім карткою належних ОСОБА_7, суд робить висновки на підставі наступного.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 стововно обвинувачення в частині викрадення мопеду та телефону, вину не визнав та повідомив, що ніякого мопеду у потерпілого не бачив і не брав. Так само і телефон.

Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо мопеду, який був у їх сина, суду пояснили, що пізніше, після похорон сина, працівники міліції привезли на упізнання мопеду. А телефон, який вони впізнали, який долучений до матеріалів справи, зявився вже під час розгляду справи в суді. Даний телефон вони не вважають синовим, оскільки у нього був телефон такий як і в батька, а цей телефон відрізняється від того, що користується ОСОБА_1 Зазначили, що на їх думку, саме ОСОБА_4 викрадено мопед та мобільний телефон сина, внаслідок чого їм спричинено матеріальну та моральну шкоду, тому заявлені позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.

Свідки ОСОБА_26, ОСОБА_27 та ОСОБА_28 суду пояснили, що влітку 2013 року святкували випускний на річці Сула. Під час купання в річці, ОСОБА_27 із іншими дітьми, знайшли мопед. Мопед був заведений, увімкнені фари, тому вирішили, що мопед скинули у воду нещодавно. Колір мопеду був червоний. Мопед діти побачили з берегу. Це місце десь за два кілометри від мосту. Мопед достали із води і передали поліції.

Свідок ОСОБА_29 суду пояснив, що влітку 2013 року у світлу пору доби біля магазину "Бакалея" на стежці у кущах знайшов телефон "Нокіа" невеликого розміру, який залишив собі і став користуватись, вставивши вже вдома свою сім-карту № НОМЕР_1. У знайденому телефоні сім-карти не було. Користувався, доки не вилучили працівники міліції. За кордон зі знайденого телефону не дзвонив.

Свідок ОСОБА_17 суду пояснила, що коли вона зупинялась біля магазину то бачила мопед, чорного кольору "нового зразка" , який стояв на стоянці біля магазину, але чий це мопед їй не відомо.

Оцінючи покази свідків суд приходить до висновку, що вони не містять даних, які б безсумнівно вказували на те, що саме ОСОБА_4 відкрито заволодів мопедом та телефоном належних ОСОБА_7

На підтвердження винуватості ОСОБА_4 в цій частині прокурором надано наступні письмові докази.

Протокол огляду місця події від 17.06.2013 року та фототаблицю до нього, згідно якого у господарстві по АДРЕСА_2 виявлено мопед марки "SABUR"чорного кольору з намальованим на баці полум'ям (т. 1 а.с. 177-178) та протокол огляду транспортного засобу з фототаблицею до нього (т. 1 а.с. 187-199).

Гарантійний талон у якому зазначено, що ОСОБА_7 15.04.2013 року придбав мопед "SB50Q" (т. 2 а.с. 101).

Упаковка мобільного телефону " Nokia 112" та гарантійний талон до нього, які надані батьком потерпілого ОСОБА_1 що він сам підтвердив у судовому засіданні на якій зазначено ІМЕІ 1:НОМЕР_2, ІМЕІ 2: НОМЕР_3 (т. 2 а.с. 102, 103) та фото телефонного апарату (т. 2 а.с. 104).

Висновок експерта № 548 від 06.08.2013 року, в якому зазначено, що ІМЕІ 1 апарату: НОМЕР_2, ІМЕІ 2: НОМЕР_3 (т. 2 а.с. 46-48) переданого на експертизу.

Протокол тимчасового доступу до речей і документів (т. 1 а.с. 208-210) з якого вбачається, що на номер потерпілого ОСОБА_1 НОМЕР_5, на термінал № НОМЕР_4 , 07.06.2013 року, вже після загибелі останнього поступав дзвінок тривалістю 32 сек з № НОМЕР_9, належного ОСОБА_1, чим підтверджуються слова потерпілого ОСОБА_1 про те, що незнайома особа відповіла на його дзвінок. Крім того надходили дзвінки 07.06.2013 року в 13:29:50 та 13:30:39 тривалістю 15 та 14 сек відповідно з № НОМЕР_8, а також вихідний дзвінок 09.06.2013 року о 13:59:13 тривалістю 51 сек з № НОМЕР_5 сім-карти загиблого ОСОБА_7, але з терміналу не потерпілого № НОМЕР_6 на № НОМЕР_7 (т. 1 а.с. 208-211), що свідчить про те, що невстановлена особа користувалась сім-картою загиблого зі свого телефону.

Роздруківка телефонних дзвінків зроблених з телефону " Nokia 112" ІМЕІ 1:НОМЕР_2, ІМЕІ 2: НОМЕР_3 ( т. 3 а.с. 279, т. 5 а.с. 21).

Дані місця розташування телефону загиблого ОСОБА_7 після смерті останнього, визначених по даним азимуту.( т. 1 а.с. 211)

Оцінючи письмові докази надані прокурором на підтвердження винуватості ОСОБА_4 у відкритому викраденні мопеду та телефону із сім карткою належних потерпілому ОСОБА_10 суд приходить до висновку, що у своїй сукупності вони підтверджують подію злочину, однак не доводять причетності до його вчинення ОСОБА_4

Так, з даних роздруківок телефонних дзвінків та місця розташування мобільного телефону не вбачається, що ОСОБА_4 користувався телефоном чи сім-картою загиблого , чи телефон (термінал) загиблого знаходився в межах місця проживання обвинуваченого - по вул.Радянській у м.Ромни.

Так само, не містять документи і даних про те, що саме ОСОБА_4 скинув мопед у річку, який в подальшому знайшли свідки ОСОБА_26, ОСОБА_27 та ОСОБА_28 та передали його поліції.

За таких обставин , суд приходить до висновку, що прокурором не надано достатньо доказів, на підставі яких можна безсумнівно встановити, що ОСОБА_4 причетний до вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України. На цій підставі уважає необхідним виправдати ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України у зв'язку з недоведеністю вчинення ним цього кримінального правопорушення.

Обставин, які відповідно до ст.66 КК України, помякшують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Обставин, які відповідно до ст.67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

При призначенні виду та розміру покарання за ч.1ст.119 КК України, необхідного та достатнього для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке є злочином середньої тяжкості, вчинене з необережності; дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий (т. 2 а.с. 67), на час вчинення злочину працював (т. 2 а.с. 80), позитивно характеризується за місцем проживання (т. 2 а.с. 81); відсутність обставини, що пом»якушують та обтяжують покарання обвинуваченого.

За таких обставин, з урахуванням підвищеної небезпеки вчиненого злочину середньої тяжкості, об'єктом якого є життя особи, настанням у подальшому невідворотних негативних наслідків для потерпілого у виді смерті, в сукупності із запереченням обвинуваченим очевидних фактів та невжиттям заходів до відшкодування шкоди потерпілим, підстав для застосування ст.ст. 69,75 КК України , суд не вбачає та приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливо лише в умовах ізоляції від суспільства. А тому, дотримуючись вимог ст. 65 КК України, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_4 покарання в виді позбавлення волі, з врахуванням досліджених судом даних про особу обвинуваченого, - в розмірі ближчому до максимальної межі, встановленої санкцією ч.1 ст. 119 КК України. Такий вид і міра основного покарання, на думку суду, буде достатньою для виправлення ОСОБА_4та запобігання вчиненню ним нових злочинів, що відповідно до вимог ст. 50 КК України сприятиме забезпеченню досягнення мети покарання, а тому відповідає вимогам ст. 65 КК України, оскільки за своїм видом і розміром буде справедливим.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 127 КПК України, ст.23 , 1167 ЦК України, цивільні позови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають задоволенню частково.

Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_1 підлягає задоволенню в частині вимог щодо стягнення матеріальної шкоди у розмірі 5151,25 грн. - половину витрат на поховання та поминки сина ОСОБА_7, які підтверджені письмовими доказами (т. 3 а.с. 14-18). У частині стягнення вартості половини майна 3423 грн. позов не підлягає задоволенню, оскільки вина ОСОБА_4 у заволодінні цими речами не доведена.

Цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_2 підлягає задоволенню в частині вимог щодо стягнення матеріальної шкоди у розмірі 5151,25 грн. - половину витрат на поховання та поминки сина ОСОБА_7, які підтверджені письмовими доказами (т. 3 а.с. 21-25). У частині стягнення вартості половини майна 3423 грн. позов не підлягає задоволенню, оскільки вина ОСОБА_4 у заволодінні цими речами не доведена.

Згідно висновку експерта № 548 від 06.08.2013 року залишкова вартість апарату мобільного зв'язку " Nokia 112" станом на 07.06.2013 року може становити 396 грн. (т. 2 а.с. 46-48).

Згідно висновку експерта № 17 від 09.08.2013 року залишкова вартість мопеда "Sabur SB50Q" станом на 23.06.2013 року складає 6400 грн. (т. 2 а.с. 51-55).

На підставі даних експертиз цивільні позови потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у частині стягнення матеріальної шкоди зменшено на розмір вартості викраденого майна загиблого.

Цивільні позови в частині стягнення моральної шкоди, виходячи з вимог розумності та справедливості, характеру, обсягу та глибини моральних страждань, пов'язаних зі смертю сина, реальної можливості виплати присуджених сум, підлягають задоволенню частково: по 500 000 грн. на кожного, оскільки смертю сина така шкода їм безсумнівно завдана

На підставі ст.124 КПК України, витрати за проведення товарознавчої експертизи мобільного телефону загиблого ОСОБА_7 у розмірі 97,80 грн. (т. 2 а.с. 45) та авто-товарознавчої експертизи мопеда загиблого ОСОБА_7 у розмірі 245 грн. (т. 2 а.с. 50) відносяться на рахунок держави, оскільки вина ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України не доведена.

На підставі ст.100 КПК України, речові докази по справі: куртка чорного кольору зі слідам бурого кольору, зразки крові ОСОБА_4, ОСОБА_9, піднігтьовий вміст та зразки крові, волосся трупа ОСОБА_7, передані на зберігання в камеру речових доказів Роменського МВ - підлягають знищенню; мопед "Sabur SB 50Q" ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_10 - підлягає поверненню потерпілим. Мобільний телефон " Nokia 112" необхідно повернути потерпілим.

Прокурором завлено клопотання про обрання обвинуваченому до вступу вироку у законну силу запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Однак, жоден із ризиків передбачених ч.1ст.177 КПК України, для запобігання яких заявлено дане клопотання, прокурором не наведено, а тому таке задоволенню не підлягає. З огляду на поведінку обвинуваченого під час судового розгляду даного кримінального провадження, який постійно з»являвся в судові засідання та не вчиняв дій, які б могли свідчити про наявність ризиків передбачених ч.1ст.177 КПК України, суд не вбачає підстав для застосування відносно нього будь-якого запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373-374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України визнати невинуватим та виправдати у зв'язку з недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_4

ОСОБА_4 визнати винним за ч. 1 ст. 119 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.

Строк відбування покарання рахувати з дня початку відбуття призначеного покарання.

Речові докази по справі: куртку чорного кольору зі слідам бурого кольору, зразки крові ОСОБА_4, ОСОБА_9, піднігтьовий вміст та зразки крові, волосся трупа ОСОБА_7, передані на зберігання в камеру речових доказів Роменського МВ - знищити; мопед "Sabur SB 50Q" ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_10 - повернути потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Мобільний телефон «Нокіа 112» поміщений до пакету з написом №0597840 - повернути потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 5151 ( п»ять тисяч сто п»ятдесят одну ) гривню 25 копійок та в рахунок відшкодування моральної шкоди - 500000,00( п»ятсот тисяч ) грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 5151 ( п»ять тисяч сто п»ятдесят одну ) гривню 25 копійок та в рахунок відшкодування моральної шкоди - 500000,00( п»ятсот тисяч ) грн.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів після його проголошення, якщо на нього не буде подано апеляційну скаргу. У випадку подання апеляційної скарги, вирок набирає чинності у день розгляду справи апеляційним судом.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Роменський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити засудженому та прокурору. Інші учасники можуть отримати копію вироку суду в канцелярії суду.

Суддя: підпис...

Копія вірна:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ О. О. Євлах