Вирок № 73976924, 15.05.2018, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/489/18

Провадження № 1-кп/545/137/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.05.2018 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді – Путрі О.Г.

при секретарі – Кузуб Л.В.

з участю прокурора – Базавлук С.С.

потерпілого – ОСОБА_1

обвинуваченого – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава кримінальне провадження по обвинуваченню :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2

області РФ, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого,

працюючого механізатором СТОВ « Василівське « с. Василівка вул.Остапа Вишні Полтавського району Полтавської області, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

23.06.2017 р. вироком Полтавського районного суду Полтавської області за ст. 128 КК України до 150 годин громадських робіт, вирок виконано ,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2017 року приблизно о 00 год. 15 хв. гр. ОСОБА_2 в порушення вимог п. 2.1.а), не маючи посвідчення на право керування транспортним засобом, керуючи автомобілем ВАЗ-2106 д/н 132031 СН рухався по під’їзній дорозі від с. Степне Полтавського району у напрямку авто дороги Київ-Харків, що є другорядною дорогою. В цей час по автодорозі Київ-Харків, що є головною, із сторони м. Харків у напрямку м. Полтава рухався автомобіль НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3

Рухаючись по другорядній дорозі та при виїзді на головну, водій автомобіля ВАЗ 2106 д.н. 132031 СН ОСОБА_2, в порушення вимог п. 2.1. розділу 33 Правил дорожнього руху, не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», в порушення вимог п. 16.11. Правил дорожнього руху, на перехресті нерівнозначних доріг, рухаючись по другорядній дорозі, не надав перевагу у русі водію автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_3, що рухався по головній дорозі, та виїхавши на смугу руху автомобіля

Chevrolet Lacetti д/н НОМЕР_3 створив своїми діями небезпеку для руху останньому, та допустив зіткнення на смузі руху автомобіля НОМЕР_4.

В результаті вказаної ДТП пасажир автомобіля ВАЗ-2106 д/н 132031 СН Тукало ОСОБА_4 згідно висновку судово-медичної експертизи № 193 від 26.02.2018 p., отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійні рани м’яких тканин голови, переломів кісток тазу та крижі, які могли утворитись від дії тупих обмежених предметів, якими могли бути виступаючі частини салону автомобіля, кваліфікуються як ушкодження середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров’я.

За вищевказаних обставин, що були об’єктивно встановлені згідно всіх здобутих доказів, та згідно висновку судової авто-технічної експертизи № 85 від 22.02.2018р., причиною дорожньо-транспортної пригоди та наставших наслідків є невідповідність вимогам п. 16.11 та 2.1 розділу 33 Правил дорожнього руху з боку водія автомобіля ВАЗ- 2106 д/н 132031 СН ОСОБА_2, згідно з якими:

16.11. ПДР На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

2.1 розділу 33 ПДР “Дати дорогу”. Водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під’їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 — транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі.

Фактичні обставини справи ніким з учасників судового провадження не оспорюються, тому переконавшись, що всі учасники розгляду кримінальної справи правильно розуміють зміст цих обставин, переконавшись у добровільності позицій, роз’яснивши, що учасники процесу будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини в апеляційному порядку, та за їх згодою , суд відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

ОСОБА_2 повністю визнав себе винним у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння та пояснив , що дійсно 24.12.2017 р., рухаючись по другорядній дорозі від с. Степне Полтавського району та при виїзді на головну дорогу Київ-Харків, порушив вимоги п. 16.11 та 2.1 Розділу 33 ПДР, не надав перевагу в русі автомобілю Chevrolet Lacetti під керуванням водія ОСОБА_3 , який здійснював рух по головній дорозі, в результаті чого пасажир його автомобіля ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України , як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, виходить із положень ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання.

За місцем проживання обвинувачений характеризується позитивно. Обставин, які обтяжують покарання судом не виявлено.

Обставинами, які пом’якшують покарання ОСОБА_2, судом визнано його щире каяття, повне визнання своєї вини, відсутність матеріальних претензій зі сторони потерпілого , має на утриманні непрацездатну дружину , яка перебуває у відпустці по догляду за малолітньою дитиною , трьох неповнолітніх дітей , пристарілих батьків.

Згідно досудової доповіді, наданої органом пробації, виправлення ОСОБА_2 можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк.

З урахуванням викладеного, враховуючи обставини скоєного злочину, ступінь його тяжкості, особу винного, обставини, які пом’якшують покарання, суд вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції статті у виді обмеження волі без позбавлення права керування транспортними засобами. Враховуючи наявність вказаних обставин - щире каяття, повне визнання вини, відсутність матеріальних претензій зі сторони потерпілого , наявність на утриманні обвинуваченого непрацездатної дружини , яка перебуває у відпустці по догляду за малолітньою дитиною,трьох неповнолітніх дітей , пристарілих батьків, ставлення обвинуваченого до скоєного, думку потерпілого та прокурора про достатність визначення покарання обвинуваченому на підставі вимог ст. 75 КК України, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства , із застосуванням положення ст.75 КК України, обвинуваченого можливо звільнити від відбуття покарання з випробуванням з покладенням певних обов’язків, передбачених ч.1 ст. 76 КК України.

Суд вважає за необхідне не застосовувати до ОСОБА_2 додаткової міри покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами , оскільки раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху він не притягувався, інкримінований злочин є необережним , в момент скоєння ДТП не перебував в стані алкогольного чи іншого сп`яніння , обвинувачений працює механізатором - трактористом , являється єдиною працюючою особою в сім`ї і в разі позбавлення його права керування транспортними засобами він та його сім`я будуть фактично позбавленні засобів до існування .

Позов прокурора Полтавської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі першої міської клінічної лікарні м. Полтави стосовно витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 в розмірі 2 242, 90 грн. підлягає задоволенню згідно ст.128 КПК України та ст.1206 ЦК України, так як його визнав обвинувачений та він доводиться матеріалами кримінального провадження в повному обсязі. Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України .

Керуючись ст.ст.373- 374 КПК України суд ,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України та призначити покарання у виді 1 ( одного ) року обмеження волі .

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбуття покарання у виді обмеження волі з іспитовим строком на 1 (один) рік та покладенням обов’язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України, а саме:

- не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації,

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Першої міської клінічної лікарні м. Полтави ( 36039 м. Полтава , вул. Олеся Гончара, 27-а р/р 31554256146854, ГУДКСУ в Полтавській області МФО 831019 ЄДРПОУ 01999655 ) витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 в розмірі 2 242,90 ( дві тисячі двісті сорок дві гривні) грн.90 коп. Речові докази : автомобіль ВАЗ-2106 д/н 132031 СН - повернути власнику ОСОБА_2І , автомобіль НОМЕР_1 – повернути власнику СТОВ « Ковалі» .

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а тим учасникам, які не були присутніми в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: О. Г. Путря