Постанова № 73975549, 15.05.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2018 року м. Кропивницький

справа № 391/322/17

провадження № 22-ц/781/700/18

Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Чельник О.І.

суддів: Кіселика С.А., Письменного О.А.

секретаря: Бодопрост М.М.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 26 січня 2018 року у складі судді Мумиги І.М. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та Кіровоградської філії Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Служба автомобільних доріг у Кіровоградській області, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 та Кіровоградської філії Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (далі по тексту - Кіровоградська філія ПрАТ «СК «Провідна»), про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 45 019 грн. 41 коп.

В обґрунтування позову вказав, що на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СХХ № 282687 він є власником автомобіля «Chevrolet Lacеtti» державний реєстраційний номер ВА2127AM.

Постановою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 05 грудня 2016 року ОСОБА_4 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а провадження у справі закрито за закінченням строків накладення адміністративного стягнення. За результатом розгляду апеляційної скарги ОСОБА_4 була винесена постанова Апеляційного суду Кіровоградської області від 07 лютого 2017 року по вказаному провадженню, якою скасовано постанову суду першої інстанції та закрито провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Зазначив, що розмір витрат на відновлення даного автомобіля складає 38737,41 грн., що підтверджується Звітом № 020-17 про експертну оцінку автомобіля від 20 лютого 2017 року. Крім того, за проведення експертної оцінки автомобіля та складання вищезазначеного звіту № 020-17 він витратив 1500 грн. та 1782 грн. за проведення інженерно-транспортного (автотехнічного) дослідження, а також складання вищезазначеного висновку експертного дослідження № 17-562 Кропивницьким відділенням Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, складеного 21.04.2017 року. Вказав, що його дружина ОСОБА_4, як учасник дорожнього руху та події ДТП 30 серпня 2016 року, скористалася юридичною допомогою адвоката АО «АФ Ромаданова і партнери» при судових розглядах справ, внаслідок чого родиною ОСОБА_4 до зазначеного адвокатського об’єднання були внесені грошові кошти у розмірі 3 000 грн.

На підставі викладеного та після зменшення позовних вимог, позивач просив відшкодувати майнову шкоду у розмірі 6 282 грн., а саме 1 500 грн. за проведення експертної оцінки автомобіля, 1 782 грн. за проведення інженерно-транспортного дослідження, 3 000 грн. юридична допомога при розгляді адміністративних справ. Зазначив, що Кіровоградська філія ПрАТ «СК «Провідна» виплатила йому 38737,41 грн. страхового відшкодування.

Ухвалою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 27 жовтня 2017 року провадження по справі за позовом в частині відшкодування майнової шкоди в сумі 38737,41 грн. закрито

Рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 26 січня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вважає, що рішення суду є необґрунтованим та незаконним.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником автомобіля «Chevrolet Lacetti», державний реєстраційний номер «ВА2127AM», на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СХХ № 282687. Даним автомобілем має право керувати дружина позивача ОСОБА_4 (а.с.14).

30 серпня 2016 року біля перехрестя автомобільної дороги смт Компаніївка - с. Водяне, та автодороги на с. Нечаївка, мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю водіїв, а саме ОСОБА_3, який керував автомобілем ВАЗ-21150, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та ОСОБА_4, яка керувала належним позивачу автомобілем «Chevrolet Lacetti», державний реєстраційний номер ВА 2127 AM. При зіткненні обидва автомобілі отримали механічні пошкодження. За фактом вказаної дорожньо-транспортної пригоди співробітниками Компаніївського ВП Бобринецького ВП Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області були складені відповідні матеріали, зокрема протокол про адміністративне правопорушення серії АП2 № 268072 від 30.08.2016 року, матеріали для подальшого розгляду були направлені до Компаніївського районного суду Кіровоградської області.

Постановою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 05 грудня 2016 року по справі №391/3641/16-п, номер провадження 3/391/238/16, ОСОБА_4 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а провадження у справі закрито за закінченням строків накладення адміністративного стягнення (а.с.15).

Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 07 лютого 2017 року, провадження №33/781/46/17, постанова суду першої інстанції скасована, провадження у справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП (а.с.16-17).

Відповідно до висновку експертного дослідження №17-562 Кропивницького відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, складеного 21 квітня 2017 року, в розглянутій дорожній обстановці за умови виконання водієм автомобіля ВАЗ- 21150 ОСОБА_3 вимог п.10.1 ПДР, тобто, при відмові від здійснення необґрунтованого маневру вліво перед автомобілем «Chevrolet Lacetti», або при виконанні вимог п.16.12 ПДР (на рівнозначному перехресті надавши дорогу автомобілю, що рухався з правої сторони), він (водій ОСОБА_3) мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем ««Chevrolet Lacetti»». У даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля ВАЗ-21150 ОСОБА_3 не відповідали вимогам пп.10.1 та 16.12 ПДР. Враховуючи ту обставину, що водій автомобіля ВАЗ-21150 ОСОБА_3 у всіх варіантах мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем «Chevrolet Lacetti», а водій автомобіля «Chevrolet Lacetti» ОСОБА_4 на момент зіткнення зупинила свій автомобіль, не маючи можливості вплинути на подальший розвиток подій, експерт зробив висновок про те, що невідповідність дій водія ОСОБА_3 вимогам пп.10.1 та 16.12 ПДР знаходиться у причинному зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою, що сталася (а.с.18-23).

Вартість матеріального збитку складає 38737,41 грн., що підтверджується Звітом №020-17 про експертну оцінку автомобіля від 20 лютого 2017 року (а.с.25-43).

Як убачається з ксерокопії розрахункової квитанції серії ЛЛКД № 081081 від 18 лютого 2017 за проведення експертної оцінки автомобіля та складання вищезазначеного звіту № 020-17 позивач сплатив 1500 грн. (а.с.43).

Відповідно до ксерокопії квитанції «Приватбанк» від 11 квітня 2017 року за проведення інженерно-транспортного (автотехнічного) дослідження та складання вищезазначеного висновку експертного дослідження №17-562 Кропивницьким відділенням Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, складеного 21 квітня 2017 року, позивачем сплачено 1782 грн. (а.с.24).

Згідно з ксерокопією квитанції до прибуткового касового ордеру від 28 вересня 2016 року ОСОБА_4 сплачено АО «АФ Ромаданова і партнери» кошти у розмірі 3000 грн. (а.с.44).

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги ОСОБА_2 є безпідставними, оскільки витрати за проведення позивачем досліджень (автотехнічних, товарознавчих) в досудовому порядку не є витратами, пов’язаними з розглядом справи у розумінні ч.3 ст.133 ЦПК України, а спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодування таких витрат Страховиком не передбачено.Вказав, що складаючи уточнені позовні вимоги ОСОБА_2 помилково їх визначив як майнову шкоду, а не як судові витрати.

Повністю погодитись з таким висновком суду колегія суддів не може з таких підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов’язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Згідно з п.2 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Встановлено і підтверджується матеріалами справи, що позивач замовив проведення експертної оцінки автомобіля та проведення інженерно-транспортного дослідження саме з метою звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди. Колегія суддів вважає, що це є витратами, пов’язаними з розглядом справи та підлягають стягненню з відповідача, незалежно від того, що позивач їх відніс до матеріальних збитків, виходячи з такого.

Як убачається з платіжного доручення №0033626 від 14 липня 2017 року та відомостей №ВПТ-004064 від 13 липня 2017 року ПрАТ «СК «Провідна» було добровільно сплачено ОСОБА_2 страхові кошти у розмірі 38737,41 грн. (а.с.103).

Таким чином, сплативши вказане страхове відшкодування, відповідач визнав вину ОСОБА_3 у скоєному ДТП, тобто, особу, яка застрахувала свою відповідальність в ПрАТ «СК «Провідна».

Ухвалою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 27 жовтня 2017 року закрито провадження по справі за позовом в частині відшкодування майнової шкоди в сумі 38 737,41 грн. на підставі п.3 ч.1 ст.205 ЦПК України у редакції 2004 року (відмова позивача від позову), яка кореспондується з п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України у редакції 2017 року (а.с.129-130).

Згідно з ч.3 ст.142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред’явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Встановлено, що позивач подав позов у травні 2017 року, а страхове відшкодування йому було сплачено у липні 2017 року, тобто в процесі розгляду справи та після пред’явлення позову, а тому витрати, понесені позивачем за проведення двох експертиз підлягають стягненню у повному обсязі з ПрАТ «СК «Провідна» в порядку ч. 3 ст.142 ЦПК України, оскільки без встановлення вини особи та оцінки вартості матеріальних збитків майна вимоги позивача про їх стягнення були б безпідставними.

Крім того, звертаючись до суду з позовом ОСОБА_2 також просив стягнути з відповідача витрат на правову допомогу при розгляді справи про адміністративне правопорушення у розмірі 3000 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначені витрати стягненню не підлягають, виходячи з такого.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно зі ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як роз’яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.п.7, 48 постанови від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Згідно із вимогами ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Склад та розміри витрат, пов'язаних оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо).

Проте, позивачем не надано належних доказів на підтвердження витрат на правову допомогу у зазначеній ним сумі - 3000 грн., крім копії квитанції, та розрахунку цих витрат, а тому апеляційний суд приходить до висновку, що ці вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що саме відносно дружини позивача ОСОБА_4 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АП2 № 268072 від 30.08.2016 року та ухвалено постанову, якою вона визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Крім того, саме ОСОБА_4 захищала свої права та звернулась за правовою допомогою до адвоката, оскільки особисто нею були плачені кошти у розмірі 3000 грн., що підтверджується копією квитанції від 28 вересня 2016 року.

Отже, правові підстави для звернення з позовом ОСОБА_2 про відшкодування понесених витрат на правову допомогу при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо своєї дружини - ОСОБА_4 відсутні, тому рішення суду про відмову у задоволенні позову в цій частині колегія суддів залишає без змін.

Таким чином, колегія суддів вважає, що експертні дослідження були замовлені позивачем саме з метою звернення до суду та для доведення вини, та спонукання страхової компанії відшкодувати шкоду, тому це є судовими витратами. Крім того, хоча позивач у своєму позові і назвав їх матеріальними збитками колегія суддів звертає увагу, що визначити правову природу цих витрат є обов’язком суду.

За таких обставин колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам ст.263 ЦПК України щодо законності і обґрунтованості, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного застосування судом норм матеріального права, а відтак і помилкового визначення юридичних наслідків цих обставин. Зазначене відповідно до вимог ч.1 ст.376 ЦПК України є підставою для часткового скасування судового рішення з ухваленням нового рішення у цій частині.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 389, 390 ЦПК України

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, задовольнити частково.

Рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 26 січня 2018 року скасувати частині витрат, пов'язаних з проведенням експертиз, таухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з Кіровоградської філії Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», ідентифікаційний код 23510137, розташоване за адресою: проспект Повітрофлотський, 25, м. Київ, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2, мешкає за адресою: вул. Шевченка,71, смт Компаніївка, Компаніївський район, Кіровоградська область, витрати за проведення експертної оцінки автомобіля у розмірі 1500 (одна тисяча п’ятсот) грн., витрати за проведення інженерно-транспортного дослідження у розмірі 1782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) грн.

У решті рішення суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови за наявності підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий суддя: О.І. Чельник

Судді: С.А. Кіселик

ОСОБА_5