Ухвала суду № 73975527, 12.05.2018, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 12.05.2018

ЄУ № 420/639/18

Провадження №1-кс/420/151/18

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

12 травня 2018 року смт. Новопсков

Луганської області

Слідчий суддя Новопсковського районного суду Луганської області Стеценко О.С., за участю секретаря Стєніної А.В., прокурора Мукбаніані Д.В., слідчого Дідиченко Т.А., підозрюваного ОСОБА_1 –ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков Луганської області клопотання слідчого СВ Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області старшого лейтенанта ОСОБА_4, погоджене з прокурором Новопсковського відділу Старобільської місцевої прокуратури ОСОБА_5, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_1 – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який має неповну середню освіту, не одруженому, не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, офіційно не працює, раніше судимий 28.09.2012 Новопсковським районним судом Луганської області за ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки, 10.04.2013 Новопсковським районним судом Луганської області за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст. 71 КК України приєднано частину невідбутого покарання за вироком Новопсковського районного суду від 28.09.2012 та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 2 місяці, 06.09.2013 Новопсковським районним судом Луганської області за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ч.4 ст. 70 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком Новопсковського районного суду від 10.04.2013 та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 3 місяці, 27.12.2016 звільнено з місця позбавлення волі за постановою Брянківського міського суду умовно – достроково на 6 місяців 26 днів, зареєстрованому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4

в матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018130510000171 від 10.05.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 355 КК України,

ВСТАНОВИВ:

12.05.2018 до слідчого судді Новопсковського районного суду Луганської області надійшло клопотання слідчого СВ Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно наданого клопотання, в жовтні 2017 року, більш точної дати не встановлено, між ОСОБА_6, з одного боку, та подружжям ОСОБА_7 і ОСОБА_8, з іншого боку, склалися цивільно - правові зобов'язання, які виразилися в тому, що подружжя ОСОБА_8 в усній формі зобов'язалися в найкоротший термін виплатити ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 1400 грн. в якості відшкодування збитків пов'язаних з пошкодженням мобільного телефону ОСОБА_6 Однак до теперішнього часу зазначену суму грошових коштів подружжя ОСОБА_8 не повернули. Свідком вказаної цивільно-правової угоди став співмешканець ОСОБА_6 - ОСОБА_1 – ОСОБА_2.

10.05.2018 приблизно о 01 годині 00 хвилин ОСОБА_1 – ОСОБА_2 та ОСОБА_6, діючи з прямим умислом, за попередньою змовою, з метою примушення потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до виконання цивільно-правових зобов'язань, прийшли до житлового будинку, де проживають ОСОБА_7 та ОСОБА_8, розташованого за адресою: вул. Центральна, 6, с. Соснівка Новопсковського району Луганської області. Після чого, перебуваючи на території житлового будинку ОСОБА_1 – ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_6, застосовуючи стосовно потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 фізичне насильство, яке не є небезпечним у момент його заподіяння, а саме шляхом нанесення численних ударів руками та ногами по тілу потерпілих, що призвело до спричинення тілесних ушкоджень, примушували останніх у словесній формі повернути борг, що підтверджується первинними медичними документами Новопсковського РТМО.

Дії ОСОБА_1 – ОСОБА_2 орган досудового розслідування кваліфікує за ч. 2 ст. 355 КК України.

Слідчий клопотання підтримав з підстав, викладених в клопотанні.

Прокурор наполягав на задоволенні клопотання, зазначив, що менш суворий запобіжний захід не може забезпечити виконання підозрюваним обов’язків, оскільки існують ризики, які зазначені у клопотанні. Також прокурор зазначив, що об’єктом інкримінованого підозрюваному злочину є здоров’я людини, злочин є насильницьким, а тому тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та сприяти цілям кримінального провадження.

Захисник заперечував проти задоволення клопотання слідчого, вважаючи, що підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не має, посилався на те, що підозрюваний має на утриманні неповнолітню дитину, злочин є злочином середньої тяжкості, потерпілі не мають претензій до ОСОБА_6 та ОСОБА_9, а тому не будуть мати претензій і до підозрюваного і це є очевидним. Також, на думку захисника, є вірогідність укладення угоди про примирення. Встановлений адміністративний нагляд вже сплинув, наявність судимостей підозрюваного не впливає на укладення угоди про примирення.

Підозрюваний ОСОБА_1 – ОСОБА_2 заперечував проти обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, пояснив, що визнає себе винуватим, бажає примиритися з потерпілими та відшкодувати їм заподіяну шкоду і просить дати йому другий шанс.

Вислухавши думку слідчого та прокурора, які наполягали на задоволенні клопотання, підозрюваного та його захисника, які заперечили проти клопотання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя виходить з такого.

Кримінальне провадження зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12018130510000171 від 10.05.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 355 КК України.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

11.05.2018 слідчий СВ Новопсковського відділу Головного управління Національної поліції в Луганській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про підозру у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 355 КК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Слідчий в своєму клопотанні зазначає, що ОСОБА_1 – ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п’яти років. Підозрюваний ОСОБА_1 – ОСОБА_2 офіційно ніде не працює, раніше здійснював виїзд на територію РФ, що підтверджується матеріалами справи адміністративного нагляду, не має стійких соціальних зв’язків, оскільки згідно довідки № 303 від 11.05.2018 ОСОБА_1 – ОСОБА_2 проживає з ОСОБА_6, яка обвинувачується за ч. 2 ст. 121 КК України, що є тяжким злочином, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 – ОСОБА_2, передбачене ч. 2 ст. 355 КК України, є насильницьким злочином середньої тяжкості, Також ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 13.04.2017 відносно ОСОБА_1 – ОСОБА_2 встановлено адміністративний нагляд строком на один рік, правила якого він неодноразово порушував, що підтверджується матеріали справи адміністративного нагляду та складеними відносно нього протоколами за ст. 187 КУпАП. Також слідчий зазначає, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, оскільки останній неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних корисливих злочинів та має не зняті і не погашені в установленому законом порядку судимості. Крім цього станом на теперішній час цивільно-правові зобов'язання подружжя ОСОБА_8 перед ОСОБА_6 не виконані, а тому є всі підстави вважати, що ОСОБА_1 – ОСОБА_2 може продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється. Також, на думку слідчого, існує ризик незаконно впливати на потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні: з метою ухилення від покарання у вигляді позбавлення волі ОСОБА_1 – ОСОБА_2 може впливати на потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8, оскільки зі сторони ОСОБА_10 надходили погрози на адресу подружжя ОСОБА_8, що підтверджується показами останніх, а також показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_11 Крім того, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 355 КК України, є насильницьким злочином, додатковим обА’єктом якого є життя і здоров’я, що свідчить про високу вірогідність фізичного впливу підозрюваного на потерпілих.

Відповідно до п.п. 1, 3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 – ОСОБА_2 покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, в якому він підозрюється.

Згідно норм ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 – ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 355 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: довідками лікарів Новопсковського РТМО; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 11.05.2018; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 10.05.2018; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 від 10.05.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 10.05.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 10.05.2018; протоколом огляду місця події від 10.05.2018.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред’явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв’язку, не вирішуючи питання щодо правильності кваліфікації дій підозрюваного, вважає, що наявні у провадженні докази свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язують її з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане правопорушення.

Частиною 1 ст. 177 КПК України передбачено забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як вбачається з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних засобів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Слідчий суддя, з’ясовуючи наявність зазначених ризиків, виходить з наступного.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини – рішення «Бекчиєв проти Молдови», § 58, ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв’язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

З клопотання вбачається, що ОСОБА_1 – ОСОБА_2 підозрюється в скоєнні злочину середньої тяжкості, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, підозрюваний не має стійких соціальних зв’язків, проживає з ОСОБА_6, яка перебуває під судовим слідством за ч. 2 ст. 121 КК України, інших соціальних зв’язків не має, характеризується за місцем проживання посередньо.

Аналізуючи ризик переховування від органів досудового розслідування та суду в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови).

Оцінюючи ризик переховування ОСОБА_1 – ОСОБА_2 від слідства та суду з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що вивченням даних про особистість підозрюваного встановлено, що останній фізично здоровий, будь-яких стійких соціальних зв’язків не має, ОСОБА_1 – ОСОБА_2 раніше судимий за корисливі злочини, перебував під адміністративним наглядом, який неодноразово порушував, про що свідчать постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 187 КУпАП, крім того з заяви підозрюваного від 13.11.2017 вбачається, що останній просив дозвіл на виїзд за межі України, що також свідчить про наявність ризику переховування від органів слідства, офіційно не працевлаштований.

Наявність на утриманні у підозрюваного дитини в судовому засіданні не підтверджена.

Слідчий суддя враховує доводи сторони захисту про те, що на час розгляду даного клопотання встановлений адміністративний нагляд сплинув. Однак сам факт його порушення та неодноразове притягнення до адміністративної відповідальності підозрюваного свідчить про невиконання піднаглядним своїх обов’язків, що додатково підтверджує існування ризику переховування від органів слідства.

Обставинами, що підтверджують можливість вчинити інше кримінальне правопорушення підозрюваним ОСОБА_1 – ОСОБА_2 є те, що він неодноразово вчиняв умисні корисливі кримінальні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена ч.ч. 2,3 ст. 185 КК України, судимості за які не погашені в установленому законом порядку. Також заслуговують на увагу посилання слідчого про те, що на даний час цивільно-правові зобов’язання потерпілих перед ОСОБА_6 не виконані, а тому є всі підстави вважати, що підозрюваний може продовжити інкриміноване йому кримінальне правопорушення.

Слідчим суддею при обранні запобіжного заходу врахована практика Європейського суду з прав людини рішення «Сельчук проти Туреччини», § 34, згідно якого наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин.

Враховуючи, що ОСОБА_1 – ОСОБА_2 був раніше засуджений, існують ризики, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Також слідчий суддя дійшов висновку, що під час розгляду клопотання знайшло підтвердження існування ризику незаконно впливати на потерпілих, оскільки з протоколів допиту останніх та свідків ОСОБА_11 ОСОБА_8 вбачаються наявність погроз з боку підозрюваного на адресу потерпілих.

Доводи сторони захисту, що відсутність з боку потерпілих претензій до ОСОБА_6 та ОСОБА_9 свідчить про беззаперечну відсутність претензій до підозрюваного під час обрання запобіжного заходу нічим не доведена. Натомість потерпілі звернулись до правоохоронних органів з заявою про вчинення відносно ним злочину і досудове розслідування триває.

Посилання підозрюваного на те, що він не мав на увазі погроз потерпілим, спростовуються протоколами допиту останніх та протоколами допиту свідків ОСОБА_11 ОСОБА_8

Оскільки ОСОБА_1 – ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 355 КК України, санкція якої передбачає позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років, тому, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винним в кримінальному правопорушенні, з урахуванням обставин, якими підтверджується зазначені в клопотанні ризики, у слідчого судді є підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 – ОСОБА_2 Застосування до підозрюваного більш м’якого запобіжного заходу не зможе забезпечити виконання покладених процесуальних обов’язків, та запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

З огляду на викладене, оцінивши обставини, викладені в ст.178 КПК України, а також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 – ОСОБА_2 вказаного кримінального правопорушення, те, що останній, залишаючись на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування чи вчинити нове кримінальне правопорушення, вплинути на потерпілих, слідчий суддя вважає, що запобігання, передбаченим ст.177 КПК України ризикам, можливо лише шляхом застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту взяття підозрюваного ОСОБА_1 – ОСОБА_2 згідно протоколу затримання особи від 10.05.2018.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків передбачених цим кодексом. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов’язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п.1 ч.5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину середньої тяжкості визначається у межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 – ОСОБА_2 згідно ст.12 КК України, належить до злочину середньої тяжкості та ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до нього розмір застави – 3 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному роз’яснюються його обов’язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов’язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов’язків, що передбачено ч.3 ст.182 КПК України.

Керуючись ст. ст. 176-178, ч. 1, 2, 4 ст. 183, ст.ст. 184, 186,193-194,196,197, 205, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Новопсковського ВП ГУНП в Луганській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 – ОСОБА_2 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 355 КК України, задовольнити.

Застосувати запобіжний захід - тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на шістдесят днів з моменту його затримання, з утриманням його в Старобільському слідчому ізоляторі.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту взяття підозрюваного ОСОБА_1 – ОСОБА_2 під варту з 10 травня 2018 року з 22 години 57 хвилини.

Встановити строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_1 – ОСОБА_2 під вартою - до 08.07.2018 включно.

Встановити ОСОБА_1 – ОСОБА_2, підозрюваному у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 355 КК України, заставу у розмірі 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 5286 грн., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, а саме: р/р 37317017002672, одержувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, код ЄДРПОУ 26297948, банк одержувача –Держказначейська служба України в м. Київ, МФО – 820172 Призначення платежу: застава, ухвала суду № 420/214/18, платник застави ОСОБА_12О.), або забезпечити їх внесення заставодавцем, та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Новопсковського районного суду Луганської області.

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

В разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув’язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 – ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.355 КК України, з під варти у зв’язку з внесенням застави. Після внесення застави підозрюваний ОСОБА_1 – ОСОБА_2 буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 – ОСОБА_2 обов’язки:

1) Прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

2) Не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора, суду з с. Соснівка Новопсковського району Луганської області.

В разі внесення застави, строк дії покладених на ОСОБА_1 – ОСОБА_2 обов’язків не може перевищувати двох місяців з моменту внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.

У випадку невиконання підозрюваним ОСОБА_1 – ОСОБА_2 покладених обов'язків, застава буде звернута в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Луганської області протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: О.С. Стеценко