Ухвала суду № 73974548, 07.05.2018, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 390/43/18

Провадження №2/390/482/18

УХВАЛА

"07" травня 2018 р. Суддя Кіровоградського районного суду Кіровоградської області Бойко І.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

До Кіровоградського районного суду Кіровоградської області з Апеляційного суду Кіровоградської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, в якому позивач просить розділити спільне майно подружжя сторін та визнати за кожним з них право власності по 1/2 частині на будівельні матеріали та приладдя, використані в ході будівництва будівель, а також двох земельних ділянок з кадастровими номерами 3522584500:51:000:0001, 3522584500:51:000:0002, що розташовані за адресою вул.Кірова, 79, с.Могутнє, Кіровоградського району та області. Зазначену позовну заяву, у якій ціну позову визначено в розмірі 3 156 818,00 грн., позивачем подано до суду через поштове відділення зв’язку 27.12.2017 року.

Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви фізичною особою ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст.7 Закону України "Про державний бюджет України на 2017 рік", прожитковий мінімум на одну працездатну особу у 2017 році складав 1600,00 грн.

В матеріалах справи міститься клопотання, в якому позивач просить відстрочити їй сплату судового збору до ухвалення рішення у справі, яке обґрунтоване неможливістю сплати судового збору через отримання нею заробітної плати в мінімальному розмірі з 26.10.2017 року.

Згідно ч.1 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Як вбачається з довідки № 1221 від 26.12.2017 року КЗ «Кіровоградський обласної державний кардіологічний диспансер» з 26 жовтня 2017 року по 26.12.2017 року зарплата ОСОБА_1 складає 3200 грн. Однак, з урахуванням того, що довідка Кіровоградського відділення Кропивницької ОДПІ № 37086 від 29.12.2017 року про доходи позивача охоплює не річний період, а лише його частину – з 01.01.2017 по 30.09.2017 року, то посилання позивача на зазначений у клопотанні розмір доходу, як на підставу звільнення від сплати судового збору необґрунтовані, оскільки не в повній мірі відображають інформацію щодо її доходів.

Підстави для звільнення позивача від сплати судового збору, передбачені ч.1 ст.8 Закону, відсутні, в тому числі за п.3, на який посилається позич в своєму клопотанні, оскільки предметом спору в поданій позовній заяві є майнові права позивача щодо нерухомого майна.

Таким чином, за відсутності підстав для відстрочення позивачу сплати судового збору, передбачені Законом України «Про судовий збір» та ч.1 ст.136 ЦПК України, клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає, що не перешкоджає ОСОБА_1 в подальшому звернутись до суду з обгрунтованим клопотанням про звільнення її від сплати судового збору або його зменшення.

Згідно ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, з урахуванням відмови в задоволенні клопотання позивача про відстрочення судового збору, позовна заява підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.

Керуючись ст.ст. 4, 8 Закону України «Про судовий збір», ст.ст.136, 177, 175, 185 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення від сплати судового збору по справі ? відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя – залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність у строк не більше 10 днів з дня отримання копії ухвали суду усунути зазначені в ухвали недоліки, а саме:

- надати суду документ про сплату судового збору, в сумі, що складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за наступними реквізитами: (Отримувач коштів: УДКСУ у Кіровоградській області; Код отримувача - код за ЄДРПОУ: 38036997; Банк отримувача: ГУДКСУ у Кіровоградській області; МФО: 823016; р/р: 31210206700194; призначення платежу: «Судовий збір»; код ЄДРПОУ: 02896911);

Роз’яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у зазначений вище строк заява буде вважатися неподаною та повернута, що не позбавляє права повторного звернення до суду із заявою на загальних підставах.

Ухвала може бути оскаржена лише в частині визначення розміру судових витрат до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк.

Суддя