Рішення № 73973744, 15.05.2018, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 818/1303/18

Провадження № 2-а/591/323/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2018 року Зарічний районний суд м. Суми в складі головуючого -судді Бурда Б.В. розглянувши у письмовому провадженні в залі суду в м. Суми справу 818/1303/18591/1463/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 (зареєстрований: АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (місцезнаходження: 40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, буд. 108) про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач свої вимоги мотивує тим, що 22 лютого 2018 року постановою №1137-ДК/0009/По/08/01/-18 старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Гриценко А.І. його було притягнуто до адміністративної відповідальності за нібито самовільне зайняття земельної ділянки. Зазначила, що ніяких порушень земельного законодавства вона не допускала та з часу придбання земельної ділянки, користується нею у межах встановленої огорожі, яка не пересувалася. Обстеження земельної ділянки проводилося не у її присутності, про що свідчить відсутність її підпису в акті. Окрім того, при розгляді справи були порушені її права, оскільки вона була позбавлена можливості надати пояснення та скористатися правовою допомогою, а тому просить скасувати вказану постанову як незаконну та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Дана справа була передана на розгляд Зарічного районного суду м. Суми відповідно до ухвали Сумського окружного адміністративного суду. Ухвалою суду від 25.04.2018 року у даній справі було відкрите провадження та призначений розгляд справи без виклику сторін, в порядку письмового провадження.

14 травня 2018 року відповідачем поданий відзив на позов.

У відзиві на позов відповідачем зазначено, що факт порушення позивачем вимог земельного законодавства та самовільне зайняття частини суміжної земельної ділянки був достовірно встановлений. Розгляд справи було проведене з дотриманням вимог закону. Вважає, що було обґрунтовано прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Суд, дослідивши письмові заяви по суті справи, докази подані суду, вважає позов частково обґрунтованим з огляду на таке.

Судом встановлено, що 22 лютого 2018 року старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Гриценко А.І. за наслідками розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 12 лютого 2018 року №1137-ДК/0006П/07/01/-18 було прийняте рішення про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ст 53-1 КпАП України з накладенням штрафу.

Із змісту постанови від 22.02.2018 року вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ст. 125, 126 ЗК України, що виразилося в самовільному зайнятті частини земельної ділянки гр. ОСОБА_3 площею 0,0043 га з кадастровим номером НОМЕР_2, яка розташована в об'єднаному садівничому товаристві «Красносільській» Нижньосироватської сільської ради Сумського району.

Частиною 1 ст. 9 КпАП України визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КпАП України завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

При накладенні стягнення за скоєне адміністративне правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (ч. 2 ст. 33 КпАП).

Порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення регламентований главою 22 КпАП.

За приписами ст. 278 КпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол (у випадку його складання) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Однак, вказані вимоги закону у повному обсязі виконані не були.

Відповідно до чинного законодавства протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і основним джерелом доказів у справі, оскільки саме в ньому повинні міститися повні й точні відомості про вчинене правопорушення, його кваліфікацію, дані про потерпілих, якщо вони є, а у протоколі про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 53-1 КпАП України, також мають бути обов'язково зазначені і об'єкт правопорушення, які дії є незаконними і яку статтю спеціального закону вони порушують, але вказані вимоги закону при складенні даного протоколу про адміністративне правопорушення не були виконані.

Так, із змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 12 лютого 2018 року №1137-ДК/0006/П/07/01/-18 вбачається, що при перевірці вимог земельного законодавства при використанні ОСОБА_3 земельної ділянки встановлено, що 05 січня 2018 року під час проведення землевпорядною організацією ПП «Мегаполіс» обмірів земельних ділянок виявлено, що суміжний землекористувач гр. ОСОБА_1 самовільно зайнято частину земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 площею 0,0043 га, що є порушенням ст. 53-1 Земельного кодексу України, відповідальність за яке визначена ст. 53-1 КпАП України та п. «б» ст. 211 ЗК України.

В той же час в Земельному кодексі України відсутня ст. 53-1, на порушенні вимог якою позивачем наполягає автор протоколу.

При цьому, у постанові про накладення адміністративного стягнення позивачу інкримінується порушення інших вимог земельного законодавства, а саме вимог ст. 125, 126 ЗК України, які не зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В супереч зазначеній нормі КАС України відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження правомірності його дій при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а встановлені судом обставини свідчать про невиконання ним вимог п. 2 ч. 1 ст 278 КпАП України.

З урахуванням викладеного суд вважає що відповідач не довів правомірність прийняття рішення про притягнення позивачадо адміністративної відповідальності.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд зазначає, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпція, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Елементами верховенства права є принцип рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці. Принцип правової визначеності означає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями.

КпАП України закріплено низку гарантій забезпечення прав суб'єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту особи.

З урахування наведеного та приписів ч. 3 ст. 286 КАС України, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково - скасувати як незаконну постанову про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ст 53-1 КпАП України.

Зважаючи, що підставами скасування оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення є порушення відповідачем процедури розгляду справи, то з урахуванням встановлених КАС України завдань адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про необхідність надіслання справи про адміністративне правопорушення у відношенні позивача на новий розгляд до компетентного органу, а саме - Головного управління Держгеокадастру у Сумській області

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 38, 280, 283 КпАП України, ст.ст. 8, 9, 77, 78, 139, 241-246, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстрований: АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) задовольнити частково.

Скасувати постанову №1137-ДК/0009/По/08/01/-18 від 22 лютого 2018 року про притягнення ОСОБА_1 (зареєстрований: АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КпАП України.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 53-1 КпАП України направити на новий розгляд до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити за необгрунтованістю.

Рішення суду може бути оскаржено Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне судове рішення суду складено та підписано 15 травня 2018 року. Суддя