Ухвала суду № 73972848, 15.05.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/6500/18

Провадження № 6/521/259/18

У Х В А Л А

15 травня 2018 року

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого – Гуревського В.К.,

за секретаря – Ардаковської А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі подання головного державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 про тимчасову заборону на виїзд за межі території України боржника – ОСОБА_2, -

в с т а н о в и в :

Головний державний виконавець Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 звернулась до суду із поданням про тимчасову заборону на виїзд за межі території України боржника – ОСОБА_2, посилаючись на таке.

На виконанні у Першому Малиновському відділі державної виконавчої служби міста Одеса ГТУЮ в Одеській області, перебуває виконавче провадження № 54397440 по примусовому виконанню виконавчого напису № 614 виданий 19 січня 2017 року приватним нотаріусом Чернігівского міського нотаріального округу ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» грошової суми у розмірі 15800,98 грн. Державним виконавцем у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» 27 липня 2017 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, про що повідомлено боржника у визначеному законодавством порядку. Відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем розпочато примусове виконання рішення.27 липня 2017 року винесена постанова про арешт майна, якою накладено арешт на все майно боржника. Державним виконавцем було вжито всі заходи примусового виконання рішень. 20 лютого 2018 року винесена постанова про звернення стягнення на заробітню плату боржника, та направлено на адресу підприємства.22 лютого 2018 року на адресу вказану у виконавчому документі, направлено виклик державного виконавця, однак на прийом до виконавця, боржник не з’явився.До Відділу звернувся стягувач із заявою про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон боржника та вказує про те, що є відомості щодо можливого перетину державного кордону України боржником. У зв’язку з цими обставинами, головний державний виконавець Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 просить тимчасово заборонити боржнику виїзд за межі території України до повного погашення боргу.

Державний виконавець просив розглядати подання за його відсутністю. В судове засідання не з’явився.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши надані докази, суд вважає, що у задоволенні подання слід відмовити з таких підстав.

На виконанні у Першому Малиновському відділі державної виконавчої служби міста Одеса ГТУЮ в Одеській області, перебуває виконавче провадження № 54397440 по примусовому виконанню виконавчого напису № 614 виданий 19 січня 2017 року приватним нотаріусом Чернігівского міського нотаріального округу ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» грошової суми у розмірі 15800,98 грн.

Державним виконавцем у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» 27 липня 2017 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, про що повідомлено боржника у визначеному законодавством порядку.

Відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем розпочато примусове виконання рішення.

27 липня 2017 року винесена постанова про арешт майна, якою накладено арешт на все майно боржника.

Державним виконавцем було вжито наступні заходи примусового виконання рішень, що підтверджують повноту вчинення виконавчих дій, а саме:

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта – ОСОБА_2 нерухоме майна за боржником зареєстровано, однак вказана сума виконавчого напису не дозволяє звернути стягнення на майно.

Згідно довідки ДФС України про джерела отримання доходів боржників фізичних осіб - інформація стосовно боржників - фізичних осіб щодо сум доходу, нарахованого сплаченого податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з їх податку в ДРФО - боржник працює в КП «Сервісний центр», ЄДРПОУ: 33313609.

Згідно довідки ПФУ про осіб - боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами - боржник працює в КП «Сервісний центр», ЄДРПОУ: 33313609.

Згідно довідки ДФС про номери відкритих рахунків у банках або інших фінансових установах боржниками - юридичними особами/або фізичними особами - підприємцями - інформація відсутня.

Згідно довідки ПФУ про осіб - боржників, які отримують пенсії - інформації не знайдено.

Згідно акту державного виконавця від 09 серпня 2017 року виходом за адресою вказаною у виконавчому документі, боржника та належного йому майна не знайдено, виклик до Відділу залишено у дверях.

Згідно довідки ВАД МВС України в Одеській області боржник зареєстрований за адресою; АДРЕСА_1.

Згідно акту державного виконавця від 13 вересня 2017 року виходом за адресою місця реєстрації боржника та належного йому майна не знайдено, виклик до Відділу залишено у дверях.

Згідно відповіді Територіального сервісного центру № 5152 МВС України в Одеській області від 08 вересня 2017 року, щодо зареєстрованих автотранспортних засобів за боржником зареєстровані транспортні засоби не значаться.

20 лютого 2018 року винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату боржника, та направлено на адресу підприємства.

22 лютого 2018 року на адресу вказану у виконавчому документі, направлено виклик державного виконавця, однак на прийом до виконавця, боржник не з’явився.

До Відділу звернувся стягувач із заявою про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон боржника та вказує про те, що є відомості щодо можливого перетину державного кордону України боржником.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

У відповідності до п. п. 9 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції справи в судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені у Конвенції та Першому протоколі до неї, передбачено, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно свою власну. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Статтями 33, 124 Конституції України передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується право вільно залишати території України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно із ст. 313 ЦК України, фізична особа, яка досягла шістнадцяти років має право на вільний виїзд за межі України.

Примусове виконання рішень судів в Україні покладається на державну виконавчу службу.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені у Законі від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавчі провадження».

За змістом п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року № 3857-ХII з подальшими змінами, (далі - Закон №1 3857-ХII) право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов'язань.

При виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) державний виконавець може звернутися до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України.

Відповідно до ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Таким чином, виконавче провадження відкрито не на підставі судового рішення загальної юрисдикції, а на підставі виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом.

За викладених обставин суд має у задоволенні подання головного державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 про тимчасову заборону на виїзд за межі території України боржника – ОСОБА_2 відмовити.

Керуючись ст. ст. 18, 441 ЦПК України, ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод від 04 листопада 1950 року, СУД –

У Х В А Л И В :

У задоволенні подання головного державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 про тимчасову заборону на виїзд за межі території України боржника – ОСОБА_2 – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з моменту проголошення ухвали, особам, які не були присутні в судовому засіданні – в той же строк з часу вручення копії цієї ухвали.

Ухвала суду складена 15 травня 2018 року.

Суддя Гуревський В.К.

15.05.2018