Постанова № 73971787, 14.05.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/839/18 14.05.2018

Провадження №22-ц/784/763/18

Справа № 487/839/18 Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 22ц/784/763/18 Доповідач в апеляційній інстанції: ОСОБА_2

П О С Т А Н О В А

Іменем України

14 травня 2018 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Галущенка О.І.,

суддів: Колосовського С.Ю.

ОСОБА_3,

із секретарем

судового засідання ОСОБА_4,

за участі:

представника

позивача ОСОБА_5,

розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали цивільної справи

за апеляційною скаргою

ОСОБА_6 на ухвалу судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 лютого 2018 року, постановлену

за позовом

ОСОБА_6 до SALUTA SHIPPING LTD, SAILTRADE DENIZCILIK, товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортний судноплавний менеджмент» (далі – ТОВ «Транспортний судноплавний менеджмент») про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати,-

в с т а н о в и л а:

19 лютого 2018 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до SALUTA SHIPPING LTD, SAILTRADE DENIZCILIK, ТОВ «Транспортний судноплавний менеджмент», в якому просив про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості по заробітній платі у розмірі 26336, 40 дол. США, що еквівалентно 757171 грн. 50 коп. та компенсації втрати частини доходів у зв’язку із порушенням строків їх виплати у розмірі 342277 грн. 86 коп.

Одночасно з позовом до суду було направлено заяву про забезпечення позову у вигляді арешту морського судна т/х «EVGENIA Z», яке належить компанії «SALUTA SHIPPING LTD» та заборони Капітану Миколаївського морського порту оформлювати і надавати дозвіл на відхід вказаного судна з порту.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 лютого 2018 року позовну заяву за підсудністю було направлено до Херсонського міського суду Херсонської області для подальшого розгляду.

Того ж дня ухвалою судді того ж суду заяву про забезпечення позову на підставі ч. 9 ст. 153 ЦПК України повернуто заявникові у зв’язку з недодержанням вимог ст. 151 ЦПК України.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неправильну оцінку судом наявних в матеріалах справи доказів, порушення норм матеріального та процесуального права, просив ухвалу судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 лютого 2018 року скасувати та повернути заяву про забезпечення позову у вигляді арешту морського судна до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши доповідь судді–доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши надані докази та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Повертаючи заяву про забезпечення позову, суд зазначив підставами її повернення несплату позивачем судового збору при подачі такої заяви до суду та недоведеність факту перебування судна на території Заводського району м. Миколаєва.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони не в повній мірі відповідають дійсним обставинам справи.

Згідно зі ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги.

За положеннями п. 16 ч. 1 ст. 42 Кодексу торгівельного мореплавства України вимога, пов’язана з заробітною платою та іншими коштами, що належать капітану, членам командного складу та іншим членам екіпажу у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків на борту судна, включаючи витрати на репатріацію і внески за соціальним страхуванням, що сплачуються від їх імені, є морською вимогою.

Заява про забезпечення позову у вигляді арешту морського судна подається в письмовій формі і повинна містити найменування суду, до якого подається заява; повне найменування – для юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) – для фізичної особи – підприємця, яка є відповідальною за морською вимогою; розмір та суть морської вимоги, що є підставою для арешту судна; найменування судна, щодо якого подається заява про арешт, інші відомості про судно, якщо вони відомі заявнику.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 151 ЦПК України до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати, встановлюються Законом України «Про судовий збір».

За приписами п. 1 ст. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі – у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі (в редакції згідно із Законом № 2037-VIII від 17 травня 2017 року).

Аналіз положень цих правових норм та категорія даного спору дозволяє зробити висновок про те, що ОСОБА_6, звернувшись до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі, звільняється від сплати судового збору протягом розгляду справи при вирішенні процесуальних питань, пов’язаних з таким предметом спору. Оскільки забезпечення позову у вигляді арешту судна призване поновити порушені права позивача щодо отримання заробітної плати, за захистом яких він звернувся до суду, то ОСОБА_6 має бути звільнений від сплати судового збору при подачі заяви про цю процесуальну дію.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо обов’язку позивача сплатити судовий збір при зверненні до суду з заявою про забезпечення позову про стягнення заробітної плати.

Відповідно до норм ч. 2 ст. 152 ЦПК України заява про арешт морського судна подається за місцезнаходженням порту реєстрації судна або за місцезнаходженням морського порту, в якому судно знаходиться або до якого прямує, незалежно від того, чи має такий суд юрисдикцію щодо розгляду по суті справи щодо морської вимоги, яка є підставою для арешту.

Згідно положень ч. ч. 2, 3 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову у вигляді арешту на морське судно розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження після її подання без повідомлення особи, яка подала заяву, та особи, яка є відповідальною за морською вимогою. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з’ясування питань, пов’язаних із зустрічним забезпеченням.

Так, з листа капітана Миколаївського морського порту № 18-01-08-34/9 від 22 січня 2018 року вбачається, що станом на 22 січня 2018 року судно «EVGENIA Z» , на яке просить накласти арешт заявник, перебуває біля східної набережної великого ковша ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод" (а.с.76), тобто на території Заводського району м. Миколаєва.

Зазначена відповідь капітана Миколаївського морського порту була отримана представником позивача лише 05 лютого 2018 року, після чого 09 лютого 2018 року була надіслана поштою позовна заява разом із заявою про забезпечення позову.

В матеріалах справи відсутні будь-які дані щодо виходу вказаного судна з акваторії порту станом на 19 лютого 2018 року, тобто на час надходження заяви позивача про забезпечення позову до місцевого суду.

Розглядаючи заяву, суд зазначених обставин та вимог закону не врахував, а тому оскаржувана ухвала не може вважатися обґрунтованою та підлягає скасуванню відповідно до ст. 379 ЦПК України з направленням справи до того ж суду першої інстанції для вирішення заяви.

Керуючись ст. ст. 374, 379, 382 ЦПК України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити.

Ухвалу судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 лютого 2018 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви про забезпечення позову.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий О.І. Галущенко

Судді С.Ю. Колосовський

ОСОБА_3

Повний текст постанови складено 15 травня 2018 року.