Рішення № 73967818, 03.05.2018, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/16070/16-ц

Категорія 18

2/295/1331/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.05.2018 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді Зосименка О.М.,

при секретарі Ковальчук М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватний нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», треті особи: державний виконавець Богунського ВДВС м. Житомира ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом в якому просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 №13058, вчинений 27.06.2016 року за яким звернуто стягнення на майно, що належить позивачу та третім особам.

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказав, що вказаний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства України, а саме: Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, ст. 87,88 Закону України «Про нотаріат», постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» №1172 від 29.06.1999 р., зокрема, спірний виконавчий напис вчинено за відсутності безспірності вимоги, оскільки у травні 2016 року в судовому порядку вирішувався спір про стягнення заборгованості.

В останнє судове засідання сторони не з’явилися, від представника позивача та представника ТОВ «Кредитні ініціативи» надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність. Інші особи в судове засідання не з’явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися, причини неявки суду не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 27.06.2016 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося із заявою про вчинення виконавчого напису. Як вбачається із поданої заяви, до останньої заявником додано: іпотечний договір; копія кредитного договору; засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов’язання з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв’язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов’язання; довідка фінансової установи про ненадходження платежу; документи стягувача, що підтверджують безспірність заборгованості боржника.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 №13058, вчиненно 27.06.2016 року виконавчий напис за яким звернуто стягнення на іпотечек майно, що належить позивачу та третім особам, та яке передано в іпотеку в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором №Ф-226 від 21.03.2008 р., право вимоги за яким належить ТОВ «Кредитні ініціативи» на суму 481 169 грн.15 коп., що підтверджується матеріалами справи (а.с. 7,67-135).

Згідно зі ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За правилами ст. 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу II Порядку).

Згідно з п. п. 2.1 п. 2 Глави 16 розділу II Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку).

Як вбачається з матеріалів справи за адресами проживання позивача та третіх осіб цінними листами направлено вимоги про усунення порушень, що містили зміст порушених зобов'язань, посилання на вимогу про виконання порушеного зобов'язання

Таким чином судом встановлено, що товариством виконано належним чином вищевказані положення чинного законодавства. Факт можливого неотримання боржником вказаної вимоги правового значення не має, оскільки товариством долучено документи, що містять відмітку поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення.

Підпунктами 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 року N 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому, ст. 50 Закону України "Про нотаріат" передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст. ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

У зв’язку з наведеним, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів, а встановлює наявність або відсутність у боржника на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису безспірної заборгованості перед стягувачем, чи не було невирішених по суті спорів щодо стягнення заборгованості.

Одночасно судом встановлено, що ще у травні 2016 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернувся до суду про стягнення з ОСОБА_1,ОСОБА_4, заборгованості за кредитним договором №Ф-226 від 21.03.2008 р., що підтверджується ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 26.05.2016 р. у справі №295/7267/16-ц.

Вказані обставини спростовують безспірність заборгованості боржника.

Правову позицію, про те, що наявність спору у суді щодо стягнення заборгованості виключає безспірність заборгованості боржника, у зв’язку з чим відсутні підстави для вчинення виконавчого напису, висловлено у постанові Верховного Суду України №6-27цс15 від 04.03.2015р.

Встановивши, що на момент вчинення спірного виконавчого напису в суді вже існував спір щодо стягнення заборгованості за вищезазначеним кредитним договором за позовом стягувача; стягувачем при поданні заяви нотаріусу про вчинення виконавчого напису не повідомлено відомості про наявність судового спору, суд дійшов висновків, що вимога до боржника не була безспірною, а нотаріусу не було надано всіх документів, передбачених Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню частково в частині вимог до ТОВ «Кредитні ініціативи» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В частині вимог до нотаріуса слід відмовити з наступних підстав.

Як вказувалося вище під час вчинення виконавчого напису нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права, а тому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, він не взмозі своїми діями або припиненням дії вплинути на поновлення порушеного права позивача, а тому, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за його вчиненням.

Таким чином нотаріус у даній справі є неналежним відповідачем, що в свою чергу є підставою для відмови в задоволенні пред'явлених до нього вимог.

Відповідно до ст.. 141 ЦПК України на користь позивача з ТОВ «Кредитні ініціативи» підлягають стягненню судові витрати: 551 грн. 21 коп. – сплачений судовий збір, та 4 850 грн.80 коп. – витрати на правову допомогу., сплата яких підтверджується фінансовими документами.

Керуючись ст. ст. 88, 87 Закону України "Про нотаріат", Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року N 296/5 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за N 282/20595, ст. 259 ЦПК України,

вирішив:

позов задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №13058 від 27.06.2016 р., вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2

В задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Складення повного судового рішення – 11.05.2018 р.

Суддя О.М. Зосименко