Постанова № 73967692, 10.05.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції : В.М. Соколов, судді Павлічек В.О., Соп'яненко О.В.

10 травня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/1874/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Перцової Т.С.

суддів: Сіренко О.І. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Сумського окружного адміністративного суду (м. Суми) від 10.01.2018 р. (16:02 год., повний текст складено 19.01.18 р.) по справі № 818/1874/17

за позовом ОСОБА_1

до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) , Міністерства юстиції України

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі по тексту - Дисциплінарна комісія, перший відповідач), Міністерства юстиції України (далі по тексту - Мін'юст, другий відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, прийнятих судом, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії від 01.11.2017 р. про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), прийняте відповідно до протоколу № 65/11/17;

- визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України №3934/5 від 11.12.2017 р. "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1".

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 10.01.2018 р. по справі № 818/1874/17 адміністративний позов ОСОБА_1 до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622) від 01.11.2017 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), прийняте відповідно до протоколу № 65/11/17.

Визнано протиправним та скасовано Наказ Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622) № 3934/5 від 11.12.2017 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1".

Стягнуто на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622) витрати зі сплати судового збору в розмірі 640,00 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Другий відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.01.2018 р. по справі № 818/1874/17 скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що Головним територіальним управлінням юстиції у Сумській області в період з 28.03.2016 по 30.03.2016 та з 30.08.2016 по 01.09.2016 проводились позапланові невиїзні перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1, за результатами яких винесено приписи про недопущення повторних порушень від 08.04.2016 № 4 (ч.11 ст.30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом») та від 26.09.2016 № 8 (п.7 ч.2 ст.98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п.1.4 наказу Міністерства юстиції України від 18.01.2013 р. № 129/5 «Про деякі питання ведення і подання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором» статистичної звітності, оперативної звітності та інформації про свою діяльність»). За результатами планової виїзної перевірки, проведеної в період з 05.09.2017 по 14.09.2017, виявлено порушення вимог тих же самих нормативно-правових актів, у зв'язку з чим другим відповідачем зроблено висновок про допущення позивачем протягом року після винесення приписів повторних порушень, аналогічних раніше вчиненим. Вказує, що Департаментом з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України 06.10.2017 зроблено висновок щодо відповідності висновків акту перевірки від 25.09.2017 № 17 планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 вимогам законодавства з питань банкрутства, та до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих внесено подання про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення від 06.10.2017 № 1032. Копія подання направлялась на адресу позивачки, що підтверджується копією листа Міністерства юстиції України від 06.10.2017 № 1032 та витягом з журналу вихідної кореспонденції. На підставі вказаного подання Дисциплінарною комісією прийнято рішення про застосування до позивачки дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, з урахуванням ступеню вини арбітражного керуючого, обставин вчинення порушення, тяжкості вчиненого проступку. При цьому, чинне законодавство не містить норм, що забороняють Дисциплінарній комісії застосовувати дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого до особи, яка раніше не притягувалась до дисциплінарної відповідальності. Вважає, що скасування судом першої інстанції вищезазначеного рішення є втручанням у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень. Враховуючи викладене, з посиланням на ч.3 ст.107, п.5 ч.1 ст.112 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» стверджує про правомірність прийнятого Дисциплінарною комісією рішення та оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України від 11.12.2017 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1».

Позивач в надісланому до суду письмовому відзиві просила суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Зазначила, що відповідачами не спростовано факту щомісячного подання арбітражним керуючим звітів комітету кредиторів ПП «Водолій-Автотранс» про діяльність ліквідатора, фінансове становище і майно боржника, а також того, що 22.09.2016 позивачкою до Системи електронної звітності арбітражних керуючих (далі по тексту - СЕЗАК) були внесені форми звітності №№ 2, 3, 4 за пропущений період, вказаний в акті попередньої перевірки № 19 від 23.09.2016 (з жовтня 2015 року по серпень 2016 року), а вказана звітність за вересень 2016 року була внесена помилково, в той час, коли строк її подання ще не настав. Таким чином, відомості про стан боржників ПП «Водолій-Автотранс» та ВАТ «ТП «Райагротехсервіс» до СЕЗАК подавались вчасно або раніше, будь-якої невірної інформації до реєстру не внесено. Вказує, що відповідачем не надано належних і допустимих доказів вчинення арбітражним керуючим таких повторних порушень, які б спричинили негативні наслідки для боржника або кредиторів та могли б бути підставою для застосування найсуворішого дисциплінарного стягнення - позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого - відповідачами не надано. З огляду на викладене, беручи до уваги відсутність притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності в минулому, зважаючи на малозначність вказаних в акті перевірки порушень, фактичну відсутність порушених прав та інтересів кредиторів чи боржників, відсутність негативних наслідків для них, застосоване Дисциплінарною комісією стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого є непропорційним виявленим порушенням, у зв'язку з чим, оскаржувані рішення та наказ підлягають скасуванню.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У відповідності до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання наказу Міністерства юстиції України від 26.06.2017 № 2230/7 "Про затвердження Плану перевірок діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) на III квартал 2017 року", доручення Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 11.08.2017 № 22 зі змінами, що внесені дорученням Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 05.09.2017 №25 у строк з 05.09.2017 по 14.09.2017 була проведена планова виїзна перевірка діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 (свідоцтво НОМЕР_2, видане 19.08.2013 Міністерством юстиції України), за адресою: АДРЕСА_2.

За результатами перевірки складено довідку про результати планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого № 16 від 14.09.2017 (а.с.10-22) та акт планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого № 17 від 25.09.2017 (а.с.24-30), яким зафіксовано, зокрема, наступні порушення :

- арбітражний керуючий ОСОБА_1 протягом року після винесення Головним територіальним управлінням юстиції у Сумській області припису про недопущення повторних порушень від 08.04.2016 № 4 вчинила повторне порушення ч. 11 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції від 30.06.1999 р., аналогічне раніше вчиненому;

- арбітражний керуючий ОСОБА_1 після винесення Головним територіальним управлінням юстиції у Сумській області припису про недопущення повторних порушень від 26.09.2016 № 8 вчинила повторне порушення п. 7 ч. 2 ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції від 23.12.2011 р., п. 1.4. наказу Міністерства юстиції України "Про деякі питання ведення і подання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) статистичної звітності, оперативної звітності та інформації про свою діяльність" від 18.01.2013 р. за №129/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2013 р. №158/22690, розділ II, п. 3.1, 4.5 Порядку подання арбітражними керуючими (розпорядниками майна, керуючими санацією, ліквідаторами) обов'язкових відомостей (інформації), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18.01.2013 р. №130/5, аналогічне раніше вчиненому.

Відповідно до протоколу засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих №65/11/17 від 01.11.2017 було прийнято рішення про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) (а.с.120-123).

Наказом Міністерства юстиції України № 3934/5 від 11.12.2017 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1" було анульовано вказане свідоцтво позивача (а.с.125).

Не погодившись із зазначеним наказом, ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом про визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної комісії від 01.11.2017 щодо накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), прийняте відповідно до протоколу № 65/11/17, визнання протиправним та скасування Наказу Міністерства юстиції України №3934/5 від 11.12.2017 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1".

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності притягнення арбітражного керуючого ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, оскільки застосоване Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого є непропорційним по відношенню до вчинених порушень та порушує баланс між наслідками, до яких призвели порушення, та суворістю застосованого стягнення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 р. № 228 (далі - Положення), Міністерство юстиції України (Мін'юст) є державним органом з питань банкрутства.

Згідно з пп. 50 п. 4, п. 7 зазначеного Положення Мін'юст відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів). Мін'юст здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні територіальні управління юстиції Мін'юсту в Автономній Республіці Крим, в областях, м. Києві та Севастополі, а також районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції.

Порядок ведення контролю за діяльністю арбітражних керуючих передбачено Порядком контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затверджено Наказом Міністерства юстиції України № 1284/5 від 27.06.2013, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.07.2013 за № 1113/23645 (далі по тексту - Порядок № 1284/5).

У відповідності до п.2.1 Порядку № 1284/5 контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється на предмет дотримання ними вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці (п.2.2 Порядку № 1284/5).

Здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих складається з таких етапів:

проведення перевірки, складання довідки про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Довідка);

надання арбітражним керуючим комісії заперечень щодо Довідки та (або) усунення зазначених у Довідці порушень;

складення акта перевірки з урахуванням Довідки, заперечень та усунутих арбітражним керуючим порушень (п.2.3 Порядку № 1284/5).

Згідно з п.6.13 Порядку № 1284/5 у разі виявлення за результатами перевірки порушень, які є підставою для внесення до Дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень, орган контролю обов'язково зазначає про це в акті перевірки. У такому випадку припис та (або) розпорядження не складаються до моменту прийняття Дисциплінарною комісією рішення за результатом розгляду подання.

У цьому випадку орган контролю протягом трьох робочих днів з дня підписання акта перевірки вносить пропозицію до структурного підрозділу Мін'юсту щодо внесення до Дисциплінарної комісії подання про накладання на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення (далі - пропозиція).

До пропозиції орган контролю додає акт перевірки з усіма документами, що є його невід'ємними складовими.

У разі виявлення під час перевірки вчинення арбітражним керуючим дій, що завдали великої матеріальної шкоди, орган контролю зобов'язаний передати органам внутрішніх справ документи, що підтверджують вчинення такої шкоди (п.6.14 Порядку № 1284/5).

Відповідно до п.7.1 Порядку № 1284/5 підставами для накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення є:

встановлення факту подання арбітражним керуючим у документах, які подаються для отримання свідоцтва на право здійснення діяльності арбітражного керуючого, неправдивих відомостей;

вчинення арбітражним керуючим протягом року після винесення припису або розпорядження повторного порушення, аналогічного раніше вчиненому;

невиконання арбітражним керуючим розпорядження про усунення порушень законодавства з питань банкрутства в строки, визначені органом контролю;

відмова арбітражного керуючого в проведенні перевірки;

грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута);

встановлення за результатами перевірки неможливості арбітражного керуючого виконувати повноваження, а саме: втрата громадянства України, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо арбітражного керуючого за вчинення корисливого злочину або яким арбітражному керуючому заборонено здійснювати цей вид господарської діяльності чи займати керівні посади;

винесення Дисциплінарною комісією двох або більше попереджень.

За приписами п.7.2 Порядку № 1284 протягом п'яти робочих днів з дати отримання структурним підрозділом Мін'юсту від органу контролю пропозиції структурний підрозділ Мін'юсту готує та вносить подання на Дисциплінарну комісію про накладання на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення (далі - подання), копія якого надсилається арбітражному керуючому до відома.

Подання повинно містити висновок структурного підрозділу Мін'юсту щодо відповідності висновків акта перевірки законодавству з питань банкрутства. До подання додається пропозиція органу контролю з усіма додатками.

Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції всупереч наведеним приписам Порядку № 1284/5, структурним підрозділом Мін'юсту копія подання про накладення дисциплінарного стягнення арбітражному керуючому не направлялась.

Доводи відповідача про направлення позивачці копії зазначеного висновку обґрунтовуються Мін'юстом лише з посиланням на супровідний лист та журнал вихідної кореспонденції, однак, за відсутності реєстру відправленої кореспонденції, чеку відділення поштового зв'язку, опису вкладення поштового відправлення або повідомлення про вручення поштового відправлення вказані документи не підтверджують направлення на адресу ОСОБА_1 копії вказаного вище подання.

У відповідності до п.7.3 Порядку № 1284/5 Мін'юст має право зупинити діяльність арбітражного керуючого, якщо актом перевірки встановлено грубі порушення в діяльності арбітражного керуючого та існує очевидна небезпека подальшого порушення арбітражним керуючим прав та інтересів боржника чи кредитора(ів), передбачених законодавством, та за умови позитивного висновку структурного підрозділу щодо відповідності акта перевірки вимогам законодавства.

Як встановлено пунктом 7.4 Порядку № 1284/5, дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого, є:

попередження;

позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення може бути прийняте Дисциплінарною комісією протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення (п.7.5 Порядку № 1284/5).

У відповідності до п.7.6 Порядку № 1284/5 під час визначення виду дисциплінарного стягнення Дисциплінарною комісією враховуються ступінь вини арбітражного керуючого, обставини вчинення порушення, тяжкість вчиненого ним проступку, а також факти притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності в минулому.

Тобто, вирішуючи питання щодо застосування дисциплінарного стягнення, Дисциплінарна комісія арбітражних керуючих зобов'язана дотримуватись принципу пропорційності між допущеними порушеннями та видом дисциплінарного стягнення (попередження чи позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого), зокрема повинен дотримуватись необхідний баланс між наслідками до яких призвели порушення та суворістю застосованого стягнення.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії подання Головного територіального управління юстиції в Сумській області від 27.09.2017 № 6944/05-03, підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності слугували не всі порушення, зазначені у довідці про результати планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого № 16 від 14.09.2017 та акті планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого № 17 від 25.09.2017, а лише повторне порушення ч. 11 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції від 30.06.1999 р., та повторне порушення п. 7 ч. 2 ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції від 23.12.2011, п. 1.4. наказу Міністерства юстиції України "Про деякі питання ведення і подання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) статистичної звітності, оперативної звітності та інформації про свою діяльність" від 18.01.2013 за №129/5 (далі по тексту - наказ № 129/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2013 №158/22690, розділ II, п. 3.1, 4.5 Порядку подання арбітражними керуючими (розпорядниками майна, керуючими санацією, ліквідаторами) обов'язкових відомостей (інформації), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18.01.2013 №130/5 (далі по тексту - Порядок № 130/5).

Разом з тим, другим відповідачем не обґрунтовано, в зв'язку з чим до відносин щодо подачі арбітражним керуючим звітів комітету кредиторів ПП "Водолій-Автотранс" про діяльність ліквідатора, фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, які мали місце починаючи з березня 2016 року, застосовувалась редакція Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 30.06.1999 р.

Слід відмітити, що станом на час виникнення спірних відносин частина 11 у статті 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відсутня (виключена згідно із Законом України від 02.10.2012 року № 5405-VІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання господарських зобов'язань"), а тому притягнення позивачки до відповідальності за порушення цієї норми не може вважатися законним та обґрунтованим.

Крім того, відповідачем не спростовано тверджень позивача про те, що звіти комітету кредиторів ПП "Водолій-Автотранс" про діяльність ліквідатора, фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також інша інформація надавались арбітражним керуючим щомісяця. Через відсутність коштів на рахунку банкрута, вказані звіти надавались представникам кредиторів особисто під підпис про отримання.

Як зазначено позивачем у поясненнях до довідки про проведення перевірки, докази отримання вказаних звітів були втрачені позивачем під час переїзду до нового офісу (а.с.49, 76).

Між тим, такі пояснення не були враховані і їм не була надана оцінка перевіряючими під час складення акту перевірки та направленні подання до Міністерства юстиції про наявність підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією ліквідатор) зобов'язаний, зокрема, надавати державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства.

Згідно з п. 1.4. наказу №129/5 арбітражний керуючий подає до Міністерства юстиції України та його територіальних органів інформацію, необхідну для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, в порядку та строки, встановлені законодавством України.

Форми подання інформації подаються арбітражними керуючими (розпорядниками майна, керуючими санацією, ліквідаторами) через он-лайн систему електронної звітності арбітражних керуючих (розділ ІІ Порядку №130/5).

Усі форми подання інформації заповнюються та подаються в обов'язковому порядку у строки, зазначені в додатку до цього Порядку, залежно від стадії провадження процедури банкрутства, вчинення процесуальних дій та виконання арбітражними керуючими інших обов'язків відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Форми подання інформації повинні містити повну та достовірну інформацію (п.3.1 Порядку № 130/5).

Форма № 2 "Повідомлення про стан провадження у справі про банкрутство юридичної особи - боржника" та форма № 3 "Повідомлення про погашення заборгованості із заробітної плати" подаються щомісяця в обов'язковому порядку з моменту призначення арбітражного керуючого. Інші форми подаються з урахуванням особливостей, встановлених цим Порядком та додатком до нього (п. 4.5 Порядку № 130/5).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, 22.09.2016 арбітражним керуючим ОСОБА_1 до Системи електронної звітності арбітражних керуючих були внесені форми звітності № 2, 3, 4 за пропущений період, вказаний в акті позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого № 19 від 23.09.2016, а саме: з жовтня 2015 по серпень 2016 року. При цьому, при реєстрації форм звітності № 2, 3, 4 арбітражним керуючим також помилково були подані форми звітності за вересень 2016 року, в той час, коли дата їх подання ще не настала.

Таким чином, фактично звіти про діяльність ліквідатора ПП "Водолій-Автотранс", фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також інша інформація, арбітражним керуючим надавались комітету кредиторів щомісяця. Так само, відомості про стан боржників ПП "Водолій-Автотранс" і ВАТ "ТП "Райагротехсервіс" (форми № 2, 3, 4) до СЕЗАК позивачем подавались вчасно або раніше. Тим більше, що будь якої невірної інформації до реєстру не внесено.

Та обставина, що позивачем подавались такі відомості раніше встановленого законом строку, не впливає на їх достовірність та не спростовує факту виконання арбітражним керуючим покладених на нього законом обов'язків. При цьому позивачкою не було пропущено строку подання таких відомостей та не допущено інших дій, які б свідчили про намагання приховати від комітету кредиторів дійсну інформацію про фінансове становище і майно боржника, використання коштів боржника тощо.

Слід відмітити, що скарг на дії арбітражного керуючого ОСОБА_1 від комітету кредиторів ПП «Водолій-Автотранс», ВАТ «ТП "Райагротехсервіс» або інших осіб до Міністерства юстиції України або його територіальних підрозділів не надходило.

Дії позивача, кваліфіковані відповідачем в акті перевірки як порушення, не завдали матеріальної шкоди боржникам або комітетам кредиторів, що підтверджується також і тим, що комісією Мін'юсту за результатами перевірки не було ініційовано питання про передачу органам внутрішніх справ документів, які б підтверджували завдання діями арбітражного керуючого матеріальної шкоди, у відповідності до п.6.14 Порядку № 1284/5.

Отже, передчасне подання звітів за формами 2, 3, 4, затвердженими Порядком № 130/5, не мало жодних негативних наслідків як для боржників ПП "Водолій-Автотранс" та ВАТ «ТП «Райагротехсервіс», так і для комітетів кредиторів цих боржників або будь-яких інших осіб.

Колегія суддів відмічає, що пунктом 7.3 Порядку № 1284/5 закріплено право Міністерства юстиції України у разі виявлення грубих порушень зупинити діяльність арбітражного керуючого. Однак, другий відповідач таким правом не скористався, що вказує на те, що допущені позивачем порушення, вказані у поданні Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 27.09.2017 р. № 6944/05-03, не були розцінені як грубі. Між тим, першим відповідачем застосовано до позивачки більш суворий вид дисциплінарного стягнення - позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

Таким чином, беручи до уваги відсутність притягнення арбітражного керуючого ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності в минулому, а також зважаючи на незначність вказаних в акті планової виїзної перевірки порушень, фактичну відсутність порушень прав та інтересів кредиторів чи боржників та відсутність негативних наслідків для них, колегія суддів вважає, що застосоване Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого є непропорційним та порушує баланс між наслідками, до яких призвели порушення, та суворістю застосованого стягнення.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Слід відмітити, що відповідачі - суб'єкти владних повноважень, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, жодним чином не обґрунтовують підстав застосування саме такого виду дисциплінарного стягнення, як позбавлення права на зайняття діяльністю арбітражного керуючого.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Дисциплінарна комісія, керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та Порядком № 1284/5, реалізувала свої дискреційні повноваження, шляхом прийняття рішення про притягнення арбітражного керуючого ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за наслідками розгляду скарги останнього.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що надання судом оцінки обґрунтованості та мотивованості такого рішення не є втручанням у здійснення дискреційних повноважень ВКДКА, оскільки суд при цьому не підміняє вказаний орган, який вже прийняв рішення.

Так, як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Відповідно до ч.2 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Стосовно судового контролю за дискреційними повноваженнями Європейський суд з прав людини виробив позицію, згідно з якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (п. 111 рішення від 31 липня 2008 року у справі "Дружстевні заложна пріа та інші проти Чеської Республіки" (CASE OF DRUЋSTEVNН ZБLOЋNA PRIA AND OTHERS v. THE CZECH REPUBLIC); п. 157 рішення від 21 липня 2011 року у справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" (CASE OF SIGMA RADIO TELEVISION LTD. v. CYPRUS); п. 44 рішення від 22 листопада 1995 року у справі "Брайєн проти Об'єднаного Королівства" (CASE OF BRYAN v. THE UNITED KINGDOM); п. 156-157, 159 рішення від 21 липня 2011 року у справі "Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру" (CASE OF SIGMA RADIO TELEVISION LTD. v.CYPRUS); п. 4 рішення Європейської комісії з прав людини щодо прийнятності від 8 березня 1994 року у справі "ISKCON та 8 інших проти Об'єднаного Королівства" (ISKCON and 8 Others against the United Kingdom); п. 47-56рішення від 2 грудня 2010 року у справі "Путтер проти Болгарії" (CASE OF PUTTER v. BULGARIA).

У рішенні від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Тобто, з метою дотримання принципу верховенства права суб'єкти владних повноважень, у тому числі колегіальні, приймаючи рішення владно-управлінського характеру, мають належним чином його мотивувати. Мотивація прийняття рішення суб'єктом при здійсненні ним владних управлінських функцій має оцінюватися судом при здійсненні контролю за виконанням судових рішень.

Колегія суддів відхиляє посилання другого відповідача на те, що пунктом 7.1 Порядку № 1284/5 не заборонено застосування дисциплінарної відповідальності до тих арбітражних керуючих, які раніше до дисциплінарної відповідальності не притягувались, та на те, що дисциплінарне стягнення накладено на ОСОБА_1 в межах санкції, встановленої пунктом 7.4 Порядку № 1284/5, оскільки цими нормами не передбачено, що до арбітражного керуючого, яким допущено повторне протягом року порушення, повинно бути накладено саме таке дисциплінарне стягнення, як позбавлення права займатися відповідною діяльністю.

При цьому, як зазначалось вище, пункт 7.6 Порядку № 1284/5 зобов'язує Дисциплінарну комісію при визначенні виду дисциплінарного стягнення враховувати ступінь вини арбітражного керуючого, обставини вчинення порушення, тяжкість вчиненого ним проступку, а також факти притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності в минулому.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що відповідачами не доведено належними та допустимими доказами правомірності прийнятого рішення про притягнення арбітражного керуючого ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї найбільш суворого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття діяльністю арбітражного керуючого безстроково.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачі по справі при винесенні рішення про притягнення арбітражного керуючого ОСОБА_1 у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), та при прийнятті відповідного наказу від №3934/5 від 11.12.2017, яким анульовано свідоцтво ОСОБА_1 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, діяли необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мали значення для прийняття такого рішення, а також без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи (в даному випадку, позивача) і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з використанням повноважень не з тією метою, з якою вони надані.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що вищезазначені рішення та наказ відповідача у спірних відносинах не можуть бути визнані правомірними, оскільки не відповідають вимогам ч.2 ст.2 КАС України, та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.01.2018 по справі № 818/1874/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, встановлених ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т.С. ПерцоваСудді О.І. Сіренко С.П. Жигилій Повний текст постанови складено та підписано 15.05.2018.