Постанова № 73967610, 10.05.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 р. м. ХарківСправа № 611/1137/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Русанової В.Б.

суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Олійник А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 06.03.2018 року, (суддя Коптєв Ю.А., повний текст складено 16.03.2018 року) по справі № 611/1137/17

за позовом ОСОБА_1

до Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області

про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати пенсії та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом, в якому з просила:

- визнати протиправною бездіяльність Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (далі - відповідач) щодо невиплати їй пенсії;

- зобов'язати відповідача поновити нарахування і виплату пенсії за віком та сплатити виниклу заборгованість за період, починаючи з березня 2016 року на рахунок НОМЕР_1, відкритий у філії Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк»;

- стягнути з відповідача компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати з 01 березня 2016 року по день стягнення компенсації.

Рішенням Барвінківського районного суду Харківської області від 06.03.2018 року частково задоволено позов.

Визнано протиправною бездіяльність Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2016 року.

Зобов'язано Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України поновити нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 01 березня 2016 року.

Стягнуто з Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 640 гривень.

Допущено рішення суду до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

В іншій частині у задоволенні позову - відмовлено.

ОСОБА_1, не погодившись з судовим рішенням в частині відмови у задоволенні позову, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду і прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що нарахування та виплата відповідного доходу відбулось із призначенням пенсії за віком, несвоєчасна виплата зазначених сум сталась у зв'язку з неправомірними діями пенсійного органу, тому вона має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.

В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином. Позивач в апеляційній скарзі, а відповідач в заяві до апеляційного суду, просили розглядати справу за їх відстуності.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, перебуває на обліку Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області та з 2014 року отримує пенсію за віком.

З 01 березня 2016 року позивачу припинено виплату пенсії.

Позивач, вважаючи бездіяльність відповідача щодо невиплати їй пенсії з 01.03.2016 року протиправною та такою, що порушує її конституційні права, звернулася до суду за захистом своїх прав.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що припинення відповідачем з березня 2016 року виплати позивачу раніше призначеної пенсії за віком без відповідного рішення є протиправною, а тому зобов'язав нарахувати та поновити виплату пенсії позивачу.

В цій частині судове рішення суду першої інстанції сторонами в апеляційному порядку не оскаржується.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для виплати грошової компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, оскільки суми доходу не були нараховані.

Колегія суддів погоджується з висновком суду з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України рішення суду першої інстанції переглядається в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 вказаного Закону зазначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Статтею 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Пунктом 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. №159 (далі - Порядок), № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Згідно з п. 3 Порядку № 195, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:

- пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат);

- соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);

- стипендії;

- заробітна плата (грошове забезпечення).

Відповідно до п. 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

З системного аналізу вищезазначених норм права, встановлено, що компенсації підлягають нараховані грошові доходи, зазначені у п. 3 Порядку, разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, у разі затримки їх виплати на один і більше календарних місяців.

Таким чином, компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію позивач набуває в момент отримання доходу.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що позивач просить нарахувати компенсацію на ще не виплачені суми пенсії, що не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", за порушення строків виплати яких сплачується компенсація.

З огляду на вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову щодо стягнення з відповідача компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати з 01 березня 2016 року по день стягнення компенсації.

Стосовно доводів апелянта про не зазначення судом першої інстанції в судовому рішення рахунку НОМЕР_1, відкритого у філії Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк», на який необхідно нарахувати і виплатити пенсію за віком ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.4 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. № 1596 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 р. № 662) виплата пенсій та грошової допомоги відповідно до цього Порядку здійснюється за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувачів в населених пунктах у межах України, в яких функціонують вибрані одержувачами уповноважені банки, їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо) (далі - установи уповноважених банків).

Відповідно до п.п.10,11 Порядку заява про виплату пенсії або грошової допомоги подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду чи органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України або приймається органом Пенсійного фонду чи органом соціального захисту населення від установи уповноваженого банку.

Одержувачі, крім внутрішньо переміщених осіб, можуть у будь-який час змінити уповноважений банк, подавши заяву до відповідного уповноваженого банку згідно з пунктом 10 цього Порядку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в 2017р. подавала заяву до відповідача в якій просила належні їй суми пенсії перераховувати на картковий рахунок НОМЕР_1, відкритого у філії Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк», а отже відповідач проводить перерахування уповноваженим банкам коштів, необхідних для виплати пенсій через поточні рахунки одержувача.

Не зазначення судом першої інстанції конкретного розрахункового рахунку, на який підлягає виплата поновленої пенсії позивача, не є порушенням вимог законодавства, оскільки у процесі виконання судового рішення пенсійний орган проводить виплату нарахованої пенсії у спосіб, зазначений пенсіонером, зокрема на зазначений ним в заяві, поданій до пенсійного органу, розрахунковий рахунок.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 06.03.2018 по справі № 611/1137/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. РусановаСудді О.В. Присяжнюк Л.В. Курило Повний текст постанови складено 14.05.2018 року.