Ухвала суду № 73966999, 15.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/1059/17

УХВАЛА

15 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Степанюка А.Г., суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної фіскальної служби України на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства доходів і зборів України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2017 року ОСОБА_2 (далі - Позивач, ОСОБА_2.) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства доходів і зборів України (далі - Відповідач, Міндоходів України) про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку із затримкою видачі трудової книжки з 19.01.2017 року по 16.02.2017 року в сумі 6 777,12 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06.12.2017 року позов задоволено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2018 року апеляційну скаргу ДФС України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06.12.2017 року повернуто.

У березні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Київського окружного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з Міндоходів України витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 2 240,00 грн.

Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 року заяву ОСОБА_2 задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та постановити нове, яким відмовити у позові повністю.

Перевіривши матеріали справи та апеляційної скарги, суд приходить до висновку про необхідність повернення останньої з огляду на таке.

Згідно ч. 3 ст. 55 КАС України юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Зі змісту ч. ч. 3, 6, 8 ст. 59 КАС України вбачається, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. При цьому оригінал такої довіреності, її копія, засвідчена суддею, або її копія, засвідчена у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи. У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, остання підписана О.І. Діановим, який визначає себе як представник ДФС України та зазначає, що довіреність про його повноваження як представника міститься у матеріалах справи.

Водночас, зі змісту копії довіреності ДФС України від 14.03.2017 року №99-99-10-17/122, якою уповноважено ОСОБА_3 представляти інтереси Відповідача, вбачається, що остання видана без права передоручення іншій особі і дійсна протягом одного року (а.с. 115). Разом з тим, апеляційна скарга підписана ОСОБА_3 від імені ДФС України 27.04.2018 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 248 Цивільного кодексу України представництво за довіреністю припиняється у разі закінчення строку довіреності.

За таких обставин, на момент підписання та подання апеляційної скарги річний строк дії виданої ОСОБА_3 Державною фіскальною службою України довіреності від 14.03.2017 року №99-99-10-17/122 закінчився, що, у свою чергу, свідчить про відсутність в останнього повноважень на вчинення відповідних процесуальних дій, зокрема, щодо підписання апеляційної скарги на оскаржуване додаткове рішення. Іншого документу, що підтверджував би існування у ОСОБА_3 відповідних повноважень, останнім суду не надано.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне повернути Апелянту апеляційну скаргу та додану до неї матеріали.

Керуючись ст.ст. 248, 298, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства доходів і зборів України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко