Постанова № 73963758, 14.05.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2018 року справа №805/4460/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Компанієць І.Д., Казначеєва Е.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Донецької митниці Державної фіскальної служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 р. (повний текст рішення виготовлений 28 лютого 2018 року у м. Слов'янськ Донецької області) у справі № 805/4460/17-а (головуючий І інстанції суддя Зінченко О.В.) за позовом ОСОБА_2 до Донецької митниці Державної фіскальної служби України про визнання незаконними дії, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач), в якому просив: визнати незаконними дії відповідача у відмові видати довідку про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII в редакції, чинній на день призначення пенсії, з урахуванням постанови КМУ від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», із зазначенням всіх складових заробітної плати державного службовця за відповідною посадою, на який він працював та зобов'язати відповідача видати цю довідку (а.с. 3-7).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано незаконними дії Донецької митниці Державної фіскальної служби України у відмові видати ОСОБА_2 довідку про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723 -ХІІ в редакції, чинній на день призначення пенсії, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів», із зазначенням всіх складових заробітної плати державного службовця за відповідною посадою, на якій працював ОСОБА_2.

Зобов'язано Донецьку митницю Державної фіскальної служби України видати ОСОБА_2 довідку про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723 -ХІІ в редакції, чинній на день призначення пенсії, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів», із зазначенням всіх складових заробітної плати державного службовця за відповідною посадою, на якій працював ОСОБА_2 (а.с. 78-81).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги, вказує на те, що на час звернення позивача до Донецької митниці Державної фіскальної служби України вже не діяла норма ст. 37-1 Закону № 3723-XII, якою було врегульовано порядок та умови перерахунку пенсії державних службовців. При цьому, Законом № 889, який набув чинності з 1 травня 2016 року взагалі не передбачено перерахунок пенсії державного службовця у зв'язку із підвищенням окладів.

Зазначає, що постановою правління Пенсійного фонду України від 04 липня 2016 року № 15-2 фактично скасовано Форму довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію. Постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 року № 1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям» визнано такою, що втратила чинність постанову правління Пенсійного фонду України від 04 липня 2016 року № 15-2. Згідно вказаної постанови Форми довідок для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям також не передбачено.

08 травня 2018 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу Донецької митниці Державної фіскальної служби України, в якому позивач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, встановив наступне.

ОСОБА_2 працював в Східній митниці (правонаступником якої на час розгляду справи є Донецька митниця ДФС) на посаді головного інспектора митного поста «Краматорськ» Східної митниці. Згідно наказу Східної митниці від 10 жовтня 2012 року № 1042-к його з 11 жовтня 2012 року звільнено з посади відповідно до статті 38 Кодексу законів про працю України у зв'язку із набуттям другої групи інвалідності та виходом на пенсію по інвалідності.

Позивач 17 жовтня 2017 року звернувся до Державної фіскальної служби України з заявою про отримання довідки встановленої форми про розмір заробітної плати, виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії, відповідно до частини 2 статті 37-1 зі змінами внесеними Законом України № 432-VІ, виходячи із наказів № 256 -к від 22 червня 2016 року Донецької митниці ДФС «Про умови оплати праці працівників Донецької митниці ДФС» та № 130 від 24 лютого 2017 року «Про внесення змін до наказу ДФС від 25 січня 2017 року № 34» (а.с. 8).

За результатами розгляду звернення позивача Донецькою митницею ДФС надана відповідь листом від 10 листопада 2017 року за № 7249/19/105-70-05, якою ОСОБА_2 відмовлено у видачі довідки про заробітну плату, яка подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, у зв'язку з тим, що з 01 грудня 2015 року підстави для проведення перерахунку пенсій, видачі довідок про складові заробітної плати та довідок про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, форми яких затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 04 вересня 2013 року за №15-1, відсутні (а.с. 9-10).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на час виходу позивача на пенсію національне законодавство передбачало його право на перерахунок пенсії, який збільшує розмір його пенсії у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям на відповідній посаді, з якої позивачу призначена пенсія. Зміни у законодавстві, згідно яких окремі положення втратили чинність, не позбавляють права позивача на отримання відповідної довідки про заробітну плату та не дають відповідачу законні підстави для відмови у видачі такої довідки.

Спірним питанням є наявність чи відсутність правових підстав у відповідача для видачі довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям.

При вирішенні справи суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до статті 37-1 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу" (далі - Закон № 3723-ХІІ; в редакції, чинній до 1 січня 2015 року) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Таким чином, зазначеною нормою права було визначено таку підставу (умову) для перерахунку раніше призначених пенсій як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.

Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (який набрав чинності з 1 січня 2015 року) статтю 37-1 Закону № 3723-ХІІ викладено у новій редакції, за якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Тому, починаючи з 1 січня 2015 року змінилося правове регулювання перерахунку пенсій колишніх державних службовців. Така підстава (умова) для перерахунку раніше призначених пенсій як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відсутня в новій редакції статті 37-1 Закону України "Про державну службу", а визначення умов перерахунку раніше призначених пенсій делеговано Кабінету Міністрів України.

Згідно п. 5 Порядку обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії державного службовця затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 (в редакції до 01.12.2015 року) перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.

Форму довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію, була затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 4 вересня 2013 року № 15-1 "Про виконання рішень Окружного адміністративного суду міста Києва у справах № 2а-8893/12/2670, № 2а-4753/09/2670".

Тобто, положення п.5 постанови №ь 865 (в редакції до 1 грудня 2015 року) передбачали форму довідки про заробітну плату як для призначення пенсії так і для перерахунку пенсії державного службовця.

Проте постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» до постанови № 865 внесено зміни, які застосовуються з 1 грудня 2015 року, а саме: виключено п.4, а п.5 викладено в новій редакції: «Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики».

Відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 4 липня 2016 року № 15-2 "Про внесення змін до постанови правління Пенсійного фонду України від 4 вересня 2013 року № 15-1" форму довідки для перерахунку пенсії було виключено. Постанова правління Пенсійного фонду України від 4 липня 2016 року № 15-2 набрала чинності 2 вересня 2016 року (з 1 січня 2017 року вже втратила чинність на підставі постанови правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 року № 1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», якою затверджені форми довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії).

Таким чином, на момент звернення позивача до відповідача (17 жовтня 2017 року), видача довідок для перерахунку пенсії не передбачалася, державні органи за останнім місцем роботи уповноважені видавати довідку лише для призначення пенсії, а не для її перерахунку.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти на підставі, в межах повноважень і в спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Тож з огляду на те, що форму довідки для перерахунку пенсії було затверджено підзаконним нормативно-правовим актом на виконання передусім вимог Закону № 3723-ХІІ, який передбачав право на такий перерахунок, то відсутність при зверненні позивача затвердженої форми довідки для перерахунку пенсії, як документа, за відсутності законних підстав для такого перерахунку, є достатньою підставою для не оформлення такої довідки.

Посилання позивача на порушення норм Конституції України у зв'язку зі зміною правого регулювання спірних правовідносин є безпідставними, адже Закон № 76-VIII, яким, зокрема, статтю 37-1 Закону № 3723-ХІІ викладено у новій редакції, не визнаний неконституційним Конституційним Судом України, який до того ж у Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Посилання позивача та суду першої інстанції на практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення «Федоренко проти України» від 01.06.2006 року, «Рисовський проти України» від 20.10.2011, «Будченко проти України» від 24.04.2014 року є безпідставними, оскільки вказані судові рішення стосуються правовідносин, що виникли внаслідок невиконання рішення суду; невиконання зобов'язань за договором; невиконання Державою законодавчих положень через відсутність механізму їх реалізації. Однак, у даній адміністративній справі спір зумовлений відсутністю законодавчих положень, які б передбачали наявність правових підстав у відповідача для видачі довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям.

Також безпідставним є посилання на практику Європейського суду з прав людини в рішенні від 26.06.2014р. у справі "Суханов та Ільченко проти України", в якому суд констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. у зв'язку із невиплатою доплат до пенсії заявникам згідно з положеннями Закону України "Про соціальний захист дітей війни", що також були передбачені чинним на той час законодавством.

В свою чергу в рішенні Європейського суду з прав людини від 03.06.2014 р. у справі «Великода проти України», Суд прийшов до висновку що зменшення розміру пенсійного забезпечення не є порушенням права власності у розумінні Протоколу № 1, оскільки таке зменшення відбувається шляхом внесення законодавчих змін до акта, яким встановлено таке право власності. Суд зауважив, що першою і найважливішою вимогою статті 1 Протоколу №1 є те, що будь-яке втручання з боку державних органів в мирне володіння майном повинно бути законним і що воно повинне переслідувати законну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, необхідно знайти справедливий баланс до вимог загальних інтересів спільноти та вимог захисту основних прав особистості. Необхідний баланс не буде знайдений, якщо особі або особам доводиться нести індивідуальний і надмірний тягар. Зменшення розміру пенсії могло бути обумовлено міркуваннями економічної політики та фінансових труднощів, з якими зіткнулася Україна.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. І в даній справі відповідач довів, що діяв відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, але судове рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, тому є підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 313, 315, п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2018 р. у справі № 805/4460/17-а - скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Донецької митниці ДФС про визнання незаконними дії, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Повне судове рішення складено 14 травня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді І.Д. Компанієць

Е.Г. Казначеєв