Постанова № 73963571, 14.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/4490/17 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.,

Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Прудиус І.С.

розглянувши у судовому засіданні у місті Києві, у порядку ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2018 року (повний текст виготовлено 16 березня 2018 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Київської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2017 року позивач, ОСОБА_3, звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просив:

визнати протиправною бездіяльність щодо не винесення рішення за клопотанням позивача в порядку ст. 118 Земельного кодексу України про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з цільовим призначенням під будівництво житлового будинку;

визнати протиправною бездіяльність щодо не надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

зобов'язати винести на розгляд сесії Київської міської ради клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з цільовим призначенням під будівництво житлового будинку.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно встановлено обставини справи. Зокрема, позивач посилається на те, що відповідачем порушено місячний термін розгляду клопотання та фактично відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів на місці ухвалила проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, ОСОБА_3 звернувся до Київської міської ради з клопотанням в порядку ст. 118 Земельного кодексу України, про надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під будівництво житлового будинку, яка розташована на перетині вулиць Сумської та Амурської у Голосіївському районі міста Києва.

Листом від 15 березня 2017 року №057021-08/Б-1432-2853 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) повідомив позивача, що площа земельної ділянки зазначеної на графічних матеріалах перевищує норму безоплатної передачі громадянам у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд. Зазначено, що земельна ділянка на перетині вулиць Сумської та Амурської у Голосіївському районі міста Києва відповідно до рішення Київської міської ради від 13 листопада 2013 року №648/10136 включена до переліку для опрацювання можливості її продажу (або права оренди) на земельних торгах.

Вважаючи, що його права та законні інтереси порушено, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Київської міської ради.

Суд першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовив та зазначив, що суб'єктом подання проектів рішень для винесення на сесії Київради з питань надання дозволу (відмови у наданні) на розробку проектів землеустрою є Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), а відмова Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) позивачем не оскаржується.

Даючи правову оцінку викладеним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, розгляд клопотання позивача про виділення в порядку безоплатної приватизації земельної ділянки є виключною компетенцією Київської міської ради (КМДА).

Проте, відповідно до п.1.1 Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2002 року №182/342, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та згідно з законодавством забезпечує виконання повноважень Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у сфері земельних відносин, є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації), безпосередньо підпорядковується Київському міському голові, а з питань управління землями державної власності, розпорядження якими здійснює виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) - виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації).

Згідно з п. 3.11 Положення, департамент розробляє в установленому порядку проекти рішень Київської міської ради, готує та подає розпорядження Київського міського голови, розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також подає свої висновки з питань, в тому числі, розпорядження землями в межах міста Києва, передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб.

Таким чином, розгляду відповідного клопотання на сесії ради передують такі етапи: 1) подання Департаментом висновку щодо розпорядження землями; 2) підготовка Департаментом проекту рішення Київської міської ради; 3) внесення такого проекту рішення Київським міським головою на розгляд ради.

Так, Листом від 15 березня 2017 року №057021-08/Б-1432-2853 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) повідомив позивача, що площа земельної ділянки зазначеної на графічних матеріалах перевищує норму безоплатної передачі громадянам у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд. Зазначено, що земельна ділянка на перетині вулиць Сумської та Амурської у Голосіївському районі міста Києва відповідно до рішення Київської міської ради від 13 листопада 2013 року №648/10136 включена до переліку для опрацювання можливості її продажу (або права оренди) на земельних торгах.

Позивач у даному адміністративному позові заявив вимоги про: визнання протиправною бездіяльності щодо не винесення рішення за клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою; визнання протиправною бездіяльності щодо не надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; зобов'язання винести на розгляд сесії Київської міської ради клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Натомість, відповідачем у даній справі позивач визначив Київську міську раду.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що належним способом захисту прав позивача є оскарження відмови Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою та зобов'язання підготувати відповідний проект рішення Київської міської ради.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Так, суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості замінити неналежного відповідача у даній справі.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 до Київської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.

Згідно з положеннями ст.. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ст.. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а обставини справи повністю відповідають висновкам суду.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2018 року - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст.. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст виготовлено 14.05.2018

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

А.Ю. Кучма