Постанова № 73963562, 08.05.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2018 року м. ОдесаСправа № 923/953/17Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Принцевської Н.М.,

Суддів: Діброви Г.І., Філінюка І.Г.;

(Одеський апеляційний господарський суд, м.Одеса, проспект Шевченка, 29)

Секретар судового засідання: Бендерук Є.О.;

За участі представників сторін:

Від ТОВ "Дунапак Таврія" - ОСОБА_1, ордер ХС №041487, від 01.01.18;

від ТОВ "Торгівельна компанія "Сінтекс ЛТД" - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Дунапак Таврія”, Херсонська область

на рішення Господарського суду Херсонської області від 13.02.2018 року

у справі №923/953/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Дунапак Таврія”, Херсонська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сінтекс”, ЛТД”, м.Херсон

про стягнення 188040,08 грн., -

(суддя першої інстанції: Немченко Л.М., дата та місце ухвалення рішення: 13.02.2018, Господарський суд Херсонської області, м.Херсон, вул. Театральна, 18)

ВСТАНОВИВ:

06.10.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «Дунапак Таврія» (далі – ТОВ «Дунапак Таврія») звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія «Сінтекс, «ЛТД» (далі – ТОВ «Сінтекс, ЛТД») про стягнення 188040,08 грн.

В позовній заяві ТОВ «Дунапак Таврія» зазначило, що у відповідності до умов укладеного між сторонами Договору поставки, а також враховуючи неналежне виконання умов цього Договору ТОВ «Сінтекс, ЛТД», станом на 21.09.2017 за відповідачем обліковується заборгованість за поставлений товар в сумі 172300,00 грн.

Крім того, позивач, посилаючись на приписи ст. ст. 230, 231, 625 Цивільного кодексу України, просив суд першої інстанції стягнути пеню за порушення термінів оплати за поставлений товар в сумі 13905,93 грн., 3% річних за час прострочення сплати вартості поставленого товару в сумі 1668,71 грн., інфляційні нарахування в сумі 165,44 грн.

В ході розгляду справи судом першої інстанції, позивач зменшив позовні вимоги з урахуванням часткової оплати 04.10.2017 відповідачем боргу на суму 4000 грн. та у заяві від 21.11.2017 просив стягнути заборгованість за поставлений товар у сумі 168 300 грн., пеню за порушення термінів оплати за поставлений товар - 13905 грн. 93 коп.; 3% річних - 1 668 грн. 71 коп.; інфляційних нарахувань - 165 грн. 44 коп.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 13.02.2018 (суддя – Немченко Л.М.) в задоволенні позовних вимог ТОВ «Дунапак Таврія» до ТОВ ТК «Сінтекс, «ЛТД» про стягнення 188040,08 грн. відмовлено.

Суд першої інстанції, проаналізувавши норми чинного законодавства України, дійшов висновку, що видаткова накладна №4983 від 17.06.2017, на якій відсутній підпис отримувача продукції за відсутності довіреності, не може бути належним доказом поставки продукції.

Місцевий господарський суд зазначив, що встановлені факти щодо неукладеності правочину стосовно поставки 11 тис. шт. г/лотків, відсутність належно оформлених первинних документів (зокрема, довіреності) не підтверджують факту отримання відповідачем продукції, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Дунапак Таврія» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Херсонської області від 13.02.2018 по справі – скасувати, та прийняти нове – про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Заявник апеляційної скарги вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права.

Апелянт зазначає, що він виконав свій обов’язок по поставці та передачі у власність відповідача товару у повному обсязі, що підтверджується видатковою накладною №4983 від 17.06.2017, товаро-транспортною накладною №4983 від 17.06.2017, видатковою накладною №5032 від 19.06.2017 та товаро-транспортною накладною №5032 від 19.06.2017, однак ТОВ «Сінтекс, ЛТД» в порушення умов Договору поставки не оплатив своєчасно та у повному обсязі вартість отриманої продукції.

Посилаючись на умови Договору поставки, укладеного між сторонами по справі, апелянт зазначив, що сторонами було узгоджено кількість та вартість виготовленої продукції та місце її доставки, але зазначені обставини не були враховані Господарським судом Херсонської області під час розгляду справи та винесенні рішення.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.04.2018 відкрито апеляційне провадження по справі 923/953/17 за апеляційною скаргою ТОВ «Дунапак Таврія» на рішення Господарського суду Херсонської області від 13.02.2018.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17.04.2018 апеляційну скаргу ТОВ «Дунапак Таврія» на рішення Господарського суду Херсонської області від 13.02.2018 призначено до розгляду в судовому засіданні на 08.05.2018.

Відповідач не скористався своїм правом згідно ч.1 ст.263 Господарського процесуального кодексу України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно з ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

08.05.2018 до Одеського апеляційного господарського суду від ТОВ «Сінтекс, ЛТД» надійшло клопотання про відкладення судового засідання по справі №923/953/17, у зв’язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника до суду апеляційної інстанції через зайнятість у іншому судовому процесі.

Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія відхилила клопотання про відкладення розгляду справи та визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу ТОВ «Сінтекс, «ЛТД» в даному судовому засіданні.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється сторонами, 29 серпня 2016 року між ТОВ «Дунапак Таврія» (Постачальник) та ТОВ «Сінтекс, ЛТД» (Покупець) був укладений Договір поставки №ТА001321-16. (а.с. 13-15)

Відповідно до п. 1.1. Договору поставки Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупця гофрокартонну продукцію (Товар), а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити Товар на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 1.4 Договору передбачено, що постачальник зобов’язується поставляти товар окремими партіями, оформленими видатковими накладними, а покупець зобов’язаний приймати та оплачувати такий товар. Під партією товару вважається кількість товару, відвантажена в один транспортний засіб. Обсяг партії визначається у видатковій накладній.

п.1.5 Договору поставки, товар виготовляється тільки після надання покупцем Заявок - Замовлень та погодження Листів узгоджень. За додатком № 1 від 08.06.2017 сторони погоджували порядок поставки товару та післяоплату 100% протягом 7 календарних днів з моменту оплати товару.

Відповідно до п. 2.1 Договору, ціни на товар вказуються в Специфікаціях, які є невід’ємною частиною даного Договору, а також у рахунках-фактурах, видаткових накладних постачальника. У ціну товару входить вартість упаковки та маркування.

Пунктом 3.1 Договору унормовано, що датою отримання товару є дата підписання товаротранспортної накладної та/або видаткової накладної покупцем (уповноваженою особою покупця) або дата доставки товару силами постачальника.

Розділом 6 Договору передбачено «Умови, терміни поставки та передачі товару».

Зокрема, пунктом 6.1 передбачено, що постачальник зобов’язаний передати покупцю на кожну окрему партію товару наступні документи в оригіналах: рахунок-фактуру, видаткову накладну (2 примірники), товарно-транпортну накладну, сертифікат якості (за вимогою).

Відповідно до п.6.2 покупець зобов’язаний прийняти товар в день (дату), що погоджений сторонами в заявці-замовленні. Погоджена дата поставки – це бажана дата постачання, вказана в заявці-замовленні покупця і погоджена постачальником, погоджене місце постачання – це місце постачання, вказане у Специфікації.

Пунктом 6.4 Договору передбачено, приймання-передачу товару згідно кількості та якості/комплектності здійснюється на місці постачання та оформлюється шляхом підписання видаткових накладних в двох оригінальних примірниках. Один примірник такої накладної протягом 10 робочих днів повертається Покупцем Постачальнику разом із оформленою довіреністю.

В п.6.5 договору сторони погодили, що довіреність може не видаватись, якщо Покупець надав Постачальнику Повідомлення, що містить перелік осіб, які уповноважені приймати Товар і засвідчують своїм підписом прийняття товару на накладних, зазначення їх посад, взірці їх підпису, взірець печатки, якою матеріально-відповідальна особа, що приймає товар, посвідчує свій підпис про прийняття товару на накладних. Таке повідомлення є обов'язковим додатком до договору.

Пунктом 11.4 сторони погодили, що документи (лист узгодження, специфікації, рахунки-фактури, накладні тощо), передані шляхом факсимільного або електронного зв’язку однією із сторін іншій стороні, мають юридичну силу нарівні з оригіналами до моменту надання оригіналів документів. Сторони зобов’язуються здійснити обмін оригіналами документів протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту оформлення таких документів.

Позивач зазначає, що він свій обов'язок по поставці та передачі у власність покупця (Відповідача) Товару виконав в повному обсязі, що підтверджується: видатковою накладною №4983 від 17.06.2017, товарно-транспортною накладною №4983 від 17.06.2017 відповідно до якої поставлено і передано товар на суму 168 300,00 гривень; видатковою накладною №5032 від 19.06.2017, товарно-транспортною накладною №5032 від 19.06.2017 відповідно до якої поставлено і передано товар на суму 165 769,96 гривень;

Загальна вартість поставленого товару, за його даними, складає 334 069,96 гривень.

08.06.2017 між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору поставки, відповідно до якої змінено пункт 3.2. Договору поставки, щодо порядку сплати вартості придбаного товару. (а.с.16)

Порядок сплати вартості придбаного Товару врегульовано розділом №3 «Умови розрахунків» Договору поставки. Так пунктом 3.2. Договору поставки (з урахуванням змін внесених додатковою угодою №1 від 08.06.2017) встановлено, що Покупець зобов'язаний здійснити післяплату у розмірі 100% від погодженої вартості даної партії товару протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання Товару шляхом перерахування коштів у гривнях на розрахунковий рахунок «Постачальника».

Відповідно до п. 3.2. Договору поставки відповідач зобов'язаний здійснити післяплату у розмірі 100% від погодженої вартості даної партії товару протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання Товару, а саме: за видатковою накладною №4983 від 17.06.2017 в строк до 26.06.2017; за видатковою накладною №5032 від 19.06.2017 в строк до 26.06.2017.

Відповідач в письмових поясненнях по суті спору, які наявні в матеріалах справи, зазначив що продукція за видатковою накладною №5032 від 19.06.2017 на суму 165769,96 грн. була ним отримана і за неї він розрахувався в повному обсязі.

Проте, ТОВ «Сінтекс, ЛТД» не визнає факту отримання продукції за накладною №4983 від 17.06.2017, що і стало підставою для звернення ТОВ «Дунапак Таврія» до Господарського суду Херсонської області з відповідною позовною заявою.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Пунктом 1 ст.202 Цивільного Кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Враховуючи умови договору №ТА001321-16, суд апеляційної інстанції вважає, що даний договір за своєю природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст.193 ГК України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що видаткова накладна №4983 від 17.06.2017, на якій відсутній підпис отримувача продукції не може бути належним доказом поставки продукції.

Крім того, як зазначалося раніше, п.6.4 Договору передбачено, що приймання-передачу товару згідно кількості та якості/комплектності здійснюється на місці постачання та оформлюється шляхом підписання видаткових накладних в двох оригінальних примірниках. Один примірник такої накладної протягом 10 робочих днів повертається Покупцем Постачальнику разом із оформленою довіреністю.

За умовами п.6.5 договору сторони погодили, що довіреність може не видаватись, якщо Покупець надав Постачальнику Повідомлення, що містить перелік осіб, які уповноважені приймати Товар і засвідчують своїм підписом прийняття товару на накладних, зазначення їх посад, взірці їх підпису, взірець печатки, якою матеріально-відповідальна особа, що приймає товар, посвідчує свій підпис про прийняття товару на накладних. Таке повідомлення є обов'язковим додатком до договору.

Відповідно до п.8 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів від 16.05.96 №99, довіреність видається на строк не більше 10 днів і є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначений перелік та кількість цінностей.

Таким чином, враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження того, що ТОВ «Сінтекс, ЛТД» направляв ТОВ «Дунайпак Таврія» повідомлення про осіб, які він уповноважив приймати продукцію без видачі відповідної довіреності, а також відсутність самої довіреності на отримання товару та підпису уповноваженої особи у видатковій накладній №4983 від 17.06.2017, колегією суддів відхиляються посилання апелянта щодо поставки ним та отримання покупцем поставленого товару на суму 168300,00 грн.

Також, як вбачається з п.1.5 Договору поставки, товар виготовляється тільки після надання покупцем Заявок - Замовлень та погодження Листів узгоджень. За додатком №1 від 08.06.2017 сторони погодили порядок поставки товару та післяоплату 100% протягом 7 календарних днів з моменту оплати товару.

В матеріалах справи наявна переписка сторін в електронному вигляді про підтвердження замовлення на виготовлення партії г/лотків овощних.

Із зазначеної переписки вбачається, що сторони погодили дві комерційні пропозиції №60384 та №60383, за якими підлягають виготовленню та поставці дві партії продукції по 11 тис. грн.

Пунктом 11.4 Договору поставки сторони узгодили порядок обміну документами, а саме: сторони погодили, що документи (Лист узгодження, Специфікації, рахунки-Фактури, окладні, тощо), передані шляхом факсимільного або електронного зв'язку однією із сторін іншій стороні, мають юридичну силу нарівні з оригіналами до моменту надання оригіналів документів сторони зобов'язуються здійснити обмін оригіналами документів протягом десяти робочих днів з моменту оформлення таких документів.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 267 Господарського кодексу України унормовано, що строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Разом з тим, як вбачається із погоджених комерційних пропозицій, надісланих електронною поштою (Заявок-Замовлень), сторони не погодили дати поставки товару.

Відповідно до норм ст.ст. 180, 181 Господарського кодексу України у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним.

У договорі поставки №ТА001321-16 сторони погодили за п.6.2, що строки поставки мають погоджуватися у Заявці-Замовленні.

Враховуючи вищевикладене, договір поставки слід вважати укладеним, проте, правочини щодо поставки 11 тис. шт. г/лотків, які вказані у комерційних пропозиціях №60384 та №60383 є неукладеними, оскільки в них відсутні погодження строків проведення поставки.

Таким чином, враховуючи в даному випадку сукупність встановлених вище фактів, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки №ТА001321-16 судовою колегією визнаються необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат, судова колегія вважає, що позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню, оскільки за своєю правовою природою є похідними від основної позовної вимоги.

З огляду на зазначене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Дунапак Таврія» до ТОВ «Сінтекс, ЛТД» про заборгованості за поставлений товар та штрафних санкцій.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

За таких обставин, апеляційна скарга ТОВ «Дунапак Таврія» задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Херсонської області від 13.02.2018 року по справі №923/953/17 залишається без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 -284 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Дунапак Таврія” рішення Господарського суду Херсонської області від 13.02.2018 року по справі №923/953/17 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 13.02.2018 року по справі №923/953/17 залишити без змін.

Повернути матеріали справи №923/953/17 до Господарського суду Херсонської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 14.05.2018 року.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

ОСОБА_2