Ухвала суду № 73963519, 14.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/5594/17

УХВАЛА

14 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі головуючого судді - Мєзєнцева Є.І., суддів Файдюка В.В., Чаку Є.В., перевіривши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

На вказане рішення суду відповідачем подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків - 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Підставою для залишення апеляційної скарги без руху послугувало те, що апелянтом не було надано документу про сплату судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір» у розмірі 5100,45 грн. Вказану ухвалу суду отримано апелянтом 27 квітня 2018 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення .

07 травня 2018 року до Київського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання, в якому Державна податкова інспекція у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, посилаючись на особливості правового регулювання порядку використання коштів бюджетною установою, просить суд відстрочити сплату судового зору.

Проте, суд наголошує, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати. Зазначена позиція підтримується Вищим адміністративним судом України у постанові Пленуму від 23 січня 2015 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».

Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У відповідності до ч. 1 ст. 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

За наведено вбачається, що законодавством не передбачено права юридичних осіб, органу владних повноважень для звільнення або відстрочення від сплати судового збору з підстав зазначених у вказаній нормі. Водночас, суд не встановив обставин, які відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України та ст. 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути підставами для відстрочення апелянту сплати судового збору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що клопотання про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, що оформлена не відповідно до вимог, встановлених ст. 296 зазначеного Кодексу, застосовуються правила ст. 169 КАС України, згідно яких така апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

Враховуючи, що станом на 05 лютого 2018 року, апелянтом на виконання вимог ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 12січня 2018 року, вказані недоліки апеляційної скарги не було усунуто, суд дійшов висновку про повернення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 132, 133, 169, 296, 298, 325, 328 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути апелянту.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя доповідач Є.І.Мєзєнцев

Суддя В.В.Файдюк

Суддя Є.В.Чаку