Ухвала суду № 73963466, 14.05.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"14" травня 2018 р. Справа№ 973/32/18

Київський апеляційний господарський суд

суддя: Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання Найченко А.М.,

розглянувши заяву та додані до неї матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрима» про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Захист корпоративних прав «АТТОРНЕЙ» від 17.04.2018 у третейській справі № Т-04/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрима»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранслогистика 2»

про стягнення заборгованості в розмірі 1 280 000,00 грн

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрима» (надалі - ТОВ «Фрима») звернулось до Київського апеляційного господарського суду з заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Захист корпоративних прав «АТТОРНЕЙ» від 17.04.2018 у третейській справі № Т-04/18 за позовом ТОВ «Фрима» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранслогистика 2» (надалі - ТОВ «Укртранслогистика 2») про стягнення заборгованості в розмірі 1 280 000,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2018 вказану заяву передано на розгляд судді Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.05.2018 вказану заяву прийнято до провадження та призначено до розгляду на 14.05.2018.

08.05.2018 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від позивача та від відповідача на виконання вимог вказаної ухвали надійшли пояснення, в яких сторони вказали на те, що третейська угода у даній справі недійсною не визнавалась, рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Захист корпоративних прав «АТТОРНЕЙ» від 17.04.2018 у третейській справі № Т-04/18 не скасовано, у провадженні інших судів відсутні заяви про оскарження чи скасування рішення третейського суду.

11.05.2018 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Захист корпоративних прав «АТТОРНЕЙ» надійшли документи на виконання вимог вказаної ухвали та матеріали третейської справи № Т-04/18.

11.05.2018 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли документи на виконання вимог вказаної ухвали.

Позивач явку свого уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлявся належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення вимог поданої заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду не заперечував.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) неявка сторін чи однієї із сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду заяви.

Судова колегія, враховуючи приписи вказаної норми, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд заяви за наявними у справі матеріалами та у відсутність уповноваженого представника позивача.

Розглянувши додані до заяви документи, а також матеріали третейської справи, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши докази, які мають значення для вирішення заяви, господарський суд дійшов висновку, що вказана заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про третейські суди» рішення третейського суду виконуються зобов'язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. У разі, коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов'язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким у господарському судочинстві згідно зі ст. 327 ГПК України та п. 1-1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» є наказ.

Відповідно до ч. 2 ст. 352ГПК України заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом.

Згідно з ч. 3 ст. 354 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу.

Статтею 355 ГПК України, яка кореспондується з нормами ч. 6 ст. 56 Закону України «Про третейські суди», передбачено вичерпний перелік підстав відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, а саме, якщо:

1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом;

2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними;

4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

5) третейська угода визнана недійсною;

6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом;

8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу;

9) третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

У відповідності до норм чинного законодавства при розгляді заяви про видачу наказу господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених ст. 56 Закону України «Про третейські суди» та ст. 355 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів третейської справи, ТОВ «Фрима» звернулось до Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Захист корпоративних прав «АТТОРНЕЙ» з позовом до ТОВ «Укртранслогистика 2» про стягнення заборгованості за договором про надання правової допомоги від 26.11.2016 в розмірі 1 280 000,00 грн.

У розділі 6 договору про надання правової допомоги від 26.11.2016, укладеного між Фізичною особою-підприємцем Жеронкіним Дмитром Леонідовичем (у тексті договору - виконавець) та ТОВ «Укртранслогистика 2» (у тексті договору - замовник) було викладено третейське застереження, згідно з яким усі спори та суперечки, що виникли або можуть виникнути між сторонами, у тому числі, пов'язані з укладенням, виконанням, зміною або припиненням цього договору, включаючи спори про відшкодування завданих порушенням договору збитків, або визнання його недійсним, підлягають вирішенню у Постійно діючому третейському суді при Асоціації «Захист корпоративних прав «АТТОРНЕЙ» (далі - Третейський суд) у відповідності до його Регламенту, або в іншому третейському суді за вибором позивача (п. 6.1. договору).

Відповідно до п.п. 6.2-6.4 вказаного договору сторони домовилися, що якщо одна із сторін письмово не наполягає на іншому, то розгляд їх спору у Третейському суді буде проходити виключно на підставі наданих сторонами письмових матеріалів, без проведення усного слухання і виклику сторін. Дана третейська угода має самостійне значення, розглядається незалежно від інших умов цього договору та діє безстроково з моменту його підписання, незалежно від закінчення строку дії договору, його розірвання або зміни чи визнання недійсним інших його умов. Дана третейська угода не застосовується у випадках, коли спір не підвідомчий третейському суду відповідно до ст. 6 Закону України «Про третейські суди».

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про третейські суди», якщо третейська угода укладена у вигляді третейського застереження, то вона вважається невід'ємною частиною угоди і щодо неї діють такі самі правила правонаступництва, що й до угоди в цілому.

Колегією суддів встановлено, що 26.03.2018 між Фізичною особою-підприємцем Жеронкіним Дмитром Леонідовичем (у тексті договору - первісний кредитор), ТОВ «Фрима» (у тексті договору - новий кредитор) та ТОВ «Укртранслогистика 2» (у тексті договору - боржник) було укладено угоду про відступлення права вимоги за договором №б/н про надання правової допомоги від 26.11.2016 (далі - угода), згідно п. 1 якої в порядку та на умовах, визначених цією угодою, первісний кредитор відступає новому кредиторові, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові у відповідності до договору б/н про надання правової допомоги від 26.11.2016, що був укладений між первісним кредитором і боржником, а боржник, в свою чергу, не заперечує проти цього.

Відповідно до п. 2 вказаної угоди під правом вимоги сторони розуміють право первісного кредитора на стягнення з боржника суми боргу у розмірі 1 280 000,00 грн, що виникла на підставі договору б/н про надання правової допомоги від 26.11.2016 за надання юридичних послуг (далі - основне зобов'язання).

За цією угодою новий кредитор одержує право вимагати від боржника належного виконання основного зобов'язання, в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, в тому числі сплати всіх штрафних санкцій.

Поняття зобов'язання і сторони у зобов'язанні визначено главою 47 ЦК України. Згідно ст. 514 ЦК України визначений обсяг прав, що переходять до нового кредитора у зобов'язанні, а саме перехід права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на зазначені приписи законодавства та обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що до ТОВ «Фрима» згідно угоди про відступлення права вимоги від 26.03.2018 перейшли права кредитора за договором про надання правової допомоги від 26.11.2016, у тому числі, як сторони третейського застереження у відповідності до вимог ст. 13 Закону України «Про третейські суди».

17.04.2018 Постійно діючим третейським судом при Асоціації «Захист корпоративних прав «АТТОРНЕЙ» у складі третейського судді Бабенка Ю.С., призначеного для розгляду третейської справи № Т-04/18 у порядку, встановленому ст. 17 Закону України «Про третейські суди» та ст. 2 Регламенту даного третейського суду, прийнято рішення, яким позов задоволено в повному обсязі, стягнуто з ТОВ «Укртранслогистика 2» на користь ТОВ «Фрима» заборгованість у розмірі 1 280 000,00 грн та третейські витрати в розмірі 13 150,00 грн.

З наявних у справі документів вбачається, що рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Захист корпоративних прав «АТТОРНЕЙ» від 17.04.2018 у справі № Т-04/18 не було скасовано компетентним судом; дана справа була підвідомча вказаному третейському суду відповідно до закону; строк для звернення за видачею наказу не пропущений; зазначене рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою; дана третейська угода не визнана недійсною компетентним судом; доказів того, що склад третейського суду не відповідав вимогам Закону України «Про третейські суди» та третейській угоді суду не подано; рішення третейського суду не містить способів захисту прав, які не передбачені законами України; третейський суд не вирішував питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

За вказаних обставин, враховуючи, що відповідачем вказане рішення добровільно не виконано, суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача та видати наказ на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Захист корпоративних прав «АТТОРНЕЙ» від 17.04.2018 у справі № Т-04/18.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Сплачена позивачем сума судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача, оскільки станом на дату звернення позивача до суду з даною заявою, рішення третейського суду відповідачем виконано не було, а отже відповідач є винним у виникненні спору, тобто у зверненні позивача до суду з даною заявою.

Керуючись ст.ст. 129, 234, 352-356 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрима» про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Захист корпоративних прав «АТТОРНЕЙ» від 17.04.2018 у третейській справі № Т-04/18 задовольнити.

2. Видати наказ на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Захист корпоративних прав «АТТОРНЕЙ» від 17.04.2018 у третейській справі № Т-04/18.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртранслогистика 2» (03110, м. Київ, вулиця Солом'янська, будинок 3, офіс 404, ідентифікаційний номер 38844756) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрима» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, будинок 41, ідентифікаційний код 40813093) витрати по сплаті судового збору в сумі 881 (вісімсот вісімдесят одну) грн 00 коп.

4. Третейську справу № Т-04/18 повернути до Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Захист корпоративних прав «АТТОРНЕЙ».

Ухвала, у випадку не оскарження, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження або у випадку оскарження - після розгляду справи судом апеляційної інстанції (ч.ч.5, 6 ст. 356 ГПК України). Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку на підставі ч. 3 ст. 356 та ч. 2 ст. 253 ГПК України до Верховного Суду у строк, передбачений ст. 256 ГПК України (протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення).

Суддя А.О. Мальченко