Ухвала суду № 73963391, 14.05.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

14 травня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/1816/17Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Філінюка І.Г.

суддів Аленіна О.Ю., Богатиря К.В.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.04.2018

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області у виконавчому провадженні № 54883805 та № 54883699 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Одеської області від 25.09.2017

у справі № 916/1816/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Совагро»;

2. Приватного сільськогосподарського підприємства «Шляховик»

про стягнення солідарно 37 713,64 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.04.2018 у справі № 916/1816/17 у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області у виконавчому провадженні № 54883805 та № 54883699 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Одеської області від 25.09.2017 відмовлено.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.04.2018 у справі 916/1816/17 та ухвалите нове рішення, яким скаргу ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області у виконавчому провадженні № 54883805 та № 54883699 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Одеської області від 25.09.2017 задовольнити.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Так, статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору (частина 4 статті 258 Господарського процесуального кодексу України).

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, колегією суддів встановлено відсутність будь-яких доказів сплати судового збору за оскарження ухвали суду, що суперечить п. 2 ч.3 ст. 258 ГПК України.

Разом з тим, у апеляційній скарзі ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» посилається на відсутність необхідності сплати судового збору за апеляційний перегляд оскарженої ухвали, оскільки Закон України «Про судовий збір» не передбачає необхідності сплати судового збору за подання скарги на бездіяльність державного виконавця.

Поряд з цим, товариство посилається на постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 січня 2018 року у справі №565/256/15-ц.

Стосовно вищенаведеного колегія суддів відзначає наступне.

Згідно з ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено пільги щодо сплати від судового збору. Вказаною статтею передбачено виключний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору та відповідні випадки.

Дійсно, чинним законодавством не передбачено необхідності сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС, тому відповідно судовий збір за подання такої скарги не сплачується.

Разом з тим, у даному випадку в апеляційному порядку оскаржено ухвалу суду.

В той же час, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами), визначено, що за подання апеляційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У вказаній статті не розмежовано перелік процесуальних ухвал за які судовий збір сплачується, а у яких випадках це не передбачено.

Крім того, щодо посилання скаржника, як на підставу відсутності необхідності сплати судового збору, на постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 січня 2018 року у справі № 565/256/15-ц колегія суддів зазначає про наступне.

Відповідно до частини третьої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об'єднаної палати передає справу на розгляд ОСОБА_1, якщо така колегія (палата, об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного суду.

Таким чином, 15 березня 2018 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою передав матеріали оскарження ухвали Господарського суду Миколаївської області від 06 вересня 2017 року у справі № 915/955/15 з касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на розгляд ОСОБА_1 Верховного Суду у відповідності до ст. 302 ГПК України, зазначивши, що він вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 січня 2018 року у справі № 565/256/15-ц щодо застосування статей 3, 4 Закону України «Про судовий збір» у подібних правовідносинах.

З наведеного слідує, що питання щодо застосування норми права в частині сплати судового збору у подібних правовідносинах вирішується ОСОБА_1 Палатою Верховного Суду.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За практикою Європейського суду з прав людини принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (див. Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23 червня 1993 р., серія A, N 262, с. 25, § 63). Більш того, принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (див. Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands, рішення від 27 жовтня 1993 р., серія A, N 274, с. 19, § 33 та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23 жовтня 1996 р., Reports 1996-V, стор. 1567-68, § 38).

Згідно з вимогами підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», встановлена ставка судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» станом на 1 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1762,00 грн.

Відтак, уданому випадку за подачу апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.04.2018 розмір судового збору, який підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги становить - 1762,00 грн.

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу, що за наслідком вирішення питання щодо сплати судового збору у подібних правовідносинах, скаржник не позбавлений права звернутися з клопотанням про повернення сплаченого судового збору.

Згідно ч.2 ст.260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.258 цього Кодексу, застосовуються положення ст.174 цього Кодексу.

Враховуючи вищезазначене наявні підстави для залишення апеляційної скарги без руху із встановленням строку для виправлення вказаних недоліків шляхом надання до суду апеляційної інстанції документу про сплату судового збору у визначеному розмірі.

Колегія суддів роз'яснює, що відповідно до приписів ч.4 ст.174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.04.2018 у справі №916/1816/17 - залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Одеському апеляційному господарському суду докази доплати судового збору у розмірі 1762,00 грн. – протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3. Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається особі, яка подала апеляційну скаргу.

4. Копію ухвали Одеського апеляційного господарського суду надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Філінюк І.Г.

Суддя Аленін О.Ю.

Суддя Богатир К.В.