Рішення № 73963041, 08.05.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2018 року Чернігів Справа № 825/1020/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Житняк Л.О.

за участі секретаря Новик Н.С.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1І.) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, в якому просить визнати дії відповідача по обробці її персональних даних (збирання, зберігання та поширення серед необмеженого кола осіб) та рішення про внесення даних про неї до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення незаконними та зобов'язати Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області знищити зібрані стосовно неї персональні дані як на паперових так і на електронних носіях.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що обробка її персональних даних на підставі ч.1 ст.59 Закону України №1700 "Про запобігання корупції" є протиправною, оскільки до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, вносяться відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, а позивач згідно з обставинам, встановленим в постанові Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.11.2017 у справі № 825/1518/17, таких дій не вчиняла. Позивачка зазначає, що внесення даних про неї до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, та поширення їх серед необмеженого кола осіб вплинуло на широке коло стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного характеру, та в результаті таких незаконних дій під впливом опинилась і її професійна репутація.

Позивачка та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, надавши свій відзив на позовну заяву, в якому зазначили, що зі змісту наказу, який надійшов на адресу Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області вбачалося, що відносно ОСОБА_1, державного інспектора митного посту "Сеньківка", було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст.172-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків). Даний протокол було розглянуто Городнянським районним судом Чернігівської області та винесено рішення щодо закриття провадження у справі у зв’язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Крім того, у наказі зазначалося, що дії ОСОБА_1, які шкодять авторитету держави полягали у неправомірному отриманню у подарунок грошових коштів в сумі 200 гривень. В свою чергу, в інформаційній картці до наказу про накладення (зняття) дисциплінарного стягнення на особу за вчинення корупційних правопорушень було вказано, що способом вчинення дисциплінарного проступку є порушення встановлених законом обмежень щодо одержання дарунка (пожертви), що є порушенням ст.23 Закону України "Про запобігання корупції". Тобто, на час внесення Головним територіальним управлінням юстиції у Чернігівській області до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення відомостей про ОСОБА_1 не було підстав вважати, що вчинене нею порушення не пов’язане з корупцією. На підставі вищевказаних документів Головним територіальним управлінням юстиції у Чернігівській області, як Реєстратором вищевказаного Реєстру й було внесено відомості про ОСОБА_1 до Реєстру. Таким чином, виходячи з вищевикладеного, Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області, вносячи дані про ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, діяло на підставі, в межах та у спосіб, передбачені вищевказаними законодавчими актами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

18.08.2017 до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області надійшов лист з копією наказу Чернігівської митниці ДФС від 16.05.2017 №242-0 "Про застосування дисциплінарного стягнення" та інформаційною карткою до наказу про накладення (зняття) дисциплінарного стягнення на особу за вчинення корупційних правопорушень (а.с.55-56, 57).

Зі змісту наказу вбачається, що відносно ОСОБА_1, державного інспектора митного посту "Сеньківка", було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст.172-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків). Даний протокол розглянуто Городнянським районним судом Чернігівської області та винесено рішення щодо закриття провадження у справі у зв’язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Серед іншого, вказано, що станом на 13.05.2017 остаточного рішення Апеляційним судом Чернігівської області у даній справі не прийнято, а зазначена вище постанова Городнянського районного суду Чернігівської області законної сили не набрала.

Крім того, у наказі зазначається, що дії ОСОБА_1, які шкодять авторитету держави полягали у неправомірному отриманню у подарунок грошових коштів в сумі 200 грн, внаслідок чого, даним наказом позивачці, за дії, що шкодять авторитету державної служби, оголошено догану.

В інформаційній картці до наказу про накладення (зняття) дисциплінарного стягнення на особу за вчинення корупційних правопорушень вказано, що способом вчинення дисциплінарного проступку є порушення встановлених законом обмежень щодо одержання дарунка (пожертви), що є порушенням ст.3 Закону України "Про запобігання корупції".

На підставі вищевказаних документів Головним територіальним управлінням юстиції у Чернігівській області, як реєстратором Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення було внесено відомості про ОСОБА_1 до Реєстру. Жодні інші документи до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області не надавались.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України "Про запобігання корупції", відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв’язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством з питань запобігання корупції.

Згідно п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №171 "Про затвердження Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України", Міністерство юстиції продовжує здійснювати повноваження щодо забезпечення ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, та забезпечення надання інформації з нього, до початку ведення Національним агентством з питань запобігання корупції Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.

Порядок формування та ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення (далі - Реєстру), а також надання відомостей з нього регулюється Положенням про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення, затвердженим наказом Міністерства юстиції від 11.01.2012 №39/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.01.2012 за № 28/20341.

Відповідно до вищевказаного Положення, Реєстраторами Реєстру, зокрема, є Головне територіальне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні територіальні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, які вносять або вилучають відомості про особу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності за корупційне правопорушення.

Тобто, Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області є Реєстратором вказаного Реєстру на законних підставах.

В свою чергу, згідно п.2.4 Положення, кадрові служби державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ та організацій, посадові особи яких є суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення, в день підписання наказу про накладання на особу або зняття з неї дисциплінарного стягнення за вчинення корупційного правопорушення зобов'язані передати Реєстратору електронну та завірену в установленому порядку паперову копію відповідного наказу разом з інформаційною карткою до наказу про накладання (зняття) дисциплінарного стягнення на особу за вчинення корупційних правопорушень.

Вважаючи дисциплінарне стягнення, оголошене наказом Чернігівської митниці ДФС від 16.05.2017 № 242-0 за дії, що шкодять авторитету державної служби протиправним, позивачка оскаржила його до Чернігівського окружного адміністративного суду.

Чернігівський окружний адміністративний суд, розглядаючи справу №825/1518/17 у своєму рішенні від 08.11.2017 у задоволенні позовних вимог відмовив, проте зазначив, що наказ про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності повинен бути обґрунтованим - містити чітке формулювання суті вчиненого порушення, наявність вини в діях чи бездіяльності працівника, шкідливі наслідки та причинний зв'язок між ними і поведінкою правопорушника, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин. Досліджуючи обґрунтованість прийнятого відповідачем наказу про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, суд вказав, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу став висновок дисциплінарної комісії Чернігівської митниці ДФС від 13.05.2017, в якому зазначено, що дії ОСОБА_1 по неправомірному отриманню у подарунок грошових коштів у сумі 200 грн, у відповідності до п.4 ч.2 ст.65 Закону України "Про державну службу", є дисциплінарним проступком та запропоновано внести на розгляд суб’єкта призначення подання дисциплінарної комісії про застосування до ОСОБА_1, за дії, що шкодять авторитету державної служби, дисциплінарного стягнення у вигляді догани. В свою чергу, підставою для прийняття дисциплінарною комісією вищевказаного висновку стала, зокрема, постанова слідчого у кримінальному провадженні – заступника начальника слідчого відділу прокуратури Чернігівської області ОСОБА_5 від 28.02.2017 про закриття кримінального провадження від 25.08.2016 № 42016270000000307, у зв’язку з відсутністю у діях державного інспектора Чернігівської митниці ДФС ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України. При цьому, слідчим у вищевказаній постанові було зазначено, що дії ОСОБА_1, пов’язані з одержанням від громадянина ОСОБА_6 ОСОБА_7 неправомірної вигоди у сумі 200 грн., формально містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 Кримінального кодексу України, але, зважаючи на незначний розмір одержаної нею неправомірної вигоди, у відповідності до ч.2 ст.11 Кримінального кодексу України, ці дії є малозначними і не становлять суспільної небезпеки. Суд також вказав, що закриття кримінального провадження свідчить про відсутність підстав для притягнення особи до кримінальної відповідальності, однак не може свідчити про відсутність обставин щодо вчинення дій, за які передбачена дисциплінарна відповідальність. Вищевказаним висновком було враховано, і той факт, що станом на день його складання постанова Городнянського районного суду Чернігівської області від 07.04.2017 (справа №732/411/17), якою встановлено винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), якою однак провадження у справі закрито, у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, не набрала законної сили. У свою чергу, дисциплінарною комісією встановлено, що дії ОСОБА_1 по неправомірному отриманню у подарунок грошових коштів у сумі 200 грн набули негативного розголосу, в тому числі в засобах масової інформації, що шкодить авторитету державної служби України, негативно впливає на імідж Державної фіскальної служби України та всіх її посадових осіб, які здійснюють митний контроль та митне оформлення, перед громадянами іноземних держав, зокрема, в особі громадянина ОСОБА_6 ОСОБА_7.

Встановивши вищевикладені обставини, суд у справі №825/1518/17 зазначив, що комісією правомірно, у відповідності до ч.2 ст.65 Закону України №889-VII "Про державну службу" зазначено про те, що оскільки судом не застосовано до ОСОБА_1 покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов’язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку, запропоновано внести на розгляд суб’єкта призначення подання дисциплінарної комісії про застосування до ОСОБА_1, за дії, що шкодять авторитету державної служби, дисциплінарного стягнення у вигляді догани. При цьому, судом було констатовано, що ОСОБА_1 було притягнуто саме а не до дисциплінарної відповідальності за вчинення адміністративного корупційного правопорушення.

Таким чином, враховуючи викладене вище, на час внесення Головним територіальним управлінням юстиції у Чернігівській області до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення відомостей про ОСОБА_1 не було підстав вважати, що вчинене нею порушення не пов’язане з корупцією, оскільки, обставини встановлені постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.11.2017 по справі №825/1518/17 відповідачу відомі не були.

А отже, Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області, вносячи дані про ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, діяло на підставі, в межах та у спосіб, передбачені вищевказаними законодавчими актами.

Відповідно, суд не вбачає протиправності у діях відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення даних про ОСОБА_1.

Не заслуговують на увагу також вимоги позивача із посиланням на протиправність дій Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області щодо обробки персональних даних (збирання, зберігання та поширення серед необмеженого кола осіб), оскільки, законом передбачено створення, формування ведення та використання Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення і згода особи на розміщення її персональних даних у цій базі не потрібна, що на думку суду, відповідає нормам ст.32 Конституції України та ч.2 ст.11 Закону України "Про інформацію", згідно яких передбачено, що не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Серед іншого, позивачем не надано жодних доказів поширення такої інформації серед необмеженого кола осіб, що дає підстави дійти до висновку про необґрунтованість вказаних вимог.

Щодо зобов'язання Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області знищити зібрані стосовно неї персональні дані як на паперових так і на електронних носіях, суд зазначає, що чинним законодавством, в контексті спірних правовідносин, не передбачено знищення зібраних персональних даних як на паперових так і на електронних носіях. Водночас, п.2.8 Положення підставою для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне правопорушення, є ухвала суду про скасування вироку, винесення виправдувального вироку, відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне правопорушення, а також наказ про скасування наказу про накладання дисциплінарного стягнення. Тобто, внесені до реєстру дані про особу, яка вчинила корупційне правопорушення, можуть бути вилучені з підстав передбачених у п.2.8 Положення.

Як вбачається зі змісту постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.11.2017 по справі №825/1518/17, наказ Чернігівської митниці ДФС від 16.05.2017 № 242-0 "Про застосування дисциплінарного стягнення" є чинний, проте вказаним наказом позивачку притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності за дії, що шкодять авторитету державної служби, а не до дисциплінарної відповідальності за вчинення адміністративного корупційного правопорушення, що в свою чергу, з моменту встановлення обставин рішенням суду від 08.11.2017, обумовлює висновок про необхідність вилучення внесених до Реєстру даних.

Крім цього, суд враховує, що постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 26.05.2017 у справі №732/411/17 постанову Городнянського районного суду Чернігівської області від 07.04.2017 - скасовано.

Так, суд апеляційної інстанції зазначив, що згідно п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчились строки, передбачених ст.38 цього Кодексу. Відповідно до положень ч.4 ст.38 КУпАП у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Відповідно суд апеляційної інстанції вказав, що 28.02.2017 слідчим у кримінальному провадженні винесена постанова про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України. Відповідно, на момент розгляду справи в суді першої інстанції сплинув строк передбачений ст.38 КУпАП, що є безумовною обставиною, яка виключає провадження по справі. Не дотримавшись вказаних вимог суд першої інстанції вдався до дослідження доказів по справі та дав їм оцінку. При обставинах, які виключають провадження в справі, немає потреби надавати оцінку діям особи, щодо якої був складений протокол, а також вирішувати питання про її винуватість, оскільки вона вважається такою, що не притягувалася до адміністративної відповідальності. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції прийшов до переконання про необхідність скасування постанови районного суду та закриття провадження по справі.

Так, гарантоване ст.55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

В силу ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Приймаючи до уваги наведені вище висновки, в силу преюдиціальності судових рішень, суд визнає вважає за необхідне зобов'язати Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області вилучити інформацію про ОСОБА_1 з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне правопорушення.

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Згідно із п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрату немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Пунктами 4, 5 зазначеної Постанови встановлено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами цей розмір підтверджується. Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позивачкою не наведено та не надано суду жодних обґрунтованих доказів на підтвердження своїх вимог, внаслідок чого у задоволенні вказаної вимоги слід відмовити.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії належить задовольнити частково.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Частиною 3 вказаної статті встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.139, 227, 229, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області вилучити інформацію про ОСОБА_1 з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне правопорушення.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (проспект Миру, 43, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 34924518) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 14033, ід. номер НОМЕР_1) 352,40 грн (триста п'ятдесят дві гривні 40 коп.) судових витрат, відповідно до частини задоволених вимог.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повне рішення суду складено 15 травня 2018 року.

Суддя Л.О. Житняк